Ухвала

від 16.02.2017 по справі 813/2788/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року Справа № 876/9844/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Яворського І.О., Носа С.П.

з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.

представника позивача: Бобиляк Н.З.

представника позивача: Бакун О.А.

представника відповідача: Темника Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року за позовом Департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання недійним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У серпні 2016 року Департамент економічної політики Львівської обласної державної адміністрації звернувся в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати рішення № 0008201302 від 16.05.2016 про застосування до департаменту штрафу у розмірі 4231,69 грн та нарахування пені у розмірі 296,21 грн за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.01.2016 до 29.02.2016.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, Галицька ОДПІ подала апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що відповідно до ч.14 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , платник у зазначений строк має право оскаржити рішення про застосування штрафних санкцій до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення. Оскільки Департамент економічної політики не повідомив Галицьку ОДПІ про оскарження рішення про застосування штрафних санкцій до органу доходів і зборів вищого рівня, тому було порушено порядок на таке оскарження. Крім того, на момент винесення рішення 16.05.2016 Галицькій ОДПІ не були відомі обставини несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску, оскільки платник подав уточнення тільки 21.06.2016. Отже, контролюючому органу не було відомо про причини не сплати самостійно задекларованої суми податкового зобов'язання, були такі причини об'єктивні чи суб'єктивні. Тому просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта Темника Б.Б., який підтримав апеляційну скаргу, представників позивача Бобиляк Н.З. та Бакун О.А., які просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що Департаментом економічної політики Львівської обласної державної було подано звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів.

16.05.2016 Галицькою ОДПІ було винесено рішення № 0008201302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації на підставі ч.10 та п.2 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування було застосовано штраф у розмірі 4231,69 грн та нараховано пеню у сумі 296,21 грн за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.01.2016 до 29.02.2016.

Не погодившись з рішеннями про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, Департамент оскаржив його до Галицької ОДПІ та за результатами розгляду його скарги податковим органом було прийнято рішення № 3008/10/13-01-10-0205 від 17.06.2016 про залишення скарги без розгляду.

У зв'язку з цим, 29.06.2016 Департаментом була подана скарга № 1-51-1071 до голови ДФС України, яку рішенням ДФС України № 13022/5/99-99-11-02-02-25 від 29.07.2016 було залишено без розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що сума несплаченого єдиного внеску у розмірі 10 579,59 грн виникла у зв'язку з тим, що департаментом помилково було сформовано у Таблиця 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами та заповнено в частині нарахування допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, яка, у свою чергу, відображена і в Таблиці 1 звітності. У зв'язку з чим, суми нарахованого єдиного внеску на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами у зазначених періодах подвоїлися. Крім того, надані позивачем платіжні доручення підтверджують вчасне виконання останнім обов'язку зі сплати єдиного внеску.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Абзацом першим частини 5 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

У відповідності до положень абзацу першого частини 8 статті 9 цього Закону, єдиний внесок сплачується за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Згідно ч.2 ст.25 цього ж Закону, у разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.10, ч.11 ст.25 цього ж Закону, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, в тому числі : за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм права випливає, що для визначення правильності нарахування штрафу та пені, обов`язково слід встановити факт невиконання платником єдиного внеску обов`язку по сплаті сум внеску, а також розмір недоїмки, на який нараховано штраф та пеню.

Як було правильно встановлено судом першої інстанції, що сума несплаченого єдиного внеску у розмірі 10 579,59 грн виникла у зв'язку з тим, що департаментом помилково було сформовано у Таблиця 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами та заповнено в частині нарахування допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, яка, у свою чергу, відображена і в Таблиці 1 звітності.

Таким чином, суми нарахованого єдиного внеску на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами у зазначених періодах подвоїлися. Наведена помилка відкоригована у звітності за травень 2016 року. Згідно звітності за травень 2016 року, у рядку 7 Таблиці 4, зайво нарахований єдиний внесок у розмірі 10 579,57 грн віднесено до суми, на яку зменшено єдиний внесок у зв'язку з виправленням помилки, допущеної у попередніх звітних періодах.

Крім того, згідно платіжних доручень № 582 від 11.12.2015 на суму 20 421,82 грн, № 600 від 21.12.2015 на суму 62,68 грн, № 607 від 25.12.2015 на суму 21,65 грн, від 29.12.2015 на суму 15 672,51 грн, № 652 від 29.12.2015 на суму 89,29 грн, № 653 від 29.12.2015 на суму 67,09 грн, № 656 від 29.12.2015 на суму 2 812,45 грн, від 29.12.2015 на суму 848,45, № 658 від 29.12.2015 на суму 70 080,97 грн, № 669 від 29.12.2015 на суму 84 124,41 грн, № 664 від 29.12.2015 на суму 14 603,84 грн, № 668 від 29.12.2015 на суму 761,30 грн, № 665 від 29.12.2015 на суму 50,18 грн, № 8 від 09.02.2016 на суму 28 213,83 грн, № 6 від 09.02.2016 на суму 371,40 грн, № 7 від 09.02.2016 на суму 3 292,01 грн, від 26.02.2016 на суму 24 685,97 грн, від 26.02.2016 на суму 374,40 грн, № 27 від 26.02.2016 на суму 108,78 грн підтверджується вчасне виконання Департаментом обов'язку зі сплати єдиного внеску саме перед бюджетом.

Щодо посилання апелянта, що позивачем не було повідомлено Галицьку ОДПІ про оскарження рішення про застосування штрафних санкцій до органу доходів і зборів вищого рівня, чим порушено порядок на таке оскарження, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи міститься лист № 1-57-1070 від 29.06.2016, з якого вбачається, що зазначений податковий орган було повідомлено про таке оскарження. Крім того, представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтвердили даний факт

Таким чином, оскаржуваним рішенням відповідач незаконно визначив позивачу штрафні санкції у розмірі 4231,69 грн та нарахував пеню у розмірі 296,21 грн за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.01.2016 до 29.02.2016.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи, викладені в апеляційні скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції допущено не було, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року по справі № 813/2788/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : І.О. Яворський

С.П. Нос

Повний текст ухвали складено 20.02.2017.