Постанова

від 22.11.2016 по справі 826/12193/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2016 року № 826/12193/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стелс-1» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стелс-1» (далі - позивач або ТОВ «Стелс-1») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач або ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2014р. №0004622208 та №0004632208.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2014р. позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.05.2014р. №0004632208, №0004622208.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2014р. скасовано та прийнято нову постанову, якою позов залишено без задоволення.

Ухвалою ж Вищого адміністративного суду України від 15.02.2016р. скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2014р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015р., а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Зокрема, скасовуючи вказані рішення ВАС України зазначив про передчасність висновків судів попередніх інстанцій, оскільки судами попередніх інстанцій не встановлено чи розслідується у кримінальному провадженні №32013110010000178 кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) ТОВ «Стелс-1», що є визначальним для вирішення даної справи, зокрема в контексті права на прийняття спірних рішень з огляду на приписи п. 86.9 ст.86 ПК України, а також не враховано обставин наявності в матеріалах справи відомостей про те, що директор контрагента заперечує свою участь у діяльності товариства.

Відповідно до ухвали від 02.03.2016р. справу прийнято до провадження судді Окружного адміністративного суду м. Києва Шулежка В.П. та призначено її до судового розгляду. У зв'язку із змінами у структурі податкових органів в ході розгляду справи судом ухвалено здійснити заміну неналежного відповідача ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на правонаступника - ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити. Зокрема, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що операції, за якими донараховано грошові зобов'язання, фактично виконані та належним чином документально оформлені, що, як зазначає позивач, є підставою для формування спірних сум податкових вигод, а відтак позивач вважає, що відсутні підстави для прийняття спірних рішень, які ґрунтуються на начебто безтоварності спірних операцій із контрагентом ТОВ «ТД «Стироплен». Також, представник позивача зауважив, що перевірка проводилась на підставі постанови слідчого, однак спірні рішення прийнято за відсутності вироку, а тому, враховуючи положення п. 86.9. ПК України, без відповідних на те підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що висновки акту перевірки є законними та обґрунтованими, підстав для скасування спірних рішень не вбачає, оскільки, на думку ДПІ, контрагент позивача не міг та не виконував спірні операції, а відтак відсутні передбачені ПК України підстави для формування спірних сум податкових вигод.

У судовому засіданні 13.06.2016р. на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно із пп.78.1.11. п.78.1. ст.78, п.82.2. ст.82 Податкового кодексу України та на виконання постанови старшого слідчого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Здрілько В.М. від 17.02.2014р., наказом начальника ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 09.04.2014р. №933 призначена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ «Торговий Дім «Стироплен» (код ЄДРПОУ 35872120) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, у зв'язку з чим оформлено направлення на перевірку від 14.04.2014р. №398/26-58-22-08-09, які, разом із наказом, вручені представнику позивача під розписку 14.04.2014р.

Так, у період з 14.04.2014 по 18.04.2014 ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, правонаступником якої є відповідач, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Стелс-1» (код ЄДРПОУ 25194040) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ «Торговий Дім «Стироплен» (код ЄДРПОУ 35872120) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 28.04.2014р. №15/26-58-22-08-11/25194040 (далі - Акт перевірки).

Зокрема, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Стелс-1» у періоді, що перевірявся, мало взаємовідносини із ТОВ «Торговий Дім «Стироплен» на підставі договорів про надання юридичних послуг від 26.03.2012р. №ЮП26/03, про надання комплексних маркетингових послуг від 30.03.2012р. №МК30/03, про надання послуг по художньому оформленню та розміщенню реклами на транспорті від 02.04.2012р. №РД02/04 та про надання послуг з виготовлення та розповсюдження рекламної продукції від 25.04.2012р. №РД25/04, які зі сторони виконавця підписані особою, із зазначенням, що це є директор ТОВ «Торговий Дім «Стироплен» - ОСОБА_2.

Встановлено, що за вказаними договорами між сторонами складено акти виконаних робіт (надання послуг) та ТОВ «Торговий Дім «Стироплен» виписано на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 3 910 000,07 грн., у т.ч. ПДВ - 651 666,68 грн., які зі сторони виконавця підписані особою, із зазначенням, що це є директор ТОВ «Торговий Дім «Стироплен» - ОСОБА_2. Перелік та реквізити актів та податкових накладних наведено в Акті перевірки у табличному вигляді (т.1 а.с. 25-28).

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними у розмірі 651 666,68 грн. включені ТОВ «Стелс-1» до податкового кредиту, зокрема за квітень 2012 року у сумі 280000 грн., за травень 2012 року у сумі 205000 грн. та за червень 2012 року у сумі 166667 грн.

Стосовно ТОВ «Торговий Дім «Стироплен» в Акті перевірки встановлено, що останнє перебуває на обліку в ДПІ у Деснянському районі м. Києва. Свідоцтво платника ПДВ, яке видано 11.04.2008р. за №100111148, анульовано 03.12.2012р. Засновник та директор в одній особі - ОСОБА_2.

Надалі вказується, що листом СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 18.02.2014р. №495 надано постанову старшого слідчого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Здрілько В.М. від 17.02.2014р.

Відповідно до інформації, вказаної в постанові, у слідчому управлінні фінансових розслідувань ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві здійснюється досудове розслідування по матеріалам, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013110010000178 від 06.09.2013р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212 ч.1, 205 ч.2 КК України. В ході розгляду кримінального провадження встановлено, що невстановлені особи, діючи повторно, створили ряд суб'єктів підприємницької діяльності-юридичних осіб, а саме: ТОВ «ОПТ Альянс Трейд» (код ЄДРПОУ 38576054), ТОВ «Універсал Компані» (код ЄДРПОУ 38569403), ТОВ «Торговий Дім «Стироплен» (код ЄДРПОУ 35872120) та ФОП ОСОБА_4 (і.д. НОМЕР_1), з метою прикриття незаконної діяльності. При цьому встановлено, що службові особи ТОВ «Стелс-1» за період квітня-липня 2012 року за результатами проведених розрахунків з ТОВ «ТД «Стироплен» завищили податковий кредит на загальну суму 665000грн., що підтверджується висновком фахівця №186/22-08 від 20.11.2013р.

Також під час досудового розслідування допитано в якості свідка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який показав, що не причетний до реєстрації фінансово-господарської діяльності ТОВ «ОПТ Альянс Трейд», ТОВ «ТД «Стироплен».

Протокол допиту свідка надано разом із листом СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 18.02.2014р. №495.

До того ж, в Акті перевірки вказується на складення акту ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 145/22-50/35872120 від 06.03.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «Стироплен», код ЄДРПОУ 35872120 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період травень 2012 року, липень 2012 року, вересень 2012 року», згідно якого встановлено, що ТОВ «ТД «Стироплен» здійснював діяльність, пов'язану із наданням податкової вигоди третім особам.

Таким чином, на підставі вищевикладених фактів перевіркою зроблено висновок, що первинні документи, укладені між ТОВ «Стелс-1» та ТОВ «ТД «Стироплен», не є первинними документами бухгалтерського обліку, в зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій, а тому задекларований податковий кредит та валові витрати ТОВ «Стелс-1» за спірний період сформовано неправомірно.

Враховуючи наведене, ДПІ у розділі «Висновок» Акту перевірки вказує на порушення позивачем вимог п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальному розмірі 651 667,00 грн., у т.ч. квітень 2012 року на суму 280000,00 грн., за травень 2012 року на суму 20500,00 грн., за червень 2012 року на суму 166667,00 грн., а також пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України та п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 684 250,00 грн., в т.ч. за 2012 рік на суму 684 250,00 грн.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки ДПІ прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.05.2014р.:

№0004632208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 651 667,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 325 834,00 грн.;

№0004622208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 684 250,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 171 063,00 грн.

Вирішуючи спір по суті, зокрема, в контексті доводів позивача щодо невідповідності спірних рішень вимогам п. 86.9. ст.86 ПК України, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до статті 62 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин)) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові ; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В силу положень пп. 75.1.2. п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також, крім іншого, дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тощо. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Зокрема, відповідно до пп. 78.1.11. п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється , якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого , прокурора, винесену ними відповідно до закону .

Тобто, законодавством передбачено право слідчого у межах Кримінального процесуального кодексу України, відповідною постановою призначати проведення перевірок суб'єктів господарювання, які є обов'язковими до виконання відповідними контролюючими органами.

У свою чергу, згідно п. 86.9. ст. 86 ПК України (в редакції Закону № 5503-VI від 20.11.2012п.) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження , у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами) , що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Таким чином, у разі проведення перевірки платника податків на підставі пп. 78.1.11. п.78.1 ст.78 ПК України податкове повідомлення-рішення не приймається до набрання законної сили відповідним судовим рішенням лише у випадку , якщо відносно посадових осіб цього ж платника податків, який перевіряється, в рамках кримінального провадження розслідується кримінальне правопорушення , предметом якого є податки та/або збори.

Судом встановлено, що на виконання постанови слідчого від 17.02.2014р., прийнятої у рамках кримінального провадження №32013110010000178, розпочатого стосовно посадових осіб ТОВ «Стелс-1» за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212 ч.1, 205 ч.2 КК України, та на підставі пп. 78.1.11. п. 78.1 ст. 78 ПК України ДПІ видано наказ від 09.04.2014р. №933 і власне проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Стелс-1», за результатами якої складено Акт перевірки від 28.04.2014р. №15/26-58-22-08-11/25194040.

Разом з тим, як вбачається із інформації, наданої начальником СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (лист вих. №1853/7/26-50-23-02 від 13.05.2016р.), вказане кримінальне провадження №32013110010000178 було закрито 19.02.2014р. на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України та станом на 10.05.2016р. постанова про закриття кримінального провадження не скасована.

Тобто, станом на момент проведення перевірки та складання акту перевірки (28.04.2014р.) кримінальне провадження, в рамках якого призначено та проведено перевірку, вже було закрито і не здійснювалося розслідування у ньому, а тому статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби не є таким, що визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, що виключає можливість застосування положень п. 86.9. ст. 86 ПК України при прийнятті рішень на підставі такої перевірки.

ПК України не містить положень, які б визначали можливість нівелювання результатів перевірки, проведеної після закриття кримінального провадження, у рамках якого вона призначена, а тому Акт такої перевірки вважається носієм доказової інформації та є підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень на загальних підставах, без отримання відповідного судового рішення.

При цьому суд враховує, що в даному випадку наказ про проведення перевірки та дії по її проведенню позивачем не оскаржуються, позивач допустив посадових осіб до проведення виїзної перевірки, не скориставшись правом, наданим п. 81.1 ст. 81 ПК України.

За таких обставин, доводи позивача щодо неможливості прийняття спірних рішень в силу положень п. 86.9. ст. 86 ПК України є безпідставними.

У той же час, що стосується власне обставин взаємовідносин позивача з його контрагентом та наявності підстав для формування спірних сум податкових вигод, суд, проаналізувавши наступні положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. ПК України (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг; дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами); ст.187 (щодо дати виникнення податкових зобов'язань),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі податкової накладної та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо складення п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг), п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця/продавця права на формування сум податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод, та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг/робіт з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (5) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою; (6) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України).

При цьому суть останнього слід розуміти так, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета. Податкова економія при цьому діловою метою не визнається. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною суттю операцій.

Недоведеність зазначених обставин та підстав, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків витрат та податкового кредиту, зокрема недоведеність факту придбання товарів/робіт/послуг (нездійснення операцій/ оформлення «безтоварних» операцій), вказує на юридичну дефектність складених за такими операціями первинних документів, позбавляє первинні документи та податкові накладні юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних первинних документів (у т.ч. податкових накладних) та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг з ПДВ, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю позивача.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України («Оцінка доказів») наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування) та з урахуванням положень ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, суд приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій (їх невиконання), про юридичну дефектність у зв'язку з цим складених за такими операціями первинних документів та податкових накладних, які внаслідок наведеного не мають юридичної значимості, що у сукупності зумовлює висновок суду про відсутність підстав для формування позивачем спірних сум податкових вигод.

Висновок відносно наведеного ґрунтуються на наступному.

Так, згідно правової позиції Верховного Суду України , викладеній у постанові цього суду від 27 жовтня 2015 року у справі № 21-1539а15, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги/роботи) і подальшою господарською діяльністю.

З метою необхідності перевірки обставин фактичного виконання спірних операцій (надання послуг), під час розгляду даної справи судом пропонувалося позивачу подати всі наявні у нього докази на спростування висновків ДПІ, викладених в Акті перевірки. В судовому засіданні 13.06.2016р. представник позивача вказав на відсутність у нього додаткових доказів та пояснень по справі, у зв'язку з чим та керуючись ч.6 ст.71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Так, щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «Торговий Дім «Стироплен» до матеріалів справи надано договори про надання юридичних послуг від 26.03.2012р. №ЮП26/03, про надання комплексних маркетингових послуг від 30.03.2012р. №МК30/03, про надання послуг по художньому оформленню та розміщенню реклами на транспорті від 02.04.2012р. №РД02/04 та про надання послуг з виготовлення та розповсюдження рекламної продукції від 25.04.2012р. №РД25/04, укладені між позивачем та ТОВ «Торговий Дім «Стироплен», які з боку ТОВ «Торговий Дім «Стироплен» підписані особою, із зазначенням, що це є директор ОСОБА_2.

Відповідно до умов вказаних договорів ТОВ «Торговий Дім «Стироплен» (Виконавець) зобов'язувалося надати позивачу (Замовнику) юридичні послуги (консультування з питань податкового законодавства, підготовка та відправлення претензій для ТОВ «Будкомплексінвест», підготовка та перереєстрації КВЕД, консультація та підготовка тендерної документації, підготовка проектів відповідей на запити та листи тощо), комплекс маркетингових послуг, маркетингових досліджень (визначення п'яти основних конкурентів на ринку охоронних послуг в Україні, цінова політика охоронних послуг на 2-е півріччя 2012 року в Україні, зрівняльна таблиця цін на охоронні послуги в Україні та Росії, дослідження конкуренції по охоронним послугам в Донецькому регіоні, їх цінова політика тощо), послуги по художньому оформленню та розміщенню реклами на транспорті , а також послуги з виготовлення та розповсюдження рекламної продукції (виготовлення друкованої продукції у формі рекламних листівок (флаєрів), листівок, яка складається по швам (євро буклетів) та її розповсюдження по Київській, Донецькій областях та Кримському регіону).

До матеріалів справи залучено виписані ТОВ «Торговий Дім «Стироплен» податкові накладні та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які зі сторони ТОВ «Торговий Дім «Стироплен» підписані особою, із зазначенням, що це є директор ОСОБА_2

Позивач в ході розгляду даної справи стверджував, що надання вказаних послуг підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг, які, на думку позивача, є достатніми документами для підтвердження реальності проведених операцій.

У той же час підписані за спірними операціями акти наданих послуг та податкові накладні містять знеособлене та загальне посилання на найменування послуг, без конкретизації та деталізації послуг. Акти наданих послуг не розкривають зміст дій виконавця; не містять конкретизації того, щодо яких контрагентів позивача вживалися виконавцем заходи правового характеру та які документи були складені у зв'язку з виконанням доручення виконавця; не конкретизують обсягу рекламної компанії, місць розповсюдження рекламних матеріалів тощо, а відтак такі документи не можуть враховуватися при формуванні відповідних податкових вигод, що загалом відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній у постанові від 07.07.2011р. (№ К-25801/08; номер рішення в ЄДРСР - 18257561).

Під час розгляду справи судом не встановлено та матеріали справи не містять доказів наявності у ТОВ «Торговий Дім «Стироплен» власного або орендованого поліграфічного обладнання; транспортних засобів, необхідних для транспортування рекламної продукції; фото апаратури; комп'ютерної техніки; програмного забезпечення; наявності у контрагента власних або орендованих господарських приміщень (офісу), що є необхідним, виходячи із специфіки спірних операцій, тощо.

Під час розгляду справи судом не встановлено, а позивачем не доведено наявності у контрагента позивача власних або залучених фахівців у сфері права, поліграфії, художників, маркетологів, персоналу по розповсюдженню рекламної продукції тощо, необхідних для здійснення спірних операцій. Разом з тим, враховуючи характер спірних операцій, обсяги послуг, що підлягали наданню (виконанню), вбачається необхідність у наявності в контрагента великої кількості трудових ресурсів для виконання спірних операцій, навіть з урахуванням формально зареєстрованого на цьому підприємстві керівника.

При цьому представник позивача не зміг навести суду перелік співробітників контрагента, які надавали спірні послуги, надання відомостей щодо чого відповідає характеру обумовлених операцій, хоча обізнаність позивача відносно наявності у контрагента відповідних ресурсів при укладанні угоди, обумовлюється звичайною діловою практикою , характером та специфікою угод (обумовлених операцій).

На підтвердження фактичного здійснення спірних операцій зі своїм контрагентом ТОВ «Торговий Дім «Стироплен» позивачем не надано до суду жодних результатів робіт/послуг , обумовлених у положеннях вказаних договорів, як-то: листів; складених консультацій; проектів інших документів; юридичних висновків; копій претензій/скарг, підготовлених працівниками контрагента на адресу третіх осіб; довіреностей на ім'я компанії-контрагента та його фахівців щодо представництва інтересів позивача у судах та інших органах влади; журналу реєстрації довіреностей або іншої документальної інформації щодо видачі довіреності та ознайомлення з довіреністю повіреного; звітів, складених за результатами проведених маркетингових досліджень; фото звітів про розміщення рекламних матеріалів у транспорті тощо, які б вказували на те, що виконавцем (його фахівцями) замовнику надавались хоча б якісь послуги згідно наведених вище актів наданих послуг.

Додані ж до матеріалів справи рекламні листівки не містять інформації про участь саме працівників контрагента у їх виготовленні та розповсюдженні, а тому такі матеріали самі по собі не можуть підтверджувати участь контрагента у здійсненні спірних операцій. Натомість оцінка господарських операцій повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу фактичних обставин та матеріалів справи.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи відсутні платіжні доручення, квитанції, банківські виписки тощо, які б підтверджували факт оплати позивачем за передбачені договорами послуги, та надали можливість прослідкувати рух коштів на рахунках позивача і зміни майнового стану платника податків у зв'язку з цим, що додатково свідчить про відсутність реального характеру спірних операцій.

Тобто, під час розгляду справи не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду робіт (послуг) та в сукупності підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а відтак, і не доведено позивачем того, що визначені у вищезгаданих договорах послуги були надані ТОВ «Торговий Дім «Стироплен», а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

Більш того, в ході розгляду даної справи встановлено, що відповідно до вироку Деснянського районного суду міста Києва від 25.02.2014р. у справі №754/2416/14-к (провадження №1-кп/754/112/14), який набрав законної сили, копія якого роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень та залучена до матеріалів даної справи на підставі ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 року №3262-IV, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст.ст. 27 ч.5, 205 ч.1 КК України.

Як встановлено у зазначеному вироку суду, 02.03.2012р. у денний час перебуваючи в районі станції метро «Харківська» у м. Києві, ОСОБА_2, зустрівся з незнайомою особою та погодився на його пропозицію за грошову винагороду без мети здійснення підприємницької діяльності перереєструвати на своє ім'я TOB «Торговий дім «Стироплен», аби в подальшому це підприємство було використано для прикриття незаконної діяльності. Не маючи наміру здійснювати діяльність підприємства, пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, зафіксовану в статутних документах TOB «Торговий дім «Стироплен», усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій як майбутнього власника вказаного підприємства, ОСОБА_2 погодився на таку пропозицію та надав невстановленій особі свій паспорт громадянина України та ідентифікаційний номер платника податків, необхідні для складання статутних та реєстраційних документів підприємства, а невстановлені слідством особи при невстановлених обставинах у той же день виготовили необхідні для придбання TOB «Торговий дім «Стироплен» та перереєстрації на ім'я ОСОБА_2 документів та Статуту TOB «Торговий дім «Стироплен», код ЄДРПОУ 35872120, в яких ОСОБА_2 значився засновником та директором вказаного підприємства.

Після чого, усвідомлюючи протизаконний характер запропонованих йому дій як засновника та керівника, з метою прикриття незаконної діяльності TOB «Торговий дім «Стироплен», ознайомившись зі змістом наданих йому невстановленими особами документами, ОСОБА_2 прослідував з невстановленими особами до нотаріальної контори приватного нотаріуса КМНО Дурбія Андрія Володимировича за адресою: АДРЕСА_1, для посвідчення документів на реєстрацію TOB «Торговий дім «Стироплен».

Посвідчені таким чином приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дурбієм A.B. статутні документи TOB «Торговий дім «Стироплен», інші підписані ОСОБА_2 та необхідні для проведення державної реєстрації зміни власника TOB «Торговий дім «Стироплен» документи, ОСОБА_2 передав невстановленим особам для подальшого використання. А невстановлені особи, отримавши таким чином посвідчені нотаріально та підписані документи, необхідні для здійснення державної реєстрації змін установчих документів TOB «Торговий дім «Стироплен» на ОСОБА_2 подали їх від імені останнього до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації.

ТОВ «Торговий дім «Стироплен», (код 35872120) зареєстровано Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.03.2008р., зміни до реєстраційних даних TOB «Торговий дім «Стироплен» внесені 06.03.2012р. за реєстровим номером запису 10661050003005705, згідно яких єдиним учасником товариства є ОСОБА_2 При цьому, хоча ОСОБА_2 і значиться єдиною службовою особою TOB «Торговий дім «Стироплен», але підприємством він ніколи не керував, доступу до відкритих банківських рахунків TOB «Торговий дім «Стироплен» не мав , грошовими коштами підприємства не розпоряджався , а реєстраційні документи TOB «Торговий дім «Стироплен» одразу передав невстановленій особі для подальшого використання у незаконній діяльності.

Невстановлені особи, зареєструвавши таким чином на ім'я ОСОБА_2 з метою прикриття незаконної діяльності TOB «Торговий дім «Стироплен», код ЄДРПОУ 35872120, отримавши необхідні реквізити: найменування суб'єкта господарської діяльності, юридичну адресу, особисті дані службової особи підприємства, індивідуальний податковий номер платника податків, відкриті від імені ОСОБА_2 як директора TOB «Торговий дім «Стироплен» банківські рахунки та печатку підприємства, отримали змогу, прикриваючись зовнішньо законним фактом придбання TOB «Торговий дім «Стироплен», здійснювати неконтрольовані державою фінансові операції, складати фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи для того щоб перераховувати грошові кошти без фактичного проведення фінансово-господарських операцій, тобто використовуючи реквізити TOB «Торговий дім «Стироплен», здійснювати безтоварні операції та незаконну діяльність по наданню послуг з мінімізації податкових зобов'язань іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав, повністю підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини , щиро розкаявся . Показання обвинуваченого ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини , що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За встановлених у вироку суду обставин вбачається, що підприємство-контрагент позивача (ТОВ «Торговий Дім «Стироплен») зареєстровано на підставну особу, яка не мала наміру та не здійснювала фактичної господарської діяльності (дій) та будь-яких операцій від імені вказаного контрагента, свої повноваження як керівник вказаний громадянин не реалізовував, договори та первинні документи не складав та не підписував.

В даному випадку підприємство знаходилось поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомими особами лише оформлювались документи без фактичного здійснення господарських операцій від імені цього підприємства. При цьому, як вбачається з вироку суду, номінальний директор нікого не уповноважував на вчинення дій від імені товариства та відсутні відомості щодо уповноваження інших осіб на вчинення дій від імені товариства.

Виходячи з обставин, встановлених у вироку суду, підприємство-контрагент створювалось та діяло з метою прикриття незаконної діяльності, є фіктивним (нелегальним) підприємством, статус якого несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного суду України , яка викладена у постанові цього суду від 01 грудня 2015 року у справі №826/15034/14 (реєстраційний № рішення в ЄДРСР - 54688725).

Таким чином, враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини щодо відсутності у контрагента трудових та інших ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій, недоведеність фактичного виконання спірних операцій ТОВ «Торговий Дім «Стироплен» у сукупності із виявленими фактами щодо фіктивної діяльності ТОВ «Торговий Дім «Стироплен», суд приходить до висновку, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок того, що спірні операції фактично контрагентом не виконувались, є юридично дефектними та не створюють правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Надані позивачем та досліджені судом документи, наведені ним доводи, не спростовують висновків суду та не доводять зворотного.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З наведеного правила слідує, що обов'язок доказування покладається на сторін і це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Цей обов'язок у рівній мірі покладається на обох сторін, тобто кожна сторона повинна доказати факти, на які вона посилається, переконати суд у достовірності наведених фактів.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (ч.6 ст.71 КАС України).

В даному випадку позивачем в порядку виконання обов'язку, встановленого ч. 1 ст. 71 КАС України, не доведено суду достовірності своїх доводів, які покладені в основу позову, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірним по суті, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс-1» - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко