Постанова

від 14.11.2016 по справі 910/8007/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2016 р. Справа№ 910/8007/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Калатай Н.Ф.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився.

від відповідача 2: Борецький Б.О., Боков І.О.;

від третьої особи: Мокрицький Е.О.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2016 р.

у справі № 910/8007/16 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едем-Юг"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт";

2. Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Метпром"

про визнання недійсними іпотечного договору та скасування

обтяження

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2016 року припинено провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт" на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір іпотеки № 060807-І від 06.08.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М., зареєстрований в реєстрі за № 3089, укладений між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "Кредит-Дніпро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт".

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01601, м. Київ, вулиця Мечникова, будинок 3, ідентифікаційний код 14352406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Едем-Юг" (49010, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Лабораторна, будинок 45, ідентифікаційний код 24443558) судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2016 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/4724/16 від 14.09.2016 р. справу № 910/8007/16, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2016 р., у зв'язку із припиненням повноважень головуючого судді (судді - доповідача) Лобаня О.І. у зв'язку із звільненням у відставку, відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2016 р., справу № 910/8007/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Баранець О.М., судді: Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.

В судове засідання 27.09.2016 р. не з'явились представники відповідача 1 та третьої особи.

27.09.2016 р. розгляд справи було відкладено на 18.10.2016 р.

Розпорядженням головного спеціаліста відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-52/5566/16 від 17.10.2016 р. справу № 910/8007/16, у зв'язку із перебуванням судді Сітайло Л.Г., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Згідно із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.10.2016 р., справу № 910/8007/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Баранець О.М., судді: Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" прийнято до свого провадження колегією суддів у новому складі.

18.10.2016 р. через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 18.10.2016 року представники позивача, відповідача 1 та третьої особи не з'явились. Розгляд справи було відкладено на 14.11.2016 року.

В судове засідання 14.11.2016 року представник позивача та відповідача 1 не з'явлися про причини неявки суд не повідомив.

Клопотанням від 11.11.2016 року представник позивача просив повідомити про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача та відповідача 1, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується відміткою відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів про відправлення ухвали Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 року та витяг з реєстру відстеження пересилання поштових відправлень.

Окрім цього, клопотанням представник третьої особи просив відкласти розгляд справи. Дане клопотання відхиляється колегією суддів, враховуючи наявність в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №0411614814772, яке підтверджує, що Товариство з обмеженою відповідальність «Метпром» достовірно знало з 23.08.2016 року про розгляд Київським апеляційним господарським судом справи № 910/8007/16 та мало можливість використати свої права передбаченні ст. 22 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалав даної справи, 06.08.2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "Кредит-Дніпро" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро"; іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт" (іпотекодавець) було підписано договір іпотеки №06807-1 (надалі - Іпотечний договір).

Іпотечний договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. та зареєстровано в реєстрі за №3089.

Відповідно до п. 1.1 Іпотечного договору згідно до договору про надання кредитної лінії №060807-Л від 06.08.2007 року (кредитний договір) іпотекодержатель надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Метпром" відновлювальну мультивалютну кредитну лінію для ведення статутної поточної діяльності з лімітом кредитування у сумі 2600000 доларів США зі строком погашення отриманих кредитних коштів відповідно до п. 4.1 кредитного договору зі строком дії кредитного договору по 30.07.2008 року згідно до п. 9.1 кредитного договору.

Додатковими угодами від 18.06.2008 року, 14.08.2008 року, 21.08.2008 року до Іпотечного договору вносилися зміни, що стосуються умов основного зобов'язання, на забезпечення якого укладено відповідний договір.

Згідно з п. 1.2 Іпотечного договору з метою забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язань боржника за кредитним договором іпотекодавець як майновий поручитель надав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно (майно, предмет іпотеки), що визначене та описане в п. 1.3 цього договору іпотеки.

У відповідності до п. 1.3 Іпотечного договору предметом іпотеки за цим договором є нежитлові приміщення, які розташовані в житловому будинку літ.А-5, 6, а-1 прибудова на першому поверсі приміщення № 92 поз.1-15 загальною площею 321,8 кв.м у підвалі приміщення VII поз.1-23 загальною площею 268,5 кв.м, сходова клітина поз.І-1 площею 3,8 кв.м, ганки а, а1, а2, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 113.

При цьому, як зазначено в абз. 2 п. 1.3 Іпотечного договору, предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі права власності згідно до договору купівлі-продажу від 29.07.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновичем С.П. та зареєстрованого в реєстрі за №1429.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що станом на момент укладення Іпотечного договору відповідачем-1 не було проведено розрахунки за договором купівлі-продажу від 29.07.2004 року, у зв'язку з чим останній не набув права власності на відповідне майно. Також позивач зазначає, що постановою суду у справі № 804/2371/13-а було визнано протиправними дії Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради по внесенню до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на спірне майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт" та скасовано відповідний запис.

Відтак, за твердженням позивача, відповідач-1 не мав правових підстав для передання такого майна в іпотеку, а тому позивач вказує на наявність підстав для визнання недійсним іпотечного договору №06807-1 від 06.08.2007 року.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вже зазначалося, 29.07.2004 р. між ТОВ «Едем-Юг» (Продавець) та ТОВ «Контакт» (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу частини нежитлового приміщення.

Відповідно до п. 2 Договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від 29.07.2004 р. сума продажу сплачується Покупцем Продавцю на протязі 90 робочих днів.

Обставини щодо проведення оплати спірного майна досліджувалися господарськими судами в межах провадження у справі №К30/6-09 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Едем-Юг», ТОВ «Контакт», третя особа з самостійними вимогами на предмет спору ТОВ «Едем-Юг» про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від 29.07.2004 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.02.2011 р. у справі №КЗ0/6-09 встановлено, що в рахунок оплати за придбане майно 27.12.2005 року ТОВ «Контакт» передало, а ТОВ «Едем-Юг» прийняло простий вексель №65305385903928 на суму 134128,86 грн., виданий ТОВ «Контакт» (акт приймання-передачі векселя від 27.12.2005 р., акт про вексельний платіж від 27.12.2005 р.

Згідно ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи з того, що ТОВ «Контакт», ТОВ «Едем-Юг» є особами, які брали участь і в господарській справі №К30/6-09 і в даній господарській справі, факти встановлені постановою Вищого господарського суду України від 15.02.2011 р. у справі № К30/6-09 не підлягають повторному доказуванню, а доводи ТОВ «Едем-Юг» про відсутність оплати майна спростовується відповідними доказами.

ТОВ «Контакт» набуло нерухоме майно на підставі договору купівлі- продажу від 29.07.2004 р., правомірність договору підтверджена постановою Вищого господарського суду України від 15.02.2011 р. у справі №К30/6-09. Послідуюче передання вказаного майна в іпотеку Банку на підставі Договору іпотеки №060807-1, що наразі оспорюється, є також правомірним, оскільки ТОВ «Контакт» набуло право власності на нерухоме майно саме з моменту внесення приватним нотаріусом запису до Державного реєстру правочинів, а не з моменту внесення БТІ запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно абз. 6 п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 р., «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» якщо сторонами правочину, пов'язаного з переходом права власності (повного господарського відання) на нерухоме майно, не дотримано вимог закону стосовно правил державної реєстрації прав на таке майно, то сама лише ця обставина не є підставою для визнання такого правочину недійсним, оскільки зазначена реєстрація не є елементом форми правочину. Водночас необхідно мати на увазі, що згідно з частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які піддягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2013 року визнано протиправними дії КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради по внесенню 03.08.2004 року до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності за ТОВ "Контакт" на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 334 ЦК України, редакція якої не змінювалася ні в 2004 році (на день придбання ТОВ "Контакт" нерухомого майна від ТОВ "Єдем-Юг") ні в 2007 році (на день передачі цього ж нерухомого майна в іпотеку позивачу), право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Згідно з ст. 657 ЦК України в редакції станом на 29.07.2004 року договір купівлі- продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Станом на 29.07.2004 року питання стосовно державної реєстрації правочинів були врегульовані Тимчасовим порядком державної реєстрації правочинів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 671 від 26.05.2004 (далі - Тимчасовий порядок).

Пунктом 1 Тимчасового порядку державна реєстрація правочинів проводиться відповідно до вимог Цивільного кодексу України шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру правочинів.

Пунктом 6 вказаного Тимчасового порядку передбачено, що державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням.

Відповідач 2 надав докази внесення нотаріусом запису до Державного реєстру правочинів щодо договору купівлі-продажу частини нежилого приміщення від 29.07.2004 року.

Враховуючи вимоги закону, які були чинними під час укладання договору купівлі-продажу від 29.07.2004 року ТОВ "Контакт" набуло право власності на нерухоме майно з моменту внесення нотаріусом запису до Державного реєстру правочинів, а прийняття окружним адміністративним судом постанови про скасування запису про реєстрацію права власності у зв'язку з порушенням БТІ порядку такої реєстрації за ТОВ "Контакт" не призвело до припинення права власності ТОВ "Контакт" на це майно.

При передачі нерухомого майна в іпотеку банку за договором від 06.08.2007 року ТОВ "Контакт" діяло добровільно, свідомо, мало необхідний обсяг повноважень та документів для укладення договору, в тому числі і щодо права власності на майно. В пункті 1.3 договору іпотеки від 06.08.2007 вказано, що предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі права власності згідно з договором купівлі-продажу від 29.07.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Каліновичем С.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 1429.

Порушення БТІ під час вчинення дій щодо внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно вказаного положення, не спростовує факт набуття ТОВ "Контакт" права власності на підставі укладеного сторонами договору купівлі-продажу від 29.07.2004 року.»

Отже, з огляду на викладене, колегія дійшла висновку ТОВ «Едем-Юг» правомірно позбулося права власності на підставі дійсного договору купівлі-продажу від 29.07.2004 року. Правомірність даного договору підтверджена постановою Вищого господарського суду України від 15.02.2011 р. у справі №К30/6-09, у зв'язку з чим в задоволені позову до Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" слід відмовити.

У відповідності до ст. 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Стосовно вимог позивача про скасування державної реєстрації обтяження нерухомого майна - нежитлових приміщень в житловому будинку літ.А-5, 6, за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 113, реєстровий номер об'єкту у реєстрі прав власності 6477712, що складаються з: а-1 - прибудова на першому поверсі приміщення №92 поз.1-15 загальною площею 268,5 кв.м, сходова клітина поз. І-1 площею 3,8 кв.м, ганки а, а2, що виступає предметом іпотеки за договором іпотеки №060807-І, суд відзначає таке.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Отже, з огляду на те, що державною реєстрацією обтяження є офіційне визнання і підтвердження державою факту обтяження права саме шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, враховуючи положення ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав (в даному випадку - Іпотечного договору), вноситься запис про скасування державної реєстрації прав, що в свою чергу передбачає звернення до компетентного суб'єкту державної реєстрації прав.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про скасування державної реєстрації обтяження спірного нерухомого майна є передчасними та задоволенню не підлягають.

Також суд відзначає, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб-підприємців та громадських формувань від 02.06.2016 року вбачається, що юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт", яке було перейменовано у Товариство з обмеженою відповідальністю "Диалогпромсервис", припинено.

Відтак, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент розгляду справи містяться відомості про припинення діяльності відповідача-1, а також не вказано правонаступників останнього, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність припинення провадження у даній справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт" на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку щодо часткового скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2016 року у справі №910/8007/16 скасувати частково та прийняти нове рішення.

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт" на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едем-Юг" (49010, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Лабораторна, будинок 45, ідентифікаційний код 24443558) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01601, м. Київ, вулиця Мечникова, будинок 3, ідентифікаційний код 14352406) 3031,60 грн. судовий збір за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

5. Справу № 910/8007/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Копію постанови направити сторонам та третій особі.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді С.А. Пашкіна

Н.Ф. Калатай