Ухвала

від 01.12.2016 по справі 904/10036/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

01.12.2016 Справа № 904/10036/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Широбокової Л.П. (доповідач), суддів Подобєд І.М., Орєшкіної Е.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрофінком", м. Дніпро на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2016р. у справі № 904/10036/16

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрофінком", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестхім Україна", м. Київ

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2016р. (суддя Воронько В.Д.) зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрофінком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестхім Україна про визнання договору поставки № ПЭ016ВХ/2014 від 14.08.2014р. недійсним повернута заявнику без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрофінком" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, передати справу на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Статтею 94 Господарського процесуального кодексу України встановлена форма і зміст апеляційної скарги, зокрема, в частині третій статті зазначено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору та направлення її копії іншій стороні по справі. Ненадання вказаних доказів є підставою для повернення апеляційної скарги без розгляду відповідно до п.п. 2,3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, апелянтом до апеляційної скарги доказів надіслання її копії Відповідачу (ТОВ «Вестхім Україна») не надано, у переліку додатків посилання на такі докази також відсутнє.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрофінком", м. Дніпро на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2016р. у справі № 904/10036/16 підлягає поверненню скаржнику без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржником також не додано до скарги доказів, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку та розмірі, натомість в тексті апеляційної скарги заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання обґрунтоване важким матеріальним станом підприємства.

За змістом приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п.3 листа Вищого господарського суду України N 01-06/2093/15 від 12.11.2015р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII)).

Разом з тим, відповідно до положень пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р. у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

За приписами наведеної норми, підставою для звільнення судом від сплати судового збору є врахування майнового стану сторони. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, котрі свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. Отже, у розумінні приписів зазначеної норми закону, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Втім, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, жодних доказів в обґрунтування заявленого клопотання, які б підтверджували скрутний матеріальний стан скаржника (фінансовий звіт підприємства, тощо) та наявність виключних обставин останнім не надано.

Отже, підстави для задоволення клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору відсутні.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Отже, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені; суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати вказані недоліки.

З огляду на вище наведене, апеляційна скарга підлягає поверненню без розгляду.

Суд також звертає увагу, що при повторному зверненні із апеляційною скаргою має бути подано клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. При цьому, зазначене клопотання подається в будь-якому випадку пропуску строку незалежно від причин, які зумовили цей пропуск.

Якщо апеляційну скаргу подано повторно з пропуском передбаченого частиною першою статті 93 Господарського процесуального кодексу України строку, то її подання без клопотання про відновлення відповідного строку є підставою для повернення повторно поданої скарги згідно з пунктом 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 97 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. 86, п. 2, 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрофінком", м. Дніпро на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2016р. у справі № 904/10036/16 повернути без розгляду.

Додаток (на адресу Позивача): апеляційна скарга з додатками на 7-ми аркушах.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна