Постанова

від 07.11.2016 по справі 13/154-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2016 р. Справа№ 13/154-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання - Куценко К.Л.;

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 7 від 26.01.2016;

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: ОСОБА_3 - представник за довіреністю б/н від 22.09.2015;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкційВ»

на рішення Господарського суду Київської області від 19.07.2016

у справі № 13/154-11 (суддя: Карпечкін Т.П.)

за позовом Публічного акціонерного товариства В«Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкційВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Будівельно-інвестиційна компанія В«КиЕвінвестбудВ» ,

Товариства з обмеженою відповідальністю «³рджиніВ»

про визнання майнових прав на квартиру в об'єкті незавершеного будівництва,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" (надалі - ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій", позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд" (надалі - ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд" відповідач-1) про визнання права власності ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" на житлове приміщення - квартиру № 26 загальною площею 51, 0 кв.м., житловою площею 26, 1 кв.м. в будинку № 2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.11.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014, позов задоволено повністю. Суд визнав за ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" право власності на житлове приміщення - квартиру № 26 загальною площею 51,0 кв.м., житловою площею 26,1 кв.м. в будинку № 2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2015 рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Під час нового розгляду справи ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" подало уточнену позовну заяву, в якій просило зобов'язати ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд" ввести в експлуатацію житловий будинок за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Кірова, 2-в та протягом 30-ти днів після введення зазначеного будинку в експлуатацію - надати ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" документ на підтвердження факту введення зазначеного будинку в експлуатацію для оформлення ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" права власності на житлове приміщення - квартиру № 26 загальною площею 51, 0 кв.м., житловою площею 26, 1 кв.м. в будинку № 2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області.

Рішенням Господарського суду Київського області (суддя Кошик А.Ю.) від 14.07.2015 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Суд зобов'язав ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд" ввести в експлуатацію житловий будинок за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Кірова, 2-в та протягом 30-ти днів після введення зазначеного будинку в експлуатацію, надати ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" документ на підтвердження факту введення зазначеного будинку в експлуатацію для оформлення права власності на житлове приміщення - квартиру № 26 загальною площею 51,0 кв.м., житловою площею 26, 1 кв.м. в будинку № 2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Калатай Н.Ф., судді Рябуха В.І., Ропій Л.М.) від 07.10.2015 рішення Господарського суду Київської області від 14.07.2015 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2016 рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Під час нового розгляду справи 04.05.2016 позивач подав уточнення до позовної заяви, в якій останній з наведених в позові підстав до початку нового розгляду змінив предмет позову і просив визнати за ПАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» право власності на майнове право вчиняти дії в майбутньому (після введення житлового будинку №2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області в експлуатацію) щодо оформлення права власності ПАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» на квартиру №26 загальною площею 51,0 кв. м., житловою площею 26,1 кв. м. в будинку №2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області, яке засвідчує правомочність ПАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» отримати право власності на квартиру АДРЕСА_1 в майбутньому (після введення житлового будинку №2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області в експлуатацію).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.06.2016 до участі у справі № 13/154-11 в якості співвідповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «³рджиніВ» (яке до винесення вказаної ухвали мало процесуальний статут третьої особи без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, надалі - відповідач-2).

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.07.2016 (повний текст складено 08.08.2016) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкційВ» на рішення Господарського суду Київської області від 19.07.2016 у справі № 13/154-11 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.10.2016.

У зв'язку з припиненням повноважень судді Федорчука Р.В., відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.10.2016, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В., вказана судова колегія розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку та ухвалила постанову у даній справі.

В судовому засіданні 07.11.2016 представник позивача апеляційну скаргу у даній справі підтримав, просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового про задоволення позову в повному обсязі з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 07.11.2016 проти задоволення апеляційної скарги заперечила, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін. Окрім цього в день судового засідання через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач-2 подала письмові заперечення, в яких просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача-1 в судове засідання 07.11.2016 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Жодних заяв та клопотань від останнього не надходило.

Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представника відповідача-1, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, оглянувши оригінали документів, пов'язаних з предметом спору, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 14.12.2005 Відкрите акціонерне товариство «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій», правонаступником якого є позивач, та відповідач-1 уклали договір фінансування будівництва квартири № 26, в смт. Гостомель, Київської області по вул. Кірова № 1/26 (надалі - договір № 1/26), відповідно до умов якого відповідач-1 прийняв на себе зобов'язання своїми силами та засобами або силами та засобами третіх осіб, за власний рахунок та/або за рахунок коштів третіх осіб, в тому числі з використанням коштів позивача, здійснити будівництво жилого будинку, в тому числі побудувати об'єкт - індивідуально визначену договором квартиру та ввести в експлуатацію жилий будинок за будівельною адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Кірова, буд. 2-В, та передати об'єкт позивачу.

Відповідно до пункту 1.4 договору № 1/26 позивач може отримати всі документи щодо оформлення права власності на об'єкт лише за умови сплати 100% вартості загальної площі об'єкту.

У пункті 1.8 договору № 1/26 сторонами визначені характеристики об'єкту, а саме: район забудови - Київська область, смт. Гостомель, вулиця - Кірова, номер будинку - 1 (за робочою нумерацією; серія будинку - індивідуальна; поверх - перший, номер квартири - 26, кількість кімнат 2, загальна площа 53,12 кв.м). Також пунктом 1.8 договору сторонами погоджено, що дата введення будинку в експлуатацію - II квартал 2007 року, дата передачі будинку під заселення - II - III квартал 2007 року (фінансування будівництва).

Пунктом 3.2.1 договору № 1/26 передбачено, що відповідач-1 зобов'язується самостійно чи за допомогою третіх осіб (на підставі генерального договору підряду) збудувати і передати у власність позивача об'єкт на умовах, передбачених договором.

Замовник зобов'язаний протягом 30 днів після введення будинку в експлуатацію замінити «Довідку про сплату загальної площі квартири» після повної оплати на «Довідку про сплату 100% загальної площі конкретної квартири», надати замовнику цей договір, довідку БТІ про відсутність заборгованості перед місцевою радою у зв'язку із відрахуванням на соціальну та транспортну інфраструктуру населеного пункту, акт державної комісії про введення будинку в експлуатацію для оформлення прав власності на об'єкт (п. 3.2.7 договору).

Рішенням виконавчого комітету Гостомельської селищної ради Київської області № 74 від 07.04.2009 «Про присвоєння адресного номеру: селище Гостомель, вул. Кірова, 2-В», прийнятим за результатами розгляду заяви президента відповідача-1, 85-квартирному житловому будинку (незавершеного будівництва з готовністю 95%) загальною площею 5767,4 кв.м., житловою площею 2291 кв. м., що розташований на земельній ділянці площею 1,6995 га в селищі Гостомель по вул. Кірова б/н (згідно договору оренди земельної ділянки від 18.02.2005), присвоєно адресний номер: селище Гостомель, вул. Кірова, 2-В.

У 2007 році ПАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів» перераховано на рахунок відповідача-1 169 984 грн., що складає 100% від вартості загальної площі квартири № 26, яка будується за будівельною адресою: смт. Гостомель Київської області, вул. Кірова, 2-В, що підтверджується довідкою відповідача-1 про сплату 100% вартості загальної площі квартири № 23 від 04.04.2007.

Факт повного виконання позивачем своїх обов'язків по оплаті спірної квартири також встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2011 у справі № 13/71 за позовом ПАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів» до ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «КиЕвінвестбуд» про зобов'язання вчинити дії, яким останнього зобов'язано виконати обов'язок в натурі, а саме: передати ПАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» жилі приміщення у вигляді квартири № 26, загальною площею 51,0 кв.м., жилою площею 26,1 кв.м., в будинку № 2-В, по вул. Кірова, в смт. Гостомель, Київської області (з урахуванням ухвали Господарського суду м. Києва у справі № 13/71 від 07.09.2011 про виправлення описки).

Актом державного виконавця від 01.09.2011, складеним в межах виконавчого провадження з виконання вищевказаного рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2011 у справі № 13/71, позивачу передано в натурі, зокремаАДРЕСА_2, загальною площею 51,0 кв.м, житловою площею 26,1 кв.м в будинку № 2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області.

Для з'ясування факту введення спірного будинку в експлуатацію суд першої інстанції звертався до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області з запитом - чи введено в експлуатацію житловий будинок, що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Кірова, 2-В, проте відповіді на вказаний запит суд не отримав.

ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «КиЕвінвестбуд» доказів того, що вказаний будинок введено в експлуатацію, суду не надано.

За умовами договору № 1/26 ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «КиЕвінвестбуд», серед іншого, прийняло на себе зобов'язання у ІІ кварталі 2007 року ввести спірний будинок в експлуатацію та передати у власність ПАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів» спірну квартиру, проте доказів виконання ним вказаних обов'язків матеріали справи не містять.

Спір у даній справі стосується квартири № 26 в незавершеному будівництвом та незданому в експлуатацію житловому будинку, будівництво якого розпочало та, на час розгляду справи в судах, не завершило ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «КиЕвінвестбуд», що знаходиться за адресою: Київська область, селище Гостомель, вул. Кірова, 2-в. Проте ПАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів» позбавлений можливості реалізувати своє право власності на квартиру шляхом його державної реєстрації з вини ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «КиЕвінвестбуд», який порушив умови договору № 1/26 та не вводить будинок в експлуатацію.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що фактично спір у даній справі стосується квартири № 26 в незавершеному будівництвом та незданому в експлуатацію житловому будинку.

При цьому, в постанові Верховного Суду України від 10.02.2016 у справі за № 6-2124цс15, колегія суддів дійшла висновку, що майном як особливим об'єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Щодо моменту виникнення права власності на новостворене нерухоме майно встановлені особливості, передбачені ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації (прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів регулюється відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 461).

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Указаними нормами права визначено порядок оформлення права власності (здійснення державної реєстрації права власності) на об'єкт інвестування після прийняття такого об'єкта до експлуатації.

Разом з цим, направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що задовольнивши позовні вимоги в частині зобов'язання ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «КиЕвінвестбуд» ввести в експлуатацію житловий будинок за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Кірова, 2-в, судами попередніх інстанцій не враховано того, що факт набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва пов'язується із такими обставинами як: завершення будівництва та прийняття нерухомого майна до експлуатації.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що житловий будинок в селищі Гостомель, вул. Кірова, 2-В є незавершеним будівництвом з готовністю 95%. Окрім того, прийняття в експлуатацію здійснюється у визначеному порядку уповноваженими органами державного архітектурно-будівельного контролю, а не забудовником.

Так, відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Разом з цим, місцевим господарським судом було вірно встановлено, що під час нового розгляду справи позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач з наведених в позові підстав до початку нового розгляду змінив предмет позову і просить визнати за ПАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» право власності на майнове право вчиняти дії в майбутньому (після введення житлового будинку №2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області в експлуатацію) щодо оформлення права власності ПАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» на квартиру №26 загальною площею 51,0 кв. м., житловою площею 26,1 кв. м. в будинку №2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області, яке засвідчує правомочність ПАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» отримати право власності на квартиру АДРЕСА_1 в майбутньому (після введення житлового будинку №2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області в експлуатацію).

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд виконав вказівки суду касаційної інстанції, зазначивши наступне.

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної в листі від 01.07.2013 «ОСОБА_1 деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ», при розгляді справ про захист майнових прав судам слід враховувати, що до майнових прав належить, зокрема, право вимоги, що виникає з приводу володіння, користування та розпоряджання майном (наприклад: спадкові права; права вимоги особи за зобов'язаннями, за якими вона є кредитором; виключні права автора і под.), право вчиняти дії щодо оформлення права власності на майно.

Разом з цим, як визначено в листі Верховного Суду України від 01.04.2014 «ОСОБА_1 практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України», законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Більшість правників визначають спосіб захисту цивільних прав як засіб чи спосіб впливу, визначений законом. Проте у всіх випадках визнання тієї чи іншої дії як способу захисту пов'язується із зазначенням в нормативних актах. Спосіб захисту також визначають як конкретні закріплені чи санкціоновані законом правоохоронні заходи (засоби), за допомогою яких усуваються порушення прав і вплив на правопорушника.

Виокремлюють також матеріальний і процесуальний аспекти захисту цивільних прав та інтересів.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Таким чином, ст. 16 Цивільного кодексу України передбачає серед способів здійснення захисту - визнання права.

Разом з цим, як вбачається з позиції Верховного Суду України, викладеної в листі від 01.07.2013 «ОСОБА_1 деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ», на необхідності застосування якої також наголошує Вищий господарський суд України, і якою керувався позивач при зміні предмета позову, до майнового права належить право здійснювати право вчиняти дії щодо оформлення права власності на майно (квартиру), і саме на таке право позивач просить суд визнати право власності.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що житловий будинок не введений в експлуатацію, тобто об'єкт не вважається створеним, договір фінансування будівництва може породжувати лише наявність майнового права, яке передбачає підстави для набуття права власності на квартиру в майбутньому.

З огляду на позицію Верховного Суду України, викладену в Листі від 01.07.2013 «ОСОБА_1 деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ», право особи щодо здійснення дій по оформленню права власності на майно є самостійним різновидом майнового права і у відносинах фінансування будівництва, таке право є похідним від майнового права набуття права власності на спірну квартиру (майнового права на об'єкт нерухомості - квартиру).

При цьому, відповідне майнове права вчиняти дії по оформленню права власності не є речовим, оскільки, саме по собі не породжує права набуття майна у власність, а необхідне для реалізації вже набутого права власності і питання щодо вчинення дій по оформленню права власності можуть виникати виключно на стадії реалізації майнового права набуття майна у власність, тобто після закінчення будівництва та введення будинку в експлуатацію.

Також, з огляду на обставини спору, враховуючи, що майнове право на квартиру № 26 заперечується іншою особою - відповідачем-2, який стверджує про набуття ним раніше права власності на спірну квартиру, як добросовісним набувачем в порядку виконання судового рішення, відповідне майнове право позивача щодо набуття у власність квартири № 26 є спірним з урахуванням наступного.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2011 було зобов'язано ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд" виконати обов'язок в натурі, а саме: передати ПАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" житлові приміщення у вигляді квартири № 26 загальною площею 51,0 кв.м., житловою площею 26,1 кв.м. в будинку № 2-В по вул. Кірова в смт. Гостомель Київської області. Також, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2011 у справі № 13/71 було виправлено описку в резолютивній частині вказаного рішення від 05.04.2011, зокрема, в зазначенні назви ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" КиЕвінвестбуд" було допущено помилку.

Разом з цим, рішенням Господарського суду міста Києва від 27.12.2007 у справі № 31/423 стягнуто з ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "КиЕвінвестбуд" на користь ТОВ «Вірджині» заборгованість у розмірі 2 000 884 грн., 300 000 грн. - штрафу. При цьому ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2008 у справі № 31/423 заяву ТОВ «Вірджині» від 31.10.2008 про зміну способу та порядку виконання рішення по даній справі задоволено: звернуто стягнення залишкового боргу шляхом зобов'язання ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «КиЕвінвестбуд» передати ТОВ «Вірджині» житлові приміщення, які знаходяться по вулиці Кірова в смт. Гостомель Київської області, загальною площею 1 379,92 кв.м. При цьому з резолютивної частини даної ухвали вбачається, що при зазначенні адреси житлових приміщень судом не було вказано номер будинку, в якому знаходяться вказані приміщення. Разом з цим, з акту державного виконавця від 07.04.2009 вбачається, що до переліку фактично переданих житлових приміщень входить також спірна квартира № 26.

На виконання вказаних судових рішень, Відділом державної виконавчої служби Ірпінського міського управління були відкриті виконавчі провадження щодо передачі прав на спірну квартиру № 26 позивачу (що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 17.06.2011 № 27238086 (т. 1, а.с. 27)) та відповідачу-2 (акт державного виконавця від 07.04.2009 (т. 1, а.с. 76)). Фактично майнові права на вказану квартиру на момент перегляду рішення суду першої інстанції у даній справі належать одночасно і позивачу і відповідачу-2.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів оскарження вказаних рішень, за якими позивач та відповідач-2 фактично набули право власності на майнові права на один і той же об'єкт незавершеного будівництва.

Відповідно до ч. 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, обставини, встановлені у вказаних рішеннях Господарського суду міста Києва у справі 13/71 та у справі № 31/423 на підставі ст. 35 ГПК України мають преюдиційне значення, а тому повторного доведення не потребують.

При цьому, з викладених у позові (в тому числі уточненому) обставин, вбачається, що відповідач-2 заперечує саме факт набуття позивачем майнового права на проінвестовану квартиру, а тому позовні вимоги про визнання права власності на майнове право вчиняти дії в майбутньому щодо оформлення права власності на квартиру №26, можуть бути розглянуті лише після вирішення спору між позивачем та відповідачем-2 щодо того, кому належить право власності на майнові права на спірну квартиру № 26. Проте, встановлення відповідних обставин виходять за межі предмету дослідження, виходячи з підстав та предмету позову (з урахуванням уточнень) у даній справі та має бути встановлено в межах відповідного судового провадження.

А тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що заявлені позовні вимоги, з урахуванням наявності спору між позивачем та відповідачем-2 щодо того, кому належать майнові права та квартиру № 26, є передчасними, а відтак не підлягають задоволенню.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли би бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 32-36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкційВ» на рішення Господарського суду Київської області від 19.07.2016 у справі № 13/154-11 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 19.07.2016 у справі № 13/154-11 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 13/154-11 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

ОСОБА_1