Рішення

від 16.11.2016 по справі 904/8227/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.2016 Справа № 904/8227/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціндустрія", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський дослідний завод "Енергоавтоматика", м. Дніпро

про стягнення 16 181,65 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 71 від 14.09.2016 року, представник;

ОСОБА_2 протокол № 8 від 25.08.2010 року, директор;

ОСОБА_3, наказ № 58-к від 02.12.2013 року, електромонтер;

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 249 від 18.03.2016 року, представник;

ОСОБА_5, довіреність № 935 від 14.11.2016 року, головний інженер;

за участю: ОСОБА_6, паспорт серія АН № 82704.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціндустрія" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський дослідний завод "Енергоавтоматика" про стягнення заборгованості у сумі 16 181,65 грн., з яких: 15 516,00 грн. - основний борг, 470,66 грн. - інфляційні втрати, 194,99 грн. - 3% річних. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на спостерігання та технічне обслуговування системи пожежної сигналізації об'єкта № 63/01/13 від 05.06.2013 в частині своєчасної та повної оплати за надані послуги за період з березня 2016 року по травень 2016 року, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у сумі 15 516,00 грн.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач нарахував до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 194,99 грн. за загальний період з 21.03.2016 по 19.09.2016 та інфляційні втрати у сумі 470,66 грн. за загальний період з березня 2016 року по серпень 2016 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що позивач не обґрунтував фактичне виконання ним договірних зобов'язань, надані позивачем акти здачі-приймання робіт (надання послуг), а також журнал обліку техобслуговування і ремонту СПС не містять конкретний вид робіт, виконаний відповідно до переліку планових робіт згідно з пунктом 2.2.3 спірного договору. Також не вказана ступінь готовності системи пожежної сигналізації до роботи, а зазначено лише виключно вартість робіт.

Крім того, відповідач зазначає, що 15.02.2016 на адресу позивача направлялось повідомлення (претензія) про неналежне виконання договірних зобов'язань з вимогою розірвати з 01.03.2016 договір, до якої була долучена додаткова угода про розірвання договору та акт звірки взаєморозрахунків. З березня 2016 року відповідач перестав оплачувати послуги з технічного обслуговування і спостереження за системою пожежної сигналізації, оскільки такі послуги позивачем не надавалися.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення з підстав, наведених у відзиві.

Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду від 20.09.2016 (суддя Дубінін І.Ю.) з призначенням її розгляду у судовому засіданні на 04.10.2016.

У зв'язку з відставкою судді Дубініна І.Ю. та звільненням його з посади, за розпорядженням керівника апарату № 787 від 29.09.2016 та відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду за результатом повторного автоматизованого розподілу згідно з протоколом від 29.09.2016 справу було передано для розгляду судді Коліснику І.І.

Ухвалою від 29.09.2016 господарська справа була прийнята до свого провадження cуддею Колісником І.І. з призначенням її до розгляду на 04.10.2016, після чого розгляд справи відкладався на 19.10.2016, 02.11.2016, 16.11.2016.

У судовому засіданні 16.11.2016 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціндустрія" (далі - Виконавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський дослідний завод "Енергоавтоматика" (далі - Замовник, Відповідач) був укладений договір на спостерігання та технічне обслуговування системи пожежної сигналізації об'єкта № 63/01/13 від 05.06.2013 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору у порядку й на умовах, встановлених цим договором, замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з підключення на центр прийому тривожних сповіщень (далі - ЦПТС) системи пожежної сигналізації (далі - СПС), цілодобового спостерігання за технічним станом СПС та виникненням пожежі (загорання), щомісячного технічного обслуговування СПС на об'єкті замовника - виробничі, складські і адміністративні приміщення ТОВ «ДДЗ «Енергоатоматика», розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Базова, 2. У порядку та на умовах, встановлених цим договором, замовник зобов'язується оплатити надані виконавцем послуги.

Згідно з пунктом 2.1.6 договору спостерігання за об'єктом містить у собі наступне:

- негайне реагування на сигнали «тривога-пожежа» та несправності СПС об'єкта з моменту надходження сигналу;

- повідомлення замовника або особу, уповноважену ним, про одержання сигналу «тривога-пожежа» з об'єкта замовника;

- при надходженні сигналу «тривога-пожежа» на ЦПТС від СПС об'єкта замовника та відсутності підтвердження про хибне спрацювання або технічне ушкодження, виконавець негайно повідомляє аварійно-рятувальний підрозділ Головного управління МНС України в Дніпропетровській області (далі підрозділ ГУМНС) відповідно до територіальності розташування об'єкта замовника для відправлення пожежного підрозділу на об'єкт;

- цілодобовий нагляд за станом СПС об'єкта замовника шляхом приймання, оброблення та передавання тривожних сповіщень від СПС (системи пожежогасіння, пожежної сигналізації) об'єкта, що спостерігається.

Пунктом 2.2.3 договору сторони погодили, що технічне обслуговування проводиться один раз на місяць та передбачає виконання наступних планових робіт:

- проведення зовнішнього огляду та визначення технічного стану системи та окремих технічних засобів (працездатне-непрацездатне) за зовнішніми ознаками, за необхідності - із застосуванням засобів контролю;

- перевірка працездатності та визначення технічного стану шляхом контролю виконання функцій окремими технічними засобами і системи загалом;

- перевірка положення вимикачів, перемикачів, тумблерів, а також справність світлових індикаторів, наявність пломб на обладнанні;

- перевірка номінального значення напруги в електричних мережах основного і резервного джерел живлення, а також у шлейфах;

- перевірка автоматичного вмикання резервного живлення системи у разі зникнення основного;

- працездатність системи у режимах «Пожежа» та «Несправність» шляхом імітації спрацювання сповіщувачів та порушень шлейфів. При цьому перевіряється працездатність виносних світлових та звукових індикаторів;

- перевірка надходження сигналів «Пожежа» та «Несправність» від системи ЦПТС;

- проведення інших робіт з обслуговування СПС, пов'язаних з виконанням вимог технічної документації виробника на встановлене обладнання.

Відповідно до пункту 2.2.4 договору проведення роботи з технічного обслуговування та ремонту системи, у тому числі і з контролю якості та працездатності, повинні реєструватися в журналі обліку технічного обслуговування і ремонту СПС. Представник виконавця фіксує виконані роботи у журналі на об'єкті замовника, а відповідальна особа від замовника ставить відмітку про виконані роботи у журналі, який видає виконавець. Журнал обліку технічного обслуговування і ремонту СПС ведеться у двох примірниках:

- один примірник журналу оформлюється, ведеться і зберігається замовником або відповідальною особою на об'єкті;

- другий примірник журналу оформлюється, ведеться і зберігається виконавцем або відповідальною особою.

Виконавець зобов'язаний при проведенні робіт з технічного обслуговування та ремонту СПС реєструвати виконані роботи в журналі обліку технічного обслуговування і ремонту системи (пункт 3.2.2.5 договору).

Відповідно до пункту 4.3 договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 17.02.2014) вартість робіт з підключення системи пожежної сигналізації на ЦПТС, цілодобового спостерігання за технічним станом СПС та щомісячного технічного обслуговування СПС об'єкта замовника, визначається твердою договірною (звичайною) ціною:

- вартість послуг цілодобового спостерігання за СПС об'єкта замовника по наземній телефонній лінії в місяць складає 160,00 грн. без ПДВ, ПДВ 20% - 32,00 грн., 192,00 грн. з ПДВ;

- вартість послуг щомісячного технічного обслуговування СПС об'єкта замовника в місяць складає: 4150,00 грн. без ПДВ, ПДВ 20% - 830,00 грн., 4980,00 грн. з ПДВ.

Загальна вартість щомісячних послуг складає 5 172,00 грн. з ПДВ.

До закінчення кожного поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники актів здачі-приймання наданих послуг, який замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів наступного місяця підписати і повернути один примірник підписаного акту здачі-приймання наданих послуг виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник має право не підписувати наданий виконавцем акт здачі-приймання наданих послуг та зобов'язаний у той же строк у письмовій формі надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення (пункт 4.4 договору).

Згідно з пунктом 4.5 договору за умови не повернення замовником підписаного акта здачі-приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, у строк, визначений пунктом 4.4 даного договору, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем у повному обсязі і прийняті замовником без зауважень, а акт здачі-прийняття наданих послуг таким, що підписаний сторонами.

Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами, діє один рік і вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих же умовах, якщо жодна із сторін письмово не попередить про його розірвання за 30 днів до закінчення терміну дії договору. Припинення дії договору не звільняє замовника від сплати боргу за надані виконавцем послуги під час дії договору (пункт 7.1 договору).

На підставі додаткової угоди № 1 від 01.06.2016 договір розірваний сторонами з 01.06.2016, а відтак із цього часу правовідносини за ним між сторонами припинені (а.с. 53 том 1).

На підтвердження надання відповідачеві у період з березня 2016 року по травень 2016 року послуг з цілодобового спостереження за станом СПС та технічного обслуговування СПС у загальній сумі 15 516,00 грн. позивач надав складені ним рахунки-фактури: № СФ-01/03-78 від 01.03.2016 на суму 5172,00 грн., № СФ-01/04-81 від 01.04.2016 на суму 5172,00 грн., № СФ-04-05-81 від 04.05.2016 на суму 5172,00 грн., а також акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № ОУ-31/03-79 від 31.03.2016 на суму 5 172,00 грн., № ОУ-30/04-81 від 30.04.2016 на суму 5 172,00 грн., № ОУ-31/05-80 від 31.05.2016 на суму 5 172,00 грн. (а.с. 59 - 67 том 1).

Відповідач за надані у період з березня 2016 року по травень 2016 року послуги не розрахувався, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до частини другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 4.2 договору оплата за послуги з цілодобового спостерігання та щомісячного технічного обслуговування СПС здійснюється замовником щомісячно, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця, згідно з наданим виконавцем рахунком, але не пізніше 20-го числа поточного місяця.

При цьому частиною п'ятою статті 254 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи викладене, остаточна оплата за надані послуги мала бути здійснена:

за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) за березень 2016 року № ОУ-31/03-79 від 31.03.2016 на суму 5 172,00 грн. - до 22.03.2016 (з урахуванням статті 254 Цивільного кодексу України);

за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) за квітень 2016 року № ОУ-30/04-81 від 30.04.2016 на суму 5 172,00 грн. - до 21.04.2016;

за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) за травень 2016 року № ОУ-31/05-80 від 31.05.2016 на суму 5 172,00 грн. - до 21.05.2016.

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на час вирішення спору жодних доказів щодо сплати відповідачем грошових коштів у сумі 15 516,00 грн. за надані послуги відповідач суду не надав.

Твердження відповідача щодо невиконання позивачем послуг з технічного обслуговування за договором спростовується журналом № 1580 обліку технічного обслуговування і ремонту (планового та позапланового) системи СПЗ з відображенням у ньому записів про надання послуг з технічного обслуговування (ТО), починаючи з 2013 року, у тому числі і у спірний період (а.с. 96 - 100 том 1).

Вказані записи скріплені підписами відповідальних працівників: з боку позивача - електромонтерів ОСОБА_3 та ОСОБА_7, а з боку відповідача - начальника відділу охорони праці і пожежної безпеки ОСОБА_8

Фактичне виконання позивачем послуг з технічного обслуговування у березні - травні 2016 року підтвердив у судовому засіданні 16.11.2016 відповідальний працівник позивача - електромонтер ОСОБА_3, який надав пояснення відповідно до статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Підпис представника ОСОБА_8 з боку відповідача у вказаному журналі також є доказом надання договірних послуг позивачем. Відсутність у нього повноважень, на що посилається відповідач у своїх письмових поясненнях від 15.11.2016, не спростовує фактичне виконання позивачем своїх зобов'язань з технічного обслуговування, обсяг робіт за яким визначений пунктом 2.2.3 договору та не доводить їх неналежну якість.

Ведення журналу обліку технічного обслуговування і ремонту (планового та позапланового системи СПС) передбачено пунктом 2.2.4 договору для обох сторін. Однак на відміну від позивача відповідач цей журнал не вів.

Надання послуг, пов'язаних зі спостереженням за об'єктом, позивач підтвердив наданими суду програмними звітами про опрацьовані сповіщення, що надходили в автоматичному режимі до центру прийому тривожних сповіщень за період з березня по травень 2016 року (а.с. 129 - 250 том 1, 1 - 6 том 2).

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У зв'язку з ненаданням відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову щодо надання позивачем послуг за договором, заявлені позивачем вимоги про стягнення основного боргу у сумі 15516,00 грн. є законними і обгрунтованими.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 194,99 грн., розраховані ним із заборгованості наростаючим підсумком за загальний період з 21.03.2016 по 19.09.2016, з яких:

13,33 грн. із заборгованості 5 172,00 грн. за період з 21.03.2016 по 20.04.2016;

25,50 грн. із заборгованості 10 344,00 грн. за період з 21.04.2016 по 20.05.2016;

156,16 грн. із заборгованості 15 516,00 грн. за період з 21.05.2016 по 19.09.2016.

Інфляційні втрати розраховані за таким же принципом у загальній сумі 470,66 грн. за період з березня 2016 року по серпень 2016 року.

За результатом перевірки здійсненого розрахунку 3% річних встановлено, що позивачем під час розрахунку 3% річних за надані послуги у березні 2016 року не враховані вимоги статті 254 Цивільного кодексу України щодо визначення кінцевої дати виконання зобов'язання.

За наслідком перерахунку фактична сума 3% річних складає 193,32 грн., з яких:

12,72 грн. із заборгованості 5 172,00 грн. за період з 22.03.2016 по 20.04.2016;

25,44 грн. із заборгованості 10 344,00 грн. за період з 21.04.2016 по 20.05.2016;

155,16 грн. із заборгованості 15 516,00 грн. за період з 21.05.2016 по 19.09.2016.

Перевіркою розрахунку інфляційних втрат встановлено, що позивачем при розрахунку не враховані вимоги пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

За наслідком перерахунку, приймаючи до уваги застосований позивачем принцип нарахування на заборгованість з наростаючим підсумком, правильними будуть інфляційні втрати у загальній сумі 98,26 грн., з яких: 181,02 грн. у квітні 2016 року із заборгованості 5172,00 грн. за березень 2016 року з урахуванням індексу інфляції 103,5%; 10,34 грн. у травні із заборгованості 10 344,00 грн. за травень 2016 року з урахуванням індексу інфляції 100,1% та з урахуванням дефляції: - 93,10 грн. у червні - серпні 2016 року із заборгованості 15 516,00 грн. за березень - травень 2016 з урахуванням сукупного індексу інфляції 99,4% (181,02 + 10,34 - 93,10 = 98,26).

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 15 807,58 грн., з яких: 15 516,00 грн. - основний борг, 193,32 грн. - 3% річних, 98,26 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 346,14 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський дослідний завод "Енергоавтоматика" (49127, м. Дніпро, вул. Базова, буд. 2, ідентифікаційний код 04793055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціндустрія" (49000, м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, буд. 35, приміщення 23, ідентифікаційний код 34735479) основний борг у сумі 15 516,00 грн., інфляційні втрати у сумі 98,26 грн., 3% річних у сумі 193,32 грн., судовий збір у сумі 1346,14 грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.11.2016.

Суддя ОСОБА_9