Ухвала

від 17.11.2016 по справі 826/2282/15

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

17 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І., суддів:Волкова О.Ф., Прокопенка О.Б., - розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Апарату Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, третя особа - ОСОБА_5, про поновлення на роботі,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 червня 2016 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2016 року про відмову в задоволенні позовних вимог у зазначеній справі.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_4 подав заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах норм матеріального права, які регулюють порядок звільнення працівника із займаної посади, що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 21 лютого 2008 року, 30 серпня 2012 року, 22 травня 2014 року, 1 вересня 2015 року та 7 вересня 2016 року (справи №№ б/н, К/9991/87172/11, К/800/11016/13, К/800/9208/15, К/800/13708/16 відповідно).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У рішенні, про перегляд якого подана заява, суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження. Апеляційний суд, встановивши, що позивач був своєчасно попереджений про звільнення та йому було запропоновано інші посади в Апараті Верховної Ради України, від яких він відмовився, дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_4 відбулося правомірно із дотриманням процедури звільнення, передбаченої Кодексом законів про працю України.

Аналіз рішень Вищого адміністративного суду України 21 лютого 2008 року, 30 серпня 2012 року, 22 травня 2014 року та 7 вересня 2016 року, наданих для порівняння, свідчить про те, що кожне із них ґрунтується на конкретних фактичних обставинах справ, які залежно від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення визнані як такі, що підтверджують недотримання роботодавцем вимог трудового законодавства щодо можливості зайняття інших вакантних посад, які були у наявності на час звільнення працівника.

На підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, ОСОБА_4 також посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 1 вересня 2015 року. Проте це рішення не може братися до уваги, оскільки у зазначеній справі суд касаційної інстанції не ухвалив остаточного рішення, а з огляду на неповноту фактичних обставин справи скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Такі обставини унеможливлюють прийняття рішення про відкриття провадження у справі і дають підстави вважати заяву необґрунтованою.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Апарату Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, третя особа - ОСОБА_5, про поновлення на роботі для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2016 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.Ф. Волков

О.Б. Прокопенко