Рішення

від 08.11.2016 по справі 607/1860/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/1860/16-ц Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/789/1287/16 Доповідач - Ткач О.І. Категорія -

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткач О.І.

суддів - Бершадська Г. В., Гірський Б. О.,

з участю секретаря : Бріля В.Л.

у відсутність сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ "Українська залізниця" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 10.08.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу "Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль" ДТГО "Львівська залізниця", ПАТ "Українська залізниця" з участю третьої особи Тернопільської міської ради про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та за період затримки виконання рішення суду,-

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся із вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Апеляційного суду від 16 липня 2015 року його поновлено на посаді головного лікаря Державного закладу "Відділкова лікарня станції Тернопіль ДТГО "Львівська залізниця" (надалі- Відділкова лікарня). Враховуючи те, що виплата середньомісячного заробітку не була предметом попередньої справи, тому просить стягнути з Відділкової лікарні за період з 24.07.2014 року, дати незаконного звільнення, по 17.07.2015 року, дату поновлення на посаді, 83 962.24 грн. середньомісячної заробітної плати. Оскільки вказане судове рішення не виконано в добровільному порядку Державною адміністрацією залізничного транспорту України, стороною трудового контракту, тому за час затримки його виконання, за період з 17.07.2015 року по 23.02.2016 року, просить стягнути 51236,80 грн. середньомісячної заробітної плати.

В червні 2016 року ОСОБА_1, в порядку ст. 33 ЦПК України, заявив клопотання про заміну відповідача в частині позовних вимог щодо стягнення середньомісячної заробітної плати за час затримки виконання судового рішення, із Державної адміністрації залізничного транспорту України на ПАТ " Українська залізниця" (а.с. 65).

В липні 2016 року ОСОБА_1 збільшив розмір позовних вимог про стягнення заробітної плати за час затримки виконання рішення стосовно періоду і просив стягнути 86 606,72 грн. за період з 17.07.2015 року по 27.07.2016 року (а.с. 70).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 10 серпня 2016 року позов задоволено:

-стягнуто із Державного закладу "Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль" ДТГО "Львівська залізниця" в користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 83 962 грн. 24 коп., утримавши з неї податок на доходи фізичних осіб та інші обов'язкові платежі;

стягнуто із ПАТ "Українська залізниця" середню заробітну плату за час затримки виконання рішення суду в розмірі 86 606 грн. 72 коп., утримавши з неї податок на доходи фізичних осіб та інші обов'язкові платежі;

допущено негайне виконання судового рішення в частині стягнення з Державного закладу "Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль" ДТГО "Львівська залізниця" в користь ОСОБА_1 6611 грн. 25 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць;

стягнуто із Державного закладу "Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль" ДТГО "Львівська залізниця" в дохід держави 839.62 грн.ю судового збору;

стягнуто із ПАТ "Українська залізниця" в дохід держави 866,06 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ПАТ "Українська залізниця" просить рішення суду скасувати в повному обсязі та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Зокрема апелянт зазначає, що позивач при зверненні із позовом про поновлення на роботі не заявляв вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому він не вправі звертатись із вказаною позовною вимогою поза межами позову про поновлення на роботі.

Крім цього, ПАТ "Українська залізниця" зазначає, що суд не дав належної оцінки тій обставині, що відповідачем у справі про поновлення позивача на посаді була Державна адміністрація залізничного транспорту України, яка за дорученням Міністерства інфраструктури підписувала контракт з позивачем. Про судове рішення Товариству стало відомо лише 02.12.2015 року. На даний час, ПАТ є правонаступником Державної адміністрації залізничного транспорту України, однак Державний заклад "Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль" ДТГО "Львівська залізниця" Кабінетом Міністрів не передано до статутного фонду Товариства, тому вона не може відповідати за виконання судового рішення в установі, яка не є її структурним підрозділом.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач ОСОБА_1 виконував обов'язки головного лікаря Державного закладу "Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль" ДТГО "Львівська залізниця" на підставі контракту №24, який було підписано 01.10.2013 року між ним та Державною адміністрацією залізничного транспорту України на термін з 02.10.2013 року по 01.2015 року включно.

16.07.2015 року рішенням Апеляційного суду Тернопільської області в справі №607/10389/14-ц визнано незаконним наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України №1105/ос від 23.07.2013 року про звільнення ОСОБА_1 на підставу п.8 част.1 ст36 КзпП та п.5.3.11. контракту №24 за невиконання умов контракту і поновлено його по посаді з 24.07.2014 року ( а.с.11-14).

У вказаній справі предметом позову не була вимога про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

На день звернення з позовом у вказаній справі, лютий місяць 2016 року, ОСОБА_1 не поновлено на посаді.

За час існування судового спору з приводу поновлення на посаді, відбулись зміни в структурі залізничного транспорту держави:

Державою в особі Кабінету Міністрів України створено публічне акціонерне товариства "Українська залізниця", яке є правонаступником Державної адміністрації залізничного транспорту України і підприємств залізничного транспорту, та зареєстровано в ЄДРПОУ 21.10.2015 року, ідентифікаційний код 40075815( а.с. 42-46);

Розпорядженням Кабінету Міністрів України цілісний майновий комплекс державного закладу "Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль" ДТГО "Львівська залізниця" 01.11.2015 року передано у власність територіальної громади м. Тернополя ( а.с.153)

Станом на день звернення позивача до суду з позовом у вказаній справі, як і на день розгляду справи в суді апеляційної інстанції, юридична особа Державний заклад "Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль" ДТГО "Львівська залізниця", ідентифікаційний код 21156686 не є припиненою, про що свідчить запис в ЄДРПОУ. Засновником вказаного закладу згідно даних в ЄДРПОУ є Міністерство інфраструктури України і належить він до сфери управління Львівської державної залізниці ( а.с.25).

ЗАКОНОДАВСТВО, ЯКЕ РЕГУЛЮЄ ПРАВОВІДНОСИНИ У ВКАЗАНІЙ СПРАВІ:

Кодекс Законів про працю

Стаття 235. Поновлення на роботі, зміна формулювання причин звільнення, оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи.

"...При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу....

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню."

Стаття 236. Оплата вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника .

"У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. "

Цивільний Кодекс :

Стаття 81. Види юридичних осіб

"1. Юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна.

2. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування...."

Стаття 91. Цивільна правоздатність юридичної особи.

"... 4. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення."

Стаття 111. Порядок ліквідації юридичної особи.

" ... 5. Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення."

Стаття 104. Припинення юридичної особи

"1. Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

2. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення...."

Стаття 105. Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи.

"1. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію....."

Закони України:

Закон "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" №4442 від 23.02.2012 року

Стаття 1. Визначення термінів

"1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) майно залізничного транспорту загального користування - майно, у тому числі об'єкти інфраструктури, що належать Державній адміністрації залізничного транспорту України, підприємствам, установам та організаціям залізничного транспорту загального користування, зокрема будівлі, споруди, об'єкти незавершеного будівництва, об'єкти соціальної сфери, транспортні засоби, обладнання, устаткування, інвентар, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, цінні папери, корпоративні права держави, право постійного користування земельними ділянками, а також інші майнові права, включаючи права на об'єкти інтелектуальної власності, кошти, у тому числі в іноземній валюті. До об'єктів соціальної сфери належать структурні підрозділи підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування з питань охорони здоров'я, відпочинку, торгівлі, громадського харчування, фізичної культури та спорту, професійної підготовки;

2) підприємства залізничного транспорту загального користування - залізниці та державні підприємства, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

3) установи та організації залізничного транспорту загального користування - заклади охорони здоров'я, навчальні заклади, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, а також вищі навчальні заклади I рівня акредитації, які здійснюють підготовку фахівців для залізничного транспорту"

Стаття 2. Особливості утворення Товариства.

"1 Утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом....

3. Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту).

4. Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України.

5. Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.

6. Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту...."

Закон "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"№755 від 15.05.2003 року

Стаття 10. Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру

" Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою."

Закон "Про передачу об'єктів державної та комунальної власності"№ 147 від 03.03.1998 року

Стаття 2. Об'єкти передачі

"1. Об'єктами передачі згідно з цим Законом є:

цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), їх структурних підрозділів;...

об'єкти житлового фонду, гуртожитки та інші об'єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров'я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом."

Стаття 4. Прийняття рішень про передачу об'єктів права державної власності у комунальну власність.

"1. Передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням:

Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених у абзацах другому - п'ятому частини першої статті 2 цього Закону (крім нерухомого майна, призначеного виключно для розміщення дошкільних навчальних закладів);..."

ПОСТАНОВИ та РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ:

Постанова КМУ від 25 червня 2014 р. N 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

"1. Утворити публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045) (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

2. Установити, що статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього:

майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу;

100 відсотків акцій, що належать державі у статутному капіталі господарських товариств згідно з додатком 2;..."

Розпорядження КМУ N 887-р від 26 серпня 2015 р."Про передачу цілісних майнових комплексів державних закладів охорони здоров'я у власність (спільну власність) територіальних громад"

"Передати цілісні майнові комплекси державних закладів охорони здоров'я у власність (спільну власність) територіальних громад за переліком згідно з додатком.

...12. Державний заклад "Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль ДТГО "Львівська залізниця" (код згідно з ЄДРПОУ 21156686), що розміщений на земельних ділянках (кадастрові номери 6110100000:02:024:0012, 6110100000:02:025:0049, 6110100000:02:025:0050, 6121610400:02:001:0276) площею 0,3558, 0,054, 0,0057, 0,1002 гектара, - у власність територіальної громади м. Тернополя."

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з підстав статтей 235 та 236 КзпП України є законними оскільки такі виплати не були здійснені відповідачами після ухвалення судового рішення про поновлення позивача на роботі.

Так, згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства, що викладено в ст. 11 ЦПК-"1. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

2. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги."

Суд апеляційної інстанції обмежений в своїх повноваженнях ст. 303 ЦПК-"1. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції."

Виходячи зі змісту вищевказаних процесуальних норм права суд апеляційної інстанції, аналізуючи в сукупності доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що предметом апеляційного розгляду є лише рішення стосовно вимог які пред'явлені до ПАТ "Укрзалізниця" як відповідача стосовно стягнення заробітної плати з підстав ст.236 КзпП.

Оскільки вимоги щодо стягнення заробітку за час вимушеного прогулу за період з дати звільнення до ухвалення судового рішення заявлено до Державного закладу "Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль" ДТГО "Львівська залізниця", вказана юридична особа існує та не оскаржує вказане рішення, тому рішення у вказаній частині не порушує прав та інтересів ПАТ "Укрзалізниця". Відповідно в суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перевірки рішення у вказаній частині позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції проаналізувавши в сукупності обставини справи та доводи апеляційної скарги стосовно обгрунтованості стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення приходить до висновку щодо їх підставності та обгрунтованості.

Так, суд першої інстанції вирішуючи позов у вказаній частині позовних вимог,не визначився зі сторонами в правовідносинах стосовно виплати середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу із за невиконання судового рішення про поновлення на роботі, тому в цій частині судове рішення не відповідає вимогам ст.213 ЦПК.

Так, з позовної заяви вбачається, що в одній позовній заяві позивачем об'єднано дві позовні вимоги до двох відповідачів посилаючись на порушення норм матеріального права, які викладені в статтях 235 та 236 КзпП України.

Відповідно, суду першої інстанції після доповнень та змін позовних вимог позивача слід було визначитись з характером правовідносин та сторонами вказаних правовідносин, враховуючи зміни, які мали місце під час реорганізації в сфері залізничного транспорту України.

Відповідно до статті 309 ЦПК -"1. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу. "

Так, з обставин справи вбачається, що судовий спір з приводу вирішення питання законності та підставності дострокового розірвання контракту з позивачем перебував в судовому провадженні тривалий час. У вказаний період часу та після ухвалення судового рішення відбулась реорганізація в структурі підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування держави. В результаті вказаної реорганізації, державою в особі Кабінету Міністрів, було утворено, шляхом злиття підприємств та установ залізничного транспорту, ПАТ "Укрзалізниця" з конкретизування майна, яке внесено у Статутний фонд вказаного товариства, а ряд цілісних майнових комплексів, передано з державної власності у власність територіальних громад. Цілісний майновий комплекс Державного закладу "Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль" ДТГО "Львівська залізниця" передано у комунальну власність громади м.Тернополя, однак юридична особа з вказаною назвою та за аналогічним місцезнаходженням не є припиненою, що вбачається із записів Єдиного державного реєстру.

Хоча Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця° і увійшло в структуру ПАТ "Укрзалізниця", однак Державний заклад "Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль" ДТГО "Львівська залізниця" була і є самостійною юридичною особою, засновником якої є Міністерство інфраструктури України, має ідентифікаційний код 21156686 і до реорганізації належав до сфери управління ДТКО "Львівська залізниця", що вбачається з ЕДРПОУ ( а.с.25).

ПАТ "Укрзалізниця" не є правонаступником прав та обов'язків Державного закладу "Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль" ДТГО "Львівська залізниця", що вбачається з вищенаведених нормативних актів Кабінету Міністрів України, виписки з ЕДРПОУ ( а.с.127-138).

Крім цього, на підставі трудового контракту №24 від 01.10.2013 року, виникли трудові правовідносини між керівником, ОСОБА_1 як працівником, та установою, що належить до державної форми власності, а не з Державною адміністрацією залізничного транспорту України як органом уповноваженим Міністерством інфраструктури України на укладення такого контракту ( а.с.13).

Тому ПАТ "Укрзалізниця" не може бути відповідальним за невиконання судового рішення про поновлення на роботі позивача на посаді головного лікаря юридичної особи - Державного закладу "Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль" ДТГО "Львівська залізниця" діяльність якої не є припиненою її засновником і яка не є структурним підрозділом вказаного Товариства в результаті проведеної державою реорганізації.

Оскільки вимоги позивача у вказаній частині були пред'явлені лише до ПАТ "Укрзалізниця", тому рішення в цій частині слід скасувати і ухвалити нове, яким відмовити позивачу ОСОБА_1 у стягненні з ПАТ "Укрзалізниця" заробітку за вимушений прогул при затримці виконання судового рішення. Відповідно слід скасувати і рішення щодо стягнення з ПАТ "Укрзалізниця" судового збору.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 309 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

Вирішив:

Апеляційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" - задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 10 серпня 2016 року -скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "Українська залізниця" про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період затримки виконання рішення суду та стягнення судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у стягненні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період затримки виконання рішення суду з ПАТ "Українська залізниця" .

В решті- рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.І. Ткач