Постанова

від 10.11.2016 по справі 917/1037/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2016 р. Справа № 917/1037/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Шевель О. В.;

при секретарі Марченко В.О.,

за участю представників:

апелянта - ОСОБА_1С (дов. №б/н від 11.10.2016р.),

відповідача - ОСОБА_2 (дов.№04-91 від 06.09.2016р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс» (правонаступник позивача) (вх.2007№П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 19 травня 2016 року у справі №917/1037/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс» (правонаступник ТОВ "Агрофірма "Покровська"),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобеляцький комбікормовий завод", с.Підгора, Кобеляцького району, Полтавської обл.,

про стягнення 5101589,93 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором №4/0912/1 від 04.09.2012 року купівлі-продажу буряків урожаю 2012 року з урахуванням інфляційного збільшення боргу і 3% річних у розмірі 5101589,93 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.08.2015р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2015р. у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, рішення господарського суду Полтавської області від 03.08.2015р. у справі №917/1037/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2015 року касаційна скарга ТОВ Агрофірма Покровська задоволена частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 року та господарського суду Полтавської області від 03.08.2015р. у справі №917/1037/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Скасовуючи вищезазначені судові акти, суд касаційної інстанції у постанові від 08.12.2016р. у даній справі вказав, що при новому розгляді справи суду необхідно дослідити обставини укладення правочину про припинення зобов'язання зарахуванням від 28.02.2013 року компетентними посадовими особами від імені позивача та відповідача у справі; дослідити обґрунтованість належними документами зустрічних зобов'язань відповідача на суму 2552809, 72 грн. за договором №04/09/12/1 від 04.09.2012 року за передані товарно-матеріальні цінності та момент їх перетворення у грошові, з врахуванням умов укладеного договору; дослідити обґрунтованість належними документами зустрічних зобов'язань відповідача на суму 1355103,50 грн. за договором №13/09/12/1 від 13.09.2012 року за передані товарно-матеріальні цінності та момент їх перетворення у грошові, з врахуванням умов укладеного договору; прийняти до уваги висновки касаційного суду про можливість зарахування зустрічних вимог відповідача до позивача на суму 111990,08 грн., щодо якого здійснюється процедура банкрутства відповідно до статей 19, 23 Закону про банкрутство, та з огляду на встановлене дійти висновку про можливість задоволення позовних вимог ТОВ "Агрофірма "Покровська" до ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" по предмету даного спору.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.05.2016р. у справі №917/1037/15 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Покровська" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс" про заміну сторони - позивача - його правонаступником - ТОВ "Приват-Агро-Альянс" задоволено. Здійснено заміну позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Покровська" - на його процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс".

Рішенням господарського суду Полтавської області від 19 травня 2016 року (суддя Киричук О.А.) у позові відмовлено повністю.

ТОВ "Приват-Агро-Альянс" (правонаступник позивача) звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 19.05.2016 року у справі №917/1037/15 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Агрофірма "Покровська", правонаступником якого є ТОВ "Приват-Агро-Альянс", у повному обсязі. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кобеляцький комбікормовий завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Альянс» 3907913,22 грн. Витрати по справі покласти на відповідача.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції виніс ухвалу від 19.05.2016р. про заміну сторони з порушенням ч.3 ст.24 Господарського процесуального кодексу України, а саме: результат розгляду клопотань про правонаступництво у судовому засіданні не оголошувався, для винесення ухвали по клопотанню ТОВ Приват-Агро-Альянс та ТОВ Агрофірма Покровська про заміну сторони позивача його правонаступником суд до нарадчої кімнати не виходив. Про оголошення вступної та резолютивної частини зазначено у рішенні, а про заміну сторони шляхом проголошення ухвали не йдеться ані у рішенні, ані в ухвалі суду. На момент проголошення рішення представник ТОВ Агрофірма Покровська не знав, чи відбулось процесуальне правонаступництво. Крім порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апелянт зазначає, що судом не встановлено повноважень особи, яка підписала правочин про припинення зобов'язання зарахуванням від 28.02.2013 року з боку позивача, оскільки пояснення з даного приводу представник ТОВ Приват-Агро-Альянс надати не встиг через здійснення правонаступництва неналежним чином. Крім того, апелянт стверджує, що на копіях додаткових угод від 15.02.2013р. до договору №04/0912/1 від 04.09.2012р., договору №13/0912/2 від 13.09.2012р. та листі від 02.02.2013р. підпис директора ТОВ Агрофірма Покровська ОСОБА_3 візуально не відповідає підпису ОСОБА_3 Представник ТОВ Приват-Агро-Альянс мав намір заявити клопотання про проведення почеркознавчої експертизи. На думку апелянта, договір про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013р. укладений з перевищенням повноважень директором ТОВ Агрофірма Покровська ОСОБА_3

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, її розгляд призначено на 14.09.2016р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І.В., суддя Шевель О.В.

12.09.2016р. від ТОВ «Кобеляцький комбікормовий завод» до суду електронною поштою надійшов відзив (вх.№8948) на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 19.05.2016р. у справі №917/1037/15 - без змін.

Відповідно до розпорядження від 13.09.2016р. у справі №917/1037/15, протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку з відпусткою судді Тарасової І.В. для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.

14.09.2016р. ТОВ "Приват-Агро-Альянс" звернулось до суду з клопотанням (вх.№9047), в якому просить суд за наслідками розгляду апеляційної скарги на підставі п.1.ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України визнати недійсним правочин про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013р., укладеного між ТОВ «Агрофірма Покровська» та ТОВ «Кобеляцький комбікормовий завод» .

14.09.2016р. ТОВ "Приват-Агро-Альянс" звернулось до суду з клопотанням (вх.№9048), в якому просить суд призначити у справі №917/1037/15 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставити наступні питання: «Чи виконано підпис на: - додатковій угоді від 15 лютого 2013 року до договору №04/0912/1 від 04.09.2012р.; - додатковій угоді від 15 лютого 2013 року до договору №13/0912/2 від 13.09.2012р.; - листі від 02.02.2013 року; - акті №КОЦ-000026 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 грудня 2012 року; - правочині про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013р. директором ТОВ «Агрофірма «Покровська» ОСОБА_3?» .

14.09.2016р. ТОВ «Кобеляцький комбікормовий завод» звернувся до суду із заявою (вх.№9070) про застосування позовної давності.

У судовому засіданні 14.09.2016р. оголошено перерву до 17.10.2016р. до 10:30 год.

14.10.2016р. від ТОВ "Приват-Агро-Альянс" надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Приват-Агро-Альянс» ; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Агрофірма «Покровська» ; постанову Вищого господарського суду України від 07.09.2016р. у справі №917/311/16; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2016р. у справі №917/311/16; ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.04.2016р. у справі №917/311/16.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2016р. розгляд справи відкладено на 10.11.2016р. на 15:00 год.

17.10.2016р. від відповідача до суду надійшли заперечення (вх.№10462) проти клопотання про визнання недійсним правочину, в яких просить суд відмовити ТОВ Приват-Агро-Альянс у задоволенні клопотання про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013р. у порядку п.1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

17.10.2016р. від відповідача до суду надійшли заперечення (вх,№10463) проти клопотання про призначення експертизи.

17.10.2016р. від відповідача до суду надійшла заява (вх.№10464) про застосування позовної давності, в якому просить суд застосувати у справі №917/1037/16 позовну давність. Відмовити у визнанні недійсним правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.02013р. у зв'язку зі спливом позовної давності.

11.10.2016р. від позивача до суду надійшло клопотання (вх.№11374) про призначення судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів, в якому просив суд: 1.Викликати ОСОБА_3 до Харківського апеляційного господарського суду та відібрати зразки його почерку з метою направлення їх для проведення судової експертизи. 2.Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Покровська оригінали документів з відтисками печатки Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Покровська , які подавались до органів виконавчої влади, органів реєстрації, дозвільної системи, банківських установ, контролюючих органів (податкової інспекції), з відміткою про надходження до них (штамп канцелярії установи, дата надходження, вхідний номер, підпис працівника канцелярії) у період з серпня 2012 року по березень 2013 року. 3.Додатково до вказаних у клопотанні про призначення експертизи питань поставити наступні питання: - Чи нанесено відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська" у додатковій угоді від 15 лютого 2013 року до Договору № 04/0912/1 від 04.09.2012 року, у додатковій угоді від 15 лютого 2013 року до Договору №13/0912/2 від 13.09.2012 року, у листі від 02 лютого 2013 року, акті №КОЦ-000026 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 грудня 2012 року, у правочині про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013 року та у Договорі №04/0912/1 від 04.09.2012 року, в Договорі № 13/0912/2 від 13.09.2012 року однією і тією самою печаткою? - Чи нанесений відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська" у додатковій угоді від 15 лютого 2013 року до Договору № 04/0912/1 від 04.09.2012 року, у додатковій угоді від 15 лютого 2013 року до Договору № 13/0912/2 від 13.09.2012 року, у листі від 02 лютого 2013 року, акті №КОЦ-000026 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 грудня 2012 року, у правочині про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013 року у той час, яким датований документ? -Чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 в додатковій угоді від 15 лютого 2013 року до Договору №04/0912/1 від 04.09.2012 року, в додатковій угоді від 15 лютого 2013 року до Договору № 13/0912/2 від 13.09.2012 року, в листі від 02 лютого 2013 року, акті №КОЦ-000026 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 грудня 2012 року, у правочині про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013 року у той час, яким датований документ?

У судовому засіданні колегія суддів оглянула оригінали правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013 року; додаткової угоди від 15 лютого 2013 року до договору № 04/0912/1 від 04.09.2012 року, додаткової угоди від 15 лютого 2013 року до Договору №13/0912/2 від 13.09.2012 року та первинних документів до вказаних правочинів.

У судовому засіданні 10.11.2016р. апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги у повному обсязі. Також, наполягав на задоволенні клопотання про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013р., укладеного між ТОВ «Агрофірма Покровська» та ТОВ «Кобеляцький комбікормовий завод» , та клопотань про призначення у справі №917/1037/15 судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, також заперечував проти задоволення заявлених апелянтом клопотання про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013р. та клопотань про призначення у справі №917/1037/15 судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів; наполягав на задоволенні клопотання про застосування у справі №917/1037/16 позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Як убачається з матеріалів справи, 04.09.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кобеляцький комбікормовий завод" (покупець) укладено договір на купівлю-продаж цукрових буряків урожаю 2012 року № 4/0912/1 з додатками.

Відповідно до п.2.1.1. договору продавець зобов'язався посіяти та виростити цукрові буряки на площі 1198,86 га, передати їх "покупцю" у кількості 47954,4 тн у заліковій вазі, що відповідає вимогам діючого стандарту ДСТУ 4327-2004 "Коренеплоди цукрових буряків для промислового переробляння. Технічні умови" та зміни №1 до ДСТУ 4327-2004.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що "покупець" оплачує "продавцю" прийняті в рахунок договору кондиційні цукрові буряки у заліковій вазі для виробництва цукру квоти "А" за ринковими цінами визначеними додатковими угодами, але не менше 408,00 грн. у тому числі ПДВ, за одну тону цукрового буряку в заліковій вазі при базисній цукристості 16%.

При відхиленні фактичної цукристості від базисної, ціна визначається з урахуванням коефіцієнту перерахунку за затвердженою шкалою (Постанова КМУ №868 від 02.06.2000 року).

Оплата за здані цукрові буряки здійснюється наступним чином:

- 90% вартості цукрового буряка оплачується на підставі рахунку "продавця" до 31.12.2012 року;

- остаточний розрахунок проводиться "покупцем" після завершення виробничого сезону в термін до 01.02.2013 року, але не раніше підписання Акту звірки взаєморозрахунків.

На виконання умов договору продавцем реалізовано покупцю буряків у кількості 14661527 кг на загальну суму 5981903,3 грн., що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними №71 від 03 жовтня 2012 року, №72 від 19 жовтня 2012 року, №73 від 22 жовтня 2012 року, №86 від 10 листопада 2012 року, №82 від 27 листопада 2012 року (а.с.15-а.с.19, том 1).

Позивач, звертаючись з позовом про стягнення основного боргу у розмірі 3421712,97 грн. на підставі договору на купівлю-продаж цукрових буряків урожаю 2012 року №4/0912/1, обґрунтував позов тим, що вказаний борг виник як різниця між вартістю цукрових буряків, щодо якої строк оплати настав (5383712,97 грн.) і сумою оплати у грошовій формі (1962000,00 грн.).

Згідно з п. 3.2 договору № 4/0912/1 ТОВ «Кобеляцький комбікормовий завод» надало ТОВ «Агрофірма «Покровська» аванс: 1) у вигляді товарного кредиту, відвантаживши ТМЦ на загальну суму 690033,20 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними: від 23.09.2012 №КОЦ-000024 на суму 46341,07 грн., від 24.09.2012 № КОЦ-000025 на суму 46228,32 грн., від 01.10.2012 № КОЦ-000034 на суму 46341,07 грн., від 10.10.2012 № КОЦ-000068 на суму 46341,07 грн., від 18.10.2012 № КОЦ-000079 на суму 46341,07 грн., від 23.10.2012 № КОЦ-000112 на суму 46453,82 грн., від 25.10.2012 № КОЦ-000117 на суму 46341,07 грн., від 26.10.2012 №КОЦ-000120 на суму 46679,33 грн., від 06.11.2012 № КОЦ-000144 на суму 48972,88 грн., від 12.11.2012 № КОЦ-000149 на суму 49090,04 грн., від 13.11.2012р. № КОЦ-000І58 на суму 1257,38 грн., від 13.11.2012 № КОЦ-000157 на суму 21116,45 грн., від 20.11.2012 № КОЦ-000175 на суму 49090,04 грн., від 27.11.2012 №КОЦ-000204 на суму 13132,04 грн., від 30.11.2012 № КОЦ-000197 на суму 49311,77 грн., від 05.12.2012 № КОЦ-000217 на суму 49668,24 грн., від 06.12.2012 № КОЦ-000211на суму 37327,54 грн., загалом: 69003120 грн. 2) у грошовій формі, перерахувавши на рахунок ТОВ «Агрофірма «Покровська» 1962000,00 грн. наступними платіжними дорученнями: 06.09.2012 №КОЦ-000019 на суму 250000,00грн., 24.09.2012 №КОЦ-000028 на суму 250000,00 грн., 18.10.2012 №КОЦ-000052 на суму 382000,00 грн., 01.11.2012 №КОЦ-000064 на суму 600000,00 грн., 30.11.2012 №КОЦ-000082 на суму 200000,00 грн., 12.12.2012 №КОЦ-000090 на суму 2800,00 грн., загалом: 1962000,00 грн. 3) у вигляді послуг на суму 809962,40 грн., факт надання яких підтверджується оформленим сторонами актом №КОЦ-000026 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2012 р. (а.с.110-а.с.188, т.2).

Згідно з п.3.2. договору для вирощування цукрових буряків покупець може надавати продавцю грошовий аванс та/або товарно-матеріальні цінності на умовах відстрочення остаточних розрахунків.

Пунктом 3.3 договору № 4/0912/1 передбачено, що за поставлені товарно-матеріальні цінності і грошові кошти продавець (ТОВ «Агрофірма «Покровська» ) розраховується з покупцем (ТОВ «Кобеляцький комбікормовий завод» ) цукровим буряком до 31 жовтня 2012 року.

Пунктом 3.14 договору №4/0912/1 передбачено, що при проведенні розрахунків, в першу чергу продавець передає цукровий буряк в кількості, необхідній для погашення заборгованості за отриманий товарний кредит, грошовий аванс та надані послуги покупцем.

Отже, безпосередньо умовами договору №4/0912/1 передбачено закриття взаємної заборгованості сторін шляхом вчинення дій з поставки товарів (робіт, послуг).

Виходячи з умов договору №4/0912/1 щодо оплати за поставлений буряк та враховуючи вимоги п.3.14 договору №4/0912/1, поставкою вказаного цукрового буряку було першочергово проведено погашення одержаного товарного кредиту, вартість наданих послуг і грошового авансу, в результаті чого станом на 01.01.2013p. у відповідача виникли зобов'язання перед позивачем щодо оплати за цим договором (проведення кінцевого розрахунку) на суму 1921717,37 грн.

15.02.2013р. між сторонами підписано додаткову угоду до договору №4/0912/1, якою сторони визнали, що взаємні зобов'язання на суму 3461995,60 грн. є припиненими внаслідок виконання, а заборгованість ТОВ «Кобеляцький комбікормовий завод» перед ТОВ «Агрофірма «Покровська» становить 2519908,30грн. та підлягає погашенню грошовими коштами протягом 3 днів з моменту підписання додаткової угоди або може бути погашене шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с.106, том 2).

Таким чином, позивачем не враховані обставини щодо погашення відповідачем більшої частини заборгованості ще у 2012 році та залишку боргу у 2013 році до моменту порушення справи про банкрутство позивача.

28.02.2013 року між позивачем та відповідачем укладено правочин про припинення зобов'язання зарахуванням, предметом якого є проведення заліку зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Кобеляцький комбікормовий завод» і ТОВ «Агрофірма «Покровська» на суму 3907913,22 грн. (п. 1.1. правочину).

У пункті 1.3. правочину сторони визначили зміст заліку:

Станом на 28 лютого 2013р. заборгованість ТОВ «Кобеляцький комбікормовий завод» перед ТОВ «Агрофірма «Покровська» складає 3907913,22 грн. № 04/09/12/1 від 04.09.2012р. за цукровий буряк.

Станом на 28 лютого 2013р. заборгованість ТОВ «Агрофірма «Покровська» перед ТОВ «Кобеляцький комбікормовий завод» складає 2552809,72 грн. №04/09/12/1 від 04.09.2012р. за ТМЦ.

Станом на 28 лютого 2013р. заборгованість ТОВ «Агрофірма «Покровська» перед ТОВ «Кобеляцький комбікормовий завод» складає 1355103,50 грн. №13/09/12/1 від 13.09.2012р. за ТМЦ.

Відповідно правил ст.601 Цивільного Кодексу України вимога «Сторони 1» у сумі 3907913,22 грн. погашається зустрічною «Сторони 2» на таку ж суму (а.с.49-а.с.50, том 1).

Правочин про припинення зобов'язання зарахуванням від 28.02.2013 року підписаний зі сторони позивача ОСОБА_3, зі сторони відповідача - ОСОБА_4

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань станом на 28.02.2013р. ОСОБА_4, зазначений підписантом, був керівником відповідача станом на момент укладення Правочину про припинення зобов'язання зарахуванням від 28.02.2013 року (а.с.46, а.с.111- а.с.112, том 2).

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.03.2016р. у справі №917/324/13-г порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Покровська на підставі ст.16 Закону про банкрутство (а.с.5, том 2).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.04.2016р. у справі №917/324/13-г відсторонено ОСОБА_3 від посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська". Покладено виконання обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська" на розпорядника майна ОСОБА_5 (а.с.7-а.с.10, том 2).

Матеріали справи про банкрутство свідчать про те, що ТОВ "Приват-Агро-Альянс" звертався із грошовими вимогами до боржника (а.с.21, том 2); ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.08.2013р. за результатами попереднього засідання визнані грошові вимоги, зокрема, ТОВ "Приват-Агро-Альянс", вул. Бригадна,1, смт. Машівка, Полтавська область, 39400 - 1147,00 грн. судового збору (1 черга), 147975,64 грн. (4 черга) (а.с.24-а.с.25, том 2).

Постановою господарського суду Полтавської області від 26.11.2013р. визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська". Припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська" ОСОБА_5. Відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська" арбітражного керуючого ОСОБА_6 з усіма повноваженнями згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с.33-а.с.34, том 2).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.05.2014р. призначено ліквідатором ТОВ "Агрофірма "Покровська" арбітражного керуючого ОСОБА_7 (а.с.27, том 2).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.08.2014р. визнано, зокрема, поточні кредиторські вимоги ТОВ "Приват-Агро-Альянс" у сумі 1504812,94 грн. (4 черга), 1218,00 грн. (1 черга) (а.с.28-а.с.29, том 2).

При цьому, колегія суддів зазначає, що зазначені грошові вимоги (конкурсні та поточні) не обґрунтовувалися спірними правовідносинами між боржником та кредитором (договір №04/09/12/1 від 04.09.2012р. та правочин про припинення зобов'язання зарахуванням від 28.02.2013р.).

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Покровська зверталось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013р. у межах справи №917/324/13-г про банкрутство ТОВ Агрофірма Покровська .

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.11.2015р. у справі №917/324/13-г залишено без розгляду заяву ТОВ Агрофірма Покровська до ТОВ Кобеляцький комбікормовий завод про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язань шляхом зарахування від 28.02.2013р. на підставі п.5 ст.81, ст.86 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з несплатою судового збору.

Як свідчать матеріали справи, позивач звертався до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобеляцьки комбікормовий завод" про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.03.2016 року порушено провадження у справі №917/311/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобеляцьки комбікормовий завод" про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013р.

Згідно з ч.4 ст.10 Закону про банкрутство суд у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

При цьому на відміну від положень частини 8 статті 23 Закону про банкрутство, якими визначено, що спори боржника з поточними кредиторами вирішуються шляхом їх розгляду в позовному провадженні господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, частина 4 статті 10 Закону про банкрутство відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником і дана норма кореспондується з положеннями п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України.

За таких обставин, норми частини 4 ст.10 цього Закону прямо не встановлюють порядок розгляду спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів) , стороною яких є боржник, в окремому позовному провадженні. Тому такі майнові спори підлягають розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та саме в межах цієї справи

Відповідно до ч.1 ст.20 закону про банкрутство, правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство , можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора.

Імперативними нормами ч.4 ст.10, ст.20 Закону про банкрутство та ст.ст. 12,16 ГПК України встановлено виключну підсудність спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів) за участю особи, яка перебуває в процедурі банкрутства.

Вищий господарський суд України у постанові від 07.09.2016р. у справі №917/311/16 встановив, що спір про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язання зарахуванням від 28.02.2013 підлягає розгляду судом, який розглядає справу про банкрутство позивача , а саме, господарським судом Полтавської області та в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ "АФ"Покровська", а не в окремому позовному провадженні.

Як свідчать матеріали справи, позивач - ТОВ Агрофірма Покровська , та його правонаступник - ТОВ Приват-Агро-Альянс , який набув статус конкурсного кредитора у справі про банкрутство, не скористалися своїм правом на звернення до господарського суду з заявою про визнання недійсним правочину в межах справи про банкрутство ТОВ "АФ"Покровська".

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства, вказівки суду касаційної інстанції та обставини справи, суд першої інстанції правомірно вказав про відсутність підстав для визнання недійсним правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013р. у порядку п.1 частини 1 ст.83 ГПК України.

Згідно з частиною третьою статті 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Аналогічні правила містить і стаття 601 ЦК України.

Посилання позивача на те, що зарахування вимог за правочином від 28.02.2013 року не відбулося у зв'язку з неоднорідністю вимог та ненастанням строку виконання зобов'язання, спростовуються матеріалами справи.

Як свідчать матеріали справи, окрім договору №4/0912/1 від 04.09.2012, який є підставою позову у даній справі, існували правовідносини за договором №13/0912/2 від 13.09.2012р. на купівлю-продаж цукрових буряків урожаю 2013 року на умовах, аналогічних договору №4/0912/1 (а.с.108, том 2).

Судом першої інстанції встановлено, що за договором №13/0912/2 відповідач відвантажив позивачу товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 2696304,06 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 28.12.2012 КОЦ-000268 на суму 47680,08 грн., від 25.12.2012 КОЦ-000250 на суму 47907,13 грн., від 24.12.2012 КОЦ-000249 на суму 47907,13 грн., від 22.10.2012 КОЦ 000129 на суму 231000,00 грн., від 23.10.2012 КОЦ-000132 на суму 254100,00 грн., від 19.10.2012 КОЦ-000128 на суму 196350,00 грн., від 24.10.2012 КОЦ-000133 на суму 231000 грн., від 25.10.2012 КОЦ-000134 на суму 115500,00 грн., від24.10.2012 КОЦ-000139 на суму 566964,41 грн., від 01.11.2012 КОЦ-000135 на суму 404250,00 грн., від 15.11.2012 КОЦ-000166 на суму 553645,31грн. Загалом: 2696304,06 грн.

Листом від 12.02.2013р. ТОВ "АФ "Покровська" повідомило ТОВ Кобеляцький комбікормовий завод про прийняття рішення щодо не проведення посіву цукрових буряків під урожай 2013 року та про згортання заборгованості за договорами №4/0912/1 від 04.09.2012р. та №13/0912/2 від 13.09.2012р. на загальну суму 3907913,22 грн. Також у листі позивач зазначає, що вимоги, які виникли на підставі цих договорів, є грошовими та такими, строк виконання яких настав з моменту отримання відповідачем листа, а також такими, що підлягають зарахуванню як зустрічні (а.с.108, т.2).

15.02.2013р. сторони підписали додаткову угоду до договору №13/0912/2, зокрема, змінивши строк оплати.

Згідно з п.3.15 договору №13/0912/2 при відсутності або недостатній кількості цукрових буряків для розрахунку визначених п. 3,2 договору, за згодою сторін, продавець проводить розрахунок грошовими коштами, іншими видами с/г продукції та власною технікою, до повного погашення боргу перед покупцем до 30 грудня 2013 року. При цьому, договором встановлено, що строк виконання зобов'язання у продавця щодо проведення розрахунків за отримані ТМЦ настав з моменту, коли продавець дізнався про відсутність або недостатню для розрахунків кількість цукрових буряків.

Відповідно до додаткової угоди від 15.02.13р. до договору №13/0912/2 сторони встановили, що ТОВ «Агрофірма «Покровська» зобов'язана перерахувати ТОВ «Кобеляцький комбікормовий завод» зазначену заборгованість за поставлені ТМЦ протягом 3 днів з моменту підписання цієї угоди (а.с.107, том 2).

Розмір зустрічних вимог ТОВ «Кобеляцький комбікормовий завод» до ТОВ «Агрофірма «Покровська» склав 4196299,88 грн., у тому числі: вартість поставлених ТМЦ на загальну суму 3386337,26 грн. та вартість наданих послуг на суму 809962,40 грн.

01.11.2012p. між позивачем (боржник), відповідачем (новий кредитор) і Приватним підприємством «Агростар-Полтава» укладено договір №5/1112/33 про відступлення права вимоги на суму 111990,08 грн., за яким до відповідача перейшло право вимагати від позивача погашення грошового зобов'язання у розмірі 111990,08 грн.

У зв'язку зі зменшенням позовних вимог на суму 111990,08 грн. (а.с.65, том 2) та прийняття такої відмови судом, господарський суд Полтавської області обґрунтовано зазначив про відсутність необхідності щодо встановлення правомірності зарахування зустрічних вимог відповідно до заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 111990,08 грн. №76 від 16.05.2013 року (а.с.79, том 1).

Враховуючи викладене, колегія суду апеляційної інстанції вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за договором №4/0912/1 від 04.09.2012р.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних та 3% річних, суд першої інстанції також обґрунтовано відмовив у їх стягненні, оскільки такі вимоги є похідні від основного боргу, у задоволенні якого судом правомірно відмовлено.

З огляду на встановлені факти та обставини у даній справі, колегія суддів, розглянувши клопотання позивача про призначення почеркознавчої та технічної експертизи документів, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки заявником не доведено належними та допустимими доказами, яким чином висновки проведеної експертизи встановлять такі обставини, які суттєво вплинуть на вирішення саме даної справи.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (п. 2, 3 постанови пленуму ВГСУ «Про деякі питання призначення судової експертизи» від 23.03.2012р. №4).

Колегія суддів зауважує, що питання достовірності або належності: додаткової угоди від 15 лютого 2013 року до договору №04/0912/1 від 04.09.2012 року, додаткової угоди від 15 лютого 2013 року до договору №13/0912/2 від 13.09.2012 року, повинно бути предметом дослідження у справі про визнання додаткових угод недійсними, у даній справі предметом спору є стягнення грошових коштів за договорами №4/0912/1 від 04.09.2012р. Щодо правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013 року, то проведення експертизи у даній справі є недоцільним, оскільки Вищий господарський суд України у постанові від 07.09.2016р. у справі №917/311/16 встановив, що спір про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013р., укладеного між ТОВ "АФ"Покровська" та ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод", має розглядатися в межах справи про банкрутство ТОВ Агрофірма Покровська .

Стосовно клопотання про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013р. в порядку п.1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів виходить з наступного.

Як передбачено п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Застосування даної норми господарським судом при прийнятті рішення можливе у разі одночасної наявності таких умов: пов'язаність оспорюваного договору з предметом спору та невідповідність (суперечність) вказаного договору законодавству.

Відповідно до ч.4 ст.10 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Таким чином, ч.4 ст.10 Закону про банкрутство відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім зазначених у статті Закону, слід віднести також й інші спори з майновими вимогами до боржника, а саме: спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника і дана норма кореспондується з положеннями п.7 ч.1 ст.12 ГПК України та застосовується незалежно від суб'єктивного складу сторін.

Частиною 9 ст.16 ГПК України встановлено, що справи у майнових спорах, передбачених у п.7 ч.1 ст.12 ГПК України, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Колегія суддів вважає клопотання про недійсність правочину про припинення зобов'язання зарахуванням від 28.02.2013 року необґрунтованим, оскільки у постанові від 07.09.2016р. Вищий господарський суд України у справі №917/311/16, яка міститься у матеріалах даної справи, встановлено, що спір про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013р., укладеного між ТОВ "АФ"Покровська" та ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод", має розглядатися в межах справи про банкрутство ТОВ Агрофірма Покровська .

З огляду на зазначені норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013р. в порядку п.1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення ч.3 ст.24 Господарського процесуального кодексу України, а саме: результат розгляду клопотань про правонаступництво у судовому засіданні 19.05.2016р. не оголошувався, для винесення ухвали по клопотанню ТОВ Приват-Агро-Альянс та ТОВ Агрофірма Покровська про заміну сторони позивача його правонаступником суд до нарадчої кімнати не виходив. На момент проголошення оскаржуваного рішення представник ТОВ Агрофірма Покровська не знав, чи відбулось процесуальне правонаступництво.

Колегія суддів враховує, що у відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадянських прав і обов'язків незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Відкритий характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.

Статтею 55 Основного Закону регламентовано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Згідно з п.п. 2, 4 ч. 3 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 4 2 ("рівність перед законом і судом") та 4 3 ("Змагальність") Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Забезпечення участі сторін та інших процесуальних осіб у судовому процесі покладається на господарський суд, який відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України зобов'язаний винести і надіслати ухвалу про призначення скарги до розгляду в засіданні господарського суду, вказавши про дату, час і місце його проведення -стаття 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

Про здійснену заміну учасника судового процесу обов'язково зазначається в описовій частині рішення суду, прийнятого по суті справи, навіть якщо раніше про це вже йшлося у відповідній ухвалі.

22.03.2016р. позивачем та ТОВ "Приват-Агро-Альянс" до господарського суду Полтавської області подано клопотання про заміну сторони - позивача - його правонаступником - ТОВ "Приват-Агро-Альянс" (вх.№3606, вх.№3610 від 22.03.2016р.).

05.04.2016р. від ТОВ "Приват-Агро-Альянс" надійшли доповнення до заяви про заміну сторони (вх. № 4299 від 05.04.2016р.).

28.04.2016р. позивачем надані додаткові пояснення до заяви про заміну сторони (вх. № 5443 від 28.04.2016р.).

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.03.2016р. провадження у даній справі було зупинено. Зобов'язано сторони надати суду відповідні процесуальні документи за результатом розгляду справи №917/311/16.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.05.2016р. поновлено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 19.05.2015р. на 14-00 год. Ухвалу надіслати сторонам по справі.

Дана ухвала була надіслана ТОВ Агрофірма Покровська та ТОВ Кобеляційкий комбікормовий завод , що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться у матеріалах справи.

Таким чином, клопотання позивача про заміну сторони його правонаступником не призначалося судом ухвалою до розгляду. Матеріалами справи підтверджується, що суд не повідомляв ТОВ Приват-Агро-Альянс про поновлення провадження у справі та про розгляд клопотання про заміну сторони у справі саме у судовому засіданні 19.05.2016р.

Колегія суддів зазначає, що у суді першої інстанції клопотання ТОВ Агрофірма Покровська та ТОВ Приват-Агро-Альянс про заміну сторони - позивача - його правонаступником - ТОВ Приват-Агро-Альянс розглянуто по суті за відсутності представника ТОВ Приват-Агро-Альянс , який є правонаступником позивача, який не був повідомлений належним чином про час та місце засідання суду.

Як убачається з оскаржуваного рішення місцевий господарський суд, задовольнивши клопотання про заміну сторони у справі, не замінив позивача у даній справі, вказавши, що позивачем є ТОВ Агрофірма Покровська .

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що матеріали справи свідчить про порушення вимог процесуального законодавства щодо порядку повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце розгляду заявленого клопотання про заміну сторони у справі в суді першої інстанції.

У відповідності до пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання.

У пункті 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України роз'яснено, що порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1-7 частини третьої статті 104 ГПК , є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого

господарського суду , у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК приймає нове рішення. Якщо порушення норм процесуального права не підпадає під ознаки, зазначені у пунктах 1 - 7 частини третьої статті 104 ГПК, господарський суд оцінює порушення норм процесуального права, виходячи з конкретних обставин справи та приписів частини другої зазначеної статті ГПК. Стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, про що йдеться у пункті 2 частини третьої статті 104 ГПК, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення господарського суду Полтавської області від 19.05.2016р. у зв'язку з порушенням господарським судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, що стосується не повідомлення належним чином про місце засідання суду правонаступника позивача при заміні сторони у справі.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких підстав, рішення господарського суду Полтавської області у даній справі винесено з порушенням норм процесуального права, що є безумовною підставою для його скасування, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення, апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п 2 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Альянс задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 19 травня 2016р. у справі №917/1037/15 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Повний текст постанови складено 14.11.2016р.

Головуючий суддя О.А.Пуль

Суддя Я.О.Білоусова

Суддя О.В.Шевель