Ухвала

від 09.11.2016 по справі 761/12553/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року м. Київ Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2016 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Автомат-2» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги ,

в с т а н о в и в:

У квітні 2015 року Житлово-будівельний кооператив «Автомат-2» (далі - ЖБК «Автомат-2») звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що він здійснює експлуатацію і ремонт будинку АДРЕСА_1 та утримує прибудинкову територію за рахунок власних коштів на засадах самоокупності.

ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у АДРЕСА_2.

Оскільки відповідач нерегулярно та несвоєчасно сплачує кошти за надані комунальні послуги, за період з 01 січня 2009 року по 28 лютого 2015 року за ним утворилася заборгованість у розмірі 9 395 грн.

Просив стягнути з відповідача заборгованість за надання житлово-комунальних послуг у розмірі 9 395 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 911 грн 30 коп. та 3 % річних у розмірі 1 146 грн 82 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2016 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЖБК «Автомат-2» заборгованість за надання житлово-комунальних послуг у розмірі 9 395 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 911 грн 30 коп. та 3 % річних у розмірі 1 146 грн 82 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Судами встановлено, що згідно з розрахунком заборгованості за період з 01 січня 2009 року по 28 лютого 2015 року позивачем нараховано за надання відповідачу житлово-комунальних послуг - 24 914 грн 31 коп. Відповідачем сплачено лише 15 519 грн 31 коп., тобто відповідач здійснював часткову оплату за наданні житлово-комунальних послуги.

Оскільки ОСОБА_2 здійснював нерегулярні платежі протягом спірного періоду, у червні 2012 року направляв позивачу лист, яким просив довести дійсність розмірів, нарахованих та виставлених тарифів, суди зробили правильний висновок про відсутність підстав для застосування строку позовної давності відповідно до вимог ст. ст. 257, 261, 264 ЦК України.

Суди обґрунтовано задовольнили позов, оскільки на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, який останній не виконував належним чином, у результаті чого виникла заборгованість перед позивачем за їх надання.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2016 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Автомат-2» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги , відмовити .

Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ О.М. Ситнік