Постанова

від 18.10.2016 по справі 820/3736/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 жовтня 2016 р. № 820/3736/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представників сторін:

позивача - Нежельської О.С.,

відповідача - Зозулі М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКСИС-ГРУП" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тексис - Груп», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, в якій просить суд Рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 807000011/2016/000330/2 від 14.04.2016 року скасувати.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та таким що підлягає скасуванню у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до справи письмових заперечень пояснив, що оскаржуване в даній справі рішення про коригування митної вартості товарів є законним та обґрунтованим, складеним відповідно до чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підприємством позивача за зовнішньоекономічним контрактом № 08/НЕ від 08.05.2015р., імпортовано автонавантажувач Nissan UG1D2A30LQ сер. номер НОМЕР_1 рік випуску-2010 який задекларовано ТОВ «Франко Трейд» та подано до Харківської митниці ДФС електронну митну декларацію № 807110000/2016/004479 від 11.04.2016р. (далі ЕМД).

Митну вартість товару було визначено за першим методом визначення митної вартості товару, за ціною договору 229 123,97 грн., що становить 7867,4 Евро за офіційним курсом НБУ на момент оформлення ЕМД.

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом митному органу надано наступні документи: контракт № 08/НЕ від 08.05.2015р.; інвойс № 151536 від 23.03.2016р.; специфікація № 5 від 23.03.2016р.; платіжне доручення № 2636 від 29.03.2016р.; договір на виконання транспортного перевезення; рахунок на оплату № 35 від 15.04.2016р.; довідка про транспортні витрати від 04.04.2016р.; довідка органу сертифікації № 087/162а від 06.04.2016р.; міжнародна автомобільна накладна CMR 151536 від 01.04.2016р.

Харківською митницею ДФС 14.04.2016 року винесено Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 807000011/2016/000330/2 від 14.04.2016року, яким збільшено митну вартість товару, імпортованого ТОВ «ТЕКСИС-ГРУП», а саме: «Автонавантажувачі з вилковим захватом, самохідні, не обладнані електродвигуном, з висотою підіймання їм або більше, для використання на рівній поверхні.»

11 травня 2016 року декларантом пред'явлено вказаний товар до митного оформлення та подано до Харківської митниці ДФС електронну митну декларацію № 807110000/2016/004479 від 11.04.2016р. (далі ЕМД).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 52 Митного кодексу України, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Як вже зазначалося вище, Декларантом було визначено митну вартість товару за першим методом-ціною договору

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), закріплено в статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 49 МК України від 13.03.2012 року № 4496-VI митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи положення контракту № 08/НЕ від 08.05.2015р., умови оплати за товар (100% передплата), умови поставки (FCA Raamsdonksveer, The Netherlands), та положення ст. 58 МК України, митна вартість оцінюваного товару 7867,4 євро складалася з двох складових: ціни яка була сплачена за товар -7 500,00 євро; витрат на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України-367,4 євро.

Будь-які інші витрати у митну вартість оцінюваного товару не включалися.

Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості у зв'язку з тим, що при дослідженні поданих декларантом до митного оформлення документів відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містили розбіжності та посадовою особою митного органу на підставі даних Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками ДФС України (АСАУР) було встановлено , що задекларована сума митної вартості товару у розмірі 7867 Евро не відповідає даним, наявним у контролюючого органу, оскільки згідно інформації, яка міститься у митного органу вартість аналогічного та подібного товару знаходиться на рівні 15000 Евро (номер ЕМД подібного товару не зазначено), також не зрозуміло, чи було враховано митним органом при підборі аналога, що імпортований товар є вживаним.

Проте, у рішенні про коригування митної вартості не наведено обґрунтованих причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та обґрунтувань числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За наслідками виявлених розбіжностей митним органом було запропоновано надати декларанту додаткові документи.

Незважаючи на те, що Митним кодексом України не передбачено обов'язку декларанта здійснювати експертну оцінку товару, що імпортується, інспектором Ковшиковим В.В. було запропоновано надати висновок експерта про якісні та вартісні характеристики товару, бажано «ХНДІ судових експертиз ім. засл. проф. Бокаріуса».

Підприємство ТОВ «ТЕКСИС-ГРУП» було подано заяву № б/н від 13.04.2016р. для участі експерта ХНДІ судових експертиз ім. засл. проф. Бокаріуса ОСОБА_1

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Як вбачається зі змісту норм частини 3 статті 53 та частини 3 статті 266 Митного кодексу України, декларант не зобов'язаний надавати повний перелік документів, визначених статтею 53 Митного кодексу України. При цьому витребування таких документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Декларант, посилаючись на достовірність та повноту відомостей, вказаних у ЕМД № 807110000/2016/004479 від 11.04.2016р., відмовився надати документи з мотивів, що така вимога є безпідставною та незаконною, оскільки первинні документи не містять розбіжностей та ознак підробки.

Разом з тим, витребувавши весь перелік документів, передбачених пунктом 11 Порядку декларування митної вартості товарів, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

ТОВ «Франко Трейд», користуючись правом, передбаченим ч.6 ст.53 МК України листом бн від 13.05.2016 року додатково надані наступні документи на підтвердження заявленої митної вартості.

На підтвердження суми, яка була фактично сплачена за товар, надано платіжне доручення в іноземній валюті № 2636 від 29.03.2016р. на суму 7500 Евро.

На підтвердження вартості перевезення додатково надано копію рахунку за транспортні послуги № 35 від 15.04.2016р. та платіжне доручення № 2717 від 27.04.2016 p., яким оплачено цей рахунок.

Експортна декларація № NL 007372516

Лист компанії BS FORKLIFTS, щодо вартості на аналогічні навантажувачі.

Рішення про коригування митної вартості було оскаржено до Державної фіскальної служби, разом зі скаргою (вимогою) від 13.05.2016 року були ще раз подані всі перелічені в позові документи та Висновок експерта про якісні та вартісні характеристики товару «ХНДІ судових експертиз ім. засл. проф. Бокаріуса» № 3845 від 06.04 2016р

З врахуванням документів, які подавалися разом з митною декларацією 807110000/2016/004749 від 15.04.2016р. та документів, доданих до вимоги кожна із складових митної вартості оцінюваного товару підтверджується наступними документами: контракт № 08/НЕ від 08.05.2015р.; інвойс № 151536 від 23.03.2016р.; специфікація № 5 від 23.03.2016р.; міжнародна автомобільна накладна СМR 151536 від 01.04.2016р.; експортна декларація № NL, 007372516; Лист компанії BS FORKLIFTS, щодо вартості на аналогічні навантажувачі; платіжне доручення в іноземній валюті № 2636 від 29.03.2016р. на суму 7500 Евро; висновок експерта про якісні та вартісні характеристики товару «ХНДІ судових експертиз ім. засл. проф. Бокаріуса» № 3845 від 06.04 2016р.

Витрати на транспортування товару до пункту ввезення на митну територію України підтверджкється: договір на виконання транспортного перевезення № 30/03-16 від 30.03.2016р.; рахунок на оплату № 35 від 15.04.2016р.; довідка про транспортні витрати від 04.04.2016р.; платіжне доручення № 2717 від 27.04.2016 р.

Всі перелічені документи містять однакові дані про числові значення кожної складової митної вартості оцінюваного товару та не містять жодних розбіжностей.

Крім того, необхідно зауважити, що положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також ч.4 ст.З, п. З ч.І ст.8, ч.І ст.54, ч.9 ст.55 МК України вимагають від ДФС у випадку невизнання заявленої митної вартості надавати обґрунтовані пояснення чому таки митна вартість не може бути визнана, а також у випадку виникнення необгрунтованих сумнівів у правильності заявленої митної вартості-приймати рішення на користь платника митних платежів.

Таким чином суд приходить до висновку про неправомірність винесення Рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 807000011/2016/000330/2 від 14.04.2016 року.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКСИС-ГРУП" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати Рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 807000011/2016/000330/2 від 14.04.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС (юридична адреса: вул. Короленка, буд. 16-б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 38633709) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКСИС-ГРУП" (юридична адреса: вул. Танкопія, буд. 14/А, кв. 70, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 37366235) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24 жовтня 2016 року.

Суддя Тітов О.М.