Постанова

від 05.10.2010 по справі 2-а-193/10

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Славутицький міський суд Київської області

м. Славутич, Невський квартал, 3-а, 7101, (04579) 2-40-90

ПОСТАНОВА

іменем України

Справа№2-а-193/10/1023

5 жовтня 2010 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Орла А.С., за відсутності сторін, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління ДАІ УМВС України в Чернігівській області, третя особа - інспектор ДПС Менського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_2, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу по справі про адміністративне правопорушення і закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, -

УСТАНОВИВ:

У липні 2010 року до суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом з вимогами визнати протиправною та скасування постанови серії СВ № 107787 від 25 липня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу 260 гривень та закриття провадження у справі за відсутністю складу правопорушення.

Незаконність постанови позивач мотивував тим, що рухався з дозволеною швидкістю у населеному пункті не більше 55 км/год, а доказів належності швидкості, зафіксованої приладом, його автомобілю немає. Крім того, інспектор ДАІ використовував несправний прилад, оскільки він був обмотаний ізоляційною стрічкою та проволокою, що можуть підтвердити свідки.

У судове засідання позивач, представник відповідача, третя особа не з'явилися, у зв'язку з чим розгляд справи проведено за їх відсутності в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Перевіривши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що позов є необгрунтованим і задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що постановою інспектора ДПС Менського взводу ДПС прапорщика міліції ОСОБА_2 серії СВ № 107787 від 25 липня 2010 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу 260 гривень за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, яке виразилось у тому, що він, керуючи автомобілем, перевищив встановлену швидкість руху на 25 км/год, при максимально дозволеній 60 км/год рухався зі швидкістю 85 км/год, яка вимірювалась приладом «Сокіл» № 0403347.

Відповідно до п. 12.4. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як видно зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВН 1 № 051659, позивач 25 липня 2010 року, керуючи автомобілем БМВ 325 ТД в с. Стахорщина Новгород- Сіверського району, перевищив швидкість руху на 25 км/год, при максимально дозволеній швидкості 60 км/год рухався із швидкістю 85 км/год, яка вимірювалась приладом «Сокіл» № 0403347, зроблено відеозйомку, чим порушив вимоги п.12.9. ПДР.

Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом по справі про адміністративне правопорушення, оскільки він містить фактичні дані, які підтверджують наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Складений протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та додатку 5 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 26.02.2009 р. № 77, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009 р. за № 374/16390, складений посадовою особою в межах повноважень, передбачених ст. 255 цього Кодексу, містить фактичні дані, які підтверджують перевищення позивачем більш як на 20 км/год встановленого обмеження швидкості руху і є належним доказом про наявність адміністративне правопорушення.

Постанова відповідає ст. 283 цього Кодексу, винесена посадовою особою відповідно до повноважень, передбачених ст. 222 цього Кодексу, стягнення накладено у межах санкції частини першої статті 122 цього Кодексу за відсутності обставин, які відповідно до ст. 247 та ст. 17 цього Кодексу виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення та адміністративну відповідальність, з дотриманням положень ст. 33 цього Кодексу щодо врахування характеру правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, за відсутності обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до правила ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Обставини, на які посилається позивач, не грунтуються на доказах, є припущенням і не спростовують проколу про адміністративне правопорушення.

Позивач не надав суду жодного доказу, який би спростовував протокол про адміністративне правопорушення, тобто не довів обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Сама по собі незгода з притягненням до адміністративної відповідальності та заперечення порушення не може бути підставою для звільнення від адміністративної відповідальності.

Показання свідків щодо підтвердження технічної несправності приладу для вимірювання швидкості є неналежними доказами, оскільки вимірювання швидкості руху може проводитись лише спеціальними технічними засобами, які пройшли відповідну повірку та включені до Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого наказом МВС України від 1 березня 2010 року № 33, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2010 р. № 262/17557, до якого включено, зокрема, вимірювачі швидкості радіолокаційні «Сокіл».

Оскільки спірна постанова відповідає вимогам закону і прийнята в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, то підстав для визнання її неправомірною та скасування немає.

Керуючись ст. 160-163, 171-2 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Постанова оскарженню не підлягає, є остаточною і набирає законної сили в момент проголошення.

Суддя А.С.Орел