Постанова

від 16.11.2016 по справі 804/3655/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2016 рокусправа № 804/3655/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 р. в справі № 804/3655/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправної бездіяльності, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра» (далі - ТОВ «Рітейл Ультра») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - Кіровоградська ОДПІ), Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000541504 від 04.11.2015 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1953031 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 488258 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 р.; визнання протиправною бездіяльності Кіровоградської ОДПІ з не підготовки та неподання до органу державної казначейської служби висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 1953031 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок ТОВ «Рітейл Ультра»; стягнення з Державного бюджету на користь ТОВ «Рітейл Ультра» заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1953031 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 р., поставленою без виходу до нарадчої кімнати, виключено зі складу відповідачів ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 р. позов задоволено.

Відповідач Кіровоградська ОДПІ в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог через порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у неправильному застосуванні судом першої інстанції норм Податкового кодексу України в частині, яка регулює порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість. Апелянт вказує на відсутність факту введення основних засобів на баланс підприємства дебет рахунку «Основні засоби», а також факту формування витрат на будівництво, що здійснюється як господарським, так й підрядним способом для власних потреб по дебету 15 «Капітальні інвестиції», що свідчить про не доведення факту придбання основних засобів (Громадського центру по обслуговуванню населення), відповідно суми податку на додану вартість, сплачені у вартості робіт, не можуть враховуватися при визначенні суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Також з цього приводу відповідачем зазначено про не надання позивачем актів виконаних робіт форми КБ-2, довідки форми КБ-3 про фактичну вартість будівництва.

Крім того, апелянт вважає безпідставним твердження позивача про своєчасність подання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 р., оскільки податкова декларація отримана органом ДФС 29.09.2015 р. (граничний строк подання - 21.09.2015 р.). За вказане порушення податковим повідомленням-рішенням від 04.11.2015 р. № 0000531504, яке не оскаржене позивачем, позивачу визначена штрафна санкція в розмірі 1020 грн.

Також, на думку апелянта, є безпідставним висновок суду першої інстанції про доведеність протиправної бездіяльності контролюючого органу з не підготовки та не подання до органу казначейської служби висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, в розмірі 1953031 грн. З цього приводу відповідач вважає, що судом не взято до уваги приписи п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, за змістом якої у контролюючого органу виникає обов'язок подання такого висновку протягом 5 робочих днів після завершення процедури адміністративного або судового оскарження. Оскільки така процедура не завершена, відповідач не має правових підстав для подання висновку.

В судовому засіданні 14.11.2016 р. представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 14.11.2016 р. просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

До судового засідання 16.11.2016 р. представник сторін не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе звершити апеляційний перегляд справи за відсутністю представників сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Рітейл Ультра» подано до Кіровоградської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 р. від 29.09.2015 р. № 9199534508, відповідно до якої задекларовано від'ємне значення в сумі 2503766,00 грн. До декларації подана заяв про повернення суми бюджетного у розмірі 1953031,00 грн., яка відображена у податковій декларації.

Кіровоградською ОДПІ проведено камеральнику перевірку податкової звітності ТОВ «Рітейл Ультра» з податку на додану вартість за серпень 2015 року, за наслідками 23.10.2015 р. складено акт №462/11-23-15-04/38264263, за висновками якого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2015 р. у розмірі 1953031,00 грн. та занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду, на суму 1763768,00 грн.

04.11.2015 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000541504, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1953031,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) у розмірі 488258,00 грн.

Встановивши, що ТОВ «Рітейл Ультра» заявлено бюджетне відшкодування у зв'язку з наявністю в 2013-2015 роках за даними бухгалтерського та податкового обліку обсягів оподатковуваних операцій, що сформували податковий кредит на суму 2503766,00 грн., який сформований внаслідок спорудження (будівництва) основних фондів (основних засобів) та створили завершені капітальні інвестиції у необоротні капітальні активи); понесення витрат на будівництво підтверджується декларацією про готовність № 143141840443 від 17.07.2014 р., що свідчить про понесення позивачем витрат на будівництво об'єктів матеріальних необоротних активів, що були відображені на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», відображення капітальних витрат на будівництва на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» підтверджується випискою з аналітичного відображення, що міститься в матеріалах справи, суд першої інстанції вважав доведеним право позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у зв'язку з чим дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Висновок суду першої інстанції в частині визнання протиправної бездіяльності відповідача з не підготовки та неподання до органу державної казначейської служби висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 1953031 грн., що підлягає відшкодуванню на рахунок позивача, а також в частині стягнення з державного бюджету зазначеної суми бюджетного відшкодування не мотивований.

Колегія суддів вважає такий висновок частково обґрунтованим, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра» зареєстровано як юридична особа, код ЄДРПОУ 38264263, є платником податку на додану вартість, в 2015 р. перебувало на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області. В подальшому у зв'язку зі зміною місцезнаходження перебуває на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Кіровоградською ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість ТОВ «Рітейл Ультра» за серпень 2015 р., за наслідками якої складено акт від 23.10.2015 р. № 462/11-23-15-04/38264263. Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України в не частині несвоєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 р.; п. 200.4, п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2015 р. в розмірі 1953031 грн.; п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині заниження показника рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 р. на 1763768 грн. (а.с. 18-26 т.1).

На підставі цього акту камеральної перевірки Кіровоградською ОДПІ 04.11.2015 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000541504 про зменшення ТОВ «Рітейл Ультра» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 р. в розмірі 1953031 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 488258 грн. (а.с. 33 т.1).

За наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення прийняті рішення про залишення скарг без задоволення, податкового повідомлення-рішення - без змін.

Як вбачається із поданої позивачем до контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 р., розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3) позивачем задекларовано суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, (рядок 23.2) в розмірі 1953031 грн. (а.с. 112-119 т.2).

Згідно з рядком 20.1 податкової декларації позивачем перенесено значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) - 2503766 грн. З урахуванням показника рядка 22.1 позивачем розрахована сума від'ємного значення попередніх та поточного звітного (податкового) періоду, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200№.3 ст. 200№ Податкового кодексу на момент подання податкової декларації, яка становить 2502099 грн. (рядок 23).

Задля отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації за серпень 2015 р. позивачем подані контролюючому органу розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток Д3), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4), відповідно до яких позивачем заявлено до бюджетного відшкодування за серпень 2015 р. суму податку на додану вартість в розмірі 1953031 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість є висновок відповідача про допущені позивачем порушення в частині формування залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів у зв'язку з відсутністю факту введення основних засобів на баланс підприємства дебет рахунку «Основні засоби», а також факту формування витрат на будівництво, що здійснюється як господарським, так й підрядним способом для власних потреб, по дебету 15 «Капітальні інвестиції», що свідчить про не доведення факту придбання основних засобів (Громадського центру по обслуговуванню населення), відповідно суми податку на додану вартість, сплачені у вартості робіт, не можуть враховуватися при визначенні суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Рітейл Ультра» сформовано податковий кредит внаслідок спорудження (будівництва) основних фондів (основних засобів) (капітального будівництва), а саме Громадського центру по обслуговуванню населення, що розташований по вул. Полоцькій в Будьонівському районі м. Донецька.

Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації (Будівництво громадського центру по обслуговуванню населення по вулиці Полоцькій, 13-а у Будьонівському районі м. Донецька; замовник - ТОВ «Рітейл Ультра») засвідчено закінчення будівництва та готовність об'єкта до експлуатації; декларація зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контрою у Донецькій області 03.07.2014 р. (а.с. 96-102 т. 2). Згідно з відомостями декларації вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію, становить 6894,311 тис. грн., в тому числі витрати на будівельно-монтажні роботи - 5811,0624 тис. грн., витрати на машини, обладнання та інвентар - 1083,2486 тис. грн.

Згідно з відомостями інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ «Рітейл Ультра» є власником цього об'єкта нерухомого майна на підставі свідоцтва про право власності № 25333786, виданого 08.08.2014 р. реєстраційною службою Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку.

Позивачем в судовому засіданні надано докази, що цей об'єкт нерухомого майна значиться на 10 балансовому рахунку «Основні засоби».

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України, у відповідності до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п. 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3).

За приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як встановлення п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Як встановлено п. 200.5 ст. 200 Подактового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

В даному випадку відповідач, обґрунтовуючи свою позицію щодо відмови у наданні позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість, вказує на відсутність факту введення основних засобів на баланс підприємства дебет рахунку «Основні засоби», а також факту формування витрат на будівництво, що здійснюється як господарським, так й підрядним способом для власних потреб по дебету 15 «Капітальні інвестиції», що свідчить про не доведення факту придбання основних засобів (Громадського центру по обслуговуванню населення), відповідно суми податку на додану вартість, сплачені у вартості робіт, на думку контролюючого органу, не можуть враховуватися при визначенні суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Разом з тим, такі доводи контролюючого органу спростовані зазначеними вище обставинами, якими підтверджено, що нарахування податкового кредиту відбулось саме внаслідок спорудження (будівництва) основних фондів.

Доводи щодо відсутності факту формування витрат на будівництво також судова колегія вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Позивач не спростовує, що податкова декларація з податку на прибуток за 2014 рік від 28.02.2015 р., додаток АМ Таблиці 2 «Витрати на ремонт та поліпшення основних засобів відповідно до пункту 146.12 статті 146 розділу ІІІ Податкового кодексу України» не містить відомостей про витрати на поліпшення, ремонт, будівництво основних засобів за 2014 рік.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 01.01.2015 р., витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За приписами пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 01.01.2015 р., до складу загальновиробничих витрат включаються, зокрема, амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Тобто податковим законодавством не передбачалось декларування витрат у податковій декларації з податку на прибуток при створенні основних засобів до введення в експлуатацію. Декларуванню підлягала амортизація основних засобів, витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Рітейл Ультра» після введення в експлуатацію вказаного об'єкта нерухомого майна як основного засобу громадський центр не використовувався в господарській діяльності через наявність непереборних обставин, які полягають у наступному.

Як зазначено вище, Громадський центр по обслуговування населення знаходиться у м. Донецьку.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» введено в дію зазначене рішення Ради національної безпеки і оборони України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» місто Донецьк віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Крім того, постановою Верховної Ради України від 17.03.2015 р. № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України. Місто Донецьк, відповідно до додатку до цієї постанови, знаходиться на окупованій території.

У зв'язку із зазначеним позивач не має можливості здійснювати господарську діяльність у м. Донецьку, що обумовлює доведеність наявність обставин непоборної сили.

За приписами пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Відтак, амортизація здійснюється лише щодо основних засобів протягом строку їх корисного використання, а неможливість корисного використання таких основних засобів унеможливлює їх амортизацію, відповідно, відсутність в податковій декларації на прибуток за 2014 рік витрат на поліпшення основних засобів не є підставою для висновку про не створення таких основних засобів.

Доводи апелянта про відсутність первинних документів на підтвердження вартості здійсненого будівництва (акти виконаних робіт за формою КБ-2в, довідки форми КБ-№) також є безпідставними.

Як зазначено вище, спірне податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість прийнято контролюючим органом за наслідками здійснення камеральної перевірки.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Тобто, в ході камеральної перевірки не повинна досліджуватися первинна документація, а контролюючим органом перевіряється тільки податкова звітність платника податків.

За приписами п. п. 200.10, 200.11 ст. 200 цього кодексу протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В даному випадку відповідачем не приймалось рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків з питання визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, відповідно, платник податків був позбавлений можливості надати контролюючому органу первинні документи на підтвердження здійснення витрат на будівництво.

Такі документи (довідка форми № КБ-3) надано позивачем до матеріалів справи, якими підтверджена вартість робіт з будівництва.

Сукупність зазначених вище обставин свідчить, що підстави, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, знаходяться поза межами приписів Податкового кодексу України.

Оскільки формування позивачем податкового кредиту внаслідок спорудження (будівництва) основних фондів (основних засобів) (капітального будівництва) підтверджено належним чином оформленими податковими накладними, що не заперечується відповідачем, факт понесення витрат підтверджено належними первинними документами, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № 0000541504 від 04.11.2015 р.

В даній частині судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованим задоволення позову в іншій частині позовних вимог, виходячи наступного.

Згідно з п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено п. 200.13 ст. 200 на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до пункту 200.15 у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Кабінет Міністрів України постановою від 17.01.2011 р. № 39 затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (чинного на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір; далі - Порядок). Відповідно до пункту 9 цього Порядку на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

За змістом норм пункту 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, пункту 9 Порядку бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування податку на додану вартість у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.

Відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості. Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема в постанові від 16.09.2015р. у справі за позовом ПАТ «Донагроімпекс» до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області, ГУ Державної казначейської служби України в Донецькій області, Управління Державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість; в постанові від 31.05.2016 р. у справі за позовом ТОВ «Аскоп-Україна» до ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів.

Відповідно до частини 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є помилковим, не відповідає вищевикладеній позиції Верховного Суду України та правильному способу захисту порушеного права позивача. Згідно з правовою позицією Верхового Суду України, викладеною в зазначених вище постановах, способом захисту права платника податку на додану вартість на відшкодування за рахунок бюджетних коштів суми надмірно сплаченого податку є зобов'язання контролюючого органу виконати встановлений правовими нормами обов'язок прийняти висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, та направити такий висновок до органу державної казначейської служби.

Враховуючи завдання адміністративного судочинства, визначені у ст. 2 КАС України, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 11 КАС України, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність захисту порушеного права позивача у відповідності до вищевказаних законодавчих норм та правової позиції Верховного Суду України, а саме у спосіб зобов'язання відповідача прийняти висновок про відшкодування з бюджету на користь ТОВ «Рітейл Ультра» за податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2015 р. суми податку на додану вартість в розмірі 1953031 грн. та надати цей висновок до органів Державної казначейської служби України.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Ухвалою судді-доповідача про відкриття апеляційного провадження у справі відстрочено апелянту сплату судового збору до вирішення справи по суті, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 88, 94 КАС України з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 32225 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 р. в справі № 804/3655/16 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 р. в справі № 804/3655/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправної бездіяльності, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість скасувати.

Прийняти в справі № 804/3655/16 нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправної бездіяльності, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000541504, прийняте Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області 04.11.2015 р., про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1953031 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 488258 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 р.

Зобов'язати Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Кіровоградській області прийняти висновок про відшкодування з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра» податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2015 р. у сумі 1953031 грн. та надати цей висновок до органів Державної казначейської служби України.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України (Отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101; Код ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012) з бюджетних асигнувань Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39484073, вул. Глинки, 2, м. Кіровоград, 25009) судовий збір у розмірі 32225 (тридцять дві тисячі двісті двадцять п'ять) грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 17.11.2016 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко