Постанова

від 16.11.2016 по справі 908/2063/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.11.2016 справа №908/2063/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі судового засідання ОСОБА_4 за участю представників: від позивача: не з'явився від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2015р. по справі№908/2063/15-г (суддя О.В. Ярешко) за позовом:Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» м. Маріуполь, Донецька область простягнення 9 633 274,82грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діола» с.Новопілля Дніпропетровської області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» м. Маріуполь, Донецька область суму основного боргу за Договором № 731/13-Е у розмірі 5 618 078,01грн., суму пені за порушення строків оплати у розмірі 311 003,27грн., суму 3% річних у розмірі 180 974,10грн., суму інфляційних витрат у розмірі 3 523 219,44грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог б/н б/д).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.05.2015р. у справі №908/2063/15-г позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діола» суму основного боргу за Договором № 731/13-Е у розмірі 5618078 (п'ять мільйонів шістсот вісімнадцять тисяч сімдесят вісім) грн. 01 коп., суму пені за порушення строків оплати у розмірі 311003 (триста одинадцять тисяч три) грн. 27 коп., суму 3% річних у розмірі 180974 (сто вісімдесят тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 10 коп., суму інфляційних у розмірі 3523219 (три мільйона п'ятсот двадцять три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 44 коп. та 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2015р. скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, неповне дослідження доказів, порушення та невірне застосування норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що господарським судом неправомірно було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки справа №904/3649/15 є взаємно пов'язаною зі справою №908/2063/15-г, крім того, правовідносини виникли за одним господарським договором та розгляд справи №904/3649/15 може вплинути на вирішення справи №908/2063/15-г.

Також, апелянт вказує на те, що господарський суд неправомірно відхилив усне клопотання відповідача про оголошення перерви для ознайомлення з матеріалами справи та складання контррозрахунку та прийняв рішення незважаючи на ненадання відповідачем відзиву.

Крім того, відповідач вважає, що умовами спірного договору не передбачено відповідальності у вигляді пені, тому вимоги позивача в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

25.07.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Діола» звернулося до суду з заявою про заміну сторони у справі № 908/2063/15-г його правонаступником - Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірнично - збагачувальний комбінат».

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2016р. у справі №908/2063/15-г Товариство з обмеженою відповідальністю «Діола» замінено його правонаступником - Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірнично - збагачувальний комбінат».

Представник позивача (Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) у судове засідання не прибув, надав письмові пояснення щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діола» про заміну сторони яку просив задовольнити. На вимогу суду на адресу Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» відповідач направив копії позовної заяви та апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не прибув.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи, оскільки сторони були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІОЛА» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» (Покупець) укладено договір поставки № 731/13-Е (далі - Договір), згідно пункту 1.1 якого, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити Покупцю метали чорні вторинні (далі - Брухт), та організувати їх доставку на адресу Вантажоотримувача, а Покупець зобов'язується прийняти Брухт та сплатити його вартість.

Ціна, номенклатура та кількість Брухту, що постачається, визначаються Сторонами в Специфікаціях до цього Договору. Специфікації, оформлені належним чином і підписані уповноваженими представниками Сторін, складають невід'ємну частину цього Договору (п. 2.1 Договору).

Вантажоотримувачем Брухту за цим Договором, відповідно до пункту 3.2 Договору, є Публічне акціонерне товариство «Єнакіївський металургійний завод» (86429, м. Єнакієве, пр. Металургів, 9).

Цей Договір набирає чинності з 01 січня 2014 р. та діє по 31 грудня 2014 р. включно (п. 10.1 Договору).

Додатковою угодою №1 від 17.04.2014р. сторони визначили види металобрухту.

У відповідності до умов Договору сторонами було укладено Специфікації № 1/1-Е, 1/2-Е, 02/1-Е від 31.01.2014 р., № 02/2-Е від 24.02.2014 р., № 03/1-Е від 28.02.2014 р., № 04/1-Е від 28.04.2014р.

Договір, Додаткова угода до нього та Специфікації підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств без зауважень.

Оцінивши зміст спірного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останній за правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

На виконання умов Договору за вказаними Специфікаціями, Товариством з обмеженою відповідальністю «Діола» в період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р., поставив на адресу Вантажоодержувача Брухт у загальній кількості 1544,80т. на суму 3 558 470,70грн., що підтверджується двостороннім Актом приймання-передачі Брухту від 28.02.2014 р., видатковою накладною № 7 від 28.02.2014р., та приймально-здавальними актами ф. № 69 № № 673, 670, 672, 671, 736, 735, 641, 640, 709, 708, 765, 825, 820, 1025, 1024, 1052, 1154, 1153, 1184, 1182, 1181, 1178, 1150, 1248, 1179, 1222, 1289, 1288, 1294, 1290.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю «Діола» в період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р., відповідно до умов Договору, було відвантажено та поставлено на адресу Вантажоодержувача Брухт у загальній кількості 2157,06 т., на суму 4 784 050,77 грн., що підтверджується двостороннім Актом приймання-передачі Брухту від 31.03.2014р., видатковою накладною № 11 від 31.03.2014р., та приймально-здавальними актами ф. № 69 № № 1396, 1524, 1624, 1386, 1522, 1550, 1377, 1380, 1379, 1382, 1381, 1633, 1685, 1683, 1680, 1681, 1731, 1704, 1634, 1635, 1682, 1684, 1818, 1903, 1808, 1782, 1901, 1809, 1783, 1879, 1878, 2010, 2011, 2009, 2092, 2091, 2093, 2094, 2121, 2120, 2116.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Діола» в період з 01.05.2014р. по 31.05.2014р., відповідно до умов Договору, було відвантажено та поставлено на адресу Вантажоодержувача Брухт у загальній кількості 34,2 т., на суму 98500,10 грн., що підтверджується двостороннім Актом приймання-передачі Брухту від 31.05.2014 р., видатковою накладною № 22 від 21.05.2014 р., та приймально-здавальним актом ф. № 69 № 2915.

Відповідно до п. 8 Специфікацій № 1/1-Е, 1/2-Е, 02/1-Е від 31.01.2014 р., № 02/2-Е від 24.02.2014 р., № 03/1-Е від 28.02.2014 р., № 04/1-Е від 28.04.2014р. оплата поставленого Брухту повинна бути здійснена не пізніше 30-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому була здійснена поставка, відповідно виписаним Вантажоодержувачем приймально-здавальним актам ф. № 69 або ф. № 19, які підтверджують відповідність поставлено Брухту умовам Договору.

Таким чином, кінцевим строком оплати є:

- за видатковою накладною № 7 від 28.02.2014р. - 30.03.2014р.

- за видатковою накладною № 11 від 31.03.2014р. - 30.04.2014р.

- за видатковою накладною № 22 від 21.05.2014 р. - 30.06.2014р.

На виконання умов договору відповідачем здійснювались оплати за поставлений брухт, а саме:

- 11.02.2014р. сплачено 1 500 000,00грн., що підтверджується Випискою по рахунку Товариства з обмеженою діяльністю «Діола» (за 11.02.2014р. - 11.02.2014р.) за здійсненими операціями (платежами);

- 30.04.2014р. сплачено 1 322 943,56грн., що підтверджується Угодою №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка підписана обома сторонами та скріплена печатками підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором № 731/13-Е у розмірі 5 618 078,01грн.

Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 311 003,27 грн. пені за період прострочення з 01.04.2014р. по 31.12.2014р. з посилання на п. 7.4. Договору №731/13-Е.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне невиконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону).

Пунктом 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Таким чином, неустойка, у вигляді пені, є санкцією договірною, яка обов'язково має бути письмово (вираження згоди сторін) узгоджена сторонами, окрім випадків встановлення її розміру і бази певним нормативним актом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом невірно здійснено тлумачення умов п. 7.4. Договору та застосовані матеріальні норми права при задоволенні вимог в частині стягнення 311 003,27 грн. пені. При таких обставинах, у задоволенні вимог в цій частині слід відмовити, як безпідставно заявлених, а рішення в цій частині - скасувати.

Оскільки відповідач свої зобов'язання за договором в повному обсязі та належним чином не виконав, до стягнення нараховано 180 974,10грн. 3% річних за загальний період з 01.04.2014р. по 18.05.2015р. та 3 523 219,44грн. інфляційних витрат, які нараховані за загальний період з 01.04.2014р. по 18.05.2015р. з посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України.

Розглядаючи вимогу про стягнення 3% річних, колегія суддів зазначає наступне.

Пункт 7.4 Договору №731/13-Е передбачає, що за прострочення оплати поставленого Брухту Покупець сплачує Постачальнику проценти в розмірі 0,1% річних від несплаченої суми за кожний день прострочки, але не більше облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 3 ст. 692 Цивільного кодексу України також передбачає можливість у продавця, у разі прострочення оплати товару, вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як вбачається з умов Договору №731/13-Е сторони п. 7.4. визначили саме проценти за порушення грошового зобов'язання та визначили їх розмір.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивачем безпідставно заявлено до стягнення 3% річних на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки зазначеною статтею Цивільного кодексу України визначено, що 3% річних стягуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, сторони в п. 7.4. Договору №731/13-Е передбачили саме відповідальність у вигляді процентів за порушення грошового зобов'язання у розмірі 0,1% за кожен день прострочки, обмежив його ставкою НБУ.

Враховуючи вищевикладене, здійснивши розрахунок процентів за порушення грошового зобов'язання, колегія суддів дійшла висновку, що за методою нарахування процентів річних, обмежуючи суми нарахувань обліковою ставкою НБУ, у визначений позивачем період нарахування (01.04.2014р. по 18.05.2015р.) їх сума складає 311 003,27грн.

Водночас, виходячи з предмету позову, в якому до стягнення заявлено 180 974,10грн. процентів річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, апеляційний суд вважає зазначену вимогу задовольнити саме в цьому розмірі - 180 974,10грн.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат колегія суддів зазначає наступне. Згідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат таким вимогам не відповідає, але оскільки розмір інфляційних витрат, розрахований апеляційною інстанцією, більший ніж заявлений, тому вимоги щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 3 523 219,44 грн. за період з квітня 2014 р. по квітень 2015р., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо доводу апелянта про те, що господарським судом неправомірно було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки розгляд справи №904/3649/15 може вплинути на вирішення справи №908/2063/15-г, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Отже, зупинення провадження у справі є правом, а не обов'язком суду, і вирішуючи питання про зупинення або про відмову у зупиненні провадження у справі суд має враховувати обставини конкретної справи.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Колегія суддів вважає, що обставини, наведені відповідачем у клопотанні про зупинення провадження у справі, не є підставами для зупинення провадження у справі №908/2063/15-г, у зв'язку з чим вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Також, колегія суддів визнає безпідставним довод апелянта про те, що господарським судом неправомірно відхилено усне клопотання відповідача про оголошення перерви для ознайомлення з матеріалами справи та складання контррозрахунку та прийняття рішення, незважаючи на ненадання відповідачем відзиву..

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.04.2015р. провадження у справі №908/2063/15-г порушено, призначено дату судового засідання на 30.04.2015р. та зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з нормативним та документальним обґрунтуванням заперечень на позов.

30.04.2015р. відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.04.2015р. розгляд справи №908/2063/15-г було відкладено та повторно зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з нормативним та документальним обґрунтуванням заперечень на позов.

Таким чином, зазначений довод апелянта колегією суддів не приймається, оскільки вважає, що відповідач мав достатньо часу для підготування відзиву та направлення його до господарського суду Запорізької області.

Колегія суддів не приймає довод апелянта про те, що господарський суд неправомірно відхилив усне клопотання відповідача про оголошення перерви для ознайомлення з матеріалами справи та складання контррозрахунку, оскільки заява про збільшення позовних вимог б/н б/д разом з додатками була направлена на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення та поштовою квитанцією №5009501423985 від 18.05.2015р.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2015р. по справі №908/2063/15-г підлягає скасуванню в частині стягнення пені за порушення грошового зобов'язання, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» м. Маріуполь, Донецька область - частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та вимог апеляційної скарги.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» м.Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2015р. по справі №908/2063/15-г - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2015р. по справі №908/2063/15-г - скасувати частково та викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» (87510, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ширшова, 6А, кімн. 10, код ЄДРПОУ 24819472) на користь Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» м. Кривий Ріг, Дніпропетровська (50064, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, код ЄДРПОУ 00190905) суму основного боргу у розмірі 5 618 078 (п'ять мільйонів шістсот вісімнадцять тисяч сімдесят вісім) грн. 01 коп., 180 974 (сто вісімдесят тисяч дев'ятсот сімдесят чотири)грн. 10коп. процентів за порушення грошового зобов'язання, суму інфляційних у розмірі 3 523 219 (три мільйона п'ятсот двадцять три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 44 коп. та 70 720 (сімдесят тисяч сімсот двадцять)грн. 67коп. судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині позову відмовити.»

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» м. Кривий Ріг, Дніпропетровська (50064, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, код ЄДРПОУ 00190905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» (87510, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ширшова, 6А, кімн. 10, код ЄДРПОУ 24819472) 2 595 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 27коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: О.В. Стойка

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.:

1прим.-Позивачу;

1прим.-Відповідачу;

1прим.-У справу;

1прим.-ДАГС;

1прим.-ГСЗО.