Рішення

від 15.11.2016 по справі 500/1225/13-ц

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/1225/13-ц

Провадження № 2/500/559/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Грубіян Л.І,

при секретарі - Івановій Л.П..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїл справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Спіка», третя особа Ізмаїльська міська рада Одеської області про відновлення каналізаційних колодязів, усунення перешкод в доступі та користуванні внутрішньо дворовою каналізаційною мережею, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, який 12.04.2016 року уточнили та просять стягнути з відповідача ВКФ «Спіка»ТОВ 44665,56 грн. матеріальної шкоди, 10000 моральної шкоди, судові витрати та витрати на адвоката, а також зобов'язати Виробничо-комерційну фірму ТОВ «Спіка» виконувати обов'язки, визначені в договорі купівлі продажу комунального від 23.02.2000р. та у договорі оренди землі від 16.02.2006р.: забезпечити повсякденно вільний доступ на територію частини земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, на якій знаходиться каналізаційна мережа позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 через обидва входи: через ворота по АДРЕСА_1 та через металеву хвіртку, яка розташована на суміжній межі земельних ділянок; ліквідувати накопичені за багато років купи будівельних обламків та побутового сміття навколо каналізаційних колодязів, на з'єднувальній лінії каналізаційної мережі; звільнити простір , на якому розташовані каналізаційні колодязі та з'єднувальна лінія каналізаційної мережі від будь якої рослинності; не чинити перешкод у вільному доступі до п'яти каналізаційних колодязів, розташованих на земельній ділянці по АДРЕСА_1, в м. Ізмаїлі, для чого утримувати частину земельної ділянки, на якій розташовані вказані колодязі у належному санітарно-технічному, протипожежному та екологічному стані.

10.10.2016 року позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 змінили позовні вимоги та просили на підставі зведеного кошторису вартості капітального ремонту каналізаційної мережі стягнути з відповідача 44544,10 грн. та по 100 00 грн моральної шкоди кожному.

Підтримуючи позов позивачка ОСОБА_1 пояснила, що вона є власником земельної ділянки площею 0,0965га по АДРЕСА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку номер 01.06.507.00046 бланк серії НОМЕР_1 від 04.08.2006 року.

На зазначеній земельній ділянці розташований житловий будинок, що належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину від 20.05.1993 року. ОСОБА_2 є членом сім'ї та мешканцем вказаного будинку.

Для забезпечення нормального функціонування будинку та задоволення їх санітарно-гігієнічних потреб необхідне забезпечення безперебійного водовідведення стічних вод для цього вони використовують внутрішньо дворову каналізаційну мережу, що приєднана до вуличної каналізаційної мережі, яка обслуговується Комунальним підприємством «Ізмаїльське виробниче управління водно каналізаційного господарства» (КП «ІВУВКГ»).

Частина каналізаційної мережі побудована їх силами відповідно до технічних умов, наданих Комунальним підприємством «ІВУВКГ» від 26.12.1997 року № 56К та робочого проекту підключення будинку АДРЕСА_2 до міської мережі каналізації в місті Ізмаїл ОКП - 3 «Укрпроектконструкція» у 1998 році, решта мережі існувала до 1996року на суміжній земельній ділянці був розташований дошкільний навчальний заклад «Колобок» на теперішній час каналізаційна мережа експлуатується тільки позивачами.

Суміжна земельна ділянка 16.02.2006 року на умовах оренда була передана в користування ВКФ «Спіка» ТОВ в зв'язку з чим каналізаційні мережі залишились на орендованій ділянці, що затрудняє її обслуговування. В вищевказаному договорі, вказано що вони позивачі вправі користуватися існуючою каналізаційною мережею.

Позивач ОСОБА_2 також підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з'явився хоч про час слухання справи неодноразово сповіщався належним чином. Враховуючи, що по справі, яка тривалий час розглядалася судом, всі сторони неодноразово давали свої пояснення та заперечення, надавали документи, суд вважає, що неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи і розглядає справу за відсутністю вказаних осіб по наявним доказам відповідно до ст.169 ЦПК України.

Представник третьої особи Ізмаїльської міської ради проти задоволення позову не заперечувала та залишила це питання на розсуд суду, пояснивши, що спір має вирішуватись між позивачами та володільцем по договору оренди ТОВ «ВКФ «СПІКА».

Перевіривши матеріали справи, вислухавши осіб, що беруть участь у справі, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що має бути задоволеним частково.

Згідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що згідно до технічних умов комунального підприємства «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» № 56-К від 26 грудня 1997 року позивачі є частково власниками і частково користувачами внутрішньо дворової каналізаційної мережі від колектору, розташованого по АДРЕСА_3 до вводу в житлові будинки АДРЕСА_2. Цей факт підтверджується довідкою комунального підприємства «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» № 497 від 26 червня 2003 року. Частково вказана каналізаційна мережа проходить по земельній ділянці за АДРЕСА_1, яка належить третій особі Раді, та перебуває в користуванні на правах оренди у відповідача ТОВ «Спіка» відповідно до договору оренди від 16 лютого 2006 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду скасовано рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 27.2012р. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 27.04.2012р. про відновлення каналізаційних колодязів, усунення перешкод в доступі та користуванні внутрішньо дворовою каналізаційною мережею, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, для вияснення питання кому на праві власності належить каналізаційна мережа, та чим обґрунтовано, що каналізаційна мережа не працює з вини відповідача - судом встановлено, що право власності ні за ким не зареєстровано, так як це не передбачено чинним законодавством, з матеріалів справи вбачається, що в будівництві каналізаційної мережі частину виконали позивачі за власні кошти, що фактично є їх власністю, а частина колодязів і мережі існувала з радянського періоду (коли був дитсадок «колобок»), але вся повністю знаходиться в користуванні позивачів, і будь-хто інший нею не користується.

Оскільки питання про доступ та користування дворовою каналізаційною мережею з 2010 року не було вирішено, за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду від 06 листопада 2014 року, встановлено земельний сервітут та надано ОСОБА_1, ОСОБА_2 безоплатно та безстроково право вільного проходу та право використання частини земельної ділянки, власником якої є Ізмаїльська міська рада, яка знаходиться в оренді ВКФ «Спіка»ТОВ, що розташована по АДРЕСА_1 для використання та обслуговування каналізаційних колодязів та з'єднувальних ліній каналізаційної мережі. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.03.2015 року, рішення Ізмаїльського міськрайонного суду залишено без змін.

Однак адміністрація ВКФ «Спіка» ТОВ і на теперішній час не надає їм можливості проходу та проїзду на земельну ділянку.

Відповідно заподіяної шкоди в матеріалах справи мається постанова про відмову в порушені кримінальної справи від 12.07.2012р. де вказано, що 26.06.2007 року на орендованій ділянці ВКФ «Спіка» ТОВ відбулося загоряння сміття та засохлої трави, для того щоб вогонь не поширювався, директором ОСОБА_3 було прийнято рішення направити трактор для того щоб він згріб все сміття та суху траву на земельній ділянці. На час проведення зачисних робіт , через те що каналізаційні колодязі не були видно вони були пошкоджені трактором, вириті зі свого місця, частково засипані землею і сміттям, а кришки від люків загублені. Скоєного не оспорював відповідач, що підтверджується його листом від 11.07.2007 року. Отже відбулося пошкодження каналізаційної мережі та приведення її до неробочого стану, чим позивачам заподіяна майнова та моральна шкода, яку той повинен відшкодувати, в матеріалах справи достатньо доказів, актів обстежень, листів в різні інстанції, фотозйомки.

В Ухвалі Вищого спеціалізованого суду, вказано, що суд при розгляді справи не звернув уваги на акти від 19.09.2007р., 20.12.2007р. 28.07.2008р., що містяться в матеріалах справи, а саме, що стан колодязів задовільний, в робочому стані, але в цих же актах зазначено, що вони сухі, не використовуються за призначенням, це вказує, каналізаційна мережа пошкоджена і не працює. Вище вказане підтверджується Претензією Фонду комунального майна на адресу ВКФ «Спіка» ТОВ від 01.09.2012р. якою пропонується відповідачу сплатити штраф за те, що територія закладена шлакоблоками та іншим різноманітним сміттям.

23.09.2016р. вих..№1754 КП «ІПУВКГ» направили ОСОБА_1 Акт проведення обстеження існуючої каналізаційної мережі, що проходить від жилого будинку по АДРЕСА_2 по території земельної ділянки АДРЕСА_1 від 28.04.2015р. в якому вказано, що із 6 колодязів - 4 обстежити не надалось можливим так як вони накриті бетонними плитами, з/б кришками та засипані землею, 2 були оглянуті №1 в робочому стані; №5 - лоток засмічений, рух стоків не виявлено(а/с 166 т.5).

Згідно ст.ст.22,1166 ЦК України. шкода, заподіяна майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду, у повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що позивачів на ділянку відповідач не допускав, вони не могли належним чином утримувати каналізаційну мережу на земельній ділянці за АДРЕСА_1, а з боку відповідача, відбулося її пошкодження та приведення до неробочого стану. Цей факт підтверджений протоколами третьої особи Ради, постановами про відмову в порушенні кримінальної справи, а також власним листом відповідача. З огляду на вищевказане, суд доходить висновку, що пошкодження каналізаційної мережі позивачів відбулося саме через провину відповідача. А тому відповідач повинен відшкодувати позивачам матеріальну шкоду.

Розмір матеріальної шкоди, завданої позивачці, шляхом пошкодження каналізаційної мережі, є сума, необхідна для відновлення останньої, яка встановлена фахівцем і становить згідно зведеного кошторису вартості капітального ремонту, з урахуванням поточних цін станом на 11.12.2015 року становить 42815,00 грн., а також збитки понесені позивачами за розробку кошторису 928,64, також на прочистку каналізаційної мережі 800,64 грн., а всього 44544,10 грн.

Згідно ст.23 ГК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення його прав. Моральна шкода полягає у фізичному болі і стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відносно нього самого, членів його сім'ї або близьких родичів; у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням або ушкодженням його майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Згідно ст.1167 ГК України моральна шкода відшкодовується особою що його, що заподіяло, за наявності його провини.

Відповідач допустив незаконні дії відносно майна, що належить позивачам, порушивши звичний образ життя, жінка похилого віку та член її сім'ї інвалід 2-ї групи, протягом тривалого часу, майже 10 років позбавлені в можливості користування каналізацією, змушені звертати до різних інстанцій за захистом свого порушеного права, чим завдав моральну шкоду. Тому вимоги щодо стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується ст.88 ЦПК України. До них відносяться витрати на сплату судового збору 251,00 грн. та збору на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст.22,23,625,1166,1167 ЦК України, ст.ст.10,11, 58-60,88,209,212,213,215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Спіка», третьої особи - Ізмаїльської міської Ради, відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Спіка» на користь ОСОБА_1 44544,10 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Спіка» на користь ОСОБА_1 5000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Спіка» на користь ОСОБА_2 5000 моральної шкоди.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Спіка» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору 251грн. та 120грн.витрат на ІТЗ.

В решті частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.І.Грубіян