Ухвала

від 03.11.2016 по справі 463/1735/15-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" листопада 2016 р. м.Київ К/800/19810/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Черпіцька Л.Т.,

Швед Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нове Знесіння» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нове Знесіння» до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нове Знесіння» звернулося з позовом до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, в якому просило визнати незаконним та скасування розпорядження від 10 березня 2015 року №74 «Про скасування розпорядження від 13 грудня 2011 року №630 «Про присвоєння окремого будинкового номера 4 новозбудованому житловому будинку на вул.Черкаській».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про прийняття оскаржуваного розпорядження з порушенням норм чинного законодавства, оскільки скасоване розпорядження від 13 грудня 2011 року №630 вичерпало свою дію шляхом його виконання, на його підставі власниками квартир та нежитлових приміщень будинку оформлено право власності на належне їм майно за вказаною у ньому адресою.

Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 20 травня 2015 року позов задоволено; визнано протиправним та скасовано розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 10 березня 2015 року №74 «Про скасування розпорядження від 13 грудня 2011 року №630 «Про присвоєння окремого будинкового номера 4 новозбудованому житловому будинку на вул.Черкаській».

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що скасоване розпорядження є актом індивідуальної дії, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, а тому скасовано органом місцевого самоврядування протиправно.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року скасовано постанову Личаківського районного суду м.Львова від 20 травня 2015 року, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

При винесенні рішення апеляційний суд виходив з того, що відповідачем розпорядження від 13 грудня 2011 року №630 про присвоєння новозбудованому багатоквартирному житловому будинку по вул.Черкаській в м.Львів окремого будинкового номеру 4 було прийняте на підставі недостовірної інформації, яка викладена в довідці Бюро технічної інвентаризації від 05 жовтня 2011 року №Ю-1-1207, оскільки вже існує житловий будинок за № 4, який перебуває у власності осіб, тому при прийнятті оскаржуваного рішення про скасування вказаного розпорядження Личаківська районна адміністрація діяла в межах повноважень та у спосіб, передбачений законами та Конституцією України.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нове Знесіння» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року та залишити в силі постанову Личаківського районного суду м.Львова від 20 травня 2015 року.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, розпорядженням Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 13 грудня 2011 року №630 «Про присвоєння окремого будинкового номера 4 новозбудованому житловому будинку на вул.Черкаській» присвоєно новозбудованому багатоповерховому житловому будинку з вбудованими громадськими приміщенням на вул.Черкаській в м.Львів окремий будинковий номер 4 згідно з поданими технічними документами.

Розпорядженням Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 10 березня 2015 року №74 «Про скасування розпорядження від 13 грудня 2011 року №630 «Про присвоєння окремого будинкового номера 4 новозбудованому житловому будинку на вул.Черкаській» розпорядження №630 скасоване. Підставою прийняття вказаного розпорядження зазначено про надходження скарг мешканців 4-х квартирного будинку по вул.Черкаській,4 у м.Львові щодо порушення їх прав внаслідок присвоєння новозбудованому поруч будинку номера 4 та виявлення недостовірної інформації, викладеної в довідці Бюро технічної інвентаризації від 05 жовтня 2011 року №Ю-1-1207, щодо відсутності по вул.Черкаській у м.Львові будинку з номером 4.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Конституційний Суд України в рішенні від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 «У справі за конституційними поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)») визначив, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

При цьому, Конституційний Суд України відзначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, на підставі розпорядження від 13 грудня 2011 року №630 власники 155 квартир та 28 нежитлових приміщень новозбудованого житлового будинку по вул.Черкаська в м.Львові, якому був присвоєний номер 4, оформили право власності на належне їм майно, 03 вересня 2013 року створено ОСББ «Нове Знесіння», що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Отже, на момент скасування оскаржуваним розпорядженням відповідача від 10 березня 2015 року №74 розпорядження від 13 грудня 2011 року №630 було повністю виконане.

Як встановлено ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Розпорядження відповідача від 10 березня 2015 року №74 щодо скасування розпорядження від 13 грудня 2011 року №630 вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України не відповідає. Відповідачем, в порушення ч.2 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначено норми права, яка б прямо встановлювала підстави та повноваження органу місцевого самоврядування для скасування раніше прийнятого рішення про присвоєння номеру житловому будинку; оскаржуване розпорядження суперечить критеріям добросовісності, розсудливості та пропорційності, оскільки ним спірне питання щодо нумерації будинку фактично не вирішується, а навпаки, створюється невизначена ситуація, яка призводить до порушення прав та інтересів учасників даних відносин.

За вказаними обставинами суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування оскаржуваного розпорядження відповідача. Рішення суду апеляційної інстанції про скасування постанови суду першої інстанції та відмову у задоволенні позову не відповідає фактичним обставинам справи, і є невірним.

У відповідності із ст.226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нове Знесіння» задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року скасувати, постанову Личаківського районного суду м.Львова від 20 травня 2015 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді