Рішення

від 14.11.2016 по справі 910/13392/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2016№910/13392/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В ., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/13392/16

за позовом приватного підприємства «Хімпласт», м. Київ,

до приватного підприємства «Тайсон Клінінг Компані», с. Вільне Тарутинського району Одеської області, та

державного підприємства «Прозорро», м. Київ,

про визнання інформації недостовірною і такою, що порушує ділову репутацію, та зобов'язання її спростувати і стягнення матеріальної шкоди,

за участю представників:

позивача - Сидоренка О.О. (довіреність від 15.07.2016 №156);

відповідача-1 - не з'явився;

відповідача-2 - Токарчука А.О. (довіреність від 25.03.2016 №206/131/09).

Приватне підприємство «Хімпласт» (далі - ПП «Хімпласт») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про:

- визнання недостовірною інформації, опублікованої на сайті www.prozorro.gov.ua у скарзі приватного підприємства «Тайсон Клінінг Компані» (далі - ПП «Тайсон Клінінг Компані») щодо продукції ПП «Хімпласт», а саме цитата дослівно на мові оригіналу (російська мова):

«По всем техническим запросам мы подготовили оптимальное предложение по цене и качеству. Компания Платан, победившая в торгах предложила продукцию Химпласт, которую нельзя назвать линолеумом, это простой сплав, проклеенный сверху пленкой, по качеству он не соответствует требованию - линолеум и заказчики в этом убедятся уже в первый месяц использования. Мы являемся крупной компанией-импортером и ориентируемся на любого клиента и можем себе позволить сформировать минимальную цену на рынке. Мы хотим участвовать в честных торгах и предоставлять качественный материал, исходя из технических запросов.»;

- зобов`язання ПП «Тайсон Клінінг Компані» спростувати недостовірну інформацію щодо продукції ПП «Хімпласт», шляхом публікації на сайті www.prozorro.gov.ua, на наступний день після набрання судовим рішенням законної сили тексту спростування (тим же шрифтом, на тому ж самому місці);

- стягнення з ПП «Тайсон Клінінг Компані» 117 446,74 грн. матеріальної шкоди.

Позов мотивовано тим, що інформація, поширена відповідачем-1 на сайті відповідача-2, є недостовірною та дискредитує позивача як суб'єкта господарювання, завдаючи шкоди діловій репутації; у результаті поширення недостовірної інформації ПП «Хімпласт» завдано матеріальну шкоду у сумі 117 446,74 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2016 порушено провадження у справі.

Відповідач-1 25.08.2016 подав суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що в ціновій пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Платан Систем Трейд Україна» (далі - Товариство) назва «Хімпласт» відноситься виключно до найменування товару, а не юридичної особи; позивач повинен довести факт виробництва продукції «Хімпласт»; жодних документів про те, що позивач у 2015 році виробляв товар під найменуванням «Хімпласт» суду надано не було; відповідач-1 скаржився не на продукцію позивача, а на пропозицію Товариства, оспорюючи інформацію про відповідність продукції під найменуванням «Хімпласт» вимогам документації електронних торгів; єдиною особою, яка поширила інформацію, викладену в скарзі, є відповідач-2; розрахунки позивача матеріальної шкоди є теоретичними, побудованими на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністерство) 29.08.2016 подало суду клопотання про заміну Міністерства на належного відповідача - державне підприємство «Прозорро» (далі - ДП «Прозорро»), мотивоване тим, що відповідач-2 не є власником сайту www.prozorro.gov.ua та відповідно до наказу Міністерства від 18.03.2016 №473 ДП «Прозорро» є відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2016 замінено у справі відповідача-2 - Міністерство на належного відповідача - ДП «Прозорро».

ПП «Хімпласт» 13.09.2016 подало суду уточнену позовну заяву з урахуванням заміни відповідача-2 у справі.

ДП «Прозорро» 22.09.2016 подало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідно до пункту 36 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №166, у разі розміщення в електронній системі закупівель інформації шкідливого та образливого характеру та інформації, що не має відношення до проведення закупівлі, уповноважений орган приймає рішення на підставі рішення комісії про надання дозволу оператору авторизованого електронного майданчика та/або веб-порталу уповноваженого органу на зняття з оприлюднення такої інформації; відповідач-2 не здійснює контроль відповідності поданої користувачами інформації на веб-порталі нормам законодавства; відповідальність за дотримання норм законодавства щодо оприлюднення інформації на веб-порталі несе користувач та його службові (посадові) особи.

ПП «Хімпласт» 24.10.2016 подало суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, які судом долучено до матеріалів справи.

10.11.2016 ДП «Прозорро» подало суду клопотання про надання додаткових пояснень та документів.

Представник позивача у судовому засіданні 14.11.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача-2 наголосив на доводах письмових пояснень, долучених до матеріалів справи, проти задоволення позовних вимог заперечив.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, разом з тим, у поданому 25.08.2016 суду відзиві просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу-1 на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал і рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.11.2016 без участі представника відповідача-1 за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною четвертою статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.

Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

За приписом частини першої статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ділова репутація - це відомості, зібрані Національним банком України, про відповідність діяльності юридичної або фізичної особи, у тому числі керівників юридичної особи та власників істотної участі у такій юридичній особі, вимогам закону, діловій практиці та професійній етиці, а також відомості про порядність, професійні та управлінські здібності фізичної особи.

Пунктом 26 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що ділова репутація - це сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду, а також відсутність в особи судимості за корисливі злочини і за злочини у сфері господарської діяльності, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку.

Згідно з частиною другою статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Позов мотивовано тим, що у мережі Інтернет на сайті www.prozorro.gov.ua у розділі «підтримка» у пункті «можливість оскаржити торги» міститься таблиця зі скаргою ПП «Тайсон Клінінг Компані» від 11.02.2016, в якій відповідач-1 зазначив інформацію щодо продукції ПП «Хімпласт», а саме цитата дослівно на мові оригіналу (російська мова):

«По всем техническим запросам мы подготовили оптимальное предложение по цене и качеству. Компания Платан, победившая в торгах предложила продукцию Химпласт, которую нельзя назвать линолеумом, это простой сплав, проклеенный сверху пленкой, по качеству он не соответствует требованию - линолеум и заказчики в этом убедятся уже в первый месяц использования. Мы являемся крупной компанией-импортером и ориентируемся на любого клиента и можем себе позволить сформировать минимальную цену на рынке. Мы хотим участвовать в честных торгах и предоставлять качественный материал, исходя из технических запросов.».

На думку ПП «Хімпласт», інформація, яка міститься у вказаній скарзі, є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію позивача.

ПП «Хімпласт» не було вжито заходів досудового врегулювання даного спору та не надіслано відповідачам листи, в яких позивач просив би опублікувати спростування недостовірної інформації.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», далі - постанова Пленуму № 1) .

У пункті 12 постанови Пленуму № 1 зазначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

В даній справі судом встановлено та й не заперечувалося відповідачами, що:

- на сайті www.prozorro.gov.ua спірна інформація розміщена ПП «Тайсон Клінінг Компані» шляхом подання відповідної скарги;

- ДП «Прозорро» є особою, відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу www.prozorro.gov.ua.

Таким чином, відповідачі як особи є належними відповідачами у даній справі.

У пункті 15 постанови Пленуму № 1 зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У спірній скарзі відповідачем-1 було надано характеристику продукції позивача.

Так, ПП «Тайсон Клінінг Компані» по суті вказує, що продукцію ПП «Хімпласт» не можна назвати лінолеумом; вона є простим сплавом, який проклеєний зверху плівкою; за якістю не відповідає вимогам і замовники у цьому переконаються вже в перший місяць використання.

Відповідач-1, заперечуючи проти задоволення позову, вказував зокрема на те, що у скарзі мав на увазі продукцію під назвою «Хімпласт», а не продукцію, яка виробляється підприємством «Хімпласт».

Також, ПП «Тайсон Клінінг Компані» вказувало на те, що в Україні існує десять юридичних осіб, в найменуванні яких використовується слово «Хімпласт», а тому неможливо достовірно зазначати, що саме про позивача йшла мова у скарзі.

Доводи відповідача-1 є необґрунтованими, виходячи з такого.

Зі змісту оспорюваної інформації («Компания Платан, победившая в торгах предложила продукцию Химпласт, которую нельзя назвать линолеумом, это простой сплав, проклеенный сверху пленкой, по качеству он не соответствует требованию - линолеум и заказчики в этом убедятся уже в первый месяц использования.») вбачається, що речення побудовано таким чином, що його автор має на увазі саме продукцію виробника «Хімпласт» (лінолеум), а не продукцію, виробником якої є «Компания Платан» (чи будь-яка інша юридична особа) під назвою «Химпласт».

Позивач документально підтвердив те, що є виробником лінолеуму полівінілхлоридного на звуко-, теплоізоляційній підоснові таких торговельних марок: «ЛІНОПЛАСТ-комфорт»; «ЛІНОПЛАСТ-стандарт»; «ЛІНОПЛАСТ-еталон»; «ЛІНОПЛАСТ-екстра»; «ЛІНОПЛАСТ-ПРП 3,6»; «АВТОЛІН»; «АВТОЛІН-екстра»; «ТРАНСЛІН», подавши суду копії сертифікату відповідності серії ВГ від 18.04.2016 № UA 1.090.0022318-16 та додатку до нього.

Крім того, подавши сертифікат відповідності, позивач документально підтвердив, що лінолеум його виробництва відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-160:2008 (EN 650:1996, NEQ) «Будівельні матеріали. Лінолеум полівінілхлорид ний на тканинній підоснові. ТУ»; ДСТУ Б В.2.7-20-95 «Будівельні матеріали. Лінолеум полівінілхлоридний на тепло звукоізолюючій підоснові. Технічні умови».

Слід зазначити, що у скарзі міститься інформація, що носить стверджувальний характер, в ній йдеться про встановлені факти, така інформація є негативною і завдає шкоди діловій репутації позивача, оскільки дискредитує продукцію, а саме лінолеум, виробником якого є ПП «Хімпласт».

Суду не подано відповідачами жодного документального підтвердження того, що лінолеум виробництва позивача не можна назвати «лінолеумом»; він є простим сплавом, який проклеєний зверху плівкою; за якістю не відповідає вимогам і замовники у цьому переконаються вже в перший місяць використання.

З урахуванням наведеного, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що поширена відповідачем-1 у скарзі інформація є недостовірною в частині твердження «По всем техническим запросам мы подготовили оптимальное предложение по цене и качеству. Компания Платан, победившая в торгах предложила продукцию Химпласт, которую нельзя назвать линолеумом, это простой сплав, проклеенный сверху пленкой, по качеству он не соответствует требованию - линолеум и заказчики в этом убедятся уже в первый месяц использования.», не підтвердженою доказами і підлягає спростуванню, а отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Що ж до твердження «Мы являемся крупной компанией-импортером и ориентируемся на любого клиента и можем себе позволить сформировать минимальную цену на рынке. Мы хотим участвовать в честных торгах и предоставлять качественный материал, исходя из технических запросов.», то слід вказати, що воно відноситься лише до особи відповідача-1 та не носить негативного характеру для позивача, не завдає шкоди його діловій репутації.

Таким чином, позовна вимога в частині спростування твердження «Мы являемся крупной компанией-импортером и ориентируемся на любого клиента и можем себе позволить сформировать минимальную цену на рынке. Мы хотим участвовать в честных торгах и предоставлять качественный материал, исходя из технических запросов.» не підлягає задоволенню.

Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Оскільки інформація була поширена шляхом розміщення відповідачем-1 скарги на сайті, за наповнення якого відповідає відповідач-2, то найбільш наближеним та адекватним способом спростування недостовірної інформації є розміщення у мережі Інтернет на сайті www.prozorro.gov.ua повного тексту даного рішення.

Також позивачем було заявлено позовну вимогу про стягнення з ПП «Тайсон Клінінг Компані» 117 446,74 грн. матеріальної шкоди, яка була завдана внаслідок поширення недостовірної інформації.

ПП «Хімпласт» мотивує вказану вимогу таким:

- 04.01.2016 товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Атлас» (покупець; далі - ТОВ «Атлас») та ПП «Хімпласт» (продавець) був укладений договір № 04.01/1 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (лінолеум), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його;

- відповідно до плану-закупівлі від 22.01.2016 сторони Договору дійшли згоди щодо розміру та кількості закупівель на 2016 рік, відповідно до якого протягом року ТОВ «Атлас» узгодило поставку продукції позивача у кількості 350 000 кв.м.;

- 15.02.2016 ТОВ «Атлас» звернулося до ПП «Хімпласт» з листом-повідомленням, в якому повідомило про те, що вимушене відмовитись від поставок лінолеуму у березні та квітні місяці 2016 року в розмірі шести машин в рамках Договору;

- рішення ТОВ «Атлас» обґрунтоване тим, що якість товару (лінолеуму) позивача викликає сумнів, оскільки у лютому місяці 2016 року покупець був ознайомлений зі скаргою, розміщеною на сайті www.prozorro.gov.ua, в якій ПП «Тайсон Клінінг Компані» зазначило, що якість товару (лінолеуму), який виробляє ПП «Хімпласт», є низькою та не відповідає усім передбаченим нормам;

- відповідно до бухгалтерської довідки ПП «Хімпласт» від 11.07.2016 № 139 ТОВ «Атлас» не замовило у позивача у лютому-травні 2016 року 96,4 тисячі кв.м. продукції, тобто 8 машин, що призвело до збитків у сумі 117 446,74 грн.

Відповідно до пункту 29 Постанови № 1 у разі, якщо з вимогою про захист гідності, честі чи ділової репутації заявлено також вимогу про відшкодування збитків, завданих внаслідок поширення недостовірної інформації, суд вирішує цю вимогу відповідно до статті 22 ЦК України. При цьому судовий збір сплачується згідно з чинним законодавством за ставками, визначеними для вимог майнового характеру.

Згідно із частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, стягнення збитків є видом цивільно-правової відповідальності.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 зі справи № 42/266-6/492).

Разом з тим, позивачем документально не підтверджено наявність жодного елементу складу цивільного правопорушення, який би став підставою для стягнення збитків у сумі 117 446,74 грн.

Так, з Договору та плану-закупівель вбачається, що протягом січня-лютого 2016 року позивач зобов'язався поставити ТОВ «Атлас» 2 машини продукції, проте жодного документального підтвердження фактичного виконання Договору та здійснення поставки, узгодженої на січень-лютий 2016 року, суду не подано.

Крім того, з листа ТОВ «Атлас» вбачається, що останнє відмовляється від поставки лінолеуму на період з березня по квітень 2016 року, а позивачем нараховано матеріальну шкоду за нездійснену поставку протягом березня-травня 2016 року.

Слід зазначити, що Договір не містить жодної умови, яка б надавала покупцю право відмовитися від отримання товару з посиланням на ознайомлення із інформацією, яка розміщена у мережі Інтернет, щодо якості продукції.

Позивач не подав суду жодного документального підтвердження, що саме на суму 117 446,74 грн. ним би було реалізовано покупцю товар.

Отже, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача-1 збитків слід відмовити.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недостовірною інформацію, опубліковану на сайті www.prozorro.gov.ua у скарзі приватного підприємства «Тайсон Клінінг Компані» (68556, Одеська область, Тарутинський район, с. Вільне, вул. Миру, 155; ідентифікаційний код 32625121) щодо продукції приватного підприємства «Хімпласт» (03113, м. Київ, проспект Перемоги, 68/1, оф. 62; адреса для листування: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 28, оф. 501; ідентифікаційний код 31170656), а саме цитата дослівно на мові оригіналу (російська мова):

«По всем техническим запросам мы подготовили оптимальное предложение по цене и качеству. Компания Платан, победившая в торгах предложила продукцию Химпласт, которую нельзя назвать линолеумом, это простой сплав, проклеенный сверху пленкой, по качеству он не соответствует требованию - линолеум и заказчики в этом убедятся уже в первый месяц использования.».

3. Зобов'язати державне підприємство «Прозорро» (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 22; ідентифікаційний код 02426097) протягом тижня з дня набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили розмістити у мережі Інтернет на сайті www.prozorro.gov.ua повний текст даного рішення.

4. У задоволенні решти позову відмовити.

5. Стягнути з приватного підприємства «Тайсон Клінінг Компані» (68556, Одеська область, Тарутинський район, с. Вільне, вул. Миру, 155; ідентифікаційний код 32625121) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь приватного підприємства «Хімпласт» (03113, м. Київ, проспект Перемоги, 68/1, оф. 62; адреса для листування: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 28, оф. 501; ідентифікаційний код 31170656) судовий збір у сумі 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн.

6. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.11.2016.

Суддя О. Марченко