Постанова

від 13.12.2016 по справі 826/8581/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8581/16 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Епель О.В.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця «ПАТ «Українська залізниця» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця «ПАТ «Українська залізниця» до Управління соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця «ПАТ «Українська залізниця» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації, в якому просило суд:

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації в частині невиконання вимог пункту 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256, а саме: не реєстрації за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року своїх зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремих категорій громадян по ст. Бориса Олійника за вказаний період та не надсилань інформації про свої зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Куликівської районної державної адміністрації.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» витрати на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року в сумі 168 342 гривень 59 копійок.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2016 року адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця «ПАТ «Українська залізниця» до Управління соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості передано на розгляд Чернігівському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року справу прийнято до провадження суддею Клопот С.Л. та призначено до розгляду.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Позивачем, Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця «ПАТ «Українська залізниця», подано апеляційну скаргу, у Позивач просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року та прийняти нову постанову про повне задоволення позовних вимог.

Свої вимоги апелянти аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку правомірності дій відповідача, оскільки, на думку скаржника, Відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували, надсилання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Куликівської районної державної адміністрації уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми у разі виникнення додаткових зобов'язань за встановленою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року №309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 року за № 419/20732. Також судом не було враховано те, що саме протиправна бездіяльність відповідача призвела до виникнення заборгованості, яка в обов'язковому порядку має бути стягнена так, як процес її виникнення і бездіяльність відповідача є нерозривно взаємопов'язаними.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що відповідач зареєстрував та прийняв на себе зобов'язання, у розмірі бюджетних асигнувань на поточний рік, при цьому, він не був зобов'язаний ні приймати ні реєструвати зобов'язання за 2015 рік, які виходять за межі відповідних бюджетних асигнувань.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно - Західна залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця «ПАТ «Українська залізниця» згідно діючого законодавства щодо пільг, компенсацій і гарантій протягом періоду січень - грудень 2015 року надавала послуги по пільговому перевезенню окремих категорій громадян у приміському сполученні зі станції ім. Бориса Олійника, що розташована у Чернігівській області. Пільги по безплатному користуванні приміським транспортом окремих категорій громадян передбачені такими нормативними актами України:

Законом України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (ст.ст.20;21;30);

Законом України від 22 10.1993 року № 3551-ХП «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (ст.10-16);

Законом України від 21.03.1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (ст.38-1);

Законом України від 16.12.1993 року № 3721-XII «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» (ст.ст.7; 9);

Постановою Кабінету Міністрів від 17.05.1993 року №354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування».

На виконання зазначених нормативних актів сторонами укладено Договір на пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом загального користування та про відшкодування витрат за надані послуги № ПЗ/ДН-1-155001/НЮ від 05.01.2015 року (далі - Договір). На виконання умов Договору залізницею надано послуги по перевезенню пільгових категорій громадян зі станції ім. Бориса Олійника на загальну суму 343 283, 89 грн.

Однак, Відповідачем відшкодовано лише 174 941, 30 грн., з посиланням на те, що в плані асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2015 рік компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті затверджено у розмірі 200 000 грн. (з них - 25 061, 15 грн. погашення заборгованості за минулий період).

Начальнику відокремленого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень В.І. Пащенко управлінням соціального захисту населенням був направлений лист за №3188 від 11.09.2015 року з попередженням, що акти на відшкодування пільг зверх кошторисних призначень на рік прийматись не будуть.

Встановивши обставини справи колегія суддів апеляційної інстанції переходить до визначення правового регулювання спірних правовідносин та оцінки доказів.

Пільги з безоплатного користування приміським транспортом окремих категорій громадян передбачені: Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»; Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»; Постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування».

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт» для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Згідно з пп. «б» п. 4 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України, до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст, республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на державні програми соціального захисту, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Видатки місцевих бюджетів, передбачені у пп. «б» п. 4 ч. 1 ст. 89 зазначеного Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України).

Законом України «Про державний бюджет України на 2015 рік» передбачено виділення коштів на компенсацію підприємствам транспорту за надання послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку, фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Згідно з пунктами 5, 6 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): до 22 числа місяця, що настає за звітним - компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20.

Пунктом 6 Порядку зазначено, що у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів АРК, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, управлінням Державної казначейської служби АРК, міст Києва та Севастополя.

Колегією суддів встановлено, що у зв'язку з виникненням зобов'язань Управління праці та соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації не надсилало щомісяця до 18 числа фінансовим органам виконавчого комітету уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми та щодо необхідності компенсування пільг, наданих залізницею відповідним категоріям громадян, фінансовим органам, які складають уточнені реєстри.

Таким чином, Управлінням праці та соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації не було виконано вимоги п.6 Порядку і, суб'єкт владних повноважень, не здійснював управлінські функції щодо виконання зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру своїх витрат на перевезення пасажирів, що користуються пільгами, позивач надсилав відповідачу:

акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги за січень-грудень 2015 року (а.с.20, 23, 26, 29, 32, 35,38, 41, 44, 46,49, 52);

розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг за січень-грудень 2015 року (а. с. 21, 24, 27, 30, 33, 36, 39, 42, 47, 50, 53);

Згідно розрахунку витрат за перевезення пільгових категорій громадян по ст. Бориса Олійника в період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року перевезено 29399 пільговиків по Куликівського району на суму 343 283, 89 грн. (а.с.18).

З огляду на вищевикладене, вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача на користь позивача у вигляді відшкодування витрат за надані послуги пільгового перевезення пасажирів залізничним транспортом зі станції Ірпінь за період січень-грудень 2015 року на виконання Договору № ПЗ/ДН-1-155001/НЮ від 05.01.2015 року, складає 168 342, 59 грн. (343 283, 89 грн. - 174 941, 30 грн.). З аналізу наведених правових положень та обставин справи вбачається, що відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе державою в особі органу виконавчої влади.

Чинним законодавством України не врегульовано порядку проведення погашення заборгованості бюджетних установ у випадках, коли поточні бюджетні асигнування не покривають всі зобов'язання за укладеними договорами.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 13.10.2009 року у справі № 21-384во09.

Крім того, колегія суддів зазначає, що є відповідна позиція Європейського Суду з прав людини, висловлена ним у рішенні по справі «Кечко проти України» про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Отже, відсутність бюджетних асигнувань не може слугувати підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення вище приведених приписів нормативно-правових актів.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

В даному випадку, відшкодуванню підлягають витрати в загальному розмірі 8196,59 грн. на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації, що виступав стороною у справі, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження оскаржувана постанова прийнята судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, не враховано всі обставини справи, тому існують підстави для задоволення апеляційної скарги.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. 160, 195, 196,198, 202, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця «ПАТ «Українська залізниця» на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року - скасувати, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця «ПАТ «Українська залізниця» до Управління соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації в частині невиконання вимог пункту 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256, а саме: не реєстрації за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року своїх зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремих категорій громадян по ст. Бориса Олійника за вказаний період та не надсилань інформації про свої зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Куликівської районної державної адміністрації.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» витрати на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року в сумі 168 342 гривень 59 копійок.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації (адреса: вул. Шевченка, 3, смт. Куликівка, Чернігівська область, Код ЄДРПОУ 03196038) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця «ПАТ «Українська залізниця» (вул. Лисенка, 6, м. Київ, Код ЄДРПОУ 40081221) понесені судові витрати у розмірі 8196 (вісім тисяч сто дев'яносто шість) гривень 59 (п'ятдесят дев'ять) копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

О.В. Епель

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Епель О.В.