Ухвала

від 21.11.2016 по справі 904/10036/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення зустрічної позовної заяви

21.11.2016 Справа № 904/10036/16

Суддя Воронько В.Д. , розглянувши матеріали

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрофінком", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестхім Україна", м. Київ

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

17.11.2016 до господарського суду Дніпропетровської області звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрофінком" (далі - зустрічний позивач) із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестхім Україна" (далі - зустрічний відповідач) про визнання договору поставки № ПЭ016ВХ/2014, укладеного між сторонами 14.08.2014, недійсним.

У прохальній частині зустрічної позовної заяви заявник виклав клопотання про звільнення його від сплати судового збору, посилаючись на недостатність фінансування через понесення підприємством значних збитків. Доказів цього факту позовні матеріали не містять.

Під час перевірки та підготовки цього зустрічного позовного матеріалу до розгляду, дослідивши його за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог, господарським судом Дніпропетровської області встановлено, що зустрічний позов поданий до суду з порушенням правил подання позову, встановлених Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).

Суд вважає за необхідне повернути зустрічну позовну заяву без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до приписів ГПК України, позовна заява повинна відповідати формі та змісту, встановлених розділом VІІІ цього Кодексу.

До позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п.3 ч.1 ст.57 ГПК України).

Згідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому відношенні до ціни позову та у фіксовану розмірі.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: із позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат; із позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

З 01.01.2016 набрав чинності Закон України "Про державний бюджет України на 2016 рік", яким мінімальна заробітна плата з 01 січня 2016 року встановлена у розмірі 1378,00 грн.

З огляду на прохальну частину зустрічної позовної заяви, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, за яку він мав сплатити судовий збір у встановленому Законом розмірі у сумі 1378,00 грн.

Однак, позивачем порушено п. 3 ч. 1 ст. 57, п. 4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, та не надано доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про звільнення його від сплати судового збору.

Доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі позивач за зустрічним позовом не надав, посилаючись на те, що підприємство відповідно до річного фінансового звіту зазнало збитків у розмірі майже 4000000,00 грн, що позбавляє підприємство можливості сплатити судовий збір, у зв'язку з чим позивач просить суд звільнити його від сплати останнього.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору, звільнити від його сплати або відстрочити на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15).

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведеній статті Закону дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Подана зустрічна позовна заява не містить жодних доказів, які б об'єктивно підтверджували неможливість оплати позивачем судового збору.

У зв'язку з наведеним, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ в господарських судах України обмежений двохмісячним строком, враховуючи, що повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду, якщо не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку на розмірі прямо передбачено господарським процесуальним кодексом України, господарський суд повертає позов без розгляду.

Повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути зустрічну позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Додаток (тільки заявнику) : зустрічна позовна заява з додатком на 24 арк.

Суддя ОСОБА_1