Рішення

від 07.11.2016 по справі 913/1090/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

07 листопада 2016 року Справа № 913/1090/16

Провадження №26/913/1090/16

За позовом першого заступника керівника Луганської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Станично-Луганської районної ради, Луганська область смт. Стнаниця Луганська

до відповідача 1: Комунального закладу «Широківська загальноосвітня школа I-III ступенів Станично-Луганського району Луганської області» , Луганська область, Станично-Луганський район, с. Широкий

до відповідача 2: Фермерського господарства «Рувіта» , Луганська область, Станично-Луганський район, с. Широкий

про визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки

Суддя Масловський С.В.

У засіданні брали участь:

від органу прокуратури - ОСОБА_1, прокурор відділу прокуратури Харківської області, за посвідченням №043187 від 06.05.2016;

від позивача - представник не прибув;

від відповідача 1 - представник не прибув;

від відповідача 2 - представник не прибув.

В судовому засіданні 07.11.2016 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.10.2016 перший заступник керівника Луганської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Станично-Луганської районної ради звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача 1 - Комунального закладу «Широківська загальноосвітня школа I-III ступенів Станично-Луганського району Луганської області» та відповідача 2 - Фермерського господарства «Рувіта» про визнання недійсним договору про надання послуг та проведення науково-дослідницьких робіт б/н від 01.09.2015, укладеного між Комунальним закладом «Широківська загальноосвітня школа I-III ступенів Станично-Луганського району Луганської області» та Фермерським господарством «Рувіта» . Також перший заступник керівника Луганської місцевої прокуратури №2 просить суд зобов'язати Фермерське господарство «Рувіта» звільнити займану ним земельну ділянку площею 110,4536 га, яку він займає на підставі договору від 01.09.2015 та повернути її Комунальному закладу «Широківська загальноосвітня школа I-III ступенів Станично-Луганського району Луганської області» .

Ухвалою господарського суду від 05.10.2016 призначено розгляд в судовому засіданні питання щодо підтвердження підстав представництва першим заступником керівника Луганської місцевої прокуратури №2 інтересів держави в особі Станично-Луганської районної ради з вказаними вимогами.

Ухвалою господарського суду від 18.10.2016 підтверджені підстави представництва першого заступника керівника Луганської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Станично-Луганської районної ради, з заявленими позовними вимогами. Порушено провадження у справі та розгляд призначено на 31.10.2016.

31.10.2016 перший заступник керівника Луганської місцевої прокуратури №2 на адресу електронної пошти господарського суду Луганської області надіслав письмові пояснення, в яких зазначає, що укладенням договору від 01.09.2015 сторони фактично приховали договір оренди земельної ділянки. Умови договору, згідно яких фермерське господарство «Рувіта» : займається виробництвом сільськогосподарської продукції на земельних ділянках Комунального закладу «Широківська загальноосвітня школа I - III ступенів» ; здійснює збір врожаю, виконує всі інші сільськогосподарські роботи своїми силами та технікою, підтверджуються фактична передача права користування земельною ділянкою ФГ «Рувіта» для здійснення підприємницької діяльності. Комунальний заклад «Широківська ЗОШ I-III ступенів Станично-Луганського району Луганської області» повноваженнями на надання земельної ділянки в оренду не наділений, оскільки остання належить йому на праві постійного користування (відповідно наявні лише повноваження на володіння і користування нею). Крім того, згідно статуту Комунального закладу «Широківська ЗОШ I-III ступенів Станично-Луганського району Луганської області» , директор не наділений повноваженнями щодо передачі майна, у тому числі земельної ділянки, в оренду. Також, прокурор зазначає, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. Такі рішення не приймалися, аукціон не проводився. Зі змісту оспорюваного договору слідує, що Комунальний заклад «Широківська ЗОНІ I-III ступенів Станично-Луганського району Луганської області» фактично передав земельну ділянку комунальної форми власності, якою не мав права розпоряджатися. Відсутність акту прийому-передачі є способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельної ділянки. З огляду на викладене, позовні вимоги щодо визнання оспорюваного правочину недійсним підлягають задоволенню, та відповідно укладений між відповідачами договір підлягає визнанню недійсним. У зв'язку з визнанням недійсним договору позовна вимога про звільнення та повернення відповідачем 2 земельної ділянки комунальної форми власності, яку він використовує на підставі договору про надання послуг та проведення науково-дослідних робіт від 01.09.2015, також підлягає задоволенню. Крім того, прокурор повідомляє, що станом на 28.10.2016 від відповідачів по справі відзиви на позовну заяву не надходили, у зв'язку з чим подати письмові пояснення немає можливості.

Ухвалою господарського суду від 31.10.2016 розгляд справи відкладено на 07.11.2016.

07.11.2016 в судове засідання представники сторін не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Прокурор в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач 1 та відповідач 2 не надали суду відзиви на позовну заяву, не забезпечили явку представників у судове засідання, не надання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду першого заступника керівника Луганської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Станично-Луганської районної ради, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Абзац третій частини першої та частина третя ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Листом №1653вих-16 від 23.09.2016 перший заступник керівника Луганської місцевої прокуратури №2 повідомив голову Станично-Луганської районної ради про те, що прокуратурою буде пред'явлено позов до господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Станично-Луганської районної ради до Комунального закладу «Широківська загальноосвітня школа I-III ступенів Станично-Луганського району та Фермерського господарства «Рувіта» про визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що перший заступник керівника Луганської місцевої прокуратури №2 правомірно, згідно діючого законодавства звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави.

01.09.2015 між відповідачем 1 - КЗ «Широківська загальноосвітня школа I-III ступенів Станично-Луганського району, як замовником, та відповідачем 2 - Фермерським господарством «Рувіта» , як виконавцем, укладено договір про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт. Умовами договору сторони погодили, що в порядку та на умовах, визначних цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати наступні послуги: обробку земельних ділянок та вирощування сільгосппродукції на земельній ділянці за власні кошти, на території Широківської сільської ради, яка перебуває у постійному користуванні замовника ділянка №1 серія ЯЯ№172199 №2 серія ЯЯ№172198 , а також проводити наукові досліди з учнями старших класів з метою профорієнтаційної роботи та пропаганди сільськогосподарських професій, а саме: агрономії, економіки та механізації (ці напрямки вводяться в робочий навчальний план школи з 1 вересня 2015 року терміном на 3 роки до 2018 року.). Виконавець зобов'язується виконати свої обов'язки визначені цим договором у повному обсязі (п.1.1.). За надання передбачених Договором послуг Замовник виплачує Виконавцю (за посівний матеріал, якщо він отримувався від виконавця та дизтопливо згідно діючим розцінкам у вигляді отриманої від обробки та вирощуванні на вказаних земельних ділянках сільгосппродукції протягом договірного терміну з 15.11 - 01.01. кожного року) (п.3.1). Здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється Актом приймання - передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками Сторін після фактичного надання послуг замовником здійснюється розрахунок за отримані послуги до 01.12 (п3.2.).

В матеріалах справи наявний державний акт на право постійного користування землею серія ЯЯ№172199 від 23.06.2010 та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №172198 від 23.06.2010.

Відповідно до листа головного Станично-Луганської районної ради договір про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт від 01.09.2016 укладений між КЗ «Широківська загальноосвітня школа I-III ступенів Станично-Луганського району та Фермерським господарством «Рувіта» , районною радою не погоджувався.

Відповідно до листа відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації, щодо договору про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт від 01.09.2016, який укладений між КЗ «Широківська загальноосвітня школа I-III ступенів Станично-Луганського району та Фермерським господарством «Рувіта» , кошти на посівний матеріал та дизельне пальне згідно вказаного договору не передбачались; кошти від реалізації продукції отриманих на землях, вказаних в договорі не надходили; вказаний договір з відділом освіти не погоджувався.

Згідно Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України "Про оренду землі", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про іпотеку", "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства.

Відповідно до п.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно зі ст.235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до приписів ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з пунктом 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 р. №11 визначено, що частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє. При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону , тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст.15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

Згідно ст.16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Частиною 2 статті 18 Закону №1060-ХІІ Про Освіту визначено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про управління об'єктами державної власності управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених

законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

Згідно з ст. 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи; орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Відповідно до ст.38 постанови КМУ від 27.08.2010 № 778 Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад у гімназії (гімназії-інтернаті), ліцеї (ліцеї-інтернаті), колегіумі (колегіумі-інтернаті), спеціалізованій школі (класі) з поглибленим вивченням окремих предметів навчально-виховна робота поєднується з науково-методичною, науково-дослідною та експериментальною роботою.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір про надання послуг та проведення науко-дослідницьких робіт б/н від 01.09.2015. У ході проведення науко-дослідницьких робіт використовуються земельні ділянки загальною площею 50,4536 га та 60,0000 га, які належать відповідачу 1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ЯЯ№172199 від 23.06.2010 та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №172198 від 23.06.2010 виданих відділом Держкомзему у Станично-Луганському районі Луганської області. Відповідно до умов договору виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати наступні послуги: обробку земельних ділянок та вирощування сільгосппродукції на земельній ділянці за власні кошти, на території Широківської сільської ради, яка перебуває у постійному користуванні замовника.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що використання земельних ділянок загальною площею 50,4536 га та 60,0000 га, (державний акт на право постійного користування землею серія ЯЯ№172199 від 23.06.2010 та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №172198 від 23.06.2010,) здійснює відповідач -2, отже договір про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт, є удаваним правочином, метою якого є приховування реальних правовідносин між сторонами. Проаналізувавши умови договору б/н від 01.09.2015, суд дійшов висновку, що зазначений договір за своєю правовою природою, є договором оренди , а отже відносини сторін регулюються нормами щодо договорів оренди.

Оскільки договір б/н від 01.09.2015 було укладено у 2015 році, до правовідносин які виникли між сторонами, застосовується редакція статті 16 ЗУ Про оренду землі яка була чинна на момент укладення.

Так, відповідно до ст.16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Враховуючи те, що договір оренди б/н від 01.09.2015, не відповідає вимогам статті 16 ЗУ Про оренду землі , вимога першого заступника керівника Луганської місцевої прокуратури №2 про визнання недійсним вказаного договору є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню.

Також прокурор просить звільнити займану земельну ділянку та зобов'язати повернути Комунальному закладу Широківська загальноосвітня школа I-III ступенів Станично-Луганського району Луганської області .

Прокурором не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вимоги про повернення земельної ділянки, оскільки судом встановлено що укладений договір є договором оренди, отже приймання та передача земельних ділянок здійснюється на підставі акту-приймання передачі. В матеріалах справи акт приймання передачі відсутній, інших доказів на підтвердження передачі земельних ділянок між відповідачем 1 та відповідачем 2, суду надано не було, отже вимога не є законною та обґрунтованою не доведена належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Судовий збір покладається на відповідача 1 в розмірі 689,00 грн , на відповідача 2 в розмірі 689,00 грн, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України .

Керуючись ст.ст. 33 , 34 , 43, 44, 49 , 75, 82 , 84 , 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги заступника керівника Луганської місцевої прокуратури №2 задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір б/н від 01.09.2015 укладений між Комунальним закладом «Широківська загальноосвітня школа I-III ступенів Станично-Луганського району Луганської області» та Фермерським господарством «Рувіта» .

3. Стягнути з Комунального закладу «Широківська загальноосвітня школа I-III ступенів Станично-Луганського району Луганської області» (ЄДРПОУ 34274304, місцезнаходження: 93624, Луганська обл., Станично-Луганськогий район, селище Широкий, вул. Водолазкіна, буд.13) на користь прокуратури Луганської області (ЄДРПОУ - 02909921, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, будинок 27, розрахунковий рахунок №35211068000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн 00 коп .

4. Стягнути з Фермерського господарства «Рувіта» (ЄДРПОУ 33214621, місцезнаходження: 93624, Луганська обл., Станично-Луганськогий район, селище Широкий, вул. Мира, буд.10) на користь прокуратури Луганської області (ЄДРПОУ - 02909921, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, будинок 27, розрахунковий рахунок №35211068000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп.

5 . В іншій частині позову відмовити.

6. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.11.2016.

Суддя С.В. Масловський