Постанова

від 22.12.2016 по справі 33/139-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2016 р. Справа № 33/139-07

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В. , суддя Пуль О.А. , суддя Фоміна В. О.

при секретарі Курченко В.А.

за участю представників:

ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - ОСОБА_1 (довіреність № 175/16 від 27.04.2016),

КП Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" - ОСОБА_2 (довіреність № 1/2016 юр від 25.03.2016),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (вх. №3299 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.11.2016 у справі № 33/139-07

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ,

до Балаклійського підприємства теплових мереж, м.Балаклія,

про стягнення 2077747,98 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.11.2016 (суддя Хотенець П.В.) заяву Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено. Здійснено заміну боржника у виконавчому провадженні з Балаклійського підприємства теплових мереж (64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Алієва, 72, код ЄДРПОУ 32407198) на його правонаступника Комунальне підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Алієва, 72, код ЄДРПОУ 34328904). Зазначено, що виконання наказу господарського суду Харківської області від 27.07.2007 у справі № 33/139-07 слід здійснювати з урахуванням даної ухвали.

КП Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" з ухвалою не погодилося, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні заяви ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про заміну сторони у виконавчому провадженні та заміну боржника у справі №33/139-07; витрати зі сплати судового збору покласти на ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження, запропоновано учасникам процесу надати суду апеляційної інстанції: апелянту - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі; іншим учасникам процесу - відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.

15.12.2016 апелянт надав суду пояснення до апеляційної скарги, а 16.12.2016 - доповнення до апеляційної скарги, в яких зазначає, що, на його думку, суд першої інстанції в порушення вимог статті 25 ГПК України здійснив заміну боржника за відсутністю підстав для цього, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження обставин переходу боргових зобов'язань від Балаклійського підприємства теплових мереж до Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" в розумінні статті 22 Закону України «Про теплопостачання» ; також заявник апеляційної скарги зазначає, що господарським судом першої інстанції не враховано можливість правонаступництва боржника лише в порядку або загального правонаступництва (спадкування, реорганізація юридичної особи) або сингулярного правонаступництва за правочином про переведення боргу, тоді як надані стягувачем докази (рішення Балаклійської районної ради Харківської області L сесії VI скликання від 17.02.2015 № 771- VI «Про передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Балаклійського району» , договір тимчасового користування майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Балаклійського району від 21.04.2015, акт приймання-передачі майна від КП СП «Балагросервіс» у користування КП БРР "Балаклійські теплові мережі" від 21.04.2015 тощо) не містять жодних відомостей та застережень щодо передання КП Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" боргових зобов'язань Балаклійського підприємства теплових мереж.

21.12.2016 позивач (стягувач) надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що в даному випадку має місце правонаступництво за законом (за окремими зобов'язаннями), як це передбачено ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» .

Присутні в судовому засіданні представники позивача (стягувача) та КП Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" підтримали викладену ними письмово правову позицію.

Відповідач (боржник), повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, відзиву на апеляційну скаргу не надав, не направив свого представника в судове засідання та не повідомив суд про причини його неявки.

Колегія суддів зазначає, що в ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства - зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожною стороною своїх процесуальних прав, передбачених ст. 22 ГПК України.

Тому, враховуючи вказані обставини, колегія суддів дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги у даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та заперечення щодо них, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.10.2004 між ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" та Балаклійським підприємством теплових мереж був укладений договір комісії № 12/04-292. Відповідно до умов договору ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" (Комітент) уповноважив, а Балаклійське підприємство теплових мереж (Комісіонер) прийняв на себе обов'язок протягом строку дії договору здійснювати діяльність по продажу обумовленої теплової енергії відповідно до умов даного договору в інтересах комітента, від свого імені та за рахунок комітента. У відповідності до п.4.7. договору комісіонер повинен був забезпечити своєчасну оплату за спожиту теплову енергію згідно з угодами, укладеним на виконання цього договору. Згідно з п. 4.8. договору комісіонер прийняв на себе поручительство (делькредере) перед комітентом за виконання споживачами зобов'язань за угодами.

У відповідності до п.4.1. договору ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" передав за актами приймання - передачі відповідний обсяг теплової енергії та направив Балаклійському підприємству теплових мереж вимогу про оплату боргу внаслідок застосування делькредере в розмірі 2077747,98 грн., але відповідач борг не сплатив, у зв'язку з чим ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення вказаної суми.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.07.2007 у справі №33/139-07 позов було задоволено; стягнуто з Балаклійського підприємства теплових мереж на користь Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 2077747,98 грн. боргу, 20778,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

27.07.2007 у справі № 33/139-07 було видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.08.2010 заяву ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" про заміну сторони у виконавчому провадженні було задоволено та здійснено заміну позивача по справі з ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 32587579) на його правонаступника - Дочірню Компанію "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 31301827).

01.02.2016 Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просила суд замінити боржника - Балаклійське підприємство теплових мереж - на Комунальне підприємство - сільськогосподарське підприємство "Балагросервіс".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.02.2016 в задоволенні вказаної заяви було відмовлено.

05.04.2016 Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просила суд замінити боржника - Балаклійське підприємство теплових мереж на Комунальне підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі".

В обґрунтування доводів заяви стягувач зазначає про наступні обставини.

Відповідно до рішення Балаклійської районної ради Харківської області L сесії VI скликання від 17.02.2015 за № 771- VI «Про передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Балаклійського району» (т.1, а.с.203) з балансу Балаклійського підприємства теплових мереж на баланс Комунального підприємства - сільськогосподарського підприємства «Балагросервіс» на праві господарського відання було передано майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста та доручено вказаному підприємству укласти із КП Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" договір тимчасового користування майном.

На виконання зазначеного рішення Балаклійської районної ради Харківської області, між КП СП «Балагросервіс» та КП Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" був укладений договір тимчасового користування майном від 21.04.2015 (т.1, а.с.205) та складено акт приймання-передачі майна від 21.04.2015 до вищевказаного договору згідно з наведеним переліком (т.1, а.с.208 - 224).

Отже, на думку заявника, КП Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" є правонаступником Балаклійського підприємства теплових мереж на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", оскільки ним було отримано в користування цілісний майновий комплекс, яким раніше володіло або користувалось Балаклійське підприємство теплових мереж.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.06.2016 в задоволенні даної заяви було відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Харківської області від 21.06.2016 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2016 касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено частково; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 та ухвалу господарського суду Харківської області від 21.06.2016 скасовано; справу № 33/139-07 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

У постанові суду касаційної інстанції, зокрема, зазначено, що в ході розгляду справи господарські суди обох інстанцій не врахували приписів ч.3 ст.22 Закону України «Про теплопостачання» щодо особливого виду правонаступництва, однією з умов якого є надання в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісного майнового комплексу (індивідуально визначеного майна) саме з вироблення теплової енергії.

За результатами нового розгляду справи місцевим господарським судом задоволено заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні із посиланням на те, що уклавши договір тимчасового користування майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Балаклійського району Комунальне підприємство Балаклійської районної ради «Балаклійські теплові мережі» автоматично стало правонаступником за борговими зобовязаннями з оплати заборгованості, що виникла у суб'єкта господарювання, який раніше володів або користувався ним, тобто Балаклійського підриємства теплових мереж на підставі договору № 12/04-292 від 01.10.2004, заборгованість за яким стягнута з відповідача рішенням господарського суду Харківської області у справі № 33/139-07. Прийняття будь-яких додаткових рішень ні власником нового боржника, ні самим новим боржником не потрібно і чинним законодавством не передбачається.

Надаючи правову оцінку висновкам місцевого господарського суду, викладеним в оскаржуваній ухвалі, та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону, чинній на момент подання заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні) у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом ч. 1 ст. 25 ГПК України підставою для процесуального правонаступництва є заміна боржника або кредитора у матеріально-правових відносинах, з яких виник спір.

В пункті 1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що статтею 25 ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Як було встановлено вище, заборгованість, яку стягнуто рішенням господарського суду Харківської області від 13.07.2007 у даній справі, виникла на підставі договору комісії № 12/04-292 від 01.10.2004, за умовами якого боржник здійснював в інтересах стягувача продаж споживачам теплової енергії шляхом укладення з останніми від свого імені відповідних угод, із прийняттям на себе поручительства перед стягувачем за їх виконання споживачами (делькредере).

Ця заборгованість складається з 2077747,98 грн. основного боргу з оплати боржником заборгованості споживачів з оплати спожитої теплової енергії внаслідок застосування делькредере.

Таким чином, спір у даній справі виник із зобов'язання з оплати Балаклійським підприємством теплових мереж (боржником) Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (кредитору) спожитої споживачами теплової енергії.

З матеріалів справи вбачається, що постачання теплової енергії споживачам за вищевказаним договором комісії Балаклійське підприємство теплових мереж здійснювало з використанням цілісного майнового комплексу централізованого постачання, який є комунальною та спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міста Балаклійского району. Зазначений об'єкт йому було передано на баланс уповноваженим органом власників (територіальних громад сіл, селищ, міста Балаклійського району Харківської області) - Балаклійською районною радою Харківської області.

Як уже зазначалося, вказане майно відповідно до рішення Балаклійської районної ради Харківської області L сесії VI скликання від 17.02.2015 за № 771- VI «Про передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Балаклійського району» було передано КП Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" за договором тимчасового користування майном від 21.04.2015, про що складено акт приймання-передачі майна від 21.04.2015.

Частиною третьою статті 22 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що у разі якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Відповідно до ч. 4 даної статті, договори про постачання та транспортування енергоносіїв укладаються з правонаступниками реорганізованої теплопостачальної та/або теплогенеруючої організації виключно за умови погодження порядку погашення заборгованості з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування та постачання.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що Комунальне підприємство Балаклійської районної ради «Балаклійські теплові мережі» як новий користувач цілісним майновим комплексом централізованого постачання, відповідно до положень ч. 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" став правонаступником в частині стягнутої рішенням господарського суду Харківської області від 13.07.2007 у даній справі заборгованості Балаклійського підприємства теплових мереж з оплати спожитої споживачами теплової енергії, яка ним постачалась за допомогою використання зазначеного майна.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо того, що правонаступництво боржника можливе лише в порядку спадкування, реорганізації юридичної особи або за правочином про переведення боргу не можуть бути прийняті до уваги, як безпідставні, оскільки чинне законодавство не містить таких обмежень, а ч. 3 статті 22 Закону України «Про теплопостачання» прямо зазначає про правонаступництво користувача цілісного майнового комплексу з вироблення теплової енергії за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним), тобто з урахуванням факту передання в користування такого майна.

Тому посилання апелянта на відсутність у рішенні Балаклійської районної ради Харківської області L сесії VI скликання від 17.02.2015 та у договорі тимчасового користування майном від 21.04.2015 посилань на зміст та обсяги зобов'язань, що переходили б до КП Балаклійської районної ради «Балаклійські теплові мережі» , колегія суддів не вважає належним аргументом, оскільки, в силу вищенаведених приписів ч. 3 статті 22 Закону України «Про теплопостачання» у відповідних посиланнях немає потреби, враховуючи що зміст та обсяг зобов'язань в даному випадку визначено безпосередньо законом.

Апелянт також посилається на те, що предметом укладеного між сторонами в даній справі договору комісії є не купівля-продаж, транспортування і постачання енергоносіїв у розумінні ч. 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання", а обов'язок комісіонера за дорученням комітента здійснювати купівлю-продаж теплової енергії.

Стосовно вказаного твердження колегія суддів зазначає, що згідно з визначенням термінів, що міститься у ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» , виробництво теплової енергії - господарська діяльність, пов'язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; енергоносії - органічне паливо, електроенергія, нетрадиційні та поновлювані види енергії, вторинні енергетичні ресурси;

З наведених положень вбачається, що теплова енергія в розумінні цього Закону є товаром, який виробляється в результаті перетворення енергоносіїв, тобто їх споживання, відповідно й споживання теплової енергії за цим Законом є споживанням енергоносіїв.

Заявник апеляційної скарги також посилається на недоведеність тієї обставини, що за договором тимчасового користування майном від 21.04.2015 було передано саме те індивідуально визначене майно, що використовувалося боржником для вироблення теплової енергії.

Разом з тим, відповідно до п.1.2 договору тимчасового користування майном від 21.04.2015, майно передається в користування з метою здійснення статутної діяльності користувача. Згідно з п.2.1 Статуту КП Балаклійської районної ради «Балаклійські теплові мережі» (т.1, а.с.175), основною метою діяльності даного підприємства є задоволення потреб населення та інших категорій споживачів в забезпеченні, зокрема, тепловою енергією. Колегія суддів зазначає, що КП Балаклійської районної ради «Балаклійські теплові мережі» в суді першої та апеляційної інстанції не доведено факт, що майно, отримане ним за вищевказаним договором від 21.04.2015, мало будь-яке інше призначення і використовувалося з будь-якою іншою метою, ніж вироблення теплової енергії. Тому вказаний аргумент також не може бути підставою для висновку про відсутність правонаступництва в порядку ч.3 ст.22 Закону України «Про теплопостачання» .

Апелянт стверджує, що місцевий господарський суд не послався в оскаржуваній ухвалі на жодну норму матеріального права і що висновки суду ґрунтуються лише на твердженні, що КП Балаклійської районної ради «Балаклійські теплові мережі» , уклавши договір тимчасового користування, автоматично стало правонаступником за борговими зобов'язаннями згідно з рішенням господарського суду від 13.07.2007 в даній справі.

Проте, як уже зазначалося, місцевий господарський суд послався на ч.3 ст.22 Закону України «Про теплопостачання» , на необхідність врахування приписів якої було вказано в постанові Вищого господарського суду України від 01.11.2016 у даній справі і якою безпосередньо встановлено правонаступництво нового користувача за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним). В ході апеляційного провадження КП Балаклійської районної ради «Балаклійські теплові мережі» не було спростовано висновків місцевого господарського суду, наведених в оскаржуваній ухвалі.

Колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, обставин даної справи та вказівок суду касаційної інстанції згідно з вимогами ст.111-12 ГПК України, здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 28.11.2016 у справі № 33/139-07 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 27.12.16

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Фоміна В. О.