Ухвала

від 09.11.2016 по справі 494/777/16-ц

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09.11.2016

Справа № 494/777/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Римаря І.А.,

за участю: секретаря - Козубенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області заяву представника ТОВ «Науково-виробничий центр «Південна пальміра» про перегляд заочного рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2016 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла заява від представника ТОВ «Науково-виробничий центр «Південна пальміра» про перегляд заочного рішенняпо справі №494/777/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ В«Науково-виробничий центр «Південна пальміра» про розірвання договору оренди землі . Заявник просить перглянути заочне рішення, мотивуючи свої вимоги тим, що рішення прийняте без його участі, тому підлягає перегляду. Заочне рішення ТОВ «Науково-виробничий центр «Південна пальміра» не отримувало та дізналось з Єдиного державного реєстру судових рішень випадково. Також вказує, що товариство не було належним чином повідомлено про час, день та місце розгляду справи. Не зроблено оголошення у газеті «Урядовий кур'єр» згідно узагальнення Верховного Суду України, а тому обставини неявки представника відповідача зумовлені неналежним сповіщенням. Окрім цього, заперечуючи проти вимог позивача, зазначив, що разове порушення умов договору не є підставою для його розірвання. Про вказане свідчить постанова Верховного Суду України про те, що лише систематична несплата орендної плати може бути підставою розірвання договору оренди. Окрім цього, на виконання вимог цього закону, на адресу позивача надіслані листи з проханням здійснення передачі орендатору земельних ділянок в оренду, однак остання на листи не відреагувала. З огляду на вищевикладене, просив винести ухвалу, якою заочне рішення Березівського районного суду Одеської області від 21.09.2016 року по цивільній справі №494/777/16-ц - скасувати та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

У судовому засіданні 09.11.2016 року представник заявника підтримав заяву з підстав, зазначених у ній.

ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином сповіщена про час, день та місце розгляду заяви про що свідчить телефонограма №246,247 від 02.11.2016 року. Заяв або клопотання про перенесення розгляду справи чи відкладення до суду не надходило, причини неявки не повідомила.

Водночас, суд вважає зазначити, що статтею 230 ЦПК України передбачено: Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження.

Частиною першою статті 231 ЦПК України встановлено: Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, розгляд вказаної заяви про перегляд заочного рішення проводився за відсутності ОСОБА_1

Вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, дослідивши мотиви викладені в заяві про перегляд заочного рішення, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст. 228 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Посилання представника заявника на те, що вони випадково дізнались про вказане рішення з ЄДРСР та подано заяву у відповідний 10дений строк - не заслуговує на увагу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи адвокат ОСОБА_2 ознайомлений з матеріалами справи 06.10.2016 року, про що свідчить його розписка (а.с.96). Однак, заяву про перегляд заочного рішення подано лише 19.10.2016 року відповідно до штемпелю канцелярії Березівського районного суду Одеської області, тобто з пропущенням 10 денного строку.

Водночас, для вирішення питання щодо прийнятності наданих заявником обставин та визнання їх доказами в розумінні ч.1 ст.232 ЦПК України , суд застосовує наступне законодавство.

Згідно з ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Праведная проти Росії» суд нагадав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити з огляду на преамбулу до Конвенції, в якій задекларовано, зокрема, верховенство права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який зокрема, передбачає, що коли суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, воно не може підлягати перегляду (див. рішення Суду у справі «Брумареску проти Румунії»).

Повноваження суду апеляційної інстанції щодо перегляду рішення суду першої інстанції має використовуватися для виправлення судових помилок. Перегляд судового рішення не повинен бути замасковано апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише у разі виявлення виняткових обставин у справі (див. рішення суду у справі «Рябух проти Росії»).

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Посилання представника заявника на неналежне сповіщення, оскільки не викликано через газету «Урядовий кур'єр» не може братись до уваги, виходячи з наступного

Згідно матеріалів цивільної справи на адресу ТОВ «Науково-виробничий центр «Південна пальміра», а саме: вул. Садова,39 , село Садове, Березівського району Одеської області неодноразово надсилались повістки про виклик до суду, однак конверти повернуті з відміткою: за зазначеною адресою не значиться. (а.с.45,57,71).

Окрім цього, судом направлявся запит до голови Червноармійської сільської ради Березівського району Одеської області на території якого зареєстровано товариство про сповіщення про розгляд вищевказаної справи (а.с.51), однак відповіддю від 29.08.2016 року зазначено, що підприємство на даний час функціонує, але на запити та будь-які інші звернення не реагує (а.с.69).

Більш того, згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.52-54) передбачено місце знаходження товариства: Одеська область, Березівський район, с. Садове, вул. Садова, 39, куди і направлялись повістки. Водночас, засновником вказаного товариства визначено ОСОБА_3, адреса засновника: АДРЕСА_1. На вказану адресу також направлялись повістки про виклик до суду (а.с.56,91). Представник заявника у судовому засіданні зазначив, що засновник проживає у м. Одесі.

Згідно додатку до розпорядження КМУ від 16 грудня 2015 року №1333-р визначено та затверджено перелік друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2016 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме. Так, регіону Одеська - визначено друкований засіб масової інформації - Одеські вісті, про що судом зроблено оголошення (а.с.60, 73-75).

Посилання представника заявника на те, що товариство функціонує по всій Україні, а тому необхідно оголошення подавати у газету «Урядовий кур'єр» не береться судом до уваги, оскільки в даній газеті робляться оголошення у разі місця знаходження (реєстрації) підприємства у іншій області.

Щодо посилання представника заявника по суті заявлених вимог, то суду не надано жодного доказу про виконання договору шляхом сплати орендної плати.

Більш того, представник заявника у судовому засіданні підтвердив, що орендна плата не була виплачена. Однак зауважив, що розірвати договір можливо лише при систематичній несплаті оренди, що є помилковим. Оскільки з вказаного вбачається, що орендарі мають можливість не сплачувати орендну плату більше одного року і наслідків це не потягне.

Водночас, посилання представника заявника на направленні на адресу ОСОБА_1 листи №18/2015 від 25.08.2015 року та №24/2015 від 25.11.2015 року, в яких зазначено про необхідність передачу земельних ділянок відповідно до договору оренди, взагалі не стосується предмету цього спору, оскільки позивачем визначено вимогу щодо розірвання договору у зв'язку з несплатою орендної плати. У разі неотримання товариством вищевказаної земельної ділянки, то сторони мають ставити питання взагалі про виконання умов договору. Вказані обставини не спростовують твердження про несплату орендної плати за вищевказаним договором.

Оскільки судом не встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які посилається заявник, мають істотне значення для правильного вирішення справи, пропущений 10 денний строк подачі заяви про перегляд заочного рішення, тому заяву представника ТОВ «Науково-виробничий центр «Південна пальміра» про перегляд заочного рішення необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 231 ЦПК України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ТОВ «Науково-виробничий центр «Південна пальміра» про перегляд заочного рішення від 21.09.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Науково-виробничий центр «Південна пальміра» про розірвання договору - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду в загальному порядку.

Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 10.11.2016 року

Суддя І.А. Римар