Рішення

від 01.11.2016 по справі 912/3259/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 рокуСправа № 912/3259/16 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3259/16

за позовом заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації, м. Кропивницький

до відповідачів:

І - Новгородківської районної державної адміністрації, Кіровоградська область, смт. Новгородка

ІІ - Селянського (фермерського) господарства "НОНТІ", Кіровоградська область, смт. Новгородка

про визнання недійсним пункту розпорядження, визнання недійсною угоди

за участю представників:

позивача - Гавриленко С.М., довіреність № 01-25/6/1 від 11.05.2016;

відповідача ІІ - Репело О.В., довіреність від 01.01.2016;

у судовому засіданні брав участь прокурор відділу - Радкевич С.В., посвідчення №042587 від 30.03.2016.

Заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним пункт 5 розпорядження голови Новгородківської районної державної адміністрації від 28.02.2014 №39-р та визнати недійсною, укладену між Новгородківською районною державною адміністрацією (надалі - Новгородківська РДА) та Селянським (фермерським) господарством "НОНТІ" (надалі - СФГ "НОНТІ"), угоду про внесення змін до договору оренди землі (зареєстрованого у державному реєстрі 16.09.2002 за № 21 зі змінами зареєстрованими 12.02.2012 за № 352340004001791) щодо оренди земельної ділянки загальною площею 15,92 га земель водного фонду на території Новоандріївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області від 04.03.2014, відомості щодо якої внесено до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 26.03.2014, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідачів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуване розпорядження та укладена на підставі нього угода про внесення змін до договору оренди землі суперечать приписам статті 122 Земельного кодексу України, так як Новгородківська районна державна адміністрація не володіла правом розпорядження земельними ділянками державної власності за межами населених пунктів для потреб риборозведення та правом укладення відповідного договору оренди, оскільки починаючи з 01.07.2013 року таке право за законом належало Кіровоградській обласній державній адміністрації.

Ухвалою від 05.09.2016 господарський суд у складі судді ОСОБА_4 порушив провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначив на 04.10.2016 та зобов'язав учасників судового процесу надати документи та докази, необхідні для розгляду справи по суті.

Однак, згідно Постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 "Про звільнення суддів" ОСОБА_4, у провадженні якого перебувала справа, звільнений з посади судді господарського суду Кіровоградської області з підстав подання ним заяви про відставку.

У зв'язку з чим розпорядженням керівника апарату господарського суду №293 від 20.09.2016 здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого справу призначено головуючому судді.

В подальшому ухвалами від 04.10.2016 та від 25.10.2016 господарський суд у складі судді Шевчук О.Б. відкладав розгляд справи в порядку, встановленому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач вимоги прокурора підтримав в повному обсязі.

Відповідач І позов не визнав та стверджує, що повноваження органів виконавчої влади в частині надання земельних ділянок для ведення водного господарства не змінювалися, тому Новгородківська РДА, видаючи спірне розпорядження та укладаючи спірну угоду, діяла в межах повноважень, визначених чинним законодавством.

Відповідач ІІ у своїх письмових поясненнях також не погодився з позовними вимогами прокурора та просить відмовити в задоволенні позову повністю. За твердженням відповідача розпорядником земель водного фонду за межами населених пунктів як до 01.07.2013 так і після цієї дати були районні державні адміністрації. СФГ "НОНТІ" вважає, що після 01.07.2013 не відбулося обмеження прав районних державних адміністрацій щодо надання в користування земель водного фонду за межами населених пунктів, а тому розпорядження голови Новгородківської РДА від 28.02.2014 №39-р прийнято в межах компетенції та у спосіб, передбачений законом. Відповідач ІІ також вважає, що прокурор не довів в чому полягає порушення інтересів держави в зв'язку з прийняттям Новгородківською РДА оскаржуваного розпорядження та не довів суду в чому полягає порушення інтересів держави, за захистом яких звернувся прокурор з вимогою про визнання недійсною угоди про внесення змін до договору оренди землі, а також не довів, чи будуть поновлені ці права у разі задоволення позову.

Крім того, за твердженням відповідача ІІ, СФГ "НОНТІ" вчинило необхідні дії для правомірного набуття в оренду земельної ділянки водного фонду та правомірно використовує своє право, а також в повному обсязі виконує обов'язки щодо сплати орендної плати. Відповідач ІІ вважає, що матеріали справи не містять належних доказів, які б свідчили, що спірне розпорядження прийнято внаслідок протиправних дій відповідача СФГ "НОНТІ", а визнання недійсним та скасування спірного розпорядження призведе до позбавлення СФГ "НОНТІ" права користування земельною ділянкою водного фонду, що є не припустимим з огляду на висновки Європейського Суду з прав людини.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.09.2002 між Новгородківською РДА (орендодавець) та СФГ "НОНТ" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір оренди), за яким орендар набув право оренди земельної ділянки, що розташована на території Новоандріївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області загальною площею 15,92 га, з яких 8,52 га - під водою, 7,25 га - пасовищами прибережної захисної смуги, 0,15 га- гідротехнічною спорудою.

Відповідно до пунктів 1.2., 1.4. договору оренди цільове призначення земельної ділянки - землі водного фонду. Земельна ділянка відноситься до земель державної власності та перебуває в оперативному управління Новгородківської державної адміністрації Кіровоградської області, до повноважень якої належить розпорядження землями державної форми власності, відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України.

Земельна ділянка передана в оренду орендарю для здійснення господарської діяльності по риборозведенню (пункт 2.1. договору оренди).

В пункті 3.1. договору оренди сторони погодили, що договір укладається терміном на 10 (десять) років, тобто до 16.09.2012.

Договір оренди посвідчено 16.09.2002 державним нотаріусом Новгоррдківської державної нотаріальної контори Саяпіною І.Г. та зареєстровано 16.09.2002 у Новгородківському районному відділі земельних ресурсів за №21.

В подальшому між Новгородківською РДА та СФГ "НОНТ" укладено Угоду про внесення змін до Договору оренди землі (реєстраційний №21 від 16 вересня 2002 року) щодо оренди земельної ділянки загальною площею 15,92 га земель водного фонду, на території Новоандріївсткої сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, за умовами якої, строк дії договору продовжено на 10 (десять) років, тобто до 16 вересня 2022 року та встановлено розмір орендної плати - 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно з урахуванням індексації. Вказану Угоду зареєстровано у відділі Держкомзему у Новгородківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 лютого 2012 року за № 352340004001791.

28.02.2014 головою Новгородківської РДА було видано розпорядження №39-р "Про вирішення земельних питань", пунктом 5 якого внесено зміни до договору оренди землі зареєстрованого в державному реєстрі 16 вересня 2002 року №21 зі змінами внесеними 13 лютого 2012 року за № 352340004001791, укладеного між Новгородківською РДА, як орендодавцем, та СФГ "НОНТІ", як орендарем, щодо оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 15,92 га, яка розташована на території Новоандріївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, а саме: строк дії договору продовжено до 16 вересня 2051 року та приведено пункти договору, що стосуються водокористування та обмеження загального водокористування, у відповідність до положень Закону України "Про аквакультуру" та Водного кодексу України.

На підставі цього розпорядження 04.03.2014 між Новгородківською РДА та СФГ "НОНТІ" укладено Угоду про внесення змін до договору оренди землі (зареєстрованого у державному реєстрі 16 вересня 2002 року за №21, зі змінами зареєстрованими 13.02.2012 року за № 352340004001791) щодо оренди земельної ділянки загальною площею 15,92 га земель водного фонду на території Новоандріївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області (надалі - спірна угода). Згідно з пунктом 1.1. цієї угоди строк дії Договору продовжено до 16 вересня 2051 року.

За твердженням заступника прокурора Кіровоградської області спірне розпорядження голови Новгородківської РДА видане видані з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, статті 122 Земельного кодексу України. А укладений на підставі такого розпорядження правочин також не відповідає вимогам чинного законодавства і має бути визнаний недійсним на підставі статті 215 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи даний спір, господарський суд враховує наступне.

Статтею 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації, до повноважень яких відноситься, в тому числі, розпорядження землями державної власності відповідно до Закону (пункт 2 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").

За змістом частини 3 статті 43 цього Закону розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до пункту 1 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів" (з наступними змінами і доповненнями), акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 вказаного Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права, в свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

У статті 29 Господарського процесуального кодексу України визначено повноваження прокурора як учасника судового процесу у позовному провадженні, та передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача, а в разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.

Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.

Звернувшись з даним позовом до господарського суду заступник прокурора Кіровоградської області послався на те, що за вимогами статті 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю. Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Наразі розпорядження голови Новогородківської РДА від 28 лютого 2014 року №39-р Кіровоградською обласною державною адміністрацією в порядку контролю не скасовано, що є підставою для здійснення прокуратурою представництва в суді законних інтересів держави, оскільки захист цих інтересів не здійснює орган влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Порушення інтересів держави прокурор вбачає в незаконному розпорядженні органом державної виконавчої влади (відповідачем) земельною ділянкою водного фонду державної власності, тоді як такі органи відповідно до статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Господарський суд враховує, що прокурором доведено факт порушення інтересів держави, в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації видачею спірного розпорядження та укладенням спірної угоди з огляду на наступне..

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату видачі спірного розпорядження та укладення спірної угоди) передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Згідно частини 3 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату видачі спірного розпорядження та укладення спірної угоди) районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Зазначена норма Земельного кодексу України не передбачає повноважень районних державних адміністрацій на передачу в користування земельних ділянок із земель водного фонду саме для ведення рибного господарства чи риборозведення. Таким чином, законодавством не визначено таких повноважень у відповідача по даній справі.

Частина 7 статті 122 Земельного кодексу України передбачає, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим передає земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст, що не входять до складу певного району, та за межами населених пунктів для всіх потреб, а також погоджує передачу таких земель у власність або у користування районними державними адміністраціями на їхній території для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Частиною 5 цієї статті встановлено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Постановою Верховної Ради України від 14.01.2000 № 1390 "Про Концепцію розвитку водного господарства України" визначено, що водне господарство - галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.

Стаття 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" визначає поняття рибне господарство як галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, а також забезпечення безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості.

Таким чином, поняття "водне господарство" та "рибне господарство" не є тотожними поняттями.

Господарський суд враховує, що наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель" визначений поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів (Коди КВЦПЗ).

Зокрема, згідно коду КВЕД 05, коду КВЦПЗ 10.07 - землі водного фонду (землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів) поділяються, зокрема, на землі водного фонду для рибогосподарських потреб.

Здійснення інших напрямків водного господарства відноситься до інших кодів КВЕД та КВЦПЗ визначених вказаним класифікатором, в тому числі, й ті види водного господарства, які відносяться до забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.

Як вбачається із змісту договору оренди, до якого внесено зміни спірною угодою, в строкове платне користування відповідачу передавалась земельна ділянка саме із земель водного фонду державної власності для риборозведення.

Відповідачем не доведено, що земельна ділянка загальною площею 15,92 га, з яких 8,52 га - під водою, 7,25 га - пасовищами прибережної захисної смуги, 0,15 га- гідротехнічною спорудою передавалась останньому з цільовим призначенням, пов'язаним із здійсненням діяльності направленої на забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорону та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідації її наслідків, тобто, для ведення водного господарства.

Таким чином, видаючи спірне розпорядження про внесення змін до договору оренди, голова Новгородківської РДА, фактично розпорядився земельною ділянкою водного фонду державної власності щодо продовження користування нею зі сторони відповідача, немаючи на те визначених законодавством повноважень, оскільки розпорядження такою земельною ділянкою для рибогосподарських потреб належать Кіровоградській обласній державній адміністрації.

Таким чином, господарський суд прийшов до висновку, що пункт 5 розпорядження голови Новгородківської районної районної державної адміністрації від 28.02.2014 №39-р "Про вирішення земельних питань" підлягає визнанню недійсним.

Вирішуючи спір в частині визнання недійсною спірної угоди, господарський суд враховує, що згідно вимог частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При цьому, господарський суд враховує положення частини 2 статті 215 цього кодексу, якою встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Із матеріалів справи вбачається, що спірною угодою внесено зміни до договору оренди, який було посвідчено нотаріально.

Відповідно до умов статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Проте, в порушення вимог цієї статті укладена між Новгородківською РДА та СФГ "НОНТІ" Угод про внесення змін до договору оренди землі (зареєстрованого у державному реєстрі 16 вересня 2002 року за №21, зі змінами зареєстрованими 13.02.2012 року за № 352340004001791) щодо оренди земельної ділянки загальною площею 15,92 га земель водного фонду на території Новоандріївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області від 04.03.2014 не посвідчена нотаріально.

Частиною 1 статті 220 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до частини 1 статті 236 цього кодексу нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

При цьому, господарський суд враховує положення пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 " Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", відповідно до якого нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Отже, вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в частині визнання недійсним пункту 5 розпорядження голови Новгородківської районної державної адміністрації від 28.02.2014 №39-р "Про вирішення земельних питань". В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються: на прокурора в сумі 1378,00 грн, на відповідача І - в сумі 689,00 грн та на відповідача ІІ - в сумі 689,00 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним пункт 5 розпорядження голови Новгородківської районної районної державної адміністрації від 28.02.2014 №39-р "Про вирішення земельних питань".

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Новгородківської районної державної адміністрації (28200, Кіровоградська область, смт. Новгородка, вул. Криворізька, 11, ідентифікаційний код 04055386) на користь Прокуратури Кіровоградської області (м. Кіровоград, вул. В. Пермська, 4, р/р 35215073004600 в Державній казначейській службі України, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910025, код класифікації видатків бюджету 2800) - 689,00 грн судового збору.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "НОНТІ" (Кіровоградська область, смт. Новгородка, вул. Вишнева (Комінтерна), 32, ідентифікаційний код 22220788) на користь Прокуратури Кіровоградської області (м. Кіровоград, вул. В. Пермська, 4, р/р 35215073004600 в Державній казначейській службі України, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910025, код класифікації видатків бюджету 2800) - 689,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити Новгородківській районній державній адміністрації (вул. Криворізька, 11, смт. Новгородка, Новгородківський район, Кіровоградська область).

Повне рішення складено 07.11.2016.

Суддя О.Б. Шевчук