Постанова

від 03.11.2016 по справі 826/8581/16

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2016 року Чернігів Справа № 826/8581/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Клопот С.Л.

за участю секретаря Шевченко А.В.,

представника позивача Чемерис А.О.,

представника відповідача Борисенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" до Управління соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації та просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації в частині невиконання вимог пункту 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02 №256, а саме: не реєстрації за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 своїх зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремих категорій громадян по ст. Бориса Олійника за вказаний період та не надсилань інформації про свої зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Куликівської районної державної адміністрації.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" витрати на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 в сумі 168 342 гривень 59 копійок.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства, та своїх зобов'язань, визначених в договорі від 5 січня 2015 року про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування та про відшкодування витрат за надані послуги, у період з 01.01.2015 по 31.12.2015 не зареєстрував свої зобов'язання за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремих категорій громадян по ст. Бориса Олійника за вказаний період та не надіслав інформації про свої зобов'язання щомісяця до фінансовому органу Куликівської районної державної адміністрації, у наслідок чого утворилася заборгованість в сумі 168 342 гривень 59 копійок.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просить його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які приєднанні до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань, або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету, яким визначено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, де зазначено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенції, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних та районних бюджетах на зазначені цілі.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2015 рік" розпорядники державних коштів беруть бюджетні зобов'язання на здійснення відповідних видатків тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, взятих на облік в органах Державного казначейства України.

Зобов'язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов'язаннями та не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

Взяття таких зобов'язань є бюджетним правопорушенням. Відповідальність за взяття таких повноважень несе розпорядник коштів.

В договорі від 5 січня 2015 року про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування та про відшкодування витрат за надані послуги, зазначено, що взаємовідносини сторін щодо відшкодування коштів на перевезення пільгових категорій громадян регламентуються згідно закону України „Про Державний бюджет на 2015 рік" та п., п. 2,3,5-8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256.

В плані асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2015 рік компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті затверджено в сумі 200 000 грн.(з них 25 061,15 грн. погашення заборгованості за минулий період).

Начальнику відокремленого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень В.І. Пащенко управлінням соціального захисту населенням був направлений лист за №3188 від 11.09.2015 з попередженням, що акти на відшкодування пільг зверх кошторисних призначень на рік прийматись не будуть.

За період січень-грудень 2015 року управлінням соціального захисту населення від ПАТ „Українська залізниця" були прийняті акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги в межах бюджетних асигнувань на 2015 рік на суму 174 938,85 грн.

Тобто, відповідач зареєстрував та прийняв на себе зобов'язання, у розмірі бюджетних асигнувань на поточний рік.

При цьому, він не був зобов'язаний ні приймати ні реєструвати зобов'язання за 2015 рік, які виходять за межі відповідних бюджетних асигнувань. І у суду відсутні правові підстави визнати протиправним таку відмову.

168 342 грн. 59 коп., які позивач вважає боргом, по своїй суті таким не є, оскільки ні діюче законодавство, ні відповідний договір, не зобов'язує відповідача відшкодовувати всю суму коштів витрачених позивачем на пільгові перевезення, а обмежує цю суму розміром відповідних бюджетних асигнувань.

Зважаючи на наведене, підстав для стягнення з відповідача 168 342 грн. 59 коп. судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" необхідно відмовити.

Керуючись ст., ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.Л. Клопот