Ухвала

від 15.11.2016 по справі 826/27811/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/27811/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

15 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Ганечко О.М.,

за участю секретаря Канівець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМТ Електронікс на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМТ Електронікс до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМТ Електронікс (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомленнь-рішеннь від 17.08.2015 №0006532207 та №0006522207.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, заперечення представника Відповідача перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Позивача (код за ЄДРПОУ 32710735) з питань дотримання вимог податкового законодавства та правомірності проведених господарських відносин з ТОВ Дельта Союз Торг (код ЄДРПОУ 39315329) за період з 01.01.2014р. по 05.05.2015р., про що складено акт від 03.08.2015 №356/22-07/32710735.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що копію наказу від 10.07.2015 №1480 про проведення перевірки вручено під розписку головному бухгалтеру ТОВ ЕМТ Електронікс Скрицькій Т.А. 21.07.2015, а також вручено направлення на перевірку від 21.07.2015 №1548/22-07.

Крім того, на стор. 6 акту перевірки зазначено, що на підставі п.85.2, п.85.4, п.85.7 ст. 85 ПК України 21.07.2015р. під розписку головному бухгалтеру ТОВ ЕМТ Електронікс Скрицькій Т.А. вручено запит про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ Дельта Союз Торг (код ЄДРПОУ 39315329) за перевіряємий період, однак головним бухгалтером фінансово-господарських документів, що підтверджують отримання товарів (надання робіт, послуг) від ТОВ Дельта Союз Торг до перевірки не надано, про що складено акт про ненадання документів від 27.07.2015 №471/26-59-22-07.

За таких обставин, як зазначено в акті перевірки від 03.08.2015 №356/22-07/32710735, у зв'язку з ненаданням до перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів, що стосуються предмету перевірки, які свідчать про фінансово-господарські взаємовідносини Позивача з ТОВ Дельта Союз Торг у періоді, що перевіряється, перевірку проведено за результатами аналізу даних АІС Податковий блок , згідно поданих до ДПІ податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, декларацій з ПДВ, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів та за матеріалами, отриманими від ГСУ МАС України супровідним листом від 05.05.2015р. за №13/2/2-9403.

Також, в акті вказано, що Відповідачем отримано для виконання постанову слідчого ГСУ МВС України від 05.05.2015 про призначення позапланової документальної перевірки Позивача (код ЄДРПОУ 32710735) з питань дотримання вимог податкового законодавства та правомірності проведених господарських відносин з ТОВ Дельта Союз Торг (код ЄДРПОУ 39315329) за період з 01.01.2014 по 05.05.2015.

Зі змісту постанови слідчого від 05.05.2015 вбачається, що Головним слідчим управлінням МВС України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015000000000143 від 18.03.2015 за фактами створення та придбання невстановленими особами суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, а також вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України .

Під час здійснення досудового розслідування встановлено підприємство реального сектору економіки, яке мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ Дельта Союз Торг .

Контролюючий орган зазначає, що документи, видані та підписані від імені ТОВ Дельта Союз Торг , не мають юридичної сили і доказовості, не є первинними документами бухгалтерського обліку.

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом встановлено, що Позивачем порушено вимоги п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, на суму - 114675,08 грн., в тому числі в листопаді 2014 р. на суму - 51067,6 грн., в грудні 2014 р. на суму - 63607,48 грн.; а також положенння п.138.2. ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено завищення від'ємного значення податку на прибуток всього в сумі - 103207,57 грн., а саме, за 2014р. в сумі -103207,57 грн.

На підставі вказаного акта суб єктом владних повноважень прийнято податкові повідомлення-рішення:

форми "П" №0006532207 від 17.08.2015, відповідно до якого Позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на прибуток на 103 207,57 грн;

№0006522207 від 17.08.2015, відповідно до якого Позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 114 675 грн. за основним платежем та на 57 337 грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Позивач звернувся до суду.

Відповідно положень ст.61 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент спірних відносин) передбачено, що на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Згідно п.п.16.1.2., 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

При цьому, відповідно п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Частиною 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 статті 9 цього ж закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати відповідні обов'язкові реквізити.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що первинний документ, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Між тим, відповідно п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Аналізуючи вказані положення слід зазначити, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які складаються на підтвердження фактичного здійснення оподатковуваних операцій та податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Платник податку повинен забезпечити наявність первинних документів під час проведення перевірки та їх надання податковому органу.

У разі ненадання Позивачем первинних документів та податкових накладних під час перевірки, вважається, що вони відсутні та, відповідно, дані обліку та податкові вигоди є такими, що не підтверджені первинними документами та податковими накладними.

Зі змісту акта вбачається, що під час перевірки податковому органу не було надано первинних документів за взаємовідносинами з контрагентом, тобто під час проведення перевірки Позивачем не було підтверджено первинними документами суми податкових вигод, задекларовані ним у податковій звітності, у зв'язку з чим ці суми податкових вигод є такими, що сформовані у період їх декларування безпідставно та не підлягають включенню до складу таких податкових вигод цього періоду, що надає право податковому органу для їх невизнання.

Також, Позивачем не надано доказів передачі податковому органу, зазначених документів та доказів відмови у їх прийнятті, доказів їх втрати та повідомлення Відповідача про наведене в порядку п.44.6 ст.44 ПК України, як і доказів надання цих документів відповідно до приписів п.44.6. та 44.7. ПК України.

Слід зазначити, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості, крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця/продавця права на формування сум податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод, та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (5) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.201 ПК України та підписана уповноваженою особою; (6) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - пп. 14.1.231 ПК України).

Отже, діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета. Податкова економія при цьому діловою метою не визнається. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною суттю операцій.

Взаємовідносини Позивача із ТОВ Дельта Союз Торг підтверджуються копією договору постачання продукції №112014 від 25.11.2014, відповідно до умов якого ТОВ Дельта Союз Торг (Постачальник) зобов'язувався поставити та передати у власність ТОВ ЕМТ Електронікс (Покупець) товар в асортименті відповідно до накладних.

У пункті 2.1 договору передбачалось, що якість товару повинна відповідати ДСТ, а при відсутності ДСТ - технічним умовам виробника.

Пунктом 4.1 договору визначено, що базис поставки - CIP (склад Покупця).

Також до вказаного договору Позивачем долучено копії рахунків-фактур №311214 від 31.12.2014р. на суму з ПДВ 45681,29грн. (у т.ч. ПДВ-7613,55грн.), №221214 від 22.12.2014р. на суму з ПДВ 95949,76грн. (у т.ч. ПДВ-15991,63грн.), №ДС-091214 від 09.12.2014р. на суму з ПДВ 164774,53грн. (у т.ч. ПДВ-27462,42грн.), №ДС-0171114 від 17.11.2014р. на суму з ПДВ117828,66грн. (у т.ч. ПДВ-19638,11грн.); видаткові та податкові накладні від тих же дат та із тими ж числовими показниками (т.1 а.с.28-54).

Тобто, з наведеного вбачається, що укладеним договором поставка обумовлювалась на умовах CIP, згідно яких продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Відтак, виходячи із змісту договору відносно обов'язку постачальника доставити продукцію, беручи до уваги характер спірних операцій щодо поставки продукції, задекларованих обсягів поставки, можливо дійти висновку, що за загальним правилом виконання таких операцій супроводжується перевезенням продукції.

Відповідно положень ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, крім іншого, товарно-транспортна накладна.

Відповідно розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пп.11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом передається перевізнику.

Таким чином, незалежно від того, за чий рахунок здійснюється перевезення продукції та за чим замовленням (продавця чи покупця), поставка супроводжується оформленням ТТН та один екземпляр ТТН передається вантажоодержувачу/покупцю. Товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Аналогічна правова позиція Вищого адміністративного суду України, викладену в ухвалі від 27.05.2013 у справі № К/800/7365/13 .

Натомість, на підтвердження фактичного здійснення перевезення продукції та, відповідно, реальності поставки товарів контрагентом, Позивачем не надано жодної товарно-транспортної накладної, з якої б вбачалось перевезення продукції від контрагента до складу Позивача, а отже не надано доказів фактичного перевезення, відвантаження, отримання товару.

Окрім того, неможливо встановити факт надходження товару на склади, а також осіб, які відвантажили та прийняли товар. В контексті цього Позивачем не надано довіреностей на отримання матеріальних цінностей, складських документів, оборотно-сальдових відомостей тощо.

Слід також зазначити, що матеріали справи не містять доказів наявності у ТОВ Дельта Союз Торг власних або орендованих транспортних засобів, доказів здійснення перевезення іншими особами за замовленням контрагента (у разі залучення контрагентом інших осіб), у т.ч. не надано доказів оплати за оренду т/з (у разі залучення т/з у інших осіб) або списання контрагентом пального у разі перевезенням продукції власними силами, що у сукупності та додатково дає підстави для висновку про недоведеність виконання спірних операцій контрагентом позивача.

Також, не встановлено й наявності у ТОВ Дельта Союз Торг власних або орендованих офісних та складських приміщень, необхідних для здійснення звичайної господарської діяльності та, зокрема, для виконання спірних операцій. Також не надано й доказів наявності у контрагента власне і трудових ресурсів для здійснення спірних операцій, судом же не встановлено наявності у останнього ресурсів, які зазвичай необхідні для виконання таких операцій, враховуючи характер спірних операцій та обумовлені обсяги постачання.

Позивачем також не надано жодних документів щодо підтвердження відповідності отриманого товару встановленим стандартам (сертифікатів виробника, паспортів якості тощо), що зазвичай супроводжує виконання операцій такого роду.

Аналогічна правова позиція Верховного суду України, викладена у постановах від від 19 квітня 2016 року у спрві № 21-4985а15, від 5 березня 2012 року у справі № 21-421а11 , згідно якої господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивачем не надано відомостей і документів, які виходячи з умов договорів та звичайної ділової практики супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а відтак не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача.

Податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що первинні документи, які стали підставою для формування спірних сум податкових вигод, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до складу податкових вигод є безпідставним.

Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є обґрунтованим та законним, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМТ Електронікс залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Ганечко О.М.

Ухвала складена в повному обсязі 16 листопада 2016 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Ганечко О.М.

Бужак Н.П.