Постанова
від 01.11.2016 по справі 33/139-07
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 року Справа № 33/139-07

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач ), Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 та ухвалу господарського суду Харківської області від 21.06.2016 за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 33/139-07 господарського суду Харківської області за позовомДочірнього підприємства "Газ-Тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" доБалаклійського підприємства теплових мереж простягнення 2 077 747, 98 грн., за участю представників

позивача: Яковенка П.А.,

відповідача: Фурсала В.В.,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Харківської області з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 33/139-07, в якій просила замінити боржника у зазначеній справі з Балаклійського підприємства теплових мереж на комунальне підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.06.2016, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2016, у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Харківської області від 13.07.2007 у справі № 33/139-07 позов Дочірнього підприємства "Газ-Тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Балаклійського підприємства теплових мереж про стягнення 2 077 747, 98 грн. задоволено, стягнуто з Балаклійського підприємства теплових мереж на користь Дочірнього підприємства "Газ-Тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 2 077 747, 98 грн. заборгованості.

На виконання зазначеного рішення 27.07.2007 видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.08.2010 у зазначеній справі здійснено заміну позивача у виконавчому провадженні з Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на його правонаступника -Дочірню Компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України").

У квітні 2016 року до господарського суду Харківської області надійшла заява ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій заявник просить замінити боржника у справі № 33/139-07 на комунальне підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (далі - КП БРР "Балаклійські теплові мережі") зазначаючи, що останнє є правонаступником Балаклійського підприємства теплових мереж на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", оскільки ним було отримано в користування цілісний майновий комплекс, яким раніше користувалось Балаклійське підприємство теплових мереж.

Відмовляючи у задоволенні заяви місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заявником не доведено належними доказами факт правонаступництва КП БРР "Балаклійські теплові мережі" прав та обов'язків Балаклійського підприємства теплових мереж та не надано доказів відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду від 27.07.2007 у справі № 33/139-07, а діючим законодавством України не передбачено право суду на заміну сторони правонаступником поза межами відкритого відносно боржника виконавчого провадження.

Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки місцевого та апеляційного господарських судів передчасними, з огляду на таке.

Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.

За приписами ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" у разі якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Апеляційним господарським судом встановлено (з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 25.05.2016 у справі № 922/6408/15), що 09.07.2015 Балаклійською районною радою Харківської області LIV сеcії VІ скликання прийнято рішення щодо припинення діяльності Балаклійського підприємства теплових мереж шляхом його ліквідації; вирішено створити ліквідаційну комісію у складі голови комісії в.о. директора ОСОБА_6 та членів комісії ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.; доручено ліквідаційній комісії вжити організаційно-правових заходів, передбачених чинним законодавством, щодо припинення підприємства, у тому числі, повідомити державну реєстраційну службу про рішення щодо припинення підприємства шляхом ліквідації; встановлено строк для пред'явлення вимог кредиторів - протягом 2-х місяців з дати оприлюднення повідомлення про припинення шляхом ліквідації; вирішено здійснити інвентаризацію майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Балаклійського району, що знаходиться на балансі комунального підприємства, яке ліквідується, та після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами скласти проміжний ліквідаційний баланс комунального підприємства та подати його на затвердження Балаклійській районній раді; забезпечити закриття рахунків, відкритих у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації; провести незалежну оцінку майна, що знаходиться на балансі Балаклійського підприємства теплових мереж, та здійснити реалізацію даного майна для задоволення вимог кредиторів; витрати, пов'язані з ліквідацією підприємства, здійснювати за рахунок реалізації майна підприємства, що ліквідується; після завершення розрахунків з кредиторами скласти ліквідаційний баланс, який подати на затвердження Балаклійській районній раді; забезпечити передачу документів, які підлягають тривалому зберіганню, до відповідної архівної установи в порядку, визначеному законодавством України.

Посилаючись на те, що зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вбачається відомостей про правонаступника Балаклійського підприємства теплових мереж, а статут КП БРР "Балаклійські теплові мережі" також не містить даних щодо його правонаступництва, суди обох інстанцій не надали жодної оцінки ч. 5 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", якою передбачено, учасник (засновник) теплопостачальної або теплогенеруючої організації у разі прийняття рішення про її ліквідацію забезпечує погашення боргу такої організації перед постачальниками енергоносіїв.

Разом з тим, аналіз ст. 22 зазначеного Закону дає підстави для висновку, що її частини потрібно застосовувати у їх взаємозв'язку, оскільки ч. 3 зазначеної статті передбачає правонаступництво в результаті факту надання в користування майна суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним), і не ставить питання виникнення правонаступництва в залежність як від способу припинення юридичної особи, так і від умови передбачення в установчих документах правонаступника обсягу прав та обов'язків, що переходять від одного суб'єкта господарювання до іншого.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції також вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про те, що за відсутності відомостей про правонаступництво Балаклійського підприємства теплових мереж та не передбачення даних про таке у статуті КП БРР "Балаклійські теплові мережі" останнього не можна вважати правонаступником в порядку ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання".

Крім цього, судами обох інстанцій встановлено, що відповідно до рішення Балаклійської районної ради Харківської області L сесії VI скликання від 17.02.2015 № 771-VI "Про передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Балаклійського району" з балансу Балаклійського підприємства теплових мереж на баланс Комунального підприємства - сільськогосподарського підприємства "Балагросервіс" (далі - КП СП "Балагросервіс") на праві господарського відання передано майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Балаклійського району.

На виконання зазначеного рішення проведено інвентаризацію майна Балаклійського підприємства теплових мереж, про що складено акт інвентаризації, який затверджено наказом № 8 від 20.04.2015 начальника управління економічного розвитку, торгівлі, житлово-комунального господарства та інфраструктури Балаклійської РДА О.П.Ситнік. Цей акт складається з трьох додатків, а саме: перелік основних засобів, які задіяні у виробничому процесі для надання послуг з теплопостачання; перелік майна, яке передається з балансу Балаклійського підприємства теплових мереж на баланс КП СП "Балагросервіс"; перелік майна, яке не використовується у виробничій діяльності та непридатне до подальшої експлуатації.

На виконання рішення Балаклійської районної ради Харківської області LII сесії VI скликання від 21.04.2015 між КП СП "Балагросервіс" та КП БРР "Балаклійські теплові мережі" 21.04.2015 укладено договір тимчасового користування майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Балаклійського району.

На підставі дослідження наявних у матеріалах справи доказів місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що договір тимчасового користування майном, укладений між КП СП "Балагросервіс" та КП БРР "Балаклійські теплові мережі" не передбачає будь-яких застережень чи визначення боргових зобов'язань за боргами Балаклійського підприємства теплових мереж, які передаються новому користувачеві, а аналіз зазначеного договору свідчить про те, що КП БРР "Балаклійські теплові мережі" було передано лише частину майна Балаклійського підприємства теплових мереж, що підтверджено додатком до договору.

Разом з тим, суди обох інстанцій не врахували, що ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" передбачає особливий вид правонаступництва, однією з умов якого визначено надання в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісного майнового комплексу (індивідуально визначеного майна) саме з вироблення теплової енергії. Проте суди обох інстанцій не дослідили, яке саме майно було передано з балансу Балаклійського підприємства теплових мереж на баланс КП СП "Балагросервіс" та чи використовувалось воно відповідачем у справі для вироблення теплової енергії, що свідчить про неповне з'ясування обставин справи та, як наслідок, - невиконання в повному обсязі вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів касаційної інстанції також звертає увагу на те, що приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону, чинній на момент подання заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Питання щодо заміни сторони правонаступником на стадії виконавчого провадження врегульовані ст. 8 зазначеного Закону, за змістом якої у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Таким чином, для заміни сторони у виконавчому провадженні останнє (провадження) повинно бути відкритим, про що, відповідно до вказаного вище закону, має бути винесено постанову державним виконавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - Кодексу), господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 33 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Разом з тим, якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати необхідні для цього докази, при цьому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

Разом з тим, формально посилаючись на відсутність належних доказів на підтвердження того, що за наказом суду від 27.07.2007 у зазначеній справі органами Державної виконавчої служби відкрите та триває виконавче провадження, місцевий господарський суд достеменно не встановив зазначеного факту, у зв'язку з чим не в повному обсязі виконав вимоги ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів у даній справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід врахувати викладене, всебічно та повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 та ухвалу господарського суду Харківської області від 21.06.2016 у справі № 33/139-07 скасувати.

Справу № 33/139-07 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя Могил С.К. Судді: Кондратова І.Д. Стратієнко Л.В.

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення01.11.2016
Оприлюднено10.11.2016
Номер документу62559296
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —33/139-07

Постанова від 14.03.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Могил C.К.

Ухвала від 02.03.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Могил C.К.

Постанова від 22.12.2016

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Шевель О. В.

Ухвала від 12.12.2016

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Шевель О. В.

Ухвала від 28.11.2016

Господарське

Господарський суд Харківської області

Хотенець П.В.

Ухвала від 21.11.2016

Господарське

Господарський суд Харківської області

Хотенець П.В.

Постанова від 01.11.2016

Господарське

Вищий господарський суд України

Могил C.К.

Ухвала від 24.10.2016

Господарське

Вищий господарський суд України

Могил C.К.

Ухвала від 10.10.2016

Господарське

Вищий господарський суд України

Могил C.К.

Постанова від 19.07.2016

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Терещенко О.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні