Постанова

від 19.01.2010 по справі 2-а-26/2010

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-а-2115/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Мартинова Є.О.,

при секретарі Макаревич Я.А.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бориспільському районі Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,

Встанови в:

28.10.2009 року позивачка звернулася до суд ' з вищевказаним позовом та просила суд винести рішення про його задоволення, мотивуючи свої вимоги тим, що вона відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «Дитини війни», а отже, відповідно до вимог ст. 6 вказаного Закону, має право на отримання соціальної допомоги в розмірі ЗО % від мінімального розміру пенсії за віком за період з 01.01.2006 по 31.12.2008 року. Відповідачем же вищевказана соціальна допомога позивачеві не виплачувалась, що вона вважає порушенням своїх прав та законних інтересів. Крім того Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення що призупиняли дію ст. 6 Закону були визнані такими, що не відповідають Конституції України, є неконституційними та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Однак відповідач в порушення вимог Конституції України не здійснив нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії. Попри те, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а рішення Конституційного суду обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим, відповідач, як орган владних повноважень, відмовив їй у гарантованому Конституцією України та ст.. 6 Закону праві. Вважає, що відмова відповідача є незаконною, оскільки відповідно до ч. 2 ст. З Закону, державні соціальні гарантії дітям війни встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. На підставі викладеного позивачка просить суд визнати відмову відповідача в нарахуванні їй соціальної допомоги в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком протиправною та зобов’язати Управління Пенсійного фонду' України в Бориспільському районі здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплати за 2006- 2008 роки в розмірі 3891 грн. 90 коп.

Позивачка надала суду заяву в якій на позові наполягає та просить справу слухати у її відсутність.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Бориспільському районі Київської області, в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в своїй письмовій заяві просив слухати справу у його відсутність.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд в судовому засіданні встановив, що позивач відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війки» має статус «Дитини війни».

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11 2004 року за № 2195-ІУ, набрав чинності 01.01.2006 року).

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.

Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено.

Відповідно до вимог ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2, ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. 98, ст. 101, ст. 103, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) вищевказані положення, зокрема пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України мають преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України, є остаточним і не може бути оскаржене.

Таким чином суд, зважаючи на вищевикладене, дійшов до висновку, що доводи позивача про неправомірність дій відповідача в частині відмови в перерахуванні їй розміру пенсії з урахуванням щомісячної соціальної 30 % надбавки, є законними та обґрунтованими.

В ст. 22 Конституції України зазначено, що конституційні права та свободи гарантуються, тобто держава бере на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30 % доплати до пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Згідно абзацу 1 ггункту 1 Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України 01.03.2002 року за № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо: призначення пенсій; підготовки документів для її виплати;

забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1. Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду' України, підвідомчими відповідно Головним управлінням цього

фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсій.

Таким чином обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи те, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачеві ЗО % доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний Фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд дійшов до висновку, що відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причин, а отже його дії мають бути визнані в судовому порядку неправомірними.

Разом з тим позовні вимоги позивача про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Бориспільському районі Київської області нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни у визначеній нею грошовій сумі в розмірі 3891 грн. 90 коп. не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.

При вирішенні питання про строк, за який належить зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням соціальної надбавки, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в межах строку позовної давності, встановленої КАС України, тобто за 1 (один) рік, оскільки позивачем в судовому засіданні не було надано жодних доказів поважності причин пропуску ним даного строку позовної давності.

Таким чином суд повно, всебічно та об’єктивно дослідивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 64 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007, керуючись ст.ст. 10, 11, 17, 71, 94, 158, 159, 160-163 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд

Постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Бориспільському районі Київської області в частині відмови у нарахуванні ОСОБА_1 надбавки до пенсії у розмірі 30% у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - неправомірною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Бориспільському районі Київської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, недоплаченої як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 28.10. 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: