Ухвала

від 15.11.2016 по справі 826/252/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/252/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

15 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

При секретарі судового засідання: Грабовській Т.О.

За участі представників:

позивача: Поправко Б.О.;

відповідача: Кимали Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комод Менеджмент» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.16р. у справі №826/252/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комод Менеджмент» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.08.14р. №0003482201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.15р., яка набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.15р., адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.12.15р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.15р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.15р. - скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Підставою для скасування рішень судів попередніх інстанції слугував висновок суду касаційної інстанції про те, що судами не надано повної оцінки господарським операціям позивача; не встановлено наявності спеціальної податкової правосуб'єктності, фактичного здійснення оподатковуваних операцій позивача з контрагентом, умов для здійснення господарської діяльності, обладнання та виробничих потужностей, а також трудових ресурсів, кваліфікованих спеціалістів, які мають наукові, технічні або інші спеціальні знання у відповідній галузі господарювання, у тому числі із можливим залученням третіх осіб, на момент укладення і вчинення спірних правочинів; не надано оцінку способу використання отриманої рекламної продукції у власній господарській діяльності позивача.

За результатами нового розгляду даної справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.16р. у задоволенні адміністративного позову відмолено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські операції між позивачем та його контрагентом були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що підтверджується документально.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Договору управління майном від 01.01.01р. № 1 - управитель майна ТОВ «КОМОД МЕНЕДЖМЕНТ» 37553570 (код ЄДРПОУ 541645419) з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ПП ТРЕЙДСТОУН» (код ЄДРПОУ 38471866) за період з 01.01.14р. по 31.01.14р., за результатами якої складено акт № 1891/26-53-22-01-21/541645419 від 06.08.14р.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення 22.08.14р. №0003482201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 628 121 грн., в т.ч. основний платіж - 502 497 грн., штрафні (фінансові) санкції - 125 624 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: п. 198.6 ст. 198, п. п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 502 497 грн., в тому числі: за лютий 2014 року на суму 293 747 грн.; за березень 2014 року на суму 33 750 грн.; за квітень 2014 року на суму 175 000 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що актом ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області № 278/05-62-22-01/38471866 від 23.04.14р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ПП ТРЕЙДСТОУН» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Авист», ТОВ «Олівест» за січень 2014 року» встановлено відсутність реальності здійснення ТОВ «ПП ТРЕЙДСТОУН» господарських операцій з придбання у ТОВ «Авист», ТОВ «Олівест» за січень 2014 року товарів (робіт, послуг) з метою формування штучного податкового кредиту, спрямованого на надання податкової вигоди для підприємств покупців. Згідно АІС «Податковий блок» ТОВ «ПП ТРЕЙДСТОУН» має стан - 28 «триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДПС)»; 16.04.14р. анульовано свідоцтво платника ПДВ від 01.02.13р. № 200099766 за ініціативою платника податків (41-ліквідація за власним бажанням).

Окрім того, оперативним управлінням ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області складено висновок від 27.03.14р. № 102 щодо результатів відпрацювання ризикового платника податків, згідно якого ТОВ «ПП ТРЕЙДСТОУН» (код не знаходиться за юридичною адресою: 83086, Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Артема, буд. 27, місцезнаходження керівника Локтіонова В.Л. не встановлено.

Також у акті № 278/05-62-22-01/38471866 міститься висновок про те, що перевіркою не підтверджено реальності здійснення операцій ТОВ «ПП ТРЕЙДСТОУН» по придбанню у січні 2014 року у ТОВ «Авист» у сумі 9 783 205,80 грн. та ТОВ «Олівест» у сумі 1118366,80 грн. та подальшої реалізації підприємствам-покупцям, зокрема, Договір управління майном між ТОВ «КОМОД НА ЛІВОБЕРЕЖНІЙ» та ТОВ «КОМОД МЕНЕДЖМЕНТ» на суму ПДВ 502 496,67 грн.

До ЄРДР внесено кримінальне провадження № 32014050000000029 від 28.03.14р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України відносно посадової особи ТОВ «ПП ТРЕЙДСТОУН».

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з придбання рекламних послуг, їх зміст та обсяг в цілях господарської діяльності позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий облік у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «КОМОД МЕНЕДЖМЕНТ» (Управитель майном за Договором управління майном, укладеного між ТОВ «КОМОД НА ЛІВОБЕРЕЖНІЙ» та ТОВ «КОМОД МЕНЕДЖМЕНТ») (Замовник) та ТОВ «ПП ТРЕЙДСТОУН» (Виконавець) був укладений Договір про надання рекламних послуг від 25.02.13р. № 25/02-2013, за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовникові послуги з виготовлення та (або) розповсюдження рекламних матеріалів відповідно заявки та/або ескізу (зображення, аудіо-відео-трансляції тощо) замовника (надалі - Послуги), а замовник зобов'язується прийняти надані виконавцем послуги та оплатити їх вартість в повному обсязі та у встановлені строки (пп. 1.1 п. 1 Договору № 25/02-2013).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано: акти приймання-передавання робіт (надання послуг) від 28.02.14р. №№ Т-000000000081, Т-000000000094, Т-000000000095, Т-000000000127, Т-000000000128; податкові накладні №№ 81, 82 від 29.01.14р., №№ 94, 95 від 30.01.14р., № 128 від 31.01.14р., а також копії фото звітів.

Оплата вартості придбаних послуг здійснювалась у безготівковій формі.

18.11.13р. між ТОВ «КОМОД МЕНЕДЖМЕНТ» (Управитель майном за Договором управління майном, укладеного між ТОВ «КОМОД НА ЛІВОБЕРЕЖНІЙ» та ТОВ «КОМОД МЕНЕДЖМЕНТ») (Замовник) та ТОВ «ПП ТРЕЙДСТОУН» (Виконавець) був укладений Договір про надання рекламних послуг № 18/11-2013, за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовникові послуги з виготовлення та/або розповсюдження рекламної продукції замовника (Послуги), а замовник зобов'язується прийняти надані Послуги та оплатити їх вартість у повному обсязі та у встановлені строки.

Рекламною продукцією відповідно до пп. 1.2 п. 1 Договору № 18/11-2013 є: рекламний аудіоролик Замовника, що призначений для транслювання на спеціальних носіях реклами - радіостанціях ФМ-діапазону м. Києва.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано: акт приймання-передавання робіт (надання послуг) від 28.02.14р. № Т-000000000079 та податкову накладну № 79 від 28.01.14р.

Оплата вартості придбаних послуг здійснювалась у безготівковій формі.

Колегія суддів зазначає, що податковим органом не заперечується оформлення первинних документів за наслідками господарських операцій, втім ставиться під сумнів можливість виконання контрагентом взятих на себе обумовленими договорами зобов'язань.

Так, про відсутність факту здійснення господарської операції та необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Тобто, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції: наявність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень як платника, так і контрагента, які б свідчили про наявність товарного характеру операцій, унеможливлюють висновок щодо реальності придбання товарів (робіт, послуг), фактичного та обґрунтованого понесення позивачем витрат з їх придбання, наявності правових та фактичних підстав для віднесення сум до складу податкового кредиту.

Наявність у покупця належним чином оформлених податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення сум, визначених ними, до складу податкового кредиту, оскільки, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі, якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як встановлено актом ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області № 278/05-62-22-01/38471866 від 23.04.14р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ПП ТРЕЙДСТОУН» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Авист», ТОВ «Олівест» за січень 2014 року» у ТОВ «ПП ТРЕЙДСТОУН» відсутні достатні трудові та економічні ресурси для виконання взятих на себе зобов'язань; товариство не знаходиться за місцезнаходження. Згідно АІС «Податковий блок» ТОВ «ПП ТРЕЙДСТОУН» має стан - 28 «триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДПС)»; 16.04.14р. анульовано свідоцтво платника ПДВ від 01.02.13р. № 200099766 за ініціативою платника податків (41-ліквідація за власним бажанням).

Доказів протилежного позивачем не надано.

Колегія суддів зазначає, що наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість податкового обліку первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету.

Втім, з наданих позивачем документів не вбачається, які критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність придбання їх в межах господарської діяльності позивача і правомірність формування податкового обліку.

Згідно з підпунктом 14.136 Податкового кодексу України підприємництво - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Розглядувана позиція випливає зі змісту підпункту 14.1.231 Податкового кодексу України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину.

При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку, і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання).

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що контрагент позивача має адміністративно-господарські можливості на виконання взятих на себе зобов'язань по господарських операціях, наявність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи наявність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Не надано й доказів на підтвердження того, саме ТОВ «ПП ТРЕЙДСТОУН» фактично було розміщено рекламний аудіовізуальний ролик на плазмових панелях в мережах супермаркетів міста Києва, контекстну рекламу з посиланням на веб-сайт замовника у мережі Інтернет за допомогою Google AdWords, виготовлено та розміщено реклами на сіті-лайтах, виготовлено та розміщено рекламу на біг-бордах в місті Києві, розміщено рекламу на радіостанціях ФМ-діапазону, що транслюються у місті Києві.

Надані позивачем в підтвердження реальності господарських операцій фото звіти не є беззастережним доказом того, що рекламні послуги надавались саме ТОВ «ПП ТРЕЙДСТОУН».

Окремої уваги заслуговує й та обставина, що до ЄРДР внесено кримінальне провадження № 32014050000000029 від 28.03.14р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України відносно посадової особи ТОВ «ПП ТРЕЙДСТОУН».

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комод Менеджмент» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.16р. у справі №826/252/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.16р. у справі №826/252/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 21.11.16р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Глущенко Я.Б.