Постанова

від 07.11.2016 по справі 910/6524/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2016 р. Справа№ 910/6524/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: Швецова Н.В. - за належним чином оформленою довіреністю; Цейтлін Т.Г. - за належним чином оформленою довіреністю; Ковтун О.П. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача-1: Шульга Л.В. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача-2: Воляник С.Б. - за належним чином оформленою довіреністю;

від третьої особи: Заікін О.Г. - за належним чином оформленою довіреністю,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2016р.

у справі №910/6524/16 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до відповідача-1 Головного управління президентського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України

відповідача-2 Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України

про стягнення 1046604,47 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Укртелеком" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління президентського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про стягнення заборгованості в розмірі 1 046 604,47 грн. за надані послуги зв'язку.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач-1, у грудні 2014 року, листами №65/03-1364 від 27.11.2014р., № 65/03-1444 від 08.12.2014р., № 65/03-1472 від 10.12.2014р. замовив послуги щодо організації урядового зв'язку у Сінгапурі, Королівстві Бельгія та Польщі. На виконання вказаних листів, позивачем було надано послуги з організації урядового зв'язку із зазначеними країнами, за участі іноземних операторів зв'язку. Після отримання від іноземних операторів рахунків у січні-червні 2015 року, позивачем складено акти приймання-передачі фактично наданих послуг та виставлено замовнику рахунки на оплату на суму 1 046 604,47 грн. Проте відповідач-1 за фактично надані послуги відмовився здійснювати оплату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2016р. у справі № 910/6524/16 відкладено розгляд справи; залучено до участі у справі як відповідача-2 - Департамент забезпечення Держспецзв'язку; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2016р. у справі № 910/6524/16 відкладено розгляд справи; припинено провадження у справі, щодо відповідача-2 Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2016р. у справі № 910/6524/16 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції були неповно досліджені докази, які мають значення для справи, а також невірно застосовані норми матеріального та процессуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Позивач зазначав, що після отримання ним заявок від відповідача-1, приступив до організації надання послуг у вказаних відповідачем країнах Інформація щодо виду та кількості послуг зв'язку надано позивачу іноземними операторами, як і інформацію, що послуги зв'язку споживались відповідачем-1.

На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що позивач не має права на оплату у зв'язку з тим, що відповідач завчасно відмовився від їх організації позивачем, повідомивши останнього відповідача-1 заздалегідь. Скаржник стверджував, що відповідач направив повідомлення про скасування державного візиту глави держави у Королівство Бельгії та Сінгапурі тоді, коли діяльність позивача по організації послуг зв'язку вже була здійснена, а тому позивач мав право на отримання плати за таке виконання.

Крім того, судом першої інстанції не було розглянуто клопотання позивача про витребування доказів, що є порушенням процесуального права.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2016р. вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., судді: Пашкіна С.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2016р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 07.09.2016р.

06.09.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому його представник просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.09.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, змінено склад колегії суддів та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пашкіна С.А., Смірнова Л.Г.

07.09.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про долучення додаткових документів до справи.

07.09.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від третьої особи надійшли пояснення на апеляційну скаргу, в яких його представник вказував на обґрунтованість прийнятого рішення та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

07.09.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому його представник вказував на обґрунтованість прийнятого рішення судом першої інстанції.

У судовому засіданні, що відбулось 07.09.2016р. оголошено перерву до 26.10.2016р.

12.10.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про долучення додаткових документів по справі.

17.10.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли пояснення на відзив відповідача-1 та третьої особи.

24.10.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшли пояснення на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні, що відбулось 26.10.2016р. оголошено перерву до 07.11.2016р.

03.11.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшли пояснення.

03.11.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

04.11.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшли пояснення на апеляційну скаргу.

Представники позивача зазначали, що заявки на надання послуг з організації зв'язку надходили від відповідача-1 засобами факсимільного зв'язку і після узгодження в телефонному режимі всіх обставин стосовно надання послуг, позивач робив відповідні заявки іноземним операторам зв'язку, після чого за спільної участі позивача та іноземних операторів зв'язку організовувались канали урядового зв'язку, які тестувались та надавались у користування відповідачу-1 під час візитів високопосадових осіб до відповідних країн. При цьому, незважаючи на скасування певних візитів посадових осіб до іноземних держав, діяльність з організації ліній зв'язку, які включали в себе зняття лінії з користування, резервування вказаної лінії, тестування якості зв'язку, швидкості передавання даних, вже була здійснена іноземними операторами, і в подальшому була оплачена позивачем.

Відповідач-1, посилаючись на те, що у 2014 році між позивачем та ГУПЗ Держспецзв'язку були відсутні будь-які договірні відносини з питань надання послуг урядового зв'язку, відповідач-1 є бюджетною установою зі статусом юридичної особи, утримується за рахунок державного бюджету з чітко визначеним кошторисом на кожен рік, оплата послуг позивача без виділення бюджетних асигнувань відповідачу-1 буде вважатися порушенням бюджетного законодавства.

У ході розгляду справи Відповідач-1 зазначав, що позивачем не доведено надання та оплати вказаних послуг іноземним операторам зв'язку, між ним та позивачем не були підписані акті про надані послуги, а оскільки у 2014 році існували договірні відносини між позивачем та відповідачем-2, відповідач-1 не мав законних підстав вважати себе зобов'язаною особою перед позивачем. До того ж, візити Президента України до Королівства Бельгії та Сингапуру були скасовані, а позивач був завчасно повідомлений про це.

Крім того, між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір №1/7 від 14.07.2015р. про надання телекомунікаційних послуг за державні кошти, термін дії якого сторонами встановлено з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. Вказаний договір виконано, відповідачем-1 оплачено надані позивачем послуги у 2015 році, тому виставлені позивачем рахунки у 2015 році в розмірі 1 046 604,47 грн. із зазначенням цього договору - не відповідає дійсності і є безпідставним. Відповідач-1 звертав увагу, що у випадку необхідності надання послуг поза межами укладених договорів, або за відсутності укладених договорів, відповідач-1 звертається до позивача з пропозицією щодо укладення договору разової дії про надання відповідної послуги, яка оплачується на підставі договору та підписаних актів приймання-передачі послуг з резервного фонду.

Відповідач-2 зазначав, що на час виникнення спірних правовідносин, між сторонам не існувало договірних зобов'язань, і відповідач-2 не замовляв і не отримував послуги від позивача. Проте, між позивачем та відповідачем-2 був укладений договір про закупівлю у 2014 році послуг з надання у користування виділених некомутованих каналів електрозв'язку на загальну суму 11 929 000,00 грн. Одночасно між сторонами укладено додаткову угоду про зменшення вартості договору до фактичних кошторисних призначень на 2014 рік, а саме до 1 000 000,00 грн. та встановлено строк дії договору до 28.02.2014р. Станом на 18.09.2014р. відповідач-2 повністю виконав свої грошові зобов'язання по вказаному договору, що підтверджується підписаними сторонами актами та платіжними дорученнями.

Третя особа вказувала на безпідставність заявлених до неї вимог, з огляду на відсутність у спірному періоді договірних відносин між позивачем та відповідачами або третьою особою.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Апеляційним господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що засобами факсимільного зв'язку 27.11.2014р. листом №65/03-1364 відповідач-1 повідомив позивача, що з метою забезпечення проведення офіційного візиту до Республіки Сінгапур, необхідно організувати та надати в тимчасове користування телекомунікаційний ресурс. Вказував, що готовність цифрових каналів та ліній потрібно забезпечити з 05.12.2014р. по 11.12.2014р.

08.12.2014р. листом 65/03-1444 відповідач-1 просив позивача для забезпечення проведення спецзаходу в Королівстві Бельгія організувати та надати в тимчасове користування телекомунікаційний ресурс. Вказував, що готовність цифрових каналів та ліній потрібно забезпечити з 17.12.2014р. по 19.12.2014р.

10.12.2014р. листом 65/03-1472 відповідач-1 просив позивача забезпечити проведення спецзаходу в Республіці Польща (м. Варшава, м. Люблін), а саме надати в тимчасове користування телекомунікаційний ресурс (цифровий канал та лінії) в м. Варшава з 15.12.2014р. до 18.12.2014р., м. Люблін з 16.12.2014р. до 18.12.2014р.

ПАТ «Укртелеком» на виконання замовлення і за допомогою міжнародних операторів: SingTEL, Сінгапур; Shangri La Hotel Singapore, Сінгапур; Sparkle, Італія; Bics, Бельгія; Orange, Польща, організував і надав користування телекомунікаційним ресурсом, і забезпечив готовність цифрових каналів та ліній, що підтверджується рахунками іноземних операторів та оплатою позивачем їх послуг відповідно до рахунків.

Виконавцем здійснено розрахунок вартості за фактично надані послуги та направлено на адресу відповідача-1 рахунки за телекомунікаційні послуги №09-B1200-106774 від 30.06.2015р. у розмірі 804 310,92 грн., №09-B1200-105205 від 31.07.2015р. у розмірі 242 293,55 грн. та акти здавання-приймання послуг на загальну суму 1 046 604,47 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач-1 - Головне управління президентського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України листами №65/03-1364 від 27.11.2014р., №65/03-1444 від 08.12.2014р., №65/03-1472 від 10.12.2014р. замовило послуги щодо організації урядового зв'язку з такими країнами: Сінгапур, період надання послуги з 05.12.2014р. по 11.12.2014р.; Королівство Бельгія, період надання послуги з 17.12.2014р. по 19.12.2014р.; Польща, (Варшава) період надання послуги з 15.12.2014р. по 18.12.2014р. (Люблін) - з 16.12.2014р. по 18.12.2014р., зазначивши, що оплату здійснює Держспецв`язок.

Позивач зазначав, що керуючись отриманими листами, в повному обсязі та належним чином виконав замовлення відповідача-1 та просив сплатити вартість наданих послуг у розмірі 1 046 604,47 грн.

Відповідач-1 в оплаті відмовив, а претензію №6/800920/889-800000-8903 від 16.02.2016р залишив без задоволення, пославшись на відсутність між ним та ПАТ «Укртелеком» договору на 2014 рік і бюджетних асигнувань на 2014 рік та вказуючи, що між сторонами укладено договір №1/7 від 14.07.2015р. про надання телекомунікаційних послуг з 01.01.2015р.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову до відповідача-1, виходив з відсутності укладеного між сторонами договору.

З таким висновком погодитися не можна, адже договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В силу ст. 641 ЦК України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

До того ж про укладення договору свідчить прийняття замовлення до виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Звернувшись до позивача із заявками-листами №65/03-1364 від 27.11.2014р., №65/03-1444 від 08.12.2014р., №65/03-1472 від 10.12.2014р. і висловивши свій намір відповідати перед позивачем за надане ним виконання замовлень, Відповідач-1 зробив пропозицію позивачу на укладення з ним договору.

Прийнявши до виконання замовлення і організувавши урядовий зв'язок з країнами, визначеними замовником і у вказаний ним період, позивач прийняв пропозицію і тим самим засвідчив своє бажання укласти договір з Відповідачем -1 .

Предметом договору , як впливає з пояснень сторін та представлених документів є діяльність позивача, пов'язана з організацією телекомунікаційного ресурсу і забезпечення готовності цифрових каналів та ліній , а тому комерційну цінність має сама діяльність позивача , а послуга вважається наданою у момент здійснення позивачем діяльності. .

Оскільки послуга має оплатний характер і споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності закон не вимагає приймання та передачу послуги. Проте особа, яка замовила послугу і визнала себе зобов'язаною перед виконавцем, повинна оплатити виконавцеві зазначену послугу.

За змістом ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ч. 4 ст. 632 Цивільного кодексу України).

Доводи відповідача-1 з приводу того, що він своєчасно відмовився від договору , сповістивши про це виконавця , суд оцінює критично, виходячи з таких мотивів. Про замовлення послуг замовник сповіщав за сім-вісім днів до початку візиту і надання послуг , тоді як про відмову від послуг у зв'язку із скасуванням візиту - за день- два до початку візиту. Так, зокрема про відмову від послуг у зв'язку із скасуванням візиту у Королівство Бельгія ( термін візиту з 17.12. 2014 ) замовник був повідомлений факсом о 19-24 год 15.12.2014; щодо відмови від послуг у зв'язку із скасуванням візиту до Сінгапуру (початок візиту 27.11.2014 р.) повідомлено 03.12.2014 р.

Таким чином, відмова від договору не може вважатися здійсненою у розумний строк і до моменту здійснення виконавцем діяльності по організації телекомунікаційного ресурсу а отже вартість наданих послуг має бути оплачена.

Вартість наданих послуг позивачем належним чином підтверджена рахунками -фактурами іноземних операторів зв'язку і відповідачем-1 не спростована.

За послуги з організації телекомунікаційних послуг урядового зв'язку у грудні 2014р., міжнародними операторами були сформовані рахунки, які отримані позивачем та сплачені у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, а саме:

- рахунок оператора «BICS» від 02.01.2015р. на суму 5 900,00 євро;

- рахунки «ORANGE» від 13.01.2015р. на суму 2 580,00 євро; від 21.01.2015р. на суму1983,75 євро.

- рахунок оператора «SingTel» від 06.01.2015р. на суму 8 055,98 доларів США; від 18.05.2015р. на суму 1 294,03 доларів США.

- рахунок «Shangri La Hotel Singapore» від 12.12.2014р. на суму 6 535,00 доларів США.

- рахунок оператора «SPARKLE» від 19.01.2015р. на суму 13 880,00 євро.

Судом встановлено, що після отримання та здійснення оплати, позивачем розраховано та виставлено відповідачу-1 рахунки за фактично надані послуги №09-B1200-106774 від 30.06.2015р. у розмірі 804 310,92 грн., №09-B1200-105205 від 31.07.2015р. у розмірі 242 293,55 грн. Доказів сплати боргу до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статті 526 ЦК України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, колегія дійшла до висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача-1 вартості наданих послуг в розмірі 1 046 604,47 грн.

Відсутність бюджетного асигнування судова колегія не вважає підставою для звільнення Відповідача-1 від грошового обов'язку оплатити надані позивачем послуги у семиденний строк від дня, вказаного замовником у вимозі про оплату.

Залучення судом першої інстанції до участі у справі в якості другого відповідача Департамент забезпечення Держспецв'язку, судова колегія вважає помилковим, оскільки за матеріалами справи зобов'язаною особою перед позивачем є відповіач-1.

Отже, у задоволенні вимог до залученого судом до участі у справі Департаменту забезпечення Держспецв'язку судом першої інстанції належало відмовити.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в клопотанні позивача про витребування у відповідача-1 оригіналів факсимільних листів від 27.11.2014р., від 08.12.2014р., від 10.12.2014р., адже відповідачем-1 факт надсилання зазначених листів не оспорювався.

Як визначає ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду встановлене, з урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2016р. у справі № 910/6524/16 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог до Головного управління президентського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України повністю, і про задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" .

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2016р. у справі №910/6524/16 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2016р. у справі №910/6524/16 - скасувати і прийняти нове рішення.

3. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Головного управління президентського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України - задовольнити повністю. Стягнути з Головного управління президентського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (03142, м. Київ, вул. М.Залізняка, буд. 6, ЄДРПОУ 34732897) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, вул. Т.Шевченка, буд. 18, ЄДРПОУ 21560766) борг у розмірі 1 046 604 (один мільйон сорок шість тисяч шістсот чотири) грн. 47 коп., судовий збір за подання позову у розмірі 15 699 (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 07 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 17 268 (сімнадцять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 98 коп.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

5. Матеріали справи №910/6524/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Смірнова