Рішення

від 09.11.2016 по справі 911/2461/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2016 р. Справа № 911/2461/16

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/2461/16

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

«Жоравське», с. Жоравка, Яготинський район

до Приватного підприємства «Галаган-Агро», с. Жоравка,

Яготинський район

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 Держгеокадастру у Яготинському районі

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1 від 27.02.2015;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 13.09.2016,

ОСОБА_4, довіреність від 30.10.2016;

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське» (надалі - позивач) до Приватного підприємства «Галаган-Агро» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом звільнення земельної ділянки з кадастровим номером 3225581600:03:009:0002 розміром 108 га у межах Жоравської сільської ради Яготинського району Київської області.

Ухвалою суду від 05.08.2016 порушено провадження у справі № 911/2461/16 та призначено розгляд справи у судовому засіданні 21.09.2016 о 10 год. 30 хв.

В судове засідання 21.09.2016 відповідач не з`явився, через канцелярію суду (вх. № 19108/16 від 19.09.2016) подав клопотання від 16.09.2016 про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю явки представника відповідача в судове засідання.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України ухвалою суду від 21.09.2016 розгляд справи було відкладено на 03.10.2016 об 11 год. 20 хв.

Через канцелярію суду (вх. № 20288/16 від 03.10.2016) відповідач надав відомості з держреєстру речових прав на нерухоме майно та інформацію Держземкадастру про право власності на речові права на земельну ділянку з кадастровим номером, зазначеним в позовній заяві позивача, та копію рішення Жоравської сільської ради Яготинського району Київської області від 19.04.2000 № 80-ІІ-ХХІІІ щодо припинення права користування землею КСП «Жоравське», а також документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судовому засіданні 03.10.2016 представник позивача надав заяву про уточнення (зміну предмету) позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, в якій з посиланням на постанову Верховного Суду України від 14.03.2008 та постанову Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 просить зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачем майном шляхом звільнення та передачі позивачу разом з урожаєм земельної ділянки кадастровий номер 3225581600:03:009:0001 розміром 108 га у межах Жоравської сільської ради Яготинського району Київської області.

Ухвалою суду від 03.10.2016 відповідно до ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 Держгеокадастру у Яготинському районі та відкладено розгляд справи на 24.10.2016 о 10 год. 30 хв.

Через канцелярію суду (вх. № 21438/16 від 13.10.2016) позивач надав письмові пояснення вих. № 10/12-1 від 12.10.2016 та уточнення до позовної заяви про усунення перешкод у користуванні майном, а саме зазначив, що у тексті позову та у заяві про зміну предмету позову допущена технічна помилка у зазначені кадастрового номеру, тому в подальшому позивач просить розглядати вимоги стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3225581600:03:005:0001 розміром 108,3585 га.

Через канцелярію суду (вх. № 22009/16 від 24.10.2016) відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою суду від 24.10.2016 відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 09.11.2016 о 09 год. 50 хв.

Через канцелярію суду (вх. № 23111/16 від 09.11.2016) відповідач надав відзив на уточнення до позову позивача, в яких проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві, а саме, що преюдиційний характер постанови Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2016 у справі № 810/6685/13-а, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016, втрачається та не може мати преюдиційного значення, оскільки відповідач не був учасником вказаного вище провадження; позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, що право позивача було порушено і що воно було порушено саме відповідачем, що відповідач використовував та продовжує використовувати спірну земельну ділянку; позивачем не надано доказів щодо наявності у відповідача незбираного врожаю, який позивач вимагає передати разом з земельною ділянкою.

В судових засіданнях представник позивача підтримував позовні вимоги та просив суд їх задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві, у заяві про уточнення (зміну предмету) позовних вимог та у письмових поясненнях та уточненнях до позовної заяви.

В судових засіданнях представники відповідача проти позову заперечували та просили суд відмовити в позові повністю з підстав, викладених у відзиві на позов та у відзиві на уточнення до позову.

Третя особа в судові засідання не з`явилися, письмових пояснень по справі до суду не надала.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач у позовній заяві він користується земельною ділянкою колективної власності площею 225,1 га, отриманої у порядку правонаступництва від КСП «Жоравське». Правомірність володіння та користування спірною земельною ділянкою позивачем встановлена постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2016 у справі № 810/6635/13-а, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016, що відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребує додаткового доказування.

Також позивач зазначає, що із вказаної вище земельної ділянки, якою позивач правомірно користується, відповідач самовільно та незаконно засіяв земельну ділянку площею 108,3585 га кадастровий номер 3225581600:03:005:0001, чим створив перешкоди у користуванні позивачу, що підтверджується матеріалами кримінального провадження № 42016111100000137.

Відповідно до глави 15 Земельного кодексу України право користування землею здійснюється на праві постійного користування земельною ділянкою та на праві оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Як зазначено в ч. 1 ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право в тому числі самостійно господарювати на землі, на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 95 ЗК України).

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

КСП «Жоравське» було видано Державний акт від 26.12.1995 на право колективної власності на земельну ділянку площею 1 643,1 га для сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Жоравської сільської ради від 01.12.1995. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 4-1.

КСП «Жоравське» було видано Державний акт від 26.12.1995 серія І-КВ № 001567 на право постійного користування земельною ділянкою площею 294,9 га для сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Жоравської сільської ради від 01.12.1995. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 4-1.

Розпорядженням Яготинської районної державної адміністрації Київської області «Про державну перереєстрацію КСП «Жоравське» в СТОВ «Жоравське» від 28.02.2000 № 93 зареєстровано СТОВ «Жоравське», засноване колективом громадян-фізичних осіб, як правонаступника КСП «Жоравське».

У листі ОСОБА_1 Держземагентства в Яготинському районі Київської області вих. № 31-1016-0.3-1862/2-15 від 22.07.2015, наданому до матеріалів справи позивачем, зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3225581600:03:005:0001 з 22.12.2008 згідно розпорядження Яготинської районної державної адміністрації від 22.08.2008 № 622 відноситься до земель державної власності (земель запасу Жоравської сільської ради).

Рішенням апеляційного суду Київської області від 06.10.2015 у справі № 382/212/15-ц за позовом СТОВ «Жоравське», ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Головного управління Держземагентсва у Київській області про визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 108,3585 га з кадастровим номером 3225581600:03:005:0001, укладений 20.07.2013 між ОСОБА_6 та Головним управлінням Держземагентсва у Київській області, оскільки оспорюваний договір оренди землі укладений з порушенням встановленого порядку в зв`язку з тим, що ГУ Держземагентсва у Київській області передало ОСОБА_6 в оренду земельну ділянку, якою не мало право розпоряджатися з підстав перебування її в спільному сумісному користуванні членів СТОВ «Жоравське».

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.11.2015, наданого до матеріалів справи позивачем, зареєстрована земельна ділянка площею 108,3585 га з кадастровим номером 3225581600:03:005:0001 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки - Відділ Держземагентства у Яготинському районі. Також у зазначеному витязі зроблено запис про припинення договору оренди земельної ділянки на підставі вищезазначеного рішення апеляційного суду Київської області.

Відповідач в якості заперечення на позов надав копію рішення Жоравської сільської ради Яготинського району Київської області від 19.04.2000 № 80-ІІ-ХХІІІ, яким припинено право користування землею КСП «Жоравське» загальною площею 294,9 га, в т.ч. 244,3 га ріллі, 50,6 га інших угідь.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.11.2015 у справі № 911/4649/15 за позовом СТОВ «Жоравське» до Жоравської сільської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичні особи-громадяни про визнання недійсним рішення, залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016, відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним рішення Жоравської сільської ради Яготинського району Київської області від 19.04.2000 № 80-ХІ-ХХІІІ «Про припинення права постійного користування землею КСП «Жоравське».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2016 у справі № 810/6685/13-а, залишеною без змін апеляційною інстанцією, за позовом ОСОБА_5 до Яготинської районної державної адміністрації Київської області, треті особи - ОСОБА_6, СТОВ «Жоравське», ОСОБА_1 Держгеокадастру у Яготинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п. 2 розпорядження Яготинської районної державної адміністрації Київської області від 22.12.2008 № 622 «Про затвердження звіту про наявність земель та розподіл їх по власниках землі, землекористувачах, угіддях та видах економічної діяльності станом на 01.01.2009 року» в частині віднесення земель сумісного використання СТОВ «Жоравське» площею 225,1 га до земель запасу Жоравської сільської ради Яготинського району Київської області.

При розгляді зазначеної справи судом встановлено, що у ході реорганізації КСП «Жоравське» у СТОВ «Жоравське» земельна ділянка площею 225,1 га, що належала членам КСП «Жоравське» на праві спільної сумісної власності увійшла до складу статутного фонду СТОВ «Жоравське», а тому СТОВ «Жоравське» правомірно користується зазаченою земельною ділянкою, що належить учасникам СТОВ «Жоравське» на праві спільного сумісного використання.

Як зазначено в п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 № 963-IV самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Як зазначено в п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 № 6 відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Як доказ на підтвердження факту самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 108,3585 га кадастровий номер 3225581600:03:005:0001 позивачем надано витяг з кримінального провадження № 42016111100000137 від 25.04.2016, в якому зазначено фабулу, а саме, що директор відповідача 23.04.2016 організував обробіток (засів) земельної ділянки площею 108 га з кадастровим номером 3225581600:03:005:0001, а також ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 30.08.2016 у справі № 382/1188/16-к.

Так, у витягу з кримінального провадження № 42016111100000137 від 25.04.2016, відкритого за заявою позивача - СТОВ «Жоравське», зазначено фабулу, а саме, що директор відповідача 23.04.2016 організував обробіток (засів) земельної ділянки площею 108 га з кадастровим номером 3225581600:03:005:0001.

Постановою слідчого Яготинського відділення поліції Переяслав-Хмельницього відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області від 29.07.2016 кримінальне провадження № 42016111100000137 від 25.04.2016 закрито, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 30.08.2016 у справі № 382/1188/16-к постанову слідчого Яготинського відділення поліції Переяслав-Хмельницього відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області про закриття кримінального провадження № 42016111100000137 від 29.07.2016 скасовано, матеріали направлено до СВ Яготинського відділення поліції Переяслав-Хмельницього відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області для продовження розслідування.

Позивач зазначає, що у витязі з кримінального провадження та у вказаній ухвалі Яготинського районного суду Київської області встановлений факт самовільного зайняття та незаконного засіву відповідачем земельної ділянки площею 108,3585 га кадастровий номер 3225581600:03:005:0001.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою .

Вироку суду в кримінальному провадженні № 42016111100000137, який набрав законної сили, до господарського суду не надано. Ухвала Яготинського районного суду Київської області від 30.08.2016 у справі № 382/1188/16-к, якою скасовано постанову слідчого Яготинського відділення поліції Переяслав-Хмельницього відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області про закриття кримінальне провадження № 42016111100000137 від 29.07.2016, не може бути розцінена судом як доказ, яким підтверджується факт самовільного зайняття та незаконного засіву відповідачем земельної ділянки площею 108,3585 га кадастровий номер 3225581600:03:005:0001. Інших доказів на підтвердження самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки позивачем до суду не надано.

З урахуванням заяви позивача вих. № 09/29-1 від 29.09.2016 про зміну предмету позову, позивач просить суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення та передачі позивачу разом з урожаєм земельної ділянки кадастровий номер 3225581600:03:005:0001 розміром 108,3585 га у межах Жоравської сільської ради Яготинського району Київської області.

Як зазначено в п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 № 7 відповідно до статей 90, 95, 212 ЗК самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Заявляючи вимогу про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки з незібраним на ній врожаєм, позивач жодним доказом не підтверджує факт наявності незібраного врожаю на спірній земельній ділянці та те, що цей врожай належить саме відповідачу.

Від проведення відповідних судових експертиз позивач відмовився.

Відповідач у своїх відзивах та у судових засіданнях заперечував наявність у нього незібраного врожаю на будь-яких земельних ділянках.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не надано належних та допустимих доказів, що право позивача на користування спірною земельною ділянкою було порушено відповідачем, не надано доказів вчинення відповідачем активних цілеспрямованих дій, які б перешкоджали чи перешкоджають позивачу використовувати за призначенням спірну земельну ділянку, тому суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення та передачі позивачу разом з урожаєм земельної ділянки кадастровий номер 3225581600:03:005:0001 розміром 108,3585 га у межах Жоравської сільської ради Яготинського району Київської області.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 24.11.2016

Суддя О.О. Христенко