Постанова

від 29.01.2016 по справі 804/7958/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2016 р. Справа № 804/7958/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Південбурводбуд" до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повідомлення-рішення від 04.12.14 № НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство «Південбурводбуд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.12.2014 №0002592202, винесене Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки, викладені в акті перевірки підприємства позивача, не відповідають фактичним обставинам справи, а винесене на їх підставі оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем правомірно включено податок на додану вартість до складу податкового кредиту, що відображено в реєстрі виданих податкових накладних та відповідає даним податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2014 року. Крім того, в позовній заяві міститься клопотання розглядати справу в порядку письмового провадження.

Також від представника позивача до судового засідання надійшло клопотання розглядати справу без його участі від 16.09.2015 року та повторно 20.10.2015 року.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, про що свідчать письмові заперечення, наявні в матеріалах справи. Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідолив.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частинами 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Із матеріалів справи встановлено, що Приватне Підприємство «Південбурводбуд» (далі - ПП «Південбурводбуд» або позивач) зареєстровано Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 09.10.08 за № 12271 1200000010625, підприємство є платником податків на загальних умовах та на час судового розгляду знаходиться на обліку в Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області.

Посадовими особами відповідача на підставі наказу від 30.10.14 № 658 проведено позапланову документальну перевірку ПП «Південбурводбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «БК «Купол» та ТОВ «Бест Лімітед» за липень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами податкового органу складено Акт про результати позапланової документальної виїзної перевірки ПП "Південбурводбуд» від 18.11.2014 № 1762/22-02/32097420, в якому зафіксовано порушення з боку підприємства, а саме: порушення п.44.1 ст.44. ст. 185. п. 188.1 ст. 1.88 п. 198.1. п. 198.3. гі. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-YI (зі змінами та доповненнями), ст. 1. п.2 ст.З, ст.4. п.6 ст.8. п.1 та п.2 ст.9 Закону України від 16.07.99 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2 «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704.

На підставі акту перевірки від 18.11.2014 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.12.2014 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 142101.25 грн., в т.ч. за основним платежем 113 681.00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 28 420,25 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення. у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України, було оскаржено в адміністративному порядку до ДПС у Дніпропетровській області та до ДПС України, про що винесено Рішення про результати розгляду скарг від 20.02.15 №1493/10/04-36-10-07-14 та від 18.05.15 № 10381/6/99-88-10-01 -04-25, якими оскаржуване податкове рішення-повідомлення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Правомірність податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.12.2014 є предметом спору по даній адміністративній справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлює Податковий Кодекс України (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано статтею 198 ПК України, у відповідності до пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм ПК України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Найперше, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали, зокрема, висновки податкового органу про здійснення ПП «Південбурводбуд» операцій з ТОВ БК «Купол», які не направлені на реальне настання правових наслідків, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму113681 грн.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, оскільки, як встановлено судом в тому числі з письмових заперечень відповідача, ПП «Південбурводбуд» в податковій декларації за липень 2014 року віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість господарські операції з ТОВ БК «Купол» на загальну суму 682088,28 грн., в т.ч. податок на додану вартість 113681,38 грн.

Разом з тим, 02.10.2014 ПП «Південбурводбуд» подано уточнюючий розрахунок №9056262925 за липень 2014, яким знято податковий кредит по ТОВ БК «Купол» та задекларовано податковий кредит по контрагенту ТОВ «Бест Лімітед» на загальну суму 682088,28 грн., в т.ч. податок на додану вартість 113681,38 грн.

Згідно п. 50.1 ст.50 ПКУ, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданий ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Керуючись положеннями п. 50.1 ст.50 ПКУ, підприємство мало право виправити допущені помилки, а посадові особи при проведенні перевірки після подання підприємством позивача уточнюючого розрахунку мало врахувати такі уточнення, а тому висновки про нереальність господарських операцій ПП «Південбурводбуд» з ТОВ БК «Купол» є необґрунтованими, оскільки не могли бути предметом податкової перевірки господарської діяльності позивача відносини, за якими підприємство не формувало податковий кредит.

Крім того, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про здійснення ПП «Південбурводбуд» операцій з ТОВ «Бест Ліміт», які не направлені на реальне настання правових наслідків, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму113681 грн., суд зазначає наступне.

Досліджуючи реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Бест Ліміт», судом встановлено, що між підприємствами укладено договори підряду №06/07 від 04.07.2014, №07/07 від 01.07.2014, №08/06-14 від 01.07.2014 про виконання будівельних робіт. В процесі виконання зазначених договорів сторонами складено акти прийняття виконаних будівельних робіт, податкові накладні на загальну суму 682088,25, в т.ч. податок на додану вартість 113681,37 грн.

З аналізу наявних у справі первинних документів за господарськими операціями позивача з вищенаведеним контрагентом вбачається, що вони складені у відповідності до законодавства України, що також не оспорюється й відповідачем ані в акті перевірки, ані в запереченнях проти позовних вимог

Крім того, судом встановлено, що надані ТОВ «Бест Ліміт» будівельні роботи відповідали меті господарської діяльності позивача, оскільки спричиняли реальні зміни майнового стану платника податків, та придбані з метою використання в господарській діяльності - для виконання субпідрядних робіт на об'єктах ДПП «Кривбаспромводопостачання» за договором від 04.06.2014 №156/1, ДП «Криворізька теплоцентраль» за договорами від 17.04.2014 №17/04, від 04.04.2014 №04/04, що підтверджується відповідними актами.

Щодо посилання податкового органу про порушення ТОВ «Бест Ліміт» податкової дисципліни (не декларування господарських відносин з підприємством позивача), необхідно зазначити, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість навіть наявність порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Тобто, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених у ціні робіт та полсуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Не можуть бути визнані належними та беззаперечними доказами посилання відповідача на службову записку від ГОВ Криворізької центральної ОДПІ ГУ Міндоходів, що містить висновки про відсутність ознак фіктивності, але наявності нереальності здійснення господарської діяльності ПП «Південбурводбуд», а також інформацію з баз даних податкового органу, що містять загальні припущення податкового орагну, а не дослідження факту здійснення господарської операції безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Бест Ліміт» мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку. Отже, позивачем було повністю дотримано всіх вимог закону з реалізації права на податковий кредит. Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.

Крім того, відповідно до положень ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав належних доказів та не довів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання та правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

В свою чергу, позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання, тому у суду є підстави вважати висновки акту перевірки про не підтвердження реальності здійснення операцій з придбання послуг у ТОВ «Бест Ліміт» - необґрунтованими. Враховуючи зазначене, винесене на підставі хибних висновків акту перевірки оскаржуване податкове повідомлення-рішення, - є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати слід розподілити відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Південбурводбуд" до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області від 04.12.2014 року №0002592202.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області (50006, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пр.Дзержинського, буд. 42) на користь Приватного підприємства «Південбурводбуд» (50055, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул..Літке, виробнича база, 2 Д, код ЄДРПОУ 32097420) сплачений згідно платіжного доручення № 30 від 23.07.2015 року судовий збір у розмірі 300,00 грн. (триста грн. 00 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) ОСОБА_1