Ухвала

від 27.04.2017 по справі 813/2788/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 квітня 2017 року м. Київ К/800/7303/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у справі за позовом Департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування рішення про застування штрафних санкцій та нарахування пені,

в с т а н о в и л а :

Департамент економічної політики Львівської обласної державної адміністрації звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати рішення Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №0008201302 від 16.05.2016р. про застосування до нього штрафу у розмірі 4231,69 грн. та нарахування пені у розмірі 296,21 грн. за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.01.2016р. до 29.02.2016р. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що сума несплаченого єдиного внеску виникла у зв'язку з тим, що у звітності про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2013 року, січень-квітень, липень 2014 року Департаментом помилково були сформовані Таблиця 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами і заповнені в частині нарахування допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, яка, у свою чергу, відображена і в Таблиці 1 звітності, тобто суми нарахованого єдиного внеску на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами у зазначених періодах подвоїлися; зазначена помилка відкоригована у звітності за травень 2016 року, у відповідному рядку Таблиці 4, зайво нарахований єдиний внесок у розмірі 10 579,57 грн. віднесений до суми, на яку зменшено єдиний внесок у зв'язку з виправленням помилки, допущеної у попередніх звітних періодах, і який, відповідно, не підлягає сплаті.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року позов задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Галицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області подала касаційну скаргу, в якій просила їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2017 року касаційна скарга, з урахуванням приписів статтей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, залишалася без руху в зв'язку з встановленням її недоліків із наданням строку для їх усунення.

У встановлений судом строк відповідач виконав вимоги ухвали суду.

Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Департаментом економічної політики Львівської обласної державної адміністрації було подано до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, а саме: 15.01.2014 подано звіт за грудень 2013, де в таблиці 1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті, - 113338,65 грн.; 10.02.2014 подано звіт за січень 2014, де в таблиці 1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті, - 66683,87 грн.; 12.03.2014 подано звіт за лютий 2014, де в таблиці 1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті, - 73015,05 грн.; 11.04.2014 подано звіт за березень 2014, де в таблиці 1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті, - 68707,63 грн.; 13.05.2014 подано звіт за квітень 2014, де в таблиці 1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті, - 70289,23 грн.; 31.07.2014 подано звіт за липень 2014, де в таблиці 1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті, - 87422,93 грн.; 14.01.2016 подано звіт за грудень 2015, де в таблиці 1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті, - 209616,63 грн.; 16.02.2016 подано звіт за січень 2016, де в таблиці 1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті, - 31880,27 грн.; 10.03.2016 подано звіт за лютий 2016, де в таблиці 1 рядку 8 вказано загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті, - 25169,14 грн.

Абзацом першим частини 5 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок (стаття 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ).

У відповідності до положень абзацу першого частини 8 статті 9 цього Закону єдиний внесок сплачується за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Згідно з частиною 2 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до частин 10 та 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, в тому числі: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, для визначення правильності нарахування штрафу та пені, обов`язково слід встановити факт невиконання платником єдиного внеску обов`язку по сплаті сум внеску, а також розмір недоїмки, на який нараховано штраф та пеню.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що сума несплаченого єдиного внеску у розмірі 10 579,59 грн. виникла у зв'язку з тим, що Департаментом помилково було сформовано у Таблиця 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами та заповнено в частині нарахування допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, яка, у свою чергу, відображена і в Таблиці 1 звітності, в зв'язку з чим суми нарахованого єдиного внеску на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами у зазначених періодах подвоїлися.

Втім, наведена помилка була відкоригована позивачем у звітності за травень 2016 року: згідно звітності за травень 2016 року, у рядку 7 Таблиці 4, зайво нарахований єдиний внесок у розмірі 10 579,57 грн. віднесено до суми, на яку зменшено єдиний внесок у зв'язку з виправленням помилки, допущеної у попередніх звітних періодах.

Крім того, подані позивачем й досліджені судами попередніх інстанцій платіжні доручення підтверджують вчасне виконання ним обов'язку зі сплати єдиного внеску.

Таким чином, зважаючи на наведені обставини, доводи Інспекції про несвоєчасну сплату Департаментом єдиного внеску спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а тому рішення Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем єдиного внеску від 16.05.2016р. №0008201302 підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у справі за позовом Департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування рішення про застування штрафних санкцій та нарахування пені.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник