Постанова

від 17.01.2017 по справі 813/6777/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2017 року № 813/6777/14

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.,

секретар судового засідання Фуртак А.В.,

за участі представників:

позивача Чабана О.С.,

відповідача Батькова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області до Приватного підприємства Ріал про накладення арешту на кошти, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить накласти арешт на кошти відповідача, що знаходяться на його рахунках №2600101459923 (українська гривня), №26005970459923 (українська гривня), відкритих у ПАТ Кредобанк .

Посилається на те, що контролюючим органом дотримано законодавчі вимоги, які регламентують порядок та умови допуску посадових осіб органів Міністерства доходів і зборів України до проведення перевірки, а тому відмову працівників відповідача у допуску до проведення такої вважає необґрунтованою. Однією з обставин, яка слугувала підставою для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна, згідно із приписами пп.94.2.3 п.94 ст.94 Податкового кодексу України, є відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із позовною заявою про накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на його рахунках у банку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, покликаючись на підстави, викладені у позовній заяві та наданих суду поясненнях, просить позов задовольнити.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких, посилаючись на приписи ст.31 Закону України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет на 2014 рік , зазначає, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, або за заявою суб'єкта господарювання щодо його перевірки. Водночас вказує, що Головне управління Міндоходів у Львівській області не є територіальним органом Державної фіскальної служби України. Аналізуючи зміст наказу Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013 року №355, яким затверджено Положення про Головне управління Міндоходів у Львівській області, з такого не вбачається, що Кабінетом Міністрів України надано дозвіл на проведення позапланової виїзної документальної перевірки відповідача. Окрім того, ПП Ріал не зверталось до контролюючого органу із заявою про проведення позапланової виїзної документальної перевірки. З огляду на викладене, вважає, що посадові особи ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області безпідставно намагались провести позапланову виїзну документальну перевірку ПП Ріал , а підстави для застосування адміністративного арешту майна відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні, посилається на підстави, викладені в письмових запереченнях на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2014 року позов ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задоволено повністю: накладено арешт на кошти на рахунках ПП Ріал №2600101459923 (українська гривня), №26005970459923 (українська гривня), відкритих у ПАТ Кредобанк . Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову повністю. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.11.2016 року (справа №К/800/17804/15) скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Суд встановив, що на виконання постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України про призначення позапланової перевірки дотримання податкового та іншого законодавства від 01.07.2014 року Головним управлінням Міндоходів у Львівській області видано наказ від 24.07.2014 року №550 Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки . Згідно з цим наказом, ПП Ріал підлягало перевірці з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і обов'язкових платежів за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року.

У зв'язку з перебуванням директора підприємства у відрядженні, а пізніше - у відпустці, перевірка проведена не була.

Головним управлінням Міндоходів у Львівській області повторно, на виконання постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України про призначення позапланової перевірки дотримання податкового та іншого законодавства, видано наказ від 09.09.2014 року №631 на проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП Ріал .

ПП Ріал направило Головному управлінню Міндоходів у Львівській області лист від 11.09.2014 року (вих. №37), в якому повідомило про відмову у проведенні позапланової виїзної документальної перевірки, призначеної згідно з наказом від 09.09.2014 року за №631.

Відмова мотивована тим, що згідно зі ст.31 Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки. А оскільки станом на 11.09.2014 року у Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців не внесено відомостей про перетворення Головного управління Міндоходів у Львівській області у територіальний орган Державної фіскальної служби у Львівській області, а також відсутній дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірки та відсутній факт звернення ПП Ріал із заявкою до Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо проведення зазначеної перевірки, відтак у останнього відсутні будь-які правові підстави для проведення такої.

Головне управління Міндоходів у Львівській області направило до ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області звернення від 30.09.2014 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

02.10.2014 року позивачем прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Лазаренка, 1-А. Зі змісту цього рішення вбачається, що правовими підставами для застосування умовного адміністративного арешту активів стали положення пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, а фактичною підставою - відмова платника податків від проведення позапланової виїзної документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Скасовуючи рішення судів у даній справі, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 08.11.2016 року (справа №К/800/17804/15) вказав, що суди при вирішенні справи не дослідили та не встановили обставин щодо виконання позивачем обов'язку вручення платнику податків до початку проведення перевірки копії наказу від 09.09.2014 року №631 про проведення документальної позапланової перевірки. Без встановлення цих обставин неможливо зробити висновок про наявність/відсутність законних підстав для її проведення, та, відповідно, і про обґрунтованість/необґрунтованість адміністративного арешту, накладеного рішенням керівника органу державної податкової служби .

Таким чином, дослідженню при вирішенні цієї справи підлягають обставини щодо обґрунтованості арешту майна, накладеного рішенням ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, зокрема, щодо наявності у позивача законних підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки, призначеної наказом від 09.09.2014 року №631, та наявність законних підстав у відповідача для відмови у проведенні перевірки.

Питання адміністративного арешту майна платника податків врегульовані статтею 94 Податкового кодексу України, за приписами п.94.1 якої адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в п.94.1 ст.94 цього ж Кодексу, за своїм змістом однаково охоплює як арешт на кошти, так і арешт іншого майна.

Відповідно до п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік обставин, за умови настання яких до платника може бути застосовано арешт майна, зокрема, підпунктом 94.2.3 вказаного пункту передбачено таку обставину - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Таким чином, наведений законодавчий припис розрізняє відмову від проведення перевірки за наявності законних підстав для цього та не допуск посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, як дві самостійні підстави для накладення арешту на майна платника податків. Зазначений правовий висновок узгоджується з висновком, викладеним Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 15.09.2014 року (№К/800/55020/13).

Згідно з п.п.94.4, 94.5 ст.94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до підп.94.6.1, 94.6.2 п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

При цьому, у п.94.10 ст.94 вищенаведеного Кодексу передбачено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Суд встановив, що 09.09.2014 року Головним управлінням Міндоходів у Львівській області прийнято наказ №631 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП Ріал . Копію вказаного наказу вручено під розписку директору підприємства ОСОБА_3 - 11.09.2014 року, підтвердженням чого є підписи на направленнях на перевірку від 09.09.2014 року №№1039-1043. Зазначене не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Однак, після вручення копії цього наказу директор підприємства надав перевіряючим лист (вих. №37 від 11.09.2014 року) про відмову від проведення позапланової виїзної документальної перевірки, у зв'язку із чим позивач склав акт від 11.09.2014 року №33/13-01-22-11/13818222 відмови від допуску до проведення перевірки.

30.09.2014 року, розглянувши вищезгаданий наказ від 09.09.2014 року №631, направлення на перевірку від 09.09.2014 року №№1039-1043, акт від 11.09.2014 року №33/13-01-22-11/13818222, Головне управління Міндоходів у Львівській області, на підставі підп.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, звернулось до начальника ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області з письмовим зверненням про застосування адміністративного арешту майна платника податків - ПП Ріал .

За наслідками розгляду цих документів, відповідач встановив обставини, передбачені підп.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, та вирішив застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ПП Ріал , що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Лазаренка, 1-А, з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Положеннями п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Разом з тим, згідно з п.7.3 р.VII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №568, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Як видно з матеріалів справи та й не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні, підставою для застосування арешту майна слугувала відмова платника податків ПП Ріал від проведення документальної виїзної перевірки, що підтверджується актом від 11.09.2014 року №33/13-01-22-11/13818222 відмови від допуску до проведення перевірки.

З приводу вказаних обставин суд враховує наступне.

Функція контролюючого органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Так, у відповідності до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

У п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

В той же час, суб'єкт господарювання має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. При цьому, право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою. Встановлення законодавцем вказаного правила спрямоване на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

Суд встановив, що правомірність прийняття Головним управлінням Міндоходів у Львівській області наказу від 09.09.2014 року №631 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП Ріал , була предметом судового дослідження в адміністративній справі №813/7154/14.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2014 року у справі №813/7154/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 року, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міндоходів у Львівській області від 09.09.2014 року №631 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки приватного підприємства Ріал (код ЄДРПОУ 13818222).

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на підп.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, як підставу для застосування арешту майна платника, оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено відсутність встановлених Податковим кодексом України підстав для прийняття наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки відповідача та й взагалі призначення такої. Будь-яких доказів протилежного позивач суду не представив, а суд не встановив.

Поряд з цим, суд враховує, що скасований в судовому порядку наказ від 09.09.2014 року №631 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП Ріал не створює жодних юридичних наслідків з моменту його прийняття. Відтак, і рішення про застосування адміністративного арешту майна відповідача є протиправним, оскільки підстави для його прийняття, в даному випадку, відсутні.

При цьому, контролюючий орган не позбавлений права призначити та провести нову перевірку будь-якого виду, але вже з дотриманням норм чинного законодавства України.

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до ст.86 цього ж Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин, враховуючи положення п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України та п.7.3 р.VII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №568, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з сторін не стягуються.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

у задоволенні позову - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі, до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал повного тексту постанови складено в одному примірнику 23.01.2017 року.