Рішення

від 18.10.2016 по справі 910/20340/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2016Справа №910/20340/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київпроект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий проектний інститут "Київпроект"

третя особа-1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві

третя особа-2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Компанія Ровікос Трейдінг ЛТД

про визнання рішень загальних зборів недійсними, визнання договору недійсним та витребування майна, набутого без достатньої правової підстави

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Карандашов Я.О. - за довіреністю від 04.01.2016 року та Костянецький М.В. - за довіреністю від 04.01.2016 року;

від відповідача: Братушка Р.С. - за довіреністю від 02.02.2016 року;

від третьої особи-1: не з'явилися;

від третьої особи-2: Овсій Д.Ю. - за довіреністю від 01.08.16 року.

Обставини справи :

Публічне акціонерне товариство "КИЇВПРОЕКТ" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ "КИЇВПРОЕКТ" про визнання рішень загальних зборів недійсними, визнання договору недійсним та витребування майна, набутого без достатньої правової підстави.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача рішення загальних зборів засновників ТОВ "Науково-виробничий проектний інститут "Київпроект" яке оформлене протоколом №1 від 21.05.2014 року, на підставі якого укладено Договір про передачу права власності на знак для товарів і послуг від 22.05.2014 року, є недійсним в зв'язку з тим, що зазначені збори проведені з порушеннями.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, та:

1) Визнати недійсними рішення установчих зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ "КИЇВПРОЕКТ" (01030, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 16-22; код ЄДРПОУ 39223516), оформлені Протоколом № 1 від 21.05.2014р.

2) Визнати недійсним Договір про передачу права власності на знак для товарів і послуг, укладений 22.05.2014 року між Публічним акціонерним товариством "КИЇВПРОЕКТ" (01030, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 16-22; код ЄДРПОУ 04012780) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ "КИЇВПРОЕКТ" (01030, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 16-22; код ЄДРПОУ 39223516).

3) Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ "КИЇВПРОЕКТ" та повернути у власність Публічного акціонерному товариству «КИЇВПРОЕКТ» безпідставно набуте майно, а саме:

- фонд технічного архіву, вартістю 205 836,00 грн.;

- знак для товарів і послуг, вартістю 55 000,00 грн.;

- обладнання, загальною вартістю 298 164,00 грн.;

- корпоративні права, загальною вартістю 195 000,00 грн., котрі складаються з права єдиного власника на управління та володіння Дочірніми підприємствами, як цілісним майновим комплексом, та на 100% (сто відсотків) статутного капіталу Дочірніх підприємств, а саме:

- 1) Дочірнє підприємство «Інститут «Київпроект-5» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 24578070);

- 2) Дочірнє підприємство «Інститут «Київцивільпроект» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35947727);

- 3) Дочірнє підприємство «Інститут «Київдормістпроект» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35948241);

- 4) Дочірнє підприємство «Інститут «Київгео» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35947845);

- 5) Дочірнє підприємство «Інститут «Київпроект-1» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35947866);

- 6) Дочірнє підприємство «Інститут «Київметалпроект» Публічного акціонерного товариства, «Київпроект» (ідентифікаційний код: 32050251);

- 7) Дочірнє підприємство «Інститут Генерального плану міста Києва» (ідентифікаційний код: 32386367);

- 8) Дочірнє підприємство «Інститут «Київінжпроект» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35948173);

- 9) Дочірнє підприємство «Інститут «Київтелекомелектропроект» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35948257).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2014 року було порушено провадження у справі № 910/10340/14 та призначено її до розгляду на 29.10.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 року зупинено провадження у справі до 21.01.2015 року; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Компанію Ровікос Трейдінг ЛТД.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року зупинено провадження у справі до 25.03.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 року відкладено розгляд справи на 08.04.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 року відкладено розгляд справи на 12.05.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 року відкладено розгляд справи на 26.05.2015 року.

15.05.2015 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року відкладено розгляд справи відкласти на 02.06.2015 року, продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

02.06.2015 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 02.06.2015 року представник позивача підтримав заву про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 02.06.2015 року представник відповідача не заперечував проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2015 року зупинено провадження у справі №910/20340/14 до вирішення по суті справи №910/14126/14, за позовом ОСОБА_7 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інтер кепітал груп" до Публічного акціонерного товариства "Київпроект" про визнання недійсними рішень наглядової ради, та набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 року поновлено провадження у справі №910/20340/14 та призначено її розгляд на 06.07.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 року розгляд справи відкладено на 09.08.2016 року.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 09.08.2016 року розгляд справи відкладено на 23.08.2016 року.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 23.08.2016 року розгляд справи відкладено на 06.09.2016 року.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 06.09.2016 року розгляд справи відкладено на 20.09.2016 року.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 20.09.2016 року розгляд справи відкладено на 28.09.2016 року.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 28.09.2016 року розгляд справи відкладено на 18.10.2016 року.

В судове засідання 18.10.2016 року представник третьої особи-1 не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.10.2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представники відповідача та третьої особи-1 позовні вимоги не визнали.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 18.10.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи-2, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «КИЇВПРОЕКТ» (далі по тексту - Позивач, ПАТ «КИЇВПРОЕКТ») є юридичною особою за законодавством України, зареєстроване 18.01.1994 року та здійснює свою діяльністю відповідної до Статуту, затвердженого Загальними зборами акціонерів (Протокол №27 від 06.08.2014 року).

20 травня 2014 року відбулося засідання Наглядової ради ПАТ «КИЇВПРОЕКТ», оформлене протоколом №10, на якому прийнято рішення щодо заснування Позивачем разом з КОМПАНІЄЮ РОВЇКОС ТРЕЙДІИГ ЛТД Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий проектний інститут "Київпроект" (далі по тексту - Відповідач, ТОВ "Науково-виробничий проектний інститут "Київпроект").

Вищевказаним рішенням Наглядової ради ПАТ «КИЇВПРОЕКТ» визначено, що частка останнього в статутному капіталі Відповідача буде становити 20% та має бути сформована шляхом внесення до статутного капіталу:

1) обладнання, згідно додатку, загальною вартістю 298 164,00 грн.;

2) знак для товарів і послуг, вартістю 55 000,00 грн.;

3) фонд технічного архіву, вартістю 205 836,00 грн.;

4) корпоративних прав ПАТ «КИЇВПРОЕКТ» на дев'ять Дочірніх підприємств, загальною вартістю 195 000,00 грн. (корпоративні права складаються з права єдиного власника Позивача на управління га володіння Дочірніми підприємствами, як цілісним майновим комплексом, та на 100% статутного капіталу Дочірніх підприємств):

- Дочірнє підприємство «Інститут «Київпроект-5» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 24578070), вартістю 25 000,00 грн.;

- Дочірнє підприємство «Інститут «Київцивільпроект» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35947727), вартістю 20 000,00 грн.;

- Дочірнє підприємство «Інститут «Київдормістпроект» Публічного акціонерного Товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35948241), вартістю 20 000,00 грн.;

- Дочірнє підприємство «Інститут «Київгео» Публічного акціонерного Товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35947845), вартістю 20 000,00 грн.;

- Дочірнє підприємство «Інститут «Київпроект-1» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35947866), вартістю 20 000,00 грн.;

- Дочірнє підприємство «Інститут «Київметалпроект» Публічного акціонерного Товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 32050251), вартістю 22 000,00 грн.;

- Дочірнє підприємство «Інститут Генерального плану міста Києва» (ідентифікаційний код: 32386367), вартістю 20 000,00 грн.;

- Дочірнє підприємство «Інститут «Київінжпроект» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35948173), вартістю 20 000,00 грн.;

- Дочірнє підприємство «Інститут «Київтелекомелектропроект» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код; 35948257), вартістю 28 000,00 грн.

Загальний внесок Позивача до статутного капіталу Відповідача складає 754 000,00 грн.

Відповідно до рішення наглядової ради Позивача, яке оформлено протоколом №10 від 20.05.2014 року, 21.05.2014 року проведено Загальні (установчі) збори Відповідача, оформлені протоколом №1 (далі по тексту - Установчі збори), на яких створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий проектний інститут "Київпроект" (відповідач), обрано органи управління та затверджено його статут.

22.05.2014 року Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Відповідача зареєстровано як юридичну особу (номер запису: 1 074 102 0000 049494).

23.05.2014 року зареєстровано статут Відповідача.

Спір у справі виник в зв'язку з тим, що на думку позивача Установчі збори є такими, що були проведені з порушенням, а рішення, прийняті на цих зборах недійсними

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з п. 8.1.2 Статуту Позивача (в редакції, чинній на момент прийняття рішення Наглядовою радою), Наглядова рада Товариства є органом контролю та регулювання діяльності виконавчого органу Товариства.

Пунктом 8.3.1 Статуту визначено, що Наглядова рада Товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів Товариства, і в межах компетенції, визначеної Статутом та законодавством України, контролює та регулює діяльність Правління.

Відповідно до п. 8.3.2 Статуту Позивача, до компетенції Наглядової ради належить вирішення питань, передбачених законодавством України, статутом, а також питань, переданих на вирішення Наглядової ради Загальними зборами. До виключної компетенції Наглядової ради належить, зокрема:

- вирішення питань про участь Товариства у промислово-фінансових групах та інших об'єднаннях, про заснування інших юридичних осіб, філій і представництв та їх ліквідацію, затвердження їх Статутів та Положень, попереднього погодження рішень Правління про призначення та звільнення керівників цих юридичних осіб, філій і представництв (п.п. 16 п. 8.3.2 Статуту):

- прийняття рішення про розпорядження майном Товариства, в тому числі про відчуження і передачу майна в користування (п.п. 23 п. 8.3.2 Статуту).

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України "Про акціонерні товариства", засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу. Таж сама умова і містилась і в п. 8.3 Статуту Позивача.

Як вбачається з п. 8.3.5 Статуту та 4.1 Положенням про Наглядову раду Позивача, Наглядова рала обирається Загальними зборами шляхом кумулятивного голосування у кількості 5 осіб строком на три роки.

Таким чином, правомочними є Засідання Наглядової ради Позивача, на яких присутні три члена Наглядової ради, щонайменше.

Згідно Протоколу чергових загальних зборів акціонерів Позивача №23 від 24.04.2012р. до Наглядової ради останнього обрано:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ІНТЕР КЕПІТАЛ ГРУП»;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬКОН М»;

3. Закрите акціонерне товариство «АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ РОКАДА»;

4. ОСОБА_10;

5. ОСОБА_11.

Згідно даних, які містяться в Протоколі №10 від 20.05.2014р., у засіданнях Наглядової ради брали участь три члена, а саме:

1. ТОВ «КУА «ІНТЕР КЕПІ ГАЛ ГРУП» в особі представника ОСОБА_12;

2. ТОВ «СТАЛЬКОН М» в собі директора ОСОБА_13;

3. ЗАТ «АСК «РОКАДА» в особі представника ОСОБА_14.

Тобто з Протоколу №10 від 20.05.2014р. вбачається, що умови правомочності засідання Наглядової ради дотримано. Однак, інтереси члена Наглядової ради Позивача - ТОВ «КУА «ІНТЕР КЕПІТАЛ ГРУ (П» представляла ОСОБА_12, яка не була керівником ТОВ «КУА «ІНТЕР КЕПІТАЛ ГРУП», а тому, в розумінні ст. 62 Закону України «Про господарські товариства», не мала права діяти без довіреності від імені останнього,

Згідно ст. 246 ЦК України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Як встановлено п. 7.11 Статуту ТОВ «КУА «ІНТЕР КЕПІТАЛ ГРУП», його виконавчим органом є Директор.

Відповідно до положень п. 7.13 Статуту ТОВ «КУА «ІНТЕР КЕПІТАЛ ГРУП» видавати доручення на право виконання дій та здійснення представництва від імені Компанії має право її директор.

Відповідно до протоколу №103 загальних зборів учасників ТОВ «КУА «ІНТЕР КЕПІТАЛ ГРУП» від 01.10.2012р. директором обрано ОСОБА_15.

За час перебування на посаді директора ОСОБА_15 не уповноважував (не видавав та не підписував довіреності) ОСОБА_12 приймати участь та діяти від імені ТОВ «КУА «ІНТЕР КЕПІТАЛ ГРУП» на засіданнях Наглядової ради Позивача.

Натомість, зважаючи на існування в ТОВ «КУА «ІНТЕР КЕПІТАЛ ГРУП» корпоративного. споpy між його учасниками, останнє двічі намагалося звільнити директора ОСОБА_15, вперше - рішенням Загальних зборів, оформленим протоколом від 14.08.2013р., вдруге (після йога поновлення на посаді), рішенням Загальних зборів, оформленим протоколом від 10.09.2013р..

Разом з тим, вищевказані рішення загальних зборів учасників ТОВ «КУА «ІНТЕР КЕПІТАЛ ГРУП» в подальшому в судовому порядку визнані недійсними.

Так, рішеннями Господарського суду м. Києва від 25.06.2014р. у справі № 910/25007/13, яке набрало законної сили 08.07.2014р., недійсним визнано рішення загальних зборів учасників ТОВ «КУА «ІНТЕР КЕПІТАЛ ГРУП», оформлене протоколом від 14.08.2013р..

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.02.2014р. № 910/25004/13, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2014р., визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «КУА «ІНТЕР КЕПІТАЛ ГРУП», які оформлені протоколом № б/н від 10.09.2013р.

Тобто визнано незаконним обрання директором ТОВ «КУА «ІНТЕР КЕПІТАЛ ГРУП» ОСОБА_16

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014р. у справі №922/876/14 та Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.06.2014р. у справі №922/877/14 встановлено, що ОСОБА_16 не мав повноважень на вчинення від імені ТОВ «КУА ІНТЕР КЕПІТАЛ ГРУП» жодних дій на укладання договорів (договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-153/13 від 26.12.2013р.), угод тощо.

Даний факт, також встановлено Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014р. в справі № 910/23053/13, згідно якої ОСОБА_16 не був директором ТOB «Компанія з управління активами "Інтер Кепітал Груп" та не мав права підписувати Документи від імені останнього.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, факти встановлені рішеннями господарських судів під час розгляду справ №910/25007/13, №910/25004/13, №922/876/14, №922/877/14 та №910/23053/13 мають преюдиційне значення для розгляду даної справи.

Суд зазначає, що на момент проведення вищезазначеного засідання Наглядової ради Позивача єдиним уповноваженим представником, який мав право представляти ТОВ «КУА «ІНТЕР КЕПІТАЛ ГРУП» на цих засіданнях був ОСОБА_17, повноваження якого підтверджуються Протоколом № 03-14 загальних зборів учасників ТОВ «КУА «ІНТЕР КЕПІТАЛ ГРУП», Довіреністю від 31.03.2014р. та письмовим повідомленням від 1.03.2014р.

З огляду на вищевикладене суд дійшо висновку, що ОСОБА_16 не мав законних підстав перебувати на посаді директора ТОВ «КУА «ІНТЕР КЕПІТАЛ ГРУП», а отже, не мав повноважень для укладання від імені останньою договору доручення, на підставі якого видано довіреність ОСОБА_12 Як наслідок, ОСОБА_12 не мала жодних законних підстав для участі в засіданнях Наглядової ради Позивача і повноважень для прийняття рішень (вчинення дій) на цих засіданнях від імені ТОВ «КУА «ІНТЕР КЕПІТАЛ ГРУП».

Таким чином, ТОВ «КУА «ІНТЕР КЕПІТАЛ ГРУП» фактично не приймало участі в засіданні Наглядової ради Позивача від 20.05.2014 року, що мало своїм наслідком відсутність кворуму, необхідного для правомочності цього засідання.

Крім того, інтереси члена Наглядової ради Позивача - Закритого акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «РОКАДА» представляв ОСОБА_14, який не був керівником ЗАТ "АСК "РОКАДА", а тому також, в розумінні ст. 62 «ікону України «Про господарські товариства», не мав права діяти без довіреності від імені останнього.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.11.2012р. за заявою ТОВ "Інвестгарант" порушено справу № 5011-44/15861 про банкрутство ЗАТ "АСК "РОКАДА".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.07.2013р. у справі № 5011-44/15861 голову правління ЗАТ "АСК "РОКАДА" ОСОБА_18 відсторонено від посади та покладено виконання його обов'язків на розпорядника майна - арбітражного керуючого ОСОБА_19.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.10.2013р. у справі №5011-44/15861 повноваження розпорядника майна ЗАТ "АСК "РОКАДА" арбітражного керуючого ОСОБА_19 припинено, а новим розпорядником майна призначено ОСОБА_20.

В січні 2014 року Позивач отримав від ЗАТ "АСК "РОКАДА" повідомлення від 15.01.2014р. та копію наказу №1 від 08.01.2014р. про те, що всі довіреності, видані до 08.01.2014р. від імені ЗАТ "АСК "РОКАДА", в тому числі і на ім'я ОСОБА_14, на представництво в І Наглядовій раді Позивача скасовані.

Також листом від 16.06.2014р. ЗАТ "АСК "Рокада" повідомило Позивача, що не погоджувало та в подальшому не підтверджувало жодних рішень, прийнятих і оголошених від імені ЗАТ «АСК «РОКАДА» фізичною особою ОСОБА_14 або будь-якими іншими третіми особами на засіданнях Наглядової ради ПАТ "Київпроект", що відбувалися після 03 лютого 2014 року, оскільки ОСОБА_14 та будь-які інші треті особи, за виключенням повноважного представника ОСОБА_21, з цього часу не могли діяти як представники ЗАТ «АСК «РОКАДА» за відсутності у них належних на це повноважень.

Таким чином, ОСОБА_22 не мав жодних законних підстав для участі в засіданнях Наглядової ради Позивача і повноважень для прийняття рішень (вчинення дій) на цих засіданнях від імені ЗАТ «АСК «РОКАДА», а отже, останнє фактично не приймало участі в засіданні Наглядової ради Позивача від 20.05.2014 року, що мало своїм наслідком відсутність кворуму, необхідного для правомочності цього засідання.

Крім того, в порушення вимог п.п. 2.10. 2.11, 2.13, 5.3.2, 5.3.6 Положення про Наглядову раду Позивача інших членів Наглядової ради ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не проінформовано про призначення та проведення такого засідання Наглядової ради, на якому було прийнято рішення про створення Відповідача, що має своїм наслідком порушення встановленого порядку проведення засідань і прийняття рішень Наглядовою радою Позивача.

Отже, засідання Наглядової ради Позивача, яке відбулось 20.05.2014р. було неправомочним для прийняття будь-яких рішень з питань порядку денного, в тому числі і з питань уповноваження голову правління ОСОБА_23 прийняти участь в загальних (установчих) зборах засновників Відповідача.

Разом з тим, навіть надання згоди Наглядової ради на подібні дії не надавало повноважень Голові правління Позивача на це.

Так, як вбачається з Протоколу Наглядової ради Позивача №10 від 20.05.2014р. та Статуту Відповідача, вартість майна та майнових прав Позивача, які передаються в якості внеску до статутного капіталу Відповідача становить 754 000,00 грн. При цьому, вартість обладнання становить 298 164,00 грн., вартість знаку для товарів і послуг - 55 000,00 грн., вартість фонду технічного архіву - 205 836,00 грн., вартість - корпоративних прав на дев'ять Дочірніх підприємств - 195 000,00 грн..

Відповідно до Висновку, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалт Юніон" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №12133/11 від 01.07.2011р., № 16640/14 від 01.07.2014р.), ринкова вартість знаку для товарів і послуг оціненого при передачі до статутного капіталу Відповідача в 55 00,00 грн., станом на 20.05.2014р. становить 7 000 000,00. Тобто вартість знаку для товарів і послуг була занижена більш, ніж в 127 разів.

Крім того, відповідно до Висновку, складеного суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалт Юніон" (сертифікат суб'єкта оціночної І діяльності № 12133/11 від 01.07.2011р., № 16640/14 від 01.07.2014р.), ринкова вартість фонду технічного архіву оціненого при передачі до статутного капіталу Відповідача в 205 836,00 грн., однак станом на 20 травня 2014р. становить 30 000 000, 00 грн. Тобто вартість Фонду технічного архівузанижена більш ніж в 146 разів.

З метою підтвердження даних, викладених в Висновках ТОВ «Консалт Юніон», Позивачем у Державної акціонерної компанії "національна мережа аукціонних центрів" замовлено рецензії, які підтвердили достовірність проведених оцінок (копії рецензій містяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 5.18 Статуту Позивача, рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна та послуг, що є його предметом, становить, понад 25% вартості активів Товариства, приймається Загальними зборами акціонерів Товариства, причому, якщо ринкова вартість активів Товариства становить 50 і більше % вартості активів Товариства, то рішення приймається 3/4 акціонерів, присутніх на Загальних зборах акціонерів Товариства.

Згідно Консолідованого балансу (станом на 31.12.2013р.), вартість активів Позивача становила 70 355 000,00 грн. Отже, оскільки реальна вартість майна та майнових прав Позивача, які були передані в якості внеску до статутного капіталу Відповідача (37 493 164,00 грн.) становила більше 25 % вартості активів Позивача (70 355 000,00 грн.), то рішення щодо надання згоди на вчинення такого правочину мало бути прийнято виключно Загальними зборами Позивача.

Проте, в порушення вказаної вимоги, Загальні збори акціонерів не тільки не приймали повідних рішень, а й взагалі не збирались з цього приводу.

З огляду на зазначене, участь Голови правління Позивача на загальних (установчих) зборах Відповідача з голосуванням на них з питань порядку денного, підписання протоколу, яким оформлено такі рішення, та статуту Відповідача від імені Позивача, є підтвердженням перевищення Головою правління Позивача своїх повноважень.

На момент проведення зазначеного засідання Наглядової ради Позивача повноваження ОСОБА_23 як голови правління були припинені.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року в справі №753/18760/13-ц на посаді голови правління Позивача поновлено незаконно звільненого в вересні 2013 року ОСОБА_24.

На виконання вищевказаного судового рішення Наглядовою радою Позивача прийняте рішення (оформлене Протоколом №б/н від 15.05.2014р.), яким ОСОБА_24 поновлено на посаді Голови правління Позивача з 06.09.2013р., а повноваження ОСОБА_23 на цій посаді, відповідно, припинено.

Отже станом на день проведення спірних установчих зборів Відповідача (21.05.2014р.) головою Правління Позивача був ОСОБА_24, натомість ОСОБА_23, втративши будь-які повноваження, в цей час взагалі не мав жодного відношення до Позивача, а отже, не міг представляти інтереси останнього на вищевказаних установчих зборах.

Таким чином, Позивач фактично не брав участі в спірних установчих зборах Відповідача та не уповноважував жодної на це особи, а отже, не міг голосувати з питань порядку денного та, відповідно, не міг брати участь у заснуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий проектний інститут "Київпроект".

Частиною 1 ст. 241 ЦК України зазначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач не схвалював участь в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий проектний інститут "Київпроект" та передачу до його статутного капіталу зазначеного майна.

Між тим, відповідно до п. 8.3 Статуту Відповідача, Позивачем передано до статутного капіталу відповідача наступне майно та майнові права:

1) фонд технічного архіву, вартістю 205 836,00 грн.;

2) знак для товарів і послуг, вартістю 55 000,00 грн.;

3) обладнання, загальною вартістю 298 164,00 грн.;

4) корпоративні права, загальною вартістю 195 000,00 грн., котрі складаються з права єдиного власника на управління та володіння Дочірніми підприємствами, як цілісним майновим комплексом, та на 100% (сто відсотків) статутного капіталу Дочірніх підприємств, а саме:

- Дочірнє підприємство «Інститут «Київпроект-5» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 24578070);

- Дочірнє підприємство «Інститут «Київцивільпроект» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35947727);

- Дочірнє підприємство «Інститут «Київдормістпроект» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35948241);

- Дочірнє підприємство «Інститут «Київгео» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35947845);

- Дочірнє підприємство «Інститут «Київпроект-1» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35947866);

- Дочірнє підприємство «Інститут «Київметалпроект» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 32050251);

- Дочірнє підприємство «Інститут Генерального плану міста Києва» (ідентифікаційний код: 32386367);

- Дочірнє підприємство «Інститут «Київінжпроект» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35948173);

- Дочірнє підприємство «Інститут «Київтелекомелектропроект» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35948257).

Факт передання Позивачем вищезазначеного майна та майнових прав Відповідачу підтверджується, в тому числі й укладанням сторонами відповідних угод.

22.05.2014 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про передачу права власності на знак для товарів і послуг, згідно якого Позивач передав Відповідачу, як внесок до статутного капіталу, право власності на знак для товарів і послуг (Свідоцтво на знак для товарів і послуг № 11145, зареєстровано 25.12.1998р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Таким чином для визнання правочину недійсним потрібна наявність підстав передбачених ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно з п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 1057 1 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", частини другої статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі", статті 12 Закону України "Про іпотеку", частини другої статті 29 Закону України "Про страхування", статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 7 1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", частини третьої статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" тощо.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Пунктом 2.5.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» передбачено, що слід мати на увазі, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону

Відповідно до п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо). Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.

Разом з тим, оскільки участь Позивача в установчих зборах Відповідача була незаконною, то що й рішення, прийняті на них були недійсними.

За таких обставин. Договір про передачу права власності на знак для товарів і послуг від 22.05.2014р., згідно якого Позивач передав Відповідачу, як внесок до статутного капіталу, право, власності на знак для товарів і послуг (Свідоцтво на знак для товарів і послуг № 11145, зареєстровано 25.12.1998р.) також є недійсним.

Крім того, оскільки недійсною є участь Позивача в якості засновника Відповідача, як наслідок, недійсним також є формування визначеної частки статутного капіталу останнього.

Однак, не зважаючи на відсутність схвалення Позивачем своєї участі в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий проектний інститут "Київпроект" та передачі до його статутного капіталу майна, Позивач, поза своєю волею втратив спірне майно, яке як внесок до статутного капіталу перейшло у власність Відповідача.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суд зазначає, що розпорядження майном відбулось поза волею Позивача.

Як вбачається з положень ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і; тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було Результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, зважаючи на незаконність участі Позивача в установчих зборах Відповідача та недійсність прийнятих на них рішень в частині прав та обов'язків Позивача, у відповідача відсутня правова підстава володіння майном та майновими правами, переданими йому Позивачем в якості вкладу до статутного капіталу, а отже, вказане майно та майнові права, мають бути повернуті Позивачу.

Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суддя -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними рішення установчих зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ "КИЇВПРОЕКТ" (01030, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 16-22; код ЄДРПОУ 39223516), оформлені Протоколом № 1 від 21.05.2014 року.

3. Визнати недійсним Договір про передачу права власності на знак для товарів і послуг, укладений 22.05.2014 року між Публічним акціонерним товариством "КИЇВПРОЕКТ" (01030, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 16-22; код ЄДРПОУ 04012780) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ "КИЇВПРОЕКТ" (01030, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 16-22; код ЄДРПОУ 39223516).

4. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ "КИЇВПРОЕКТ" (01030, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 16-22; код ЄДРПОУ 39223516) та повернути у власність Публічного акціонерному товариству «КИЇВПРОЕКТ» (01030, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 16-22; код ЄДРПОУ 04012780) безпідставно набуте майно, а саме:

- фонд технічного архіву, вартістю 205 836,00 грн.;

- знак для товарів і послуг, вартістю 55 000,00 грн.;

- обладнання, загальною вартістю 298 164,00 грн.;

- корпоративні права, загальною вартістю 195 000,00 грн., котрі складаються з права єдиного власника на управління та володіння Дочірніми підприємствами, як цілісним майновим комплексом, та на 100% (сто відсотків) статутного капіталу Дочірніх підприємств, а саме:

- 1) Дочірнє підприємство «Інститут «Київпроект-5» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 24578070);

- 2) Дочірнє підприємство «Інститут «Київцивільпроект» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35947727);

- 3) Дочірнє підприємство «Інститут «Київдормістпроект» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35948241);

- 4) Дочірнє підприємство «Інститут «Київгео» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35947845);

- 5) Дочірнє підприємство «Інститут «Київпроект-1» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35947866);

- 6) Дочірнє підприємство «Інститут «Київметалпроект» Публічного акціонерного товариства, «Київпроект» (ідентифікаційний код: 32050251);

- 7) Дочірнє підприємство «Інститут Генерального плану міста Києва» (ідентифікаційний код: 32386367);

- 8) Дочірнє підприємство «Інститут «Київінжпроект» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35948173);

- 9) Дочірнє підприємство «Інститут «Київтелекомелектропроект» Публічного акціонерного товариства «Київпроект» (ідентифікаційний код: 35948257).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ "КИЇВПРОЕКТ" (01030, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 16-22; код ЄДРПОУ 39223516) на користь Публічного акціонерного товариства "КИЇВПРОЕКТ" (01030, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 16-22; код ЄДРПОУ 04012780) 17 516 (сімнадцять тисяч п'ятсот шістнадцять) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 10.11.2016 року.