Постанова

від 07.11.2016 по справі 826/2418/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 листопада 2016 року № 826/2418/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Амекс Техніка Кріплення" доКиївської міської митниці Державної фіскальної служби України провизнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 100270002/2015/700051/2 від 11.12.2015 р., ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амекс Техніка Кріплення" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 100270002/2015/700051/2 від 11.12.2015 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Київською міською митницею Державної фіскальної служби України на підставі необґрунтованих висновків щодо заявленої позивачем митної вартості товарів прийнято незаконне рішення про коригування митної вартості товарів, що призвело до збільшення митної вартості імпортованих позивачем товарів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що незважаючи на те, що позивачем було надано весь необхідний перелік документів, відповідачем без належного правового обґрунтування було прийнято рішення про збільшення митної вартості товарів.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи. До відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян суду надійшли письмові заперечення відповідача, в яких Київська міська митниця ДФС просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.

Згідно частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене та неприбуття відповідача до суду, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судовому засіданні суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.10.2015 року між ТОВ "Амекс Техніка Кріплення" як Покупцем та LAND WIDE CO., LTD. No.306, Hsing Chuang 1st Road, Zuoy ir District, Kaohsiung 81355, Taiwan, R.O.C. як Продавцем було укладено Контракт №LW 12/10/15 купівлі-продажу.

19.10.2015 року між Покупцем та Продавцем було укладено додаткову угоду № 01 до Контракту, відповідно до якої товари, що постачаються згідно проформи-інвойсу № АМЕ0001 від 12.10.2015 року мають знижку з ціни.

25.08.2015 позивачем подано до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України митну декларацію (МД) №100270002/2015/263099 від 10.12.2015 року та для підтвердження митної вартості також додано наступні документи: інвойс № LW1511003 від 03.11.2015 року; проформа-інвойс № АМЕ-0001 від 19.10.2015 року; контракт №LW 12/10/15 від 12.10.2015 року; прайс-лист Продавця б/н від 19.10.2015 року; банківські документи, що підтверджують банківський переказ грошей Продавцю згідно з контрактом № LW 12/10/15 від 12.10.2015 року; лист Продавця б/н від 19.10.2015 року про умови застосування спеціальних цін зі знижкою згідно з інвойсом № LW1511003 від 03.11.2015 року; експортна декларація Продавця № ВС/ /04/187/J2587 від 03.11.2015 року; договір транспортного експедирування № 36 від 04.10.2012 року; заявка на перевезення № 008/15 від 30.10.2015 року транспортною експедирування № 36 від 04.10.2012 року; довідка експедитора про транспортні витрати за межами митної території» України № 0812/1 від 08.12.2015 року згідно з договором транспортного експедирування № 36 від 04.10.2012 року; рахунок-фактура експедитора на оплату транспортних послуг № 123 від 08.12.2015 року згідно з договором транспортного експедирування № 36 від 04.10.2012 року; видаткові накладні на подібний товар, що має походження з Тайваню, але імпортувався від іншого постачальника.

11.12.2015 року відповідачем за наслідками розгляду поданих позивачем документів прийнято рішення № 100270002/2015/700051/2 про коригування митної вартості товарів, імпортованих позивачем, яким підвищено митну вартість вказаного товару.

Як вбачається з вищевказаного рішення, на переконання відповідача, надані декларантом документи до митного оформлення не підтверджують усі складові митної вартості, чим недотримано п.21 ст. 58 Митного кодексу України. Відповідач зазначав, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: в митній декларації країни відправлення не зазначено реквізитів інвойсу, коносаменту або іншого документу, за яким можна ідентифікувати належність даного документу до поставки оцінюваного товару; в наданій довідці про здійснення попередньої оплати за оцінюваний товар не зазначено реквізитів контракту або інвойсу, відповідно до якого здійснюється поставка, тому неможливо ідентифікувати належність цього документу саме до даної зовнішньоекономічної операції; накладення підпису на печатку на двох різних транспортних документах (рахунку від 08.12.2015 року № 123 та довідка від 08.12.2015 року № 0812/1) повністю ідентичне, що може свідчити про можливі наявні ознаки підробки; на прайс-листі, в додатковій угоді та листі про знижку також спостерігається ідентичне накладення підпису на печатку, що також може свідчити про можливі наявні ознаки підробки.

Оспорюваним рішенням відповідач також витребував від декларанта наступні документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; запропоновано надати відповідно до вимог статті 254 МКУ переклад митної декларації країни відправлення, оскільки дані, які містяться в ній, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації; інші документи за бажанням декларанта.

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, товар було випущено у вільний обіг за електронною митною декларацією №100270002/2015/263099 із забезпеченням, шляхом надання гарантій, сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою за митною вартістю товарів, визначеною митним органом згідно з рішенням про коригування митної вартості товарів від 11.12.2015 р. №100270002/2015/700051/2.

Збільшення митної вартості товару потягнуло за собою збільшення сплаченого позивачем мита на 183 000 гривень.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для, зокрема: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.

Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до змісту ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що останнє, всупереч вимогам ст. 55 МК України та ч. 3 ст. 2 КАС України, не містить обґрунтування реальних причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано за основним методом, натомість зазначено лише про відсутність в поданих документах реквізитів, які начебто не дають змоги ідентифікувати належність документів до поставки оцінюваного товару.

Наявні в матеріалах справи документи, а саме - інвойс від 03.11.2015 року та довідка про здійснення попередньої оплати містять достатньо інформації, яка дозволяє ідентифікувати приналежність цих документів до оспорюваної поставки товарів.

Доводи митного органу про те, що "...накладення підпису на печатку на двох різних транспортних документах (рахунку від 08.12.2015 року № 123 та довідка від 08.12.2015 року № 0812/1) повністю ідентичне, що може свідчити про можливі наявні ознаки підробки; на прайс-листі, в додатковій угоді та листі про знижку також спостерігається ідентичне накладення підпису на печатку, що також може свідчити про можливі наявні ознаки підробки..." не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вказані факти належними доказами не доведені, а відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, в силу вимог ст. 55 МК України, у оскаржуваному рішенні повинна бути наведена інформація, зокрема, щодо числових значень складових митної вартості, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка і призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, заявленої декларантом, проте такої інформації оскаржуване рішення, за висновком суду, не містить.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною 3 ст. 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.05.2015 у справі № 21-91а12.

Водночас, незважаючи на те, що митний орган не обмежений у виборі додаткових документів, які ним можуть витребовуватися для підтвердження митної вартості товару, їх використання, за висновком суду, повинне узгоджуватися з правовою суттю правовідносин, які склалися між контрагентами договору.

Таким чином, витребовуючи спірним рішенням додаткові документи відповідач мав обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Витребовуючи у позивача додаткові документи, митницею належним чином не обґрунтовано, на підтвердження яких обставин мають надаватися такі докази, тобто які обставини ці докази повинні підтвердити або спростувати. Не доведено, чому інформацію, яку містять в собі витребувані документи, неможливо встановити на підставі інших поданих доказів.

Всі інші підстави, які зазначені в запереченнях відповідача та які начебто стали причиною для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості суд не приймає до уваги, оскільки вказані підстави відсутні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.

В той же час, всупереч вимогам ст. 55 МК України у оскаржуваному рішенні відповідача відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч. 2 ст. 58 МК України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

За умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. А ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі № 21-91а12 та від 11.09.2012 у справі № 21-262а12, в ухвалах Вищого адміністративного суду України, зокрема, від 19.11.2015 у справі № К/800/35791/15, від 14.01.2016 у справі № К/800/34834/15.

Таким чином, при визначені митної вартості методом за ціною договору щодо ідентичних товарів, митниця не обґрунтувала у спірному рішенні із посиланням на подані декларантом документи неможливість застосування першого методу визначення митної вартості, заявленої позивачем. Ненадання ж декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 21.01.2011 у справі № 21-56а10, від 07.02.2011 у справі № 21-76а10, від 14.11.2011 у справі № 21-213а11, від 06.02.2012 у справі № 21-418а11 та від 11.09.2012 у справі №21-262а12, в ухвалах Вищого адміністративного суду України, зокрема, від 20.08.2015 у справі № К/800/31736/15, від 15.10.2015 у справі № К/800/65268/14 та від 24.11.2015 у справі № К/800/63867/13.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Враховуючи викладене, позивачем, за висновком суду, подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли відповідачу визначити митну вартість товару за першим методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Зважаючи на вищенаведене у сукупності, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 11.12.2015 року №100270002/2015/700051/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного рішення.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Амекс Техніка Кріплення" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.12.2015 року №100270002/2015/700051/2, прийняте Київською міською митницею Державної фіскальної служби України.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амекс Техніка Кріплення" (код ЄДРПОУ 36391799) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39422888) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук