Постанова

від 21.11.2016 по справі 814/1689/16

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

21 листопада 2016 року Справа № 814/1689/16

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-вугілля", вул. 2 Поперечна, 50, м. Миколаїв, 54029

доГоловного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 провизнання протиправними та скасування в частині податкових повідомлень-рішень від 11.08.2016 р. № 0002211401 і № 0002221401, ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-вугілля", звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.08.2016 р. № 0002211401 в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 24820,27 грн. за основним зобов'язанням і 5584,56 грн. за штрафними санкціями та від 11.08.2016 р. № 0002221401 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 149391,24 грн. за основним зобов'язанням і 37347,81 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що викладені в акті перевірки висновки не відповідають дійсним обставинам його взаємовідносин із ПСП "Агро-Нікма" і ТОВ "Укрторг граніт".

Відповідач надав суду письмові заперечення, згідно яких перевіркою встановлено безтоварний характер господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками ПСП "Агро-Нікма" і ТОВ "Укрторг граніт" (а. с. 190-193).

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

У травні-червні 2016 р. відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.03.2016 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 02.12.2011 р. по 31.03.2016 р., результати якої оформлені актом від 29.06.2016 р. № 19/14-29-14-01/37991922 (а. с. 12-94).

Перевіркою серед іншого виявлено наступні порушення:

- п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 160306,00 грн.;

- п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, абз. а) п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 60527,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 11.08.2016 р. № 0002211401 на суму 75658,75 грн. і № 0002221401 на суму 198580,00 (а. с. 8-11).

Позивач оскаржує висновки відповідача про безтоварність операцій і, відповідно, нарахування грошових зобов'язань з ПДВ і податку на прибуток по взаємовідносинам із контрагентами-постачальниками ПСП "Агро-Нікма" і ТОВ "Укрторг граніт".

Так, ПСП "Агро-Нікма" надавало позивачу послуги навантажувача відкидки із залізничної лінії. В адміністративному позові позивач посилається на договір з контрагентом від 01.04.2013 р. № 5, однак його копію не надано ані відповідачу під час проведення перевірки, ані суду.

Як вбачається з актів наданих послуг, останні надавалися протягом квітня-грудня 2013 р. (а. с. 133-147). Розрахунки здійснювались у готівковій формі, при цьому квитанції виписані лише в січні-квітні 2014 р. (а. с. 148-164).

Відповідач вказує на порушення в оформленні актів наданих послуг, а саме: не вказано місце надання послуг, відсутні прізвища, посади та підписи відповідальних осіб, відсутня інформація про найменування товару, що перевантажувався. Крім того, до перевірки не надано звіти "Щодо виконаних робіт (наданих послуг)", згідно яких можливо було б ідентифікувати найменування товару, його кількість, задіяних працівників у господарській операції та зв'язок вказаної операції з господарською діяльністю підприємства.

Згідно баз даних, наявних у відповідача, ПСП "Агро-Нікма" у період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. не подавало звіти форми № 1 ДФ, що свідчить про відсутність найманих працівників. Згідно податкової декларації з податку на прибуток від 03.03.2014 р. ПСП "Агро-Нікма" задекларувало відсутність доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Враховуючи відсутність трудових ресурсів, основних засобів (зокрема, навантажувача) та надані до перевірки акти виконаних робіт, які оформлені з порушенням вимог законодавства до первинних документів, відповідач дійшов висновку про безтоварність операцій позивача з ПСП "Агро-Нікма".

Крім того, в акті перевірки відповідач вказав на те, що в період, що підлягав перевірці, навантажувально-розвантажувальні послуги позивачу надавало ВП "Одеська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт".

Дослідивши надані сторонами докази, суд встановив, що в актах наданих послуг від 28.07.2013 р. № 4, від 30.08.2013 р. № 6, від 30.09.2013 р. № 8, від 31.10.2013 р. № 11, від 28.11.2013 р. № 12 і від 30.12.2013 р. № 14 міститься посилання на договір від 01.07.2013 р. № 22, решта актів наданих послуг містить посилання на договір від 01.04.2013 р. № 5. Копії вказаних договорів суду не надано. Жодних пояснень з приводу відсутності письмових договорів від 01.07.2013 р. № 22 і від 01.04.2013 р. № 5 з ПСП "Агро-Нікма" позивач не надав.

Водночас суд не приймає доводи відповідача в частині неналежного оформлення актів наданих послуг, а також надання аналогічних послуг ВП "Одеська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт". Так, досліджені судом акти наданих послуг містять необхідні реквізити. Щодо взаємовідносин з ВП "Одеська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт" позивач надав пояснення, згідно яких ВП "Одеська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт" надавало навантажувально-розвантажувальні послуги лише на території тимчасового складування вантажів у смузі відведення залізниці, а ПСП "Агро-Нікма" переміщувало товар з місця тимчасового складування до основного місця зберігання - орендованої позивачем земельної ділянки (а. с. 212-222).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, сама лише наявність первинних документів не є беззаперечним доказом здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів. Позивач не надав суду будь-яких інших доказів реальності господарських операцій з ПСП "Агро-Нікма" (письмові договори, розрахунки договірної ціни, ділова переписка з питань укладення договорів та врегулювання спірних питань тощо), а суперечності в актах наданих послуг не дають підстави встановити дійсні взаємовідносини позивача з контрагентом. Надані позивачем акти наданих послуг і квитанції є недостатніми для підтвердження реальності господарських операцій з ПСП "Агро-Нікма".

Враховуючи викладене вище, суд погоджується з позицією відповідача щодо непідтвердження позивачем товарності операцій з ПСП "Агро-Нікма".

У липні-серпні 2014 р. позивач придбав у ТОВ "Укрторг граніт" щебінь на загальну суму 148921,62 грн. за договором поставки від 28.07.2014 р. № 28/07/14-1.

В акті перевірки відповідач зазначив, що надані до перевірки видаткові накладні за липень 2014 р. оформлені з порушенням встановленого порядку, а саме: не вказано місце їх складання, відсутні прізвища та посади відповідальних осіб та печатки підприємств.

Розрахунки за поставлений товар здійснювались у безготівковій формі на підставі платіжних доручень (а. с. 181-183).

На письмовий запит відповідача щодо надання документів по взаємовідносинам з ТОВ "Укрторг граніт" позивач листом від 16.06.2016 р. повідомив, що документи не надійшли в зв'язку з бойовими діями в зоні АТО, зв'язок з ТОВ "Укрторг граніт" відсутній, а документи наявні лише в електронній формі без печаток.

Крім того, до перевірки не надано журнал реєстрації довіреностей, сертифікати походження товарно-матеріальних цінностей, інші документи, які свідчать про походження товару та його якісні характеристики, товарно-транспортні накладні (у тому числі залізничні накладні), що підтверджували б факт перевезення та оприбуткування товару.

Проведеним аналізом баз даних відповідача не встановлено придбання ТОВ "Укрторг граніт" щебеню в липні-серпні 2014 р.

Судом досліджені надані позивачем видаткові накладні та встановлено, що накладні за липень 2014 р. не містять прізвища, підпису відповідальної особи та печатки ТОВ "Укрторг граніт", у той час як накладні за серпень 2014 р. містять всі необхідні реквізити (а. с. 165-180). Позивач жодних пояснень з приводу різниці в оформленні накладних за липень і серпень 2014 р. суду не надав. З огляду на викладене, суд критично розцінює доводи позивача про втрачений з контрагентом зв'язок, оскільки більш пізні видаткові накладні підписані належним чином, що свідчить про відсутність перешкод для належного оформлення видаткових накладних за липень 2014 р.

За умовами договору поставки від 28.07.2014 р. № 28/07/14-1, зміст якого викладений в акті перевірки, асортимент, кількість, ціна і терміни поставки товару визначаються сторонами в специфікаціях-заявках, які є невід'ємною частиною договору. Якість товару підтверджується посвідченням якості (сертифікатом), виданим на замовлену партію. Постачання товару здійснювалось постачальником залізничним або автомобільним транспортом. Умовами договору поставки передбачено складання відвантажувальних (транспортних) документів, що підтверджують кількість товару.

Позивач не надав суду специфікації-заявки, сертифікати, товарно-транспортні накладні. Згідно видаткових накладних адресою поставки зазначено м. Дніпропетровськ, однак позивач не надав жодних документів на підтвердження перевезення придбаного щебеню з Дніпропетровська до Миколаєва.

З огляду на викладені вище обставини, суд погоджується з позицією відповідача про безтоварність операцій позивача з ТОВ "Укрторг граніт".

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено суду правомірність оскаржуваних рішень.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що заявлені вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є. В. Марич