Ухвала

від 18.07.2016 по справі 201/8082/16-к

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Єдиний унікальний номер 201/8082/16-к

Номер провадження 1-кп/201/295/2016

У Х В А Л А

18 липня 2016 року м. Дніпропетровськ

вул. Паторжинського, 18а

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянув у підготовчому відкритому судовому засіданні угоди про визнання винуватості від 09 червня 2016 року, укладені між обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та прокурором відділу нагляду відділу нагляду за додержанням законів органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному 02вересня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014040000000104 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 205 ч. 2, ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 3, ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 4, ст. 27 ч. ч. 3, 5, ст. 28 ч. 3, ст. 212 ч. 2 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м.Запоріжжя, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 28 ч. 3, ст. 205 ч. 2, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 4, ст. 27 ч. 5, ст. 28 ч. 3, ст. 212 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 02вересня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014040000000104 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 205 ч. 2, ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 3, ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 4, ст. 27 ч. ч. 3, 5, ст. 28 ч. 3, ст. 212 ч. 2 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 28 ч. 3, ст. 205 ч. 2, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 4, ст. 27 ч. 5, ст. 28 ч. 3, ст. 212 ч. 2 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 надано угоду про визнання винуватості від 09 червня 2016 року, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_4 , відповідно до якої сторонами узгоджене наступне покарання:

- за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85000 гривень;

- за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу на користь держави у розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 68000 гривень;

- за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень;

- за ч.3, 5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.212 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 гривень, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 3 роки.

На підставі ч. 1-3 ст.70 КК України сторони погоджуються на визначення остаточного покарання ОСОБА_4 у виді штрафу на користь держави у розмірі 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85000 гривень, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 3 роки.

В підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 надано угоду про визнання винуватості від 09 червня 2016 року, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_7 , відповідно до якої сторонами узгоджене наступне покарання:

- за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85000 гривень;

- за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358 КК України, із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 68000 гривень;

- за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень;

- за ч.3, 5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.212 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 гривень, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 3 роки.

На підставі ч.1-3 ст.70 КК України сторони погоджуються на визначення остаточного покарання ОСОБА_7 у виді штрафу на користь держави у розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85000 гривень, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 3 роки.

В підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 надано угоду про визнання винуватості від 09 червня 2016 року, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_5 , відповідно до якої сторонами узгоджене наступне покарання:

- за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85000 гривень;

- за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358 КК України, із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 68000 гривень;

- за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень;

- за ч.3, 5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.212 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 гривень, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 3 роки.

На підставі ч.1-3 ст.70 КК України сторони погоджуються на визначення остаточного покарання ОСОБА_5 у виді штрафу на користь держави у розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85000 гривень, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 3 роки.

В підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 надано угоду про визнання винуватості від 09 червня 2016 року, укладену між ним та обвинуваченою ОСОБА_6 , відповідно до якої сторонами узгоджене наступне покарання:

- за ч.3 ст.28, ч.2 ст.205 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85000 гривень;

- за ч.3 ст.28, ч.3 ст.358 КК України, із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 68000 гривень;

- за ч.3 ст.28, ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень;

- за ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.212 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із веденням бухгалтерського обліку та фінансової звітності, передбачених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996- XIV від 16 липня 1999 року, в усіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та адміністративного підпорядкування строком на 3 роки.

На підставі ч.1-3 ст.70 КК України сторони погоджуються на визначення остаточного покарання ОСОБА_6 у виді штрафу на користь держави у розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85000 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із веденням бухгалтерського обліку та фінансової звітності, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996- XIV від 16 липня 1999 року, в усіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та адміністративного підпорядкування строком на 3 роки.

Захисники обвинувачених адвокати ОСОБА_10 і ОСОБА_9 у підготовчому судовому засіданні просили суд затвердити угоди про визнання винуватості, укладені між прокурором та їх підзахисними та призначити покарання, узгоджене сторонами в угодах. При цьому, зазначили, що їх підзахисні на даний час не в змозі виконати покарання у вигляді штрафу, узгоджене сторонами, оскільки не мають матеріальної можливості відразу сплатити той розмір штрафу, що передбачений в угоді, а тому просили суду вирішити питання щодо відстрочки виконання даного покарання.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтвердили свою добровільну позицію щодо укладення угод про визнання винуватості, просили її затвердити та призначити їм покарання, узгоджене з прокурором. При цьому, погодилися із думкою захисників та зазначили, що не мають матеріальної можливості сплатити одноразово розмір штрафу, угодженого між ними та прокурором в угоді, а тому просили суду вирішити питання щодо відстрочки виконання даного покарання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши зміст наданих угод про визнання винуватості від 09 червня 2016 року, укладених між обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному 02вересня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014040000000104, суд приходить до переконання про неможливість затвердження даних угод з підстав суперечності їх умов вимогам кримінального та кримінального процесуального закону, суттєвої невідповідності їх умов інтересам суспільства, а також очевидної неможливості виконання обвинуваченими взятих на себе за угодою зобов`язань, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність Кримінального процесуального Кодексу України та\або закону.

В частині 7 ст. 474 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких суд відмовляє в затвердженні угоди, в тому числі, якщо умови угоди суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та\або закону, якщо умови угоди не відповідають інтересам суспільства, а також очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою обов`язків.

Зокрема, відповідно до вимог ст. 470 КПК України прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов`язаний врахувати такі обставини: 1) ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб; 2) характер та тяжкість обвинувачення (підозри); 3) наявність суспільного інтересу в забезпечення швидкого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; 4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

При цьому, зазначені вище обставини, які прокурор зобов`язаний врахувати при вирішенні питання щодо можливості укладення угоди, якщо вони дійсно мають місце, відповідно до вимог ст. ст. 470, 472 КПК України, повинні знайти своє конкретизоване відображення безпосередньо у змісті угоди про визнання винуватості, як істотні для відповідного кримінального провадження, обставини.

Між тим, як вбачається із змісту наданих суду угод про визнання винуватості, укладених між обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та прокурором ОСОБА_3 , які є однаковими за своїм змістом в частині викладення обставин, які враховувалися прокурором при укладенні угоди, всупереч зазначеним вище вимогам Кримінального процесуального кодексу України, прокурор підійшов до встановлення вказаних обставин формально, про що свідчить відсутність конкретизації, яким саме чином ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 сприяли у проведенні кримінального провадження щодо них та у чому полягає сприяння з боку обвинувачених в забезпеченні виконання завдання кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого судового розгляду кримінального провадження в суді, обмежившись лише загальними фразами.

Крім того, прокурор поряд з вище наведеним, вважає визнання вини обвинуваченими, обставиною, що повинна враховуватись ним при укладенні угоди про визнання винуватості, у той час, коли це є беззастережною умовою укладення такої угоди та, само по собі визнання винуватості обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не розкриває ступінь та характер сприяння з їх боку у проведенні кримінального провадження.

Більш того, прокурор зазначив в наданих суду угодах обставину, яка не передбачена ст. 470 КПК України, а саме нібито виконання обвинуваченими у подальшому обов`язків щодо співпраці у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими учасниками організованої групи, в той час, коли частиною першою вказаної статті, передбачено, що з боку підозрюваного чи обвинуваченого, на час укладення угоди, вже повинен мати місце факт сприяння у проведенні будь-якого кримінального провадження щодо інших осіб, якщо прокурор мав на увазі саме цю обставину.

Також, в наданій суду угоді прокурором не конкретизовано у чому саме полягає суспільний інтерес в забезпеченні швидкого судового провадження саме за цим обвинуваченням, в той час коли, як вбачається з обвинувального акту, досудове розслідування за так званим сприянням обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у проведенні кримінального провадження щодо них, тривало більше року.

Разом із цим, відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання необхідно суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості та індивідуалізації покарання. Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину необхідно виходити не тільки з класифікації злочинів відповідно до ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину і обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, характер і ступінь наслідків, що настали тощо).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього кодексу,або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частині статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Частиною першою ст. 66 КК України передбачено певний перелік обставин, які при призначенні покарання визнаються обставинами, які його пом`якшують. Згідно до ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини,не зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) (2341-14) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного ( Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного суду № 18 (v0018700-04) від 10 грудня 2004 року).

У кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнав такими, що істотно знижують покарання, а в резолютивній частині послатися на ч.1 ст. 69 КК (2341-14). При цьому необхідно врахувати не тільки меті й мотив, яким керувалась особа при вчиненні злочину, а й її роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.

Як вбачається із наданих суду угод про визнання винуватості, укладеної між обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та прокурором, узгоджено покарання, яке має бути призначено кожному з обвинувачених, в тому числі, за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 68000 гривень, тобто призначення за цей злочин іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 358 КК України.

В обґрунтування призначення саме за цей злочин іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 358 КК України, в наданих суду угодах прокурором всупереч вимогам ч. 1 ст. 69 КК України зазначено лише одну обставину, що пом`якшує покарання обвинувачених, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України щире каяття і активне сприяння розкриттю злочинів.

При цьому, інші обставини, які, на думку прокурора, поряд із наведеною обставиною можливо також визнати обставинами, що пом`якшують покарання обвинувачених, відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України, не вказані, що в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для застосування положень ст. 69 КК України та призначення обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 358 КК України.

При цьому, під час розгляду наданих суду угод про визнання винуватості, укладених між обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та прокурором, встановлено очевидну неможливість виконання кожним з обвинувачених взятих на себе за угодою зобов`язань в частині виконання остаточного покарання у вигляді штрафу у розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85000 гривень, про останні та їх захисники повідомили у підготовчому судовому засіданні, посилаючись на відсутність матеріальної можливості сплатити штраф саме у такому розмірі, що, у свою чергу, є однією з підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України для відмови у затвердженні угоди.

Більш того, як вбачається з обвинувального акту обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , будучі членами організованого злочинного угрупування протягом 2013 2015 років скоїли ряд злочинів у сфері господарської діяльності унаслідок яких державному бюджету України заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 1869 043 гривень.

Зазначені обставини явно свідчать про невідповідність узгодженої міри покарання обвинуваченим суспільним інтересам, отже тривала злочинна діяльність зазначеного угрупування, наслідками якого стала несплата до державного бюджету України значної суми грошових коштів, що в умовах економічної кризи та значного погіршення соціально-економічного стану в країні, та як наслідок, скрутного становища її населення, є вкрай резонансною з боку обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за що, вочевидь, останні не заслуговують надмірно гуманного покарання за наведені ганебні дії.

Таким чином, на думку суду, всупереч вимогам ст. 470 КПК України, прокурором при вирішенні питання щодо можливості укладення угоди, взагалі не врахований характер кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , що призвело до узгодження останнім такого покарання, яке не відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, через його м`якість.

За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку, що надані суду угоди про визнання винуватості не підлягають затвердженню, з підстав суперечності їх умов вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, суттєвої невідповідності їх умов інтересам суспільства, а також очевидної неможливості виконання обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 взятих на себе за угодою зобов`язань.

При цьому, з урахуванням того, що суд дійшов висновку про відмову у затвердженні наданих угод про визнання винуватості, укладених між обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та прокурором, клопотання прокурора про вирішення долі речових доказів та питання про стягнення судових витрат у даному кримінальному провадженні, подані останнім під час розгляду зазначених угод, не підлягають розгляду по суті з наведених підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 372, 470 - 474 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В затвердженні угоди про визнання винуватості від 09 червня 2016 року, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному 02вересня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014040000000104 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 205 ч. 2, ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 3, ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 4, ст. 27 ч. ч. 3, 5, ст. 28 ч. 3, ст. 212 ч. 2 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 28 ч. 3, ст. 205 ч. 2, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 4, ст. 27 ч. 5, ст. 28 ч. 3, ст. 212 ч. 2 КК України відмовити.

В затвердженні угоди про визнання винуватості від 09 червня 2016 року, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному 02вересня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014040000000104 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 205 ч. 2, ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 3, ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 4, ст. 27 ч. ч. 3, 5, ст. 28 ч. 3, ст. 212 ч. 2 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 28 ч. 3, ст. 205 ч. 2, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 4, ст. 27 ч. 5, ст. 28 ч. 3, ст. 212 ч. 2 КК України відмовити.

В затвердженні угоди про визнання винуватості від 09 червня 2016 року, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_6 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному 02вересня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014040000000104 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 205 ч. 2, ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 3, ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 4, ст. 27 ч. ч. 3, 5, ст. 28 ч. 3, ст. 212 ч. 2 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 28 ч. 3, ст. 205 ч. 2, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 4, ст. 27 ч. 5, ст. 28 ч. 3, ст. 212 ч. 2 КК України відмовити.

В затвердженні угоди про визнання винуватості від 09 червня 2016 року, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_7 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному 02вересня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014040000000104 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 205 ч. 2, ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 3, ст. 27 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 4, ст. 27 ч. ч. 3, 5, ст. 28 ч. 3, ст. 212 ч. 2 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 28 ч. 3, ст. 205 ч. 2, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 3, ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 4, ст. 27 ч. 5, ст. 28 ч. 3, ст. 212 ч. 2 КК України відмовити.

Повний текст ухвали буде проголошено учасникам судового провадження об 16 годині 15 хвилин 22 липня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1