Постанова

від 15.02.2017 по справі 910/8007/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року Справа № 910/8007/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГольцової Л.А.(доповідач), суддів:Іванової Л.Б., Картере В.І., Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Едем-Юг" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 у справі№ 910/8007/16 Господарського судуміста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Едем-Юг" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Контакт", Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачівТовариство з обмеженою відповідальністю "Метпром", провизнання недійсним іпотечного договору та скасування обтяження за участю представників:

позивача - Шевченко М.О., довір. від 19.01.2017

відповідача-1 - не з"явились

відповідача-2 - Боков І.О., довір. від 10.10.2016, Мужик Л.І., довір. від 14.02.2017

третьої особи - не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2016 у справі № 910/8007/16 (суддя Смирнова Ю.М.) припинено провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт" на підставі пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір іпотеки № 060807-І від 06.08.2007, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М., зареєстрований в реєстрі за № 3089, укладений між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "Кредит-Дніпро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт".

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Едем-Юг" судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 у справі № 910/8007/16 (головуючий суддя Баранець О.М., судді: Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.) частково задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро". Частково скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2016 у справі № 910/8007/16 та прийнято нове рішення, яким припинено провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт" на підставі пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. У задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" - відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едем-Юг" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" 3 031,60 грн. судовий збір за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Едем-Юг" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 у справі № 910/8007/16 та передати справу на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, у зв'язку з неповідомленням позивача про розгляд касаційної скарги.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 06.08.2007 між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "Кредит-Дніпро", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт" (іпотекодавець) підписано договір іпотеки № 06807-1, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. та зареєстровано в реєстрі за № 3089.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору з метою забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язань боржника за кредитним договором про надання кредитної лінії № 060807-Л від 06.08.2007, відповідно до якого іпотекодержатель відкрив ТОВ "Метпром" відновлювальну мультивалютну кредитну лінію, для ведення статутної поточної діяльності з лімітом кредитування у сумі 2 600 000 доларів США, іпотекодавець як майновий поручитель надав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно (майно, предмет іпотеки), що визначене та описане в п. 1.3 цього договору іпотеки.

Додатковими угодами від 18.06.2008, 14.08.2008, 21.08.2008 до іпотечного договору вносились зміни, що стосуються умов основного зобов'язання, на забезпечення якого укладено відповідний договір.

Пунктом 1.3 іпотечного договору предметом іпотеки за цим договором є нежитлові приміщення, які розташовані в житловому будинку літ.А-5, 6, а-1 прибудова на першому поверсі приміщення № 92 поз.1-15 загальною площею 321,8 кв.м у підвалі приміщення VII поз.1-23 загальною площею 268,5 кв.м, сходова клітина поз.І-1 площею 3,8 кв.м, ганки а, а 1, а 2, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 113.

В абзаці 2 пункту 1.3 вказано, що предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі права власності згідно до договору купівлі-продажу від 29.07.2004, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновичем С.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 1429.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Едем-Юг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним іпотечного договору та скасування обтяження нерухомого майна.

Позов мотивовано тим, що станом на момент укладення іпотечного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт" не було проведено розрахунки за договором купівлі-продажу від 29.07.2004, у зв'язку з чим останній не набув права власності на відповідне майно. Крім того, постановою суду у справі № 804/2371/13-а визнано протиправними дії Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради по внесенню до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на спірне майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт" та скасовано відповідний запис. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт" не мало правових підстав для передання такого майна в іпотеку, наявні підстави для визнання недійсним іпотечного договору № 06807-1 від 06.08.2007.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, вказав на відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт" правомочностей щодо відчуження нерухомого майна, і як наслідок - відсутність права передання відповідного майна в іпотеку.

Місцевий господарський суд посилається на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2013 у справі № 804/2371/13-а, залишену без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.06.2015, якою визнано протиправними дії Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради по внесенню 03.08.2004 до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт" на нерухоме майно - частку першого поверху приміщення № 92, частку підвалу приміщення VІІ в будинку № 113 по проспекту Карла Маркса у м. Дніпропетровську, яке розташоване у житловому будинку літ. А-5, 6, та складається з: а-1 - прибудов, частка І поверху приміщення № 92 поз. 1-15 загальна площа, 321, 8 кв.м., частка підвалу приміщення VІІ поз. 1-23 загальна площа 268, 5 кв.м., сходова клітина І поз. 1, площею 3,8 кв.м., ґанки а-а2, а також скасовано відповідний запис про реєстрацію права власності на дане майно.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про іпотеку", предметом іпотеки може бути майно, яке є власністю іпотекодавця, може бути відчужене іпотекодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що договір іпотеки № 060807-І від 06.08.2007 суперечить приписам частини 1 статті 5 Закону України "Про іпотеку", а тому, з огляду на положення статті 215 Цивільного кодексу України, наявні підстави для визнання недійсним іпотечного договору.

Судом першої інстанції відмовлено позивачеві в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації обтяження нерухомого майна - нежитлових приміщень, що виступає предметом іпотеки за договором іпотеки № 060807-І, оскільки у разі скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, вноситься запис про скасування державної реєстрації прав, що в свою чергу передбачає звернення до компетентного суб'єкту державної реєстрації прав.

В частині позовних вимог до ТОВ "Контакт" судом припинено провадження у справі на підставі пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт", яке перейменовано у Товариство з обмеженою відповідальністю "Диалогпромсервис", припинено.

Судом апеляційної інстанції, з позицією якого погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, частково скасовано рішення місцевого господарського та прийнято нове.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умов, зокрема, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація, нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.

Пунктом 1.3 іпотечного договору предметом іпотеки за цим договором є нежитлові приміщення, які розташовані в житловому будинку літ.А-5, 6, а-1 прибудова на першому поверсі приміщення № 92 поз.1-15 загальною площею 321,8 кв.м у підвалі приміщення VII поз.1-23 загальною площею 268,5 кв.м, сходова клітина поз.І-1 площею 3,8 кв.м, ганки а, а 1, а 2, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 113.

Згідно з абзацом 2 пункту 1.3 предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі права власності згідно до договору купівлі-продажу від 29.07.2004, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновичем С.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 1429.

Відповідно до пункту 1 договору купівлі-продажу від 29.07.2004, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Едем-Юг" (продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт" (покупець), продавець передав, а покупець прийняв у власність частку першого поверху приміщення № 92, частка підвалу приміщення VII в будинку № 113 по проспекту Карла Маркса у м. Дніпропетровську. Приміщення розташоване у житловому будинку літ. А-5, 6 та складається з: а-1 - прибудов, частка І поверху приміщення № 92 поз. 1-15 загальна площа 321,8 кв.м, частка підвалу приміщення VII, поз.1-23 загальною площею 268,5 кв.м, сходова клітина І поз. І, площею 3,8 кв.м, ганки а-а 2. Загальна площа приміщення складає 594,1 кв.м.

Продаж зазначеного приміщення вчиняється за ціною 134 128,86 грн, з урахуванням ПДВ. Ця сума сплачується покупцем продавцю безготівково на протязі 90 робочих днів (п.2 Договору купівлі-продажу).

У пункті 8 договору купівлі-продажу право власності на придбане приміщення у покупця виникає з моменту державної реєстрації цього договору у Комунальному підприємстві "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації".

Постановою Вищого господарського суду України від 15.02.2011 № К30/6-09 скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2009 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2010, в частині:

- визнання недійсним укладеного 29.07.2004 між ТОВ "Едем-Юг" та ТОВ "Контакт" договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення, а саме - частки першого поверху приміщення № 92, частки підвалу приміщення VІІ в будинку 113 по проспекту Карла Маркса (приміщення розташоване у житловому будинку літ. А-5, 6 та складається з: а-1 - прибудова, частка першого поверху приміщення № 92 поз. 1-15, загальною площею 321,8 кв.м, частка підвалу приміщення VІІ, поз. 1-23 загальною площею 268,5 кв.м, сходова клітина 1 поз.1 площею 3,8 кв.м, ганки а-а2 загальна площа складає 594,1 кв.м), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновичем С.П. 29 липня 2004 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1429;

- вилучення у ТОВ "Контакт" і повернення у власність ТОВ "Едем-Юг" частки першого поверху приміщення № 92, частки підвалу приміщення VІІ в будинку 113 по проспекту Карла Маркса (приміщення розташоване у житловому будинку літ. А-5,6 та складається з: а-1 - прибудова, частка першого поверху приміщення №92 поз. 1-15, загальною площею 321,8 кв.м, частка підвалу приміщення VІІ поз. 1-23 загальною площею 268,5 кв.м, сходова клітина 1 поз.1 площею 3,8 кв.м, ганки а-а2 загальна площа складає 594,1 кв.м), у семиденний строк з дня набрання рішенням законної сили.

- зобов'язання ТОВ "Едем-Юг" повернути ТОВ "Контакт" простий вексель № 65305385903928 на суму 134 128,86 грн., виданий ТОВ "Контакт" 27.12.2005, у семиденний строк з дня набрання рішенням законної сили.

В цій частині прийняти нове рішення, про відмову в позові.

Вищим господарським судом України при розгляді справи № К30/6-09 встановлено, що в рахунок оплати за придбане майно 27.12.2005 ТОВ "Контакт" передало, а ТОВ "Едем-Юг" прийняло простий вексель № 65305385903928 на суму 134 128,86 грн., виданий ТОВ "Контакт" (акт приймання-передачі векселя від 27.12.2005, акт про вексельний платіж від 27.12.2005).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2013 у справі № 804/2371/13-а, залишеною без змін постановою Вищого адміністративного суду України від 11.06.2015, визнано протиправними дії КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради по внесенню 03.08.2004 до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності за ТОВ "Контакт" на нерухоме майно. Скасовано запис КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" в реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ТОВ "Контакт" на нерухоме майно. Зобов'язано Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області внести запис у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про реєстрацію права власності за ТОВ "Контакт" на нерухоме майно.

Згідно з абзацом 6 пункту 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013, "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" якщо сторонами правочину, пов'язаного з переходом права власності (повного господарського відання) на нерухоме майно, не дотримано вимог закону стосовно правил державної реєстрації прав на таке майно, то сама лише ця обставина не є підставою для визнання такого правочину недійсним, оскільки зазначена реєстрація не є елементом форми правочину. Водночас необхідно мати на увазі, що згідно з частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які піддягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За загальним правилом право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК).

Статтею 334 Цивільного кодексу України (в редакції на день укладення договору купівлі-продажу) передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

У статті 657 вказаного Кодексу (в редакції на день укладення договору купівлі-продажу) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до пункту 6 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 671 від 26.05.2004, державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ "Контакт" набуло нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 29.07.2004 з моменту внесення нотаріусом запису до Державного реєстру правочинів, правомірність вказаного договору підтверджена постановою Вищого господарського суду України від 15.02.2011 у справі № К30/6-09.

Відтак передання спірного майна в іпотеку банку є правомірним, оскільки ТОВ "Контакт" набуло право власності на нерухоме майно, тому договір іпотеки № 060807-І від 06.08.2007 відповідає нормам статті 5 Закону України "Про іпотеку", статті 203 Цивільного кодексу України.

Оскільки відсутні підстави для визнання договору іпотеки недійсним, позовні вимоги щодо скасування обтяжень на нерухоме майно не підлягають задоволенню як похідні від первісної вимоги.

Виходячи із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, з урахуванням того, що суд у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідив подані сторонами докази, усім доводам надав обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізував відносини сторін та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги щодо неповідомлення позивача про час та дату розгляду апеляційної скарги не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 про відкладення розгляду справи № 910/8007/16 на 14.11.2016 отримано позивачем 11.11.2016, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Судом апеляційної інстанції прийнято постанову з дотриманням норм процесуального права, належним чином повідомлено сторін про час і місце засідання суду, що підтверджується матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Едем-Юг" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 у справі № 910/8007/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді Л.Б. ІВАНОВА

В.І. КАРТЕРЕ