Постанова

від 16.11.2016 по справі 910/11164/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2016 р. Справа№ 910/11164/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 16.11.16

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста - Буд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.08.2016

у справі №910/11164/16 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом 1) Громадської організації "Корчувате-наш дім"

2) Національного природного парку "Голосіївський"

до 1) Київської міської ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста - Буд"

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні

позивача: 1) Міністерство екології та природних ресурсів України

2) Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд"

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні

відповідача: 3) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

за участю прокуратури міста Києва

про визнання договору оренди земельної ділянки від 28.10.2010 недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2016 року у справі №910/11164/16 заяву Громадської організації "Корчувате - наш дім" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Заборонено товариству з обмеженою відповідальністю "Авеста - Буд" (вул. Борисоглібська, 16а/1, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 35251534), Київській міській раді (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, ідентифікаційний код 22883141) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії або проводити будь-які роботи на земельній ділянці площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована у Голосіївському районі міста Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) та передана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" згідно договору від 28.10.2010, зареєстрованого за номером 79-6-00791.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Авеста - Буд" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 30.08.2016 у справі №910/11164/16 та прийняти нове рішення суду, яким відмовити в задоволені заяви про забезпечення позову.

В своїх доводах апелянт посилається на те, що ухвалу суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Справа розглядалась різними складами суду, розгляд справи неодноразово відкладався.

Розпорядженням відповідальної особи Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 у справі №910/11164/16 у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) на лікарняному, призначено повторний автоматичний розподіл, відповідно до якого справу №910/11164/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Вказана судова колегія розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку і ухвалила постанову у даній справі.

16.11.2016 Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" на підставі ст. 96 Господарського процесуального кодексу України надало суду відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа-2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 30.08.2016 - без змін.

Представники відповідача-2 брали участь у судових засіданнях та надавали свої пояснення, підтримували доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просили скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 30.08.2016 у справі № 910/11164/16.

Представники позивача-1,-2, третіх осіб-1,-2 та прокурор брали участь у судових засіданнях, надавали свої пояснення та просили апеляційну скаргу ТОВ «Авеста-Буд» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 30.08.2016 у справі № 910/11164/16 - без змін.

В судові засідання апеляційної інстанції відповідач-1 та третя особа-3 повноважних представників не направили, своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, не скористалися. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка учасників судового процесу без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, а також враховуючи строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, передбачені ст. 102 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів-1 та третьої особи-3.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до статті 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про повернення позовної заяви.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

У червні 2016 року Громадська організація "Корчувате-наш дім" та Національний природний парк "Голосіївський" звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста Буд" про визнання договору оренди земельної ділянки від 28.10.2010 недійсним.

Також, позивач в своїй позовній заяві просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та іншим особам вчиняти будь-які дії або проводити будь-які роботи на земельній ділянці площею 2,649 га, що розташована у Голосіївському районі міста Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2016 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Міністерство екології та природних ресурсів України та Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" та ухвалою Господарського суду міста Києві від 09.08.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Крім того, прокурором міста Києва також подано додаткові пояснення щодо заяви про забезпечення позову, в яких прокурор просить задовольнити вказану заяву шляхом заборони відповідачам та іншим особам вчиняти будь-які дії або проводити будь-які роботи на спірній земельній ділянці.

30.08.2016 представником Громадської організації "Корчувате-наш дім" до суду першої інстанції повторно подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якої позивач-1 просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Авеста - Буд" вчиняти будь - які дії з організації та здійснення знесення та видалення зелених насаджень (дерев та чагарників) на території земельної ділянки площею 2,6495 га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована у Голосіївському районі міста Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1).

Задовольняючи вищезазначену заяву місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем на спірній земельній ділянці розпочато вирубку зелених насаджень, а тому невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення щодо поновлення режиму функціонування парку у разі визнання договору недійсним, що є предметом спору по даній справі

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Згідно з п.10 ч.1 статті 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суддя в необхідних випадках вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 №16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 вказаної Постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Громадська організація "Корчувате-наш дім" обґрунтовує необхідність застосування заходів забезпечення позову тими обставинами, що відповідачами на спірній ділянці розпочато незаконне знесення зелених насаджень, що може унеможливити виконання рішення суду щодо поновлення режиму функціонуванню парку після визнання договору недійсним. В свою чергу, згідно з п. 2.1, 2.2 Положення про національний природний парк «Голосіївський» парк створений з метою збереження, відтворення і раціонального використання особливо цінних природних комплексів та об'єктів Київського Полісся, а також для поліпшення екологічного стану міста Києва.

На підтвердження вказаної обставини, позивачем-1 та прокурором міста Києва надано публікації засобів масової інформації та інтернет-ресурсами про незаконну рубку дерев та зелених насаджень в межах спірної земельної ділянки, фотографії із зображенням території урочища «Бичок» з ділянкою, на якій вирубані дерева, чагарники, які долучено судом до матеріалів справи.

В свою чергу, третьою особою-2, в своєму відзиві на апеляційну скаргу, вказано перелік сайтів, розміщених в мережі Інтернет щодо факту знищення зелених насаджень на спірній ділянці.

Крім того, прокурором міста Києва надано до суду апеляційної інстанції копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №42016100000000878 від 02.11.20.16 зареєстрованому за фактом незаконної реєстрації об'єкта нерухомості, який також долучено судом до матеріалів справи.

Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Таким чином, судом першої інстанції вірно визнано загальновідомим факт вирубки зелених насаджень на спірній земельній ділянці. Окрім того, місцевим господарським судом вірно зауважено, що факт правомірності відповідних дій не встановлювався, оскільки не є вирішальним при розгляді заяви про забезпечення позову, так як результат розгляду відповідної заяви не є рішенням по суті відповідного спору.

Апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позивачем надано докази, в розумінні ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу, які обґрунтовують підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, отже заява про вжиття заходів забезпечення позову є документально необґрунтованою.

Стосовно твердження апелянта, що судом першої інстанції не було враховано що вжиття заходів забезпечення позову до невизначеного кола осіб не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, колегія суддів зазначає наступне.

Апелянтом не наведено доводів, яким чином можуть бути порушені інтереси осіб, що не є учасниками даного спору у разі такої заборони. Крім того, заборона вчиняти будь-які дії або проводити будь-які роботи на земельній ділянці особам, що не є представниками ТОВ "Авеста-Буд" або Київської міської ради, ніяким чином не впливає на права товариства. В той же час, така заборона належним чином захищає інтереси позивачів на збереження властивостей земельної ділянки до вирішення справи по суті.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення щодо поновлення режиму функціонування парку у разі визнання договору недійсним, оскільки відповідачем на спірній земельній ділянці розпочато вирубку зелених насаджень.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, ухвала винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста - Буд" та скасування ухвали господарського суду міста Києва від 30.08.2016 у справі №910/11164/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста - Буд" залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 у справі №910/11164/16 - без змін.

2.Матеріали оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 30.08.2016 №910/11164/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк