Рішення

від 15.11.2016 по справі 915/906/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Справа № 915/906/16

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

з участю представників сторін:

від ПАТ В«МиколаївобленергоВ» - ОСОБА_1, дов. від 28.12.2015 р. № 01/53-630, ОСОБА_2, дов. від 11.11.2016 р. № 01/53;

від ОСББ В«Комунар-4В» - ОСОБА_3, керівника, ОСОБА_4, дов. від 03.09.2016 р., ОСОБА_5, дов. від 01.06.2016 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом публічного акціонерного товариства (ПАТ) В«МиколаївобленергоВ» ,

54017, вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв,

поштова адреса: 54055, вул. Чигрина, 94, м. Миколаїв,

до об'єднання співвласників багатоквартироного будинку (ОСББ) В«Комунар-4В» ,

54055, вул. Чкалова, 84, м. Миколаїв,

про визнання додаткової угоди від 20.07.2016 р. з додатками №№ 4, 10 до договору від 12.06.2008 р. № 44/663, укладеною на умовах проекту, наданого ПАТ В«МиколаївобленергоВ» ,

та зустрічним позовом ОСББ В«Комунар-4В»

до ПАТ В«МиколаївобленергоВ»

про визнання недійсним договору від 12.06.2008 р. № 44/663 та зобов'язання укласти новий договір, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ В«МиколаївобленергоВ» звернулося до ОСББ В«Комунар-4В» з позовною заявою про визнання додаткової угоди від 20.07.2016 р. з додатками № № 4, 10 до раніше укладеного між ними договору від 12.06.2008 р. № 44/663 на постачання електричної енергії, укладеною на умовах проекту, запропонованого ПАТ В«МиколаївобленергоВ» , посилаючись на відмову ОСББ В«Комунар-4В» узгодити графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та порядок оплати електричної енергії та підписати спірні додатки.

Необхідність зазначених у додатках до договору змін обґрунтовано тим, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 29.10.2015 р. № 2684 В«Про затвердження змін до Правил користування електричною енергієюВ» внесено у пп.6.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕКП України від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованих у Мінюсті України 02.08.21996 р. № 417/1442 (далі - ПКЕЕ), зміни, а саме: оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати.

За такими вимогами ухвалою суду від 22.08.2016 р. порушено провадження за первісним позовом у даній справі.

У відзивах від 12.09.2016 р. та 04.10.2016 р. ОСББ В«Комунар-4В» не визнав позов повністю, вважаючи запропоновані ПАТ В«МиколаївобленергоВ» зміни в додатках №№ 4 та 10 до договору безпідставними, так як унесення НКРЕКП змін до пп. 6.6 ПКЕЕ не поширюється на населення, яке представляє ОСББ В«Комунар-4В» , і тому до спірних правовідносин належить застосовувати положення Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357.

До розгляду справи по суті ОСББ В«Комунар-4В» звернулося із зустрічною позовною заявою від 12.10.2016 р., в редакції від 01.11.2016 р., до ПАТ В«МиколаївобленергоВ» про визнання договору, внесення змін до якого є предметом розгляду первісного позову, недійсним господарським зобов'язанням з моменту його укладення та зобов'язання відповідача укласти новий договір у відповідності до положень ПКЕЕН України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірний договір з попередником ПАТ В«МиколаївобленергоВ» від імені ОСББ В«ЖСК- Комунар-4В» , правонаступником котрого є ОСББ В«Комунар-4В» , підписано особою, яка діяла без згоди загальних зборів співвласників, і тому не мала повноважень на укладання цього договору; що, у відповідності до ст. 22 Закону України В«Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинкуВ» , стороною договору на постачання електроенергії у житлові та нежитлові приміщення мають бути їх власники, а не ОСББ В«Комунар-4В» , як передбачено спірним договором, тому укладання цього договору є незаконним; що у спірному договорі занижено категорію надійності електропостачання будинку, а саме: з 2-ої на 3-тю, внаслідок чого живлення будинку здійснюється по одній кабельній лінії замість двох, чим порушено приписи Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) та Державних будівельних норм інженерного обладнання будинків і споруд щодо проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення ДБН В.2.5-23:2010, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15.02.2010 р. № 64, котрими передбачено, що житлові будинки більше п'яти поверхів, обладнаних плитами на природному газі відносяться до ІІ категорії надійності електропостачання; що межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності, згідно додатку № 8 до спірного договору, встановлена у трансформаторній підстанції ТП - 743, котра знаходиться за межами господарської компетенції та функціональної відповідальності ОСББ В«Комунар-4В» , що не узгоджується з положеннями Законів України В«Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинкуВ» та В«Про особливості здійснення права власності в багатоквартирних будинкахВ» , згідно яких ОСББ відповідає лише за будинок та земельну ділянку, на якій він розташований і здійснює реалізацію житлово-комунальних прав співвласників будинку лише в межах указаних повноважень. Крім того, визначені у додатку № 8 до спірного договору умови суперечать ч. 2 п. 2.2. ПКЕЕ, у відповідності до якої межа експлуатаційної відповідальності між споживачем і електропередавальною організацією за технічний стан і обслуговування електроустановок напругою до 1000 В установлюється, у разі кабельного вводу зокрема, на наконечниках кабелю живлення, приєднаних до ввідних клем першого комутаційного апарата, встановленого у будівлі споживача.

Ухвалою суду від 13.10.2016 р. за зустрічною позовною заявою порушено провадження у справі, котру об'єднано з даною справою.

У відзиві ПАТ В«МиколаївобленергоВ» зустрічний позов не визнає повністю, вважаючи спірний договір дійсним, укладеним за наявності достатніх правових підстав.

Вислухавши думку представників сторін, які наполягають на доводах, викладених відповідно у первісному та зустрічному позовах і у відзивах на них, пояснення представника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної та теплової енергії у Миколаївській області, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами у справі укладено договір від 12.06.2008 р. № 44/663 про постачання електричної енергії, згідно умов якого ВАТ ЕК В«МиколаївобленергоВ» (постачальник), правонаступником якого є ПАТ В«МиколаївобленергоВ» , продає ОСББ В«ЖСК- Комунар-4В» , правонаступником котрого є ОСББ В«Комунар-4В» (споживачу), електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених у розділі 5 договору, з урахуванням умов розділу 6 договору та додатку № 1 В«Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачуВ» , згідно з фактичною категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, до комутаційного апарату, визначеного додатком № 8 В«ОСОБА_2 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторінВ» , - для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 17,0 кВт, а споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі згідно умов договору (п.п. 1, 2.2.2 договору).

Підпунктом 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони керуються чинним законодавством України та ПКЕЕ, затвердженими в установленому порядку.

У додатку № 4 до договору сторони погодили графік зняття показів обліку електричної енергії, зокрема, що споживач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 13 числа, а в додатку № 10 до договору - порядок оплати поставленої електроенергії: обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до В«ОСОБА_2 про використану електричну енергіюВ» . Рахунок на оплату за фактично спожиту за розрахунковий період електричну енергію та за перетікання реактивної електроенергії (за наявності додатку № 5) має бути оплачено відповідачем протягом 5 операційних днів з дня отримання (п.п. 2, 3 додатку № 10).

Сторонами визнається, що електропостачання житлового будинку ОСББ В«Комунар-4В» здійснюється за спірним договором на електропостачання.

05.07.2016 р. ПАТ В«МиколаївобленергоВ» вручено лист від 05.05.2016 р. № 3242/04-11 із доданими до нього у двох примірниках додаткової угоди і додатками №№ 4,10 до укладеного між ними договору (а.с. 23-26) керівнику ОСББ В«Комунар-4В» . Із змісту зазначених документів випливає, що підставою їх направлення є набрання чинності постанови НКРЕКП від 29.10.2015 р. № 2684 В«Про затвердження змін до Правил користування електричною енергієюВ» , при цьому у додатках №№ 4,10 змінено графік та порядок оплати споживачем поставленої електричної енергії. Так, у додатку № 4 датою знімання показань розрахункових засобів обліку визначено щомісячного 26 числа, а в додатку № 10 передбачено, зокрема, що споживач до 20 числа місяця протягом розрахункового періоду здійснює плановий платіж у сумі вартості 100 % заявленого обсягу споживання активної електричної енергії поточного розрахункового періоду на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планового платежу та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію (п. 2 додатку № 10 в редакції від 27.04.2016 р.).

На підписання таких змін не надано згоди ОСББ В«Комунар-4В» , що випливає з відповіді останнього від 12.07.2016 р.

У зв'язку з таким ПАТ В«МиколаївобленергоВ» направлено ОСББ В«Комунар-4В» лист від 20.07.2016 р. № 5341/10-06ю із доданими до нього двома примірниками додаткової угоди і додатків №№ 4, 10 до укладеного між ними договору, котрий отримано ОСББ В«Комунар-4В» 26.07.2016 р., що підтверджується підписом уповноваженої особи останнього на поштовому повідомленні про вручення відправлення з указаним листом. Із змісту зазначених документів випливає, що підставою їх направлення є набрання чинності постанови НКРЕКП від 29.10.2015 р. № 2684 В«Про затвердження змін до Правил користування електричною енергієюВ» , якими внесено зміни щодо порядку оплати за електричну енергію, та відсутність згоди ОСББ В«Комунар-4В» на здійснення оплати вартості електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком, запровадження котрої можливе за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої взаємної згоди, згідно внесених зазначеною постановою НКРЕКП змін, застосовується порядок оплати за електричну енергію, викладений у проекті додатку № 10 до договору. Так, у додатку № 4 датою знімання показань розрахункових засобів обліку визначено щомісячного 26 числа, а в додатку № 10 передбачено, зокрема, що споживач до 20 числа місяця до початку розрахункового періоду здійснює оплату на наступний розрахунковий період (попередню оплату) у сумі вартості 100 % заявленого обсягу споживання електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планового платежу та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію (п. 2 додатку № 10 в редакції від 20.07.2016 р.).

На даний час розбіжності між сторонами не врегульовано.

Згідно чинного господарського законодавства, проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими (ст. 181 ГК України).

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що ПАТ В«МиколаївобленергоВ» звернулося з позовом про врегулювання розбіжностей, які виникли щодо внесення змін до укладеного між ними договору, у визначений господарським законодавством 20-денний строк.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ В«МиколаївобленергоВ» посилається на те, що зміни графіку зняття показів засобів обліку електричної порядку та порядку здійснення розрахунків вартості електричної енергії, викладені у проектах додатків № № 4,10 до укладеного між ними договору про постачання електричної енергії, внесено на підставі вказаною вище постановою НКРЕКП змін до пп. 6.6 ПКЕЕ, так як ОСББ В«Комунар-4В» є юридичною особою і на неї поширюється дія постанови НКРЕКП про зміну порядку оплати електричної енергії.

Суд вважає, що такі вимоги ПАТ В«МиколаївобленергоВ» не узгоджуються з положеннями чинного законодавства України.

Законом України В«Про електроенергетикуВ» визначено, що постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору (ст. 1 Закону). Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕКП) (ч.2 ст. 11 Закону). Основними завданнями НКРЕКП, є, зокрема, розроблення та затвердження правил користування електричною енергією, які включають правила користування електричною енергією для побутових споживачів (ч.1 ст.12 Закону).

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст.275 ГК України).

Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні договору енергопостачання, врегульовуються відповідно до вимог господарського законодавства (ч. 4 ст. 275 ГК України).

ПКЕЕ визначено, що договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України (п.1.2 ПКЕЕ).

Укладаючи договір на постачання електричної енергії в частині порядку оплати електричної енергії, визначеного у додатку № 10 до договору, сторони враховували положення ПКЕЕ, і їх п.6.6 зокрема, котрий було викладено в такій редакції: В« 6.6. Оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію.

Підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії.

Споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період.

Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.В»

У подальшому абзац 3 п.6.6 постановою НКРЕ від 25.12.2008 р., зареєстрованою в Мінюсті України 05.02.2009 р. за № 106/16122, доповнено реченням: В«За наявності фінансової можливості та за погодженням з постачальником електричної енергії зазначені підприємства, установи та організації можуть здійснювати попередню оплату вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії.В»

У відповідності до зазначеної вище постанови НКРЕКП від 29.10.2015 р. № 2684 В«Про затвердження змін до Правил користування електричною енергієюВ» , зареєстрованою в Мінюсті України 26.11.2015 р. за № 1477/27922, пп.6.6 ПКЕЕ викладено в такій редакції: В«п.6.6. Оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком.

У разі систематичного (тричі впродовж календарного року) порушення споживачем, який застосовує порядок оплати авансовими та/або плановими платежами, умов договору про постачання електричної енергії в частині своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії авансовими та/або плановими платежами постачальник електричної енергії має право ініціювати внесення змін до договору в частині переведення споживача на попередню оплату заявлених обсягів споживання електричної енергії.

Споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період.

Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.В»

Суд визнає, що у п.6.6 ПКЕЕ внесено зміни щодо порядку здійснення оплати електричної енергії споживачами, проте відсутні положення про те, що укладені між постачальниками електричної енергії та споживачами договори належить привести у відповідність із зазначеними змінами.

Суд також визнає, що зазначена вище постанова НКРЕКП від 29.10.2015 р. № 2684 не стосується питань, урегульованих сторонами у додатку № 4, проект котрого є спірним.

Цивільним законодавством України передбачено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст.651 ЦК України).

Зміна договору також можлива у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (ст.652 ЦК України).

ПАТ В«МиколаївобленергоВ» у первісному позові не наведено і не обґрунтовано умов, згідно яких законодавством України передбачається можливість зміни судом укладеного з ОСББ В«Комунар-4В» договору постачання електричної енергії. Наявність наведених позивачем змін ПКЕЕ, суд не вважає достатньою підставою для зміни договору.

За таких обставин, суд визнає, що ПАТ В«МиколаївобленергоВ» не доведено своїх позовних вимог, а тому у задоволенні первісного позову належить відмовити.

Вирішуючи зустрічний позов ОСББ В«Комунар-4В» , суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законами України В«Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинкуВ» , В«Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинкуВ» .

Згідно приписів Закону України В«Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинкуВ» , спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (п.6 ч.1 ст.1 Закону).

Забезпечуючи утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень (ч. 7 ст. 22 Закону України В«Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинкуВ» в редакції Закону України В«Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинкуВ» ).

У відповідності з додатком № 2 В«Перелік об'єктів споживачаВ» до договору, ОСББ В«Комунар-4В» отримує електроенергію для освітлення сходів та роботи ліфтів, і такі цілі підпадають під наведене вище визначення послуг, котрі мають оплачуватися ОСББ за тарифами для населення.

Ураховуючи викладене, суд визнає нікчемними доводи ОСББ В«Комунар-4В» про те, що на поставку електричної енергії для забезпечення утримання та експлуатації будинку, користування спільним майном, ПАТ В«МиколаївобленергоВ» належить укладати відповідні договори із мешканцями будинку, а не з ОСББ В«Комунар-4В» .

Щодо викладених у зустрічному позові інших доводів про недійсність спірного договору.

ПКЕЕ встановлено, що межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін. Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін (пп. 2.1 ПКЕЕ). Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою НКРЕ від 17.01.2013 р. № 32, визначено, що точка приєднання електроустановок замовника зазначається в договорі про приєднання. Точка приєднання має бути розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки (пп. 1.7 Правил).

На виконання зазначених положень Правил умовами спірного договору передбачено, що точка продажу електроенергії по кожному об'єкту споживача визначається додатком № 8 В«ОСОБА_2 розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторінВ» (п. 1 договору).

Згідно додатку № 8 до спірного договору, постачання електроенергії до будинку ОСББ В«Комунар-4В» за адресою: вул. Чкалова, 84, м. Миколаїв, здійснюється за допомогою кабельної лінії КЛ-0,4кВ АВВГ 3*50+1*25 мм. кв. L=90 м, - від ВРУ-0,4 кВ указаного будинку до комутаційного пристрою, встановленого у трансформаційній підстанції РУ-0,4 кВ ЗТП-743; межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності встановлена на наконечниках кабелю живлення, приєднаного до комутаційного пристрою, встановленого у вказаній трансформаторній підстанції.

Зазначена у додатку № 8 кабельна лінія, згідно довідки від 18.07.2016 р. № 107, на балансі ОСББ В«Комунар-4В» не обліковується. Відомості довідки узгоджується з рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради народних депутатів від 06.05.1980 р. № 424 В«Об утверждении акта государственной комиссии по приемке в эксплуатацию 9-ти этажного 36-кв. жилого дома по ул. Чкалова, 84, ЖСК В«Коммунар 4В» , яким пунктами 2 та 5 вирішено: В« 2. Правлению Жилищно-строительного кооператива В«Коммунар-4В» принять на баланс жилой дом и организовать его нормальную эксплуатациюВ» , В« 5. Комплексному предприятию В«Электрических сетейВ» принять на баланс электрические сети к дому и организовать их эксплуатациюВ» .

За твердженням ОСББ В«Комунар-4В» , воно є правонаступником В«ЖСК В«Комунар-4В» , вказаного у наведеному вище рішенні органу місцевого самоврядування, і це ПАТ В«МиколаївобленергоВ» не спростовується.

Кабельна лінія, по котрій здійснюється електропостачання будинку ОСББ В«Комунар-4В» , не значиться і на балансі ПАТ В«МиколаївобленергоВ» , що випливає із довідки товариства від 04.11.2016 р. № 7599/07-08.

ПКЕЕ передбачено, що межа експлуатаційної відповідальності між споживачем і електропередавальною організацією за технічний стан і обслуговування електроустановок напругою до 1000 В установлюється, зокрема, у разі кабельного вводу - на наконечниках кабелю живлення, приєднаних до ввідних клем першого комутаційного апарата, встановленого у ввідному пристрої будівлі споживача (ч. 2 п. 2.2). Якщо до електричних мереж електропередавальної організації приєднані електричні мережі, які на підставі права власності не належать жодному суб'єкту господарювання та через які електрична енергія передається до технологічних електричних мереж споживача, межа експлуатаційної відповідальності та точка продажу електричної енергії встановлюються на межі балансової належності споживача. Такі електричні мережі в установленому законодавством України порядку мають бути передані в господарське відання електропередавальної організації, до мереж якої вони приєднані (пп. 2.7 ПКЕЕ).

Отже, визначення у додатку № 8 до укладеного сторонами спірного договору межі експлуатаційної відповідальності суперечить викладеним вище обставинам щодо належності кабельної лінії, по котрій здійснюється електропостачання будинку ОСББ В«Комунар-4В» , та наведеним положенням Правил.

Суд вважає, що недотримання сторонами у додатку № 8 до договору вимог Правил щодо визначення межі відповідальності між споживачем і електропередавальною організацією є порушенням ст.27 Закону України В«Про електроенергетикуВ» , у відповідності до якої правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах.

Суд також вважає, що у цьому ж додатку № 8 до договору сторонами не дотримано вимог щодо визначення категорії надійності електропостачання будинку ОСББ В«Комунар-4В» . Так, у п.6 додатку зазначено, що схема доступу струмоприймачів у частині надійності електропостачання відповідає третій категорії струмоприймачів.

У відповідності до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), виокремлено категорії струмоприймачів за надійністю електропостачання:

струмоприймачі І категорії - струмоприймачі, переривання електропостачання яких може спричинити: небезпеку для життя людей, значний матеріальний збиток споживачам електричної енергії (пошкодження дорогого основного обладнання, масовий брак продукції), розлад складного технологічного процесу, порушення функціонування особливо важливих елементів комунального господарства. В складі струмоприймачів І категорії виділяється особлива група струмоприймачів, безперебійна робота яких необхідна для безаварійної зупинки виробництва з метою запобігання загрозі життю людей, вибухам, пожежам і пошкодженням високовартісного основного обладнання, втраті важливої інформації;

струмоприймачі II категорії - струмоприймачі, перерва електропостачання яких призводить до масового недовідпуску продукції, масових простоїв робітників, механізмів і промислового транспорту, порушення нормальної діяльності значної кількості міських і сільських жителів;

струмоприймачі III категорії - решта струмоприймачів, що не підпадають під визначення І та II категорій.

Пунктом 1.2.19 ПУЕ визначено, що струмоприймачів II категорії необхідно забезпечувати електроенергією від двох незалежних взаєморезервуючих джерел живлення. Для струмоприймачів II категорії в разі порушення електропостачання від одного з джерел живлення переривання електропостачання допустимі на час, необхідний для увімкнення резервного живлення діями чергового персоналу або виїзної оперативної бригади.

Згідно вимог Державних будівельних норм України (ДБН) В.2.5-23:2010 В«Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначенняВ» , затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15.02.2010 р. № 64, житлові будинки заввишки понад 5 поверхів із плитами на природному, скрапленому газі або твердому паливі належать до II категорії струмоприймачів.

Законом України В«Про будівельні нормиВ» передбачено, що його дія поширюється на суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність і забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ч.1 ст. 2 Закону). Застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Міжнародні, регіональні та національні (державні) будівельні норми, правила, стандарти інших держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 11 Закону).

Із пояснень представників сторін випливає, що при проектуванні та введені в експлуатацію будинку ОСББ В«Комунар-4В» його віднесено до ІІ категорії струмоприймачів із забезпеченням електропостачання від двох незалежних взаєморезервуючих джерел живлення. Таке узгоджується із поданою ОСББ В«Комунар-4В» схемою електропостачання будинку.

Згідно відзиву на зустрічний позов від 24.10.2016 р. № 7003/10-12ю резервний кабель живлення будинку ОСББ В«Комунар-4В» вийшов із ладу, що встановлено ПАТ В«МиколаївобленергоВ» в ході відповідної перевірки, і про це повідомлено ОСББ В«Комунар-4В» листом від 16.08 2016 р. № 6123/02-07.

Із змісту письмових пояснень ПАТ В«МиколаївобленергоВ» від 07.11.2016 р. випливає, що з моменту укладення спірного договору і до теперішнього часу живлення будинку ОСББ В«Комунар-4В» проводиться одним кабелем, а тому за цим критерієм електропостачання будинку відповідає III категорії електропостачання.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що укладаючи додаток № 8 до договору в частині відповідності ІІІ категорії надійності електропостачання струмоприймача будинку ОСББ В«Комунар-4В» сторони порушили вимоги законодавства щодо будівельних норм.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст. 215 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Ураховуючи викладене, суд визнає недійсним додаток № 8 В«ОСОБА_2 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (визначення точки продажу електричної енергії)В» до укладеного сторонами договору.

Поряд з цим, суд визнає, що підстав для визнання спірного договору в цілому немає. Згідно цивільного законодавства України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК України).

Суд відхиляє наведені у зустрічному позові як підстави недійсності спірного договору підписання цього договору представником ОСББ В«Комунар-4В» з перевищенням повноважень.

Спірний договір від імені ОСББ В«ЖСК Комунар-4В» , правонаступником якого є позивач за зустрічним позовом, підписано головою правління ОСОБА_6, повноваження якої підтверджуються довідкою від 01.06.2004 р. № 509 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, та наказом від 20.06.2016 р. № 2 про її звільнення. Дії ОСББ В«ЖСК Комунар-4В» та його правонаступника ОСББ В«Комунар-4В» щодо виконання своїх обов'язків за спірним договором та використання поставленої за цим договором електроенергії суд визнає діями, котрі підтверджують згоду ОСББ В«Комунар-4В» на укладення та виконання цього договору.

З урахуванням викладеного не підлягають задоволенню вимоги зустрічного позову про зобов'язання ПАТ В«МиколаївобленергоВ» укласти з ОСББ В«Комунар-4В» новий договір у відповідності до положень ПКЕЕН України.

Таким чином, суд визнає, що зустрічний позов підлягає задоволенню в частині визнання недійсним додатку № 8 В«ОСОБА_2 розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін (визначення точки продажу електричної енергії)В» , а в задоволенні решти вимог цього позову належить відмовити.

Визначаючи розмір відшкодування сторонам судового збору, суд виходить з такого.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони (ст.49 ГПК України).

ОСББ В«Комунар-4В» оплачено звернення до суду з позовом у даній справі судовим збором у сумі 1450 грн. згідно квитанції від 12.09.2016 р. № TS201258.

У відповідності до положень Закону України В«Про судовий збірВ» у редакції, чинній на час звернення ОСББ В«Комунар-4В» із зустрічною позовною заявою, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону).

У відповідності до Закону України В«Про Державний бюджет України на 2016 рікВ» , розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2016 р. становить 1378 грн., а тому указану суму судового збору належить стягнути з ПАТ В«МиколаївобленергоВ» .

У судовому засіданні 15.11.2016 р., згідно зі ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні первісного позову публічного акціонерного товариства В«МиколаївобленергоВ» відмовити повністю.

2. Зустрічний позов об'єднання співвласників багатоквартироного будинку В«Комунар-4В» задовольнити частково.

3. Визнати недійсним додаток № 8 В«ОСОБА_2 розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін (визначення точки продажу електричної енергіїВ» .

4. У задоволені решти позовних вимог об'єднання співвласників багатоквартироного будинку В«Комунар-4В» відмовити.

5. Стягнути з публічного акціонерного товариства В«МиколаївобленергоВ» , 54017, вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 23399393, на користь об'єднання співвласників багатоквартироного будинку В«Комунар-4В» , 54055, вул. Чкалова, 84, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 22441450, грошові кошти в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. на відшкодування витрат з оплати позову судовим збором.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.М. Коваль.

Повне рішення складено та підписано 18.11.2016 р.