Постанова

від 07.11.2016 по справі 925/560/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2016 р. Справа№ 925/560/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: Плесюк О.С. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Нестеренко О.Ф. - за належним чином оформленою довіреністю;

від третьої особи-1: Федоренко О.І. - за належним чином оформленою довіреністю;

від третьої особи-2: не з'явився;

від третьої особи-3: не з'явився;

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" та Арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" Білика О.А.

на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2016р.

у справі № 925/560/14 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -

1) Відкритого акціонерного товариства "Шрамківський цукровий завод"

2) ОСОБА_7

3) Приватного нотаріуса Драбівського районного нотаріального округу Бірюка О.В.

про визнання договору недійсним і застосування наслідків недійсності правочину, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Білика О.А., звернулося в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу, укладеного 27.04.2007р. і посвідченого приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюк О.В. 27.04.2007р., реєстраційний № 1337.

Підставами недійсності договору зазначено відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" майнового комплексу цукрового заводу (нерухомого майна) у момент його перебування під забороною на підставі ухвалі судового органу, про що ТОВ "Етуаль", як учасник торгів, за результатами яких укладено спірний договір купівлі-продажу, повинен був дізнатися, діючі розумно та обачно. Позивач також стверджував, що договір має бути визнаний недійсним у зв'язку з допущеними порушеннями при проведенні торгів з реалізації майна банкрута - ТОВ "ЛЛЛ" та при оформленні його результатів. У протоколі проведення торгів на продаж виставлявся цілісний майновий комплекс з 16 позицій, тоді як у тексті спірного договору предметом продажу був майновий комплекс, який складався з 20 позицій. В оголошенні в газеті «Черкаський край» від 08.03.2007р. на відкритих торгів виставлено - «майновий комплекс колишнього Шрамківського цукрового заводу в м. Шрамківка Драбівського району Черкаської області» з початковою ціною 90 000,00 грн., без зазначення відомостей про склад майна. Зазначалося позивачем також і на ту обставину, що продаж майна був здійснений без згоди комітету кредиторів банкрута - ТОВ "ЛЛЛ".

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.06.2014р. у справі № 925/560/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014р., у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2015р. судові акти у справ № 925/560/14 скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Після скасування судом касаційної інстанції прийнятих судами першої та другої інстанції актів, позивач у своїй заяві від 17.03.2005р. доповнив позов вимогами про застосування одностороннього наслідків недійсності правочину і просив повернути йому майновий комплекс цукрового заводу, а також додатково обґрунтував обставини недійсності укладено ним із відповідачем договору посиланням на те, що предметом продажу було майно яке належало покупцю на підставі визнаного недійсним судом договору купівлі-продажу з ТОВ «Шрамківський цукровий завод».

Рішенням господарського суду від 14.05.2015р., залишеним без змін судом апеляційної інстанції у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю обставин на яких ґрунтуються вимоги позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2015р. судові акти у справі № 925/560/14 скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.04.2016р. у справі № 925/560/14 у задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що позивач не є власником нерухомості і тому не має права на звернення з позовом про визнання недійсним правочину. Вимоги позову розцінені місцевим господарським судом як невірно обраний спосіб захисту належних йому цивільних прав. Водночас, суд вказав, що не відповідач не може вважатися добросовісним набувачем, оскільки на момент відчуження об'єктів нерухомого майна у Єдиному реєстрі заборон було зареєстровано обтяження, про що повинен був знати відповідач. Заява відповідача про застосування при розгляді спору правил про позовну давність відхилена судом з посиланням на те, що права позивача не визнані порушеними.

Не погодившись із мотивами прийнятого господарським судом рішення Товариство з обмеженою відповідальністю "Етуаль" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просило скасувати повністю рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2016р. у справі №925/560/14 та прийняти нове, яким відмовити повністю в задоволенні позову. Підставою для скасування судового акту апелянт зазначав неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, невірну правову оцінку доказам.

Апелянт вказував, що усупереч встановленим господарським судом у справі № 14/5026/832/2011 обставинам, які мають преюдиційне значення, суд першої інстанції зробив хибний висновок, що на момент вчинення спірного правочину позивач не був власником нерухомого майна, яке відчужив за оплатним спірним договором ТОВ "Етуаль". Незаконним апелянт також вважав висновок місцевого господарського суду про те, що у момент відчуження нерухомості від імені позивача діяла неуповноважена особа - арбітражний керуючий, оскільки лише у рамках кримінальної справи була встановлена підробка протоколу зборів ТОВ "ЛЛЛ" про ліквідацію останнього. Спростовуючи висновок суду про недобросовісність поведінки відповідач, а апелянт зазначав, що його недобросовісність при придбанні нерухомості на відкритих торгах та при укладенні оспорюваного договору недоведена позивачем, адже заборона на відчуження у Єдиному реєстрі заборон стосувалася майна, розташованого за іншою адресою. Недоведеним відповідач вважав також твердження позивача про те, що відповідачу було відомо про відсутність у продавця прав на нерухоме майно. На думку апелянта, господарський суд не дав належної правової оцінки тій обставині, що з дня набрання законної сили 01.06.2011р. ухвали Господарського суду Черкаської області від 25.01.2011р. у справі № 14-10-08/2012 у ТОВ "ЛЛЛ" виник обов'язок повернути на користь ВАТ "Шрамківській цукровий завод" отримане за недійсним договором від 09.03.2004р. і додаткової угоди до нього від 10.03.2004р. нерухоме майно, а у ВАТ "Шрамківській цукровий завод" -виникло право вимагати належного виконання. ВАТ "Шрамківській цукровий завод" звернувся з позовом і його задоволенні позову йому було відмовлено. Крім того, апелянт зазначав, що на вимоги до нього збіг строк позовної давності, адже спірний договір був укладений 27.04.2007р., тоді як з позовом позивач звернувся 09.01.2013р.

23.05.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" в особі Арбітражного керуючого - ліквідатора Білик О.А. подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у визнанні недійсним договору купівлі-продажу від 27.04.2007р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у вказаній частині вимог.

На думку позивача, оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції з недотриманням норм матеріального права, яке надає стороні правочину право на позов про визнання недійсним правочину. За твердженням позивача у справі, у 2011 році, з дня набрання законної сили 01.06.2011р. ухвали господарського суду Черкаської області від 25.01.2011р. у справі № 14-10-08/2012, ТОВ "ЛЛЛ" дізналося про те, що набуло права власності на нерухомість на підставі недійсного правочину, укладеного з ВАТ "Шрамківській цукровий завод", а тому відразу звернулося з позовом до господарського суду Черкаської області. Утім 03.01.2013р. ухвалою у справі 925/15/13-г місцевий господарський суд відмовив у прийнятті позовної заяви та відкритті провадження у справі у зв'язку з необхідністю розгляду даного спору у межах справи про банкрутство позивача ТОВ "ЛЛЛ".

Позивач звернувся із позовною заявою у межах справи про банкрутство 27.04.2007р. і розгляд справи тривав до 26.11.2013р., коли постановою ВГСУ провадження у справі № 14/5026/832/2011 про визнання недійсним договору було припинено у зв'язку з тим, що спір належить вирішувати у позовному провадженні.

Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. апеляційні скарги ТОВ «Етуаль» та Арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" Білика О.А. передано на розгляд колегії суддів у складі: Пантелієнка В.О. (головуючий), Разіної Т.І., Верховця А.А.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016р. апеляційні скарги ТОВ "Етуаль" та Арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" Білика О.А. були прийняті до провадження і призначено на 21.06.2016р.

10.06.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача. Відповідач просив апеляційний суд задовольнити апеляційну скаргу позивача частково, скасувати оскаржуване рішення та відмовити повністю у задоволенні позову.

10.06.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

21.06.2016р. суддями Пантелієнко В.О. (головуючий) і Разіна Т.І. подано заяву про самовідвід у справі №925/560/14.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016р. заяву суддів Київського апеляційного господарського суду Пантелієнка В.О. (головуючий) і Разіної Т.І. про самовідвід у справі №925/560/14 задоволено.

Протоколами автоматичного визначення складу колегії суддів та передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016р. змінено та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шипко В.В., судді: Коршун Н.М., Дідиченко М.А.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016р. апеляційні скарги ТОВ "Етуаль" та Арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" Білика О.А. були прийняті до провадження і призначено їх розгляд на 26.07.2016р.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 13.07.2016р. арбітражним керуючим - ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" О.А. Білик була подана заява про відвід судді Шипка В.В.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.07.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Коршун Н.М. у відпустці, змінено склад колегії суддів та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Шипко В.В., судді: Тищенко А.І., Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016р. заяву арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" Білик О.А. про відвід судді Шипка В.В. у справі № 925/560/14 задоволено.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2016р. змінено та сформовано на наступний складе колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Чорна Л.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2016р. апеляційні скарги ТОВ "Етуаль" та Арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" Білика О.А. прийняті до провадження і призначено до розгляду на 07.09.2016р.

29.08.2016р. Арбітражний керуючий - ліквідатор ТОВ "ЛЛЛ" Білик О.А. до Київського апеляційного господарського суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.09.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, змінено склад колегії суддів та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пашкіна С.А., Смірнова Л.Г.

07.09.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання можливості для ознайомлення з матеріалами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016р. розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" та Арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" Білика О.А. відкладено до 26.10.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016р. розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" та Арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" Білика О.А. відкладено до 07.11.2016 року.

04.11.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Треті особи-2,3 до судового засідання, що відбулось 07.11.2016р., не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників третіх осіб-2,3 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи є можливим.

Представник ВАТ «Шрамківський цукровий завод» доводи позову підтримав.

Заслухавши доводи сторін, повторно розглянувши справу, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що рішення першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про повне задоволення позову, виходячи з такого.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими законом суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Наказом регіонального відділення ФДМ України по Черкаській області № 116-П від 31.03.1995 року затверджено акт оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу Шрамківсьвого цукрозаводу.

Наказом регіонального відділення ФДМ України по Черкаській області № 288-АТ від 26.10.1995р. створено відкрите акціонерне товариство "Шрамківський цукрозавод" шляхом перетворення державного підприємства Шрамківського цукрового заводу, передано до його статутного фонду державне майно перетвореного підприємства згідно акту оцінки вартості цього майна, затвердженого наказом регіонального відділення ФДМ України по Черкаській області № 116-П від 31.03.1995 року, вартістю 196023,4 млн. крб., визначено позивача правонаступником державного підприємства, що приватизується, затверджено його Статут, призначено голову правління і контролюючого за виконанням цього наказу.

Відповідно до Свідоцтва серії А01 № 626011 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, 03.11.1995р. проведено державну реєстрацію юридичної особи - Відкритого акціонерного товариства "Шрамківський цукровий завод" за місцезнаходженням: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вулиця Леніна, будинок 21.

09.03.2004р. ВАТ "Шрамківський цукровий завод", в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Захарчука В.С., і ТОВ "ЛЛЛ" укладено договір купівлі-продажу підприємства-банкрута (позивача), за умовами п. 1.1. якого позивач (як продавець) зобов'язався передати майно (підприємство - цукровий завод, як майновий комплекс, розташований за адресою: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка) у власність покупцеві - ТОВ "ЛЛЛ", а покупець зобов'язався прийняти "підприємство-банкрута" і сплатити за нього грошову суму (ціну), зазначену в договорі. Склад і вартість "підприємство-банкрута" визначені в додатках до даного договору, що зазначені в п. 6.1 договору, і є його невід'ємною частиною.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюк О.В. 10.03.2004р., зареєстрований у реєстрі за № 602.

Додатковою угодою до договору купівлі-продажу підприємства-банкрута від 10.03.2004р. сторонами договору внесено доповнення до п. 1.1. (розділу 1 - Предмет договору) договору шляхом зазначення переліку майна, яке входить до складу майнового комплексу цукрового заводу, у відповідності з Свідоцтвом серії САА № 594459 про право власності ВАТ "Шрамківський цукровий завод" на цей об'єкт. До складу майнового комплексу, зокрема увійшли і спірні об'єкти нерухомого майна, а саме: контора (Ааа'), адмінприміщення (Б5), склад мішкотари (Ж), уборна (І), кладова (І'), кладова (І''), архів (І3), прохідна (Ї), побутове приміщення (К), прибудова (к), тепловозне депо (С), прибудова (с), прибудова (с'), прибудова (с'') контора депо (Т), прибудова (т), прибудова (т'), сауна (Ц), димова труба (І), огорожа (1,2).

Додаткова угода посвідчена приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюк О.В. 30.04.2004р., зареєстрована в реєстрі за № 1090.

27.04.2004р. на підставі рішення виконавчого комітету Шрамківської селищної ради № 34 від 23.04.2004р., виконавчим комітетом Шрамківської селищної ради видано ВАТ "Шрамківський цукровий завод" Свідоцтво серії САА № 594459 про право колективної власності на об'єкт - цілісний майновий комплекс цукрового заводу, загальною площею 19226,3 кв. м., що розташований в Черкаській області Драбівський район смт.Шрамківка, вул. Леніна, буд. 17.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.01.2011р. у справі № 14-10-08/2102, яка залишена без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2011р. та Вищого господарського суду України від 16.10.2011р. (за заявою ліквідатора ВАТ „Шрамківський цукровий завод") визнано недійсними Договір купівлі-продажу підприємства-банкрута від 09.03.2004р. та Додаткову угоду до нього від 10.03.2004р., за яким ТзОВ „ЛЛЛ" набуло права власності на майно, серед якого і майно, що було продано відповідачу на підставі спірного Договору від 24.04.2007р.

Визнаючи недійсним Договір купівлі-продажу та Додаткову угоду до нього, господарський суд виходив з того, що ВАТ „Шрамківський цукровий завод" не міг розпоряджатися нерухомим майном, оскільки права власності на майно не були зарєстровані в установленому порядку, а отже майно не могло бути предметом цивільно-правових правочинів, у т.ч. договору купівлі-продажу.

ТОВ «ЛЛЛ», в межах провадження у банкрутстві, 08.03.2007р. на відкриті торги виставив - «майновий комплекс колишнього Шрамківського цукрового заводу в м. Шрамківка Драбівського району Черкаської області» з початковою ціною 90 000,00 грн.

Утім, на момент проведення торгів виникнення речових прав ТОВ «ЛЛЛ» і припинення цих прав у ВАТ „Шрамківський цукровий завод" на нерухоме майно не були зареєстровані у встановленому порядку, а отже торги та укладені на них угоди є недійсними в силу закону.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах(публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до частини 6 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (у редакції Закону на момент вчинення спірного правочину) правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону.

Лише 20.04.2007р. Драбівським виробничим підрозділом КП «Черкаське об'єднане бюро технічної інвентаризації» на підставі дублікату договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Драбівського районного отаріального округу Черкаської області Бірюком О.В., за ТОВ «ЛЛЛ» зарестровано право власності на майно, що підтверджується витягом № 5638427, серія ССС№ 796620.

Не зважаючи на відсутність зареєстрованих прав на об'єкти нерухомості, що виставляються на відкриті торги, а отже відсутність у продавця (ТОВ «ЛЛЛ») права на розпорядження нерухомістю, відповідач взяв участь у торгах, що підтверджується протоколом проведення торгів 10.04.2007р. у процедурі банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ", за результатами яких був визнаний переможцем і зобов'язався загрозою скасування результатів торгів укласти з продавцем договір купівлі-продажу, сплатити повну суми коштів за придбаний об'єкт до 20.04.2007р., прийняти майно за актом складення акту приймання-передачі.

Отже, відповідач, як набувач, не проявив тієї розумної обачності, яка зазвичай вимагається від обачного та розумного покупця, і не з'ясував наявності прав у особи, яка відчужувала нерухоме майно, не провів попереднього огляду майна, яке пропонувалося до продажу; не з'ясував наявність у продавця правовстановлюючих документів на нерухомість, підстав виникнення у нього прав власності, а також не зацікавився, чому, усупереч зазначеному у протоколі, договір купівлі-продажу з ним був укладений не 20.04.2007р., а лише 27.04.2007р., при тому, що умовами торгів передбачалося, що затверджений протокол торгів є підставою для укладення договору купівлі-продажу.

За умовами спірного Договору продавець - ТОВ "ЛЛЛ" продав за ціною 99 000,00 грн. і зобов'язався передати у власність покупця - відповідача, а відповідач - сплатити вартість та прийняти майновий комплекс цукрового заводу (об'єкт) за адресою: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Леніна, буд. 17, реєстраційний № 5638427. Об'єктом купівлі-продажу, згідно договору, є: контора (Ааа'), адмінприміщення (Б5), склад мішкотари (Ж), уборна (І), кладова (І'), кладова (І''), архів (І3), прохідна (Ї), побутове приміщення (К), прибудова (к), тепловозне депо (С), прибудова (с), прибудова (с'), прибудова (с'') контора депо (Т), прибудова (т), прибудова (т'), сауна (Ц), димова труба (І), огорожа (1,2). Загальна площа об'єкту становить 2862,4 кв.м.

Водночас, з'ясування питання добросовісності набуття права власності можливе лише у разі розгляду питання віндикаційного позову, правом на подання якого належить лише власнику майна.

За таких обставин судова колегія, вважає, що апелянт, як набувач нерухомого майна за недійсним правочином, при вирішенні питання застосування наслідків недійсності правочину, не отримує за законом захисту у відповідності із ст. 388 ЦК України.

Такий висновок випливає з аналізу ч. 1 ст. 328 ЦК України, відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Недійсний правочин не є юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, адже право виникає лише у разі вчинення правомірних юридично-значущих дій.

Отже, з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації недійсного договору у продавця та покупця нерухомості виникли зобов'язання повернути одне одному те, що отримане ними на виконання недійсного правочину. Внаслідок цього державна реєстрація виникнення і припинення речових прав у продавця та покупця, здійснена на підставі недійсного правочину, підлягає скасуванню.

Поряд з цим згідно ч. 2 ст. 658 ЦК України якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

У відповідності до ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Тому судове рішення, яке набрало законної сили і яким відмовлено у задоволенні позову власника до набувача, буде юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків у набувача майна та колишнього власника, і підставою для внесення до державного реєстру прав на нерухомість відповідних записів щодо нерухомості, адже вирішення питання щодо юридичної сили реєстрації права пов'язано з вирішенням спору про те, у кого право виникло і на яких підставах.

На момент прийняття місцевим господарським судом рішення у даній справі право власності позивача ґрунтувалося на вчиненні спірного правочину.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Вищого господарського суду України, викладеними у п. 2.1. постанови від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання угод (господарських договорів) недійсними", правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статті 234 ЦК України.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, на які посилається позивач, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Вищого господарського суду України, викладеними у п. 2.1. постанови від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання угод (господарських договорів) недійсними", правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статті 234 ЦК України. Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За змістом п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", п. 2.15. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину

Відхиляючи доводи апелянта з приводу застосування строків давності до вирішення спору про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24.04.2007р., колегія суддів, виходить з наступного.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.08.2005р. порушено провадження у справі № 01/3626 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ". Постановою господарського суду Черкаської області від 30.08.2005р. у справі № 01/3626 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" визнано банкрутом в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відкрито ліквідаційну процедуру терміном на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_7 Ухвалою того ж суду в тій же справі від 02.04.2007р. продовжено строк ліквідаційної процедури ТОВ "ЛЛЛ" на шість місяців.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.08.2010р. провадження у справі № 18-01/3626, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2010р. і постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2011р., про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ", з урахуванням фактів, встановлених вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.05.2007р. у кримінальній справі № 1-204/2007 та рішенням господарського суду Черкаської області від 17.08.2008р. у справі № 09-05/2516, припинено як порушене безпідставно (т. 2 а.с. 144-151, 152-159, 160-164, 165-166).

Правовим наслідком припинення провадження про банкрутство ТОВ "ЛЛЛ" є відновлення повноважень органів управління, припинення повноважень ліквідатора банкрута.

Отже, саме з 12.10.2010р. правоволодільці ТОВ «ЛЛЛ» могли і повинні були дізнатися про вчинення правочинів від імені ТОВ «ЛЛЛ».

З 01.06.2011 року за заявою ліквідатора ВАТ „Шрамківський цукровий завод" визнано недійсними Договір купівлі-продажу підприємства-банкрута від 09.03.2004р. та Додаткову угоду до нього від 10.03.2004р., за яким ТзОВ „ЛЛЛ" набуло права власності на майно, серед якого і майно, що було у подальшому продано відповідачу на підставі спірного Договору від 24.04.2007р.

У 2013 році ТОВ «ЛЛЛ» звернулося з позовом до господарського суду Черкаської області у процедурі банкрутства ВАТ «Шрамківський цукровий завод» з позовом про визнання недійсним Договору від 24.04.2007р. Проте ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.01.2013р. по справі № 925/15/13-г відмовлено у прийнятті позовної заяви до провадження у зв'язку з необхідністю її розгляду в межах справи про банкрутство.

ТОВ «ЛЛЛ» звернулося до господарського суду Черкаської області із заявою про визнання недійсним договору від 27.04.2007р. у справі про банкрутство ТОВ «ЛЛЛ». Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.01.2013р. по справі № 14/5026/832/2011 суд прийняв до розгляду заяву.

Розгляд вказаної справи тривав до 26.11.2013р., коли постановою Вищого господарського суду України в справі № 14/5026/832/2011 провадження у справі було припинено у зв'язку з необхідністю розгляду заяви про визнання договору недійсним в справі про банкрутство.

Після цього ТОВ «ЛЛЛ» звернулося із позовною заявою до господарського суду Черкаської області, яким 04.04.2014р. було порушено провадження у даній справі.

Таким чином, колегія суддів не вважає, що позов подано позивачем з пропуском строку позовної давності.

За таких обставин справи, судова колегія вважає, що позов про визнання недійсним Договору купівлі-продажу із застосуванням наслідків такої недійсності підлягав задоволенню, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову. Здійснити новий розподіл судового мита.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Згідно до п. 2.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» за умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об'єднання відповідних вимог судовий збір піддягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру.

Пунктом 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" Білика О.А. на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2016р. у справі № 925/560/14 - задовольнити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2016р. у справі № 925/560/14 - залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2016р. у справі № 925/560/14 - скасувати і прийняти нове рішення.

4. Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 27.04.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Етуаль», посвідчений приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О.В. 27.04.2007р., зареєстрований в реєстрі правочинів за №1337.

Застосувати наслідки недійсності правочину:

Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" (18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 7; ідентифікаційний код 22800698) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Етуаль" (36000, м. Полтава, вул. Панянка, 36; ідентифікаційний код 25164843) отримані на виконання недійсного договору від 27.04.2007р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Етуаль», посвідчений приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О.В. 27.04.2007р., зареєстрований в реєстрі правочинів за №1337, кошти у розмірі 99 000,00 грн.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Етуаль" (36000, м. Полтава, вул. Панянка, 36; ідентифікаційний код 25164843) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" (18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 7; ідентифікаційний код 22800698) отримане на виконання недійсного договору від 27.04.2007р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Етуаль», посвідчений приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О.В. 27.04.2007р., зареєстрованого в реєстрі правочинів за №1337, нерухоме майно за адресою: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Леніна, буд. 17, реєстраційний номер об'єкту 5638427, який складається з: контори (Ааа'), адмінприміщення (Б5), складу мішкотари (Ж), уборної (І), кладової (І'), кладової (І''), архіву (І3), прохідної (Ї), побутового приміщення (К), прибудови (к), тепловозного депо (С), прибудови (с), прибудови (с'), прибудови (с'') контори депо (Т), прибудови (т), прибудови (т'), сауни (Ц), димової трубу (І), огорожі (1,2). Загальна площа об'єкту становить 2862,4 кв.м.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" (36000, м. Полтава, вул. Панянка, 36; ідентифікаційний код 25164843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" (18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 7; ідентифікаційний код 22800698) судовий збір за подання позову у розмірі 3198 (три тисячі сто дев`яносто вісім) грн. 00 коп., за подання апеляційної скарги у розмірі 1515 (тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" (36000, м. Полтава, вул. Панянка, 36; ідентифікаційний код 25164843) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1884 (тисяча вісімсот вісімдесят чотири) грн. 30 коп.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" (18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 7; ідентифікаційний код 22800698) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2002 (дві тисячі дві) грн. 00 коп.

8. Доручити Господарському суду Черкаської області видати накази.

9. Матеріали справи №925/560/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Смірнова