Постанова

від 07.11.2016 по справі 803/2218/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року м. Луцьк Справа № 803/2218/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Відкритого акціонерного товариства "Волинська автобаза" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - позивач, управління, Луцьк ОУ ПФУ Волинської області) звернулося в суд з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Волинська автобаза" (далі - позивач, підприємством, ВАТ "Волинська автобаза") про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з січня по червень 2014 року в сумі 7 998,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІУ (далі - Закон № 1058-1V), пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція №21-1) зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, заборгованість відповідача за період з січня по червень 2014 року становить 7 998,06 грн. На підставі вищевикладеного, позивач просить суд стягнути з ВАТ "Волинська автобаза" заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня по червень 2014 року в сумі 7 998,06 грн.

Ухвалою суду від 28 листопада 2014 року позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2014 року по квітень 2014 року включно у розмірі 5 332,04 грн (а.с.32-35).

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 29 вересня 2016 року вищенаведену ухвалу скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд (а.с.87-90).

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак у поданому письмовому клопотанні просив суд розглянути справу за його відсутності (а.с.99).

Відповідач у судове засідання представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи повісткою, яка повернулася на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с.97).

Частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки в судове засідання сторони не прибули (при цьому, позивач просить суд розглядати справу за відсутності представника управління, що є його правом), зазначене не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Частиною другою Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Страхувальниками, відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 1058- IV є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші.

Відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пункті "б"- "з" цієї статті.

Пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Волинська автобаза" 19 лютого 1992 року зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8-9).

Матеріалами справи підтверджено, що підприємство підпадає під дію частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ та пункту "б"-"з" статті 13 Закону № 1788-ХІІ та перебуває на обліку в УПФ України в м. Луцьку, що випливає з листа управління від 14 січня 2014 року №301/03-29 (а.с.6).

Як слідує з графи 16 розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах з 2014 року, ВАТ "Волинська автобаза" зобов'язано щомісяця сплачувати 1 333,01 грн як відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.7).

Таким чином, за період з січня 2014 року по квітень 2014 року підприємство мало сплатити 5 332,04 грн, однак цього не зробило.

Заперечень щодо вказаної заборгованості або доказів її сплати відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Проаналізувавши подані позивачем письмові докази, суд дійшов висновку, що Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області належними та допустимими доказами довело наявність у ВАТ "Волинська автобаза" заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах з січня 2014 року по квітень 2014 року включно у розмірі 5 332,04 грн

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

Оскільки у Відкритого акціонерного товариства "Волинська автобаза" наявна заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій за період з січня 2014 року по квітень 2014 року включно у розмірі 5 332,04 грн, яка підтверджена матеріалами справи, добровільно підприємством не сплачена та доказів її погашення на день розгляду справи суду не надано, враховуючи, що представник підприємства визнав позов, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Відкритого акціонерного товариства "Волинська автобаза" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій - задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Волинська автобаза" (43023, м. Луцьк, вул. Єршова, буд.2, ідентифікаційний код юридичної особи 01268265) на користь Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, м. Луцьк, пр-т. Грушевського, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 40370530) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з січня 2014 року по квітень 2014 року включно у розмірі 5 332,04 грн (п'ять тисяч триста тридцять дві гривні чотири копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович