Ухвала

від 08.11.2016 по справі 813/6777/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" листопада 2016 р. К/800/17804/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів за участю секретаря та представників сторін: від позивача від відповідачаБухтіярової І.О. Приходько І.В. Титенко М.П. не з'явився Бардин Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 у справі № 813/6777/14 за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Приватного підприємства «Ріал» про накладення арешту на кошти на рахунках підприємства, - ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Ріал» про накладення арешту на кошти на рахунках ПП «Ріал» № 2600101459923 (українська гривня), № 26005970459923 (українська гривня), відкритих у ПАТ «Кредобанк».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2014 позов задоволено повністю, накладено арешт на кошти на рахунках ПП «Ріал» № 2600101459923 (українська гривня), № 26005970459923 (українська гривня), відкритих у ПАТ «Кредобанк».

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2014 скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову повністю.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідачем подані письмові заперечення на касаційну скаргу, у яких він просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення як безпідставну та необгрунтовану, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 - залишити без змін як законну та обгрунтовану.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

На виконання постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України про призначення позапланової перевірки дотримання податкового та іншого законодавства від 01.07.2014 Головним управлінням Міндоходів у Львівській області видано наказ від 24.07.2014 № 550 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки». Згідно з цим наказом Приватне підприємство «Ріал» підлягало перевірці з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і обов'язкових платежів за період з 01.01.2013 по 30.06.2014.

У зв'язку з перебуванням директора підприємства у відрядженні, а пізніше - у відпустці, перевірка проведена не була.

Головним управлінням Міндоходів у Львівській області повторно, на виконання постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України про призначення позапланової перевірки дотримання податкового та іншого законодавства, видано наказ від 09.09.2014 за № 631 на проведення позапланової виїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Ріал».

Приватне підприємство «Ріал» направило Головному управлінню Міндоходів у Львівській області листа від 11.09.2014 за вих. № 37, в якому повідомило про відмову у проведенні позапланової виїзної документальної перевірки, призначеної згідно з наказом від 09.09.2014 за № 631.

Відмова в допуску до проведення позапланової виїзної документальної перевірки обґрунтована посиланням на статтю 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», згідно з якою перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки. Оскільки станом на 11.09.2014 у Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців не внесено відомостей про перетворення Головного управління Міндоходів у Львівській області у територіальний орган Державної фіскальної служби у Львівській області, а також відсутній дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірки та відсутній факт звернення Приватного підприємства «Ріал» із заявкою до Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо проведення зазначеної перевірки, то у останнього відсутні підстави на проведення перевірки.

Головне управління Міндоходів у Львівській області направило до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області звернення від 30.09.2014 про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Державною податковою інспекцією у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області було прийнято рішення від 01.10.2014 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - Приватного підприємства «Ріал», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Лазаренка, 1-А.

З рішення відповідача від 01.10.2014 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків Приватного підприємства «Ріал» вбачається, що правовими підставами для застосування умовного адміністративного арешту активів позивачем визначено пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, а фактичною підставою - відмова платника податків від проведення позапланової виїзної документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із запровадженням обмежень на проведення перевірок, передбачених ст.31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» від 13.08.2014 № 408, згідно з якою надання дозволу на проведення перевірок підприємств не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Визначені законом підстави для проведення перевірки відповідача наявні, а відмова відповідача від проведення такої перевірки є необґрунтованою.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову повністю, суд апеляційної інстанції виходив з того, що податковим органом вже було винесено наказ від 24.07.2014 № 550 про проведення позапланової документальної виїзної перевірки відповідача з метою виконання постанови слідчого Генеральної прокуратури України від 01.07.2014 і податковий орган після недопущення його працівників до перевірки на підставі цього наказу мав вжити заходів, передбачених п.81.2 ст.81, ст.94 Податкового кодексу України та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 568, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1839/24371, зокрема, скласти акт, який засвідчує факт відмови, прийняти рішення про адміністративний арешт активів та протягом 24 годин звернутися до суду з позовом про застосування адміністративного арешту. Посилаючись на невжиття позивачем вказаних заходів після прийняття наказу від 24.07.2014 № 550, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність у відповідача законних підстав для недопущення посадових осіб позивача для проведення документальної виїзної перевірки. Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова Кабінету Міністрів України «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» від 13.08.2014 № 408, якою передбачено, що дозвіл на проведення перевірок не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки перевірка слідчим ініційована 01.07.2014, а нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі.

Суд касаційної інстанції не може визнати законними та обґрунтованими оскаржувані судові рішення, зважаючи на таке.

Відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Пунктом 94.2 ст.94 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік обставин, за умови настання яких до платника може бути застосовано арешт майна, зокрема, підпунктом 94.2.3 вказаного пункту передбачено таку обставину - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Пункт 94.10 ст.94 Податкового кодексу України вимагає, що обґрунтованість адміністративного арешту, накладеного рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), має бути перевірена судом протягом 96 годин.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про застосування арешту майна платника податків - відповідача, що обґрунтовані відмовою відповідача від проведення позапланової виїзної документальної перевірки, призначеної на підставі окремого наказу від 09.09.2014 № 631 на проведення позапланової виїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Ріал», виданого на виконання постанови слідчого Генеральної прокуратури України.

Тому, дослідженню при вирішенні даної справи підлягають обставини щодо обґрунтованості арешту майна, накладеного рішенням керівника, зокрема, щодо наявності у позивача законних підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки, призначеної наказом від 09.09.2014 № 631, та наявність законних підстав у відповідача для відмови у проведенні перевірки.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Пунктом 78.4 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, за наявності такої підстави як отримання постанови слідчого, винесеної ним відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний був провести позапланову перевірку. Про проведення такої перевірки позивач зобов'язаний був прийняти рішення у формі наказу.

Водночас, суди при вирішенні справи не дослідили та не встановили обставин щодо виконання позивачем обов'язку вручення платнику податків до початку проведення перевірки копії наказу від 09.09.2014 № 631 про проведення документальної позапланової перевірки.

Викладені обставини мають суттєве значення для вирішення справи, адже пунктом 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Враховуючи наведене, без встановлення обставин щодо вручення відповідачу копії наказу на проведення документальної позапланової перевірки неможливо зробити висновок про наявність/відсутність законних підстав для її проведення, та, відповідно, і про обґрунтованість/необґрунтованість адміністративного арешту, накладеного рішенням керівника органу державної податкової служби.

Як було вказано раніше, відповідач відмовив позивачу у проведенні позапланової виїзної документальної перевірки з посиланням на статтю 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», обґрунтовуючи свою відмову тим, що Головне управління Міндоходів у Львівській області на час призначення зазначеної перевірки не було перетворено у територіальний орган Державної фіскальної служби у Львівській області, а відтак, на думку відповідача, зобов'язано було отримати у Кабінету Міністрів України відповідний дозвіл.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» був доповнений статтею 31 Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 № 1622-VII (набрав чинності 16.08.2014).

Отже, заборони та обмеження, передбачені статтею 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», діють з 16.08.2014.

Враховуючи наведене, контролюючі органи при призначенні перевірок підприємств, установ, організацій зобов'язані виконувати вимоги статті 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік».

Набранню чинності статтею 31 Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», якою виключено контролюючі органи Державної фіскальної служби з органів, на які поширюються передбачені в цій нормі заборони і обмеження, передувало прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» від 06.08.2014 № 311, яка набрала чинності 12.08.2014.

Згідно з цією постановою Головне управління Міндоходів у Львівській області було реорганізовано шляхом приєднання до новоствореного Головного управління ДФС у Львівській області.

Таким чином, Головне управління ДФС у Львівській області є правонаступником Головного управління Міндоходів у Львівській області. Функції цих органів є ідентичними. Припинення одного органу відбувається одночасно з утворенням нового.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, виключаючи контролюючі органи Державної фіскальної служби України з контролюючих органів, на які поширюються заборони і обмеження, передбачені у статті 31 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік», законодавець виходив з того, що на цей час вже здійснювалась реорганізація територіальних органів Міндоходів шляхом приєднання до утворених територіальних органів Державної фіскальної служби України. Законодавець не передбачав, що територіальні органи Міндоходів, щодо яких ще не внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців записів про їх припинення в результаті реорганізації шляхом приєднання до відповідних одночасно утворених територіальних органів Державної фіскальної служби України належать до контролюючих органів, що мають отримувати дозволи у Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств тощо.

До того ж, постановою Кабінету Міністрів України «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» від 13.08.2014 № 408 передбачено, що дозвіл на проведення перевірок не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Позиція суду апеляційної інстанції про неможливість поширення вказаної постанови Кабінету Міністрів України на спірні правовідносини, яка мотивована тим, що постанова слідчого про призначення перевірки прийнята 01.07.2014, є помилковою, оскільки позивач при призначенні позапланової перевірки на підставі цієї постанови слідчого та складанні відповідного наказу мав керуватися тим законодавством, що було чинним на час призначення такої перевірки, тобто, на час складання наказу від 09.09.2014 № 631.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно із ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити частково.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2014 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді І.О. Бухтіярова

І.В. Приходько