Постанова

від 13.02.2017 по справі 911/2461/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2017 р. Справа№ 911/2461/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Чорної Л.В.

Яковлєва М.Л.

За участю представників сторін:

від позивача (апелянта): Гаврилюк С.В. - за довіреністю № 1 від 27.02.2015;

від відповідача: Вак О.В., за довіреністю № 30.10.2016

від третьої особи: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Жоравське на рішення господарського суду Київської області від 09.11.2016 у справі №911/2461/16 (суддя Христенко О.О.)

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Жоравське , с. Жоравка, Яготинський р-н, Київська обл.

до приватного підприємства Галаган-Агро , с. Жоравка, Яготинський р-н, Київська обл.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Держгеокадастру у Яготинському районі

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Жоравське (надалі- СТОВ Жоравське /позивач/ апелянт) звернулось до господарського суду Київської області із позовною заявою (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03.10.2016, а.с. 86 та заяви про уточнення позовних від 13.10.2016 а.с. 91-92) до приватного підприємства Галаган-Агро (надалі- ПП Галаган- Агро / відповідач), за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - управління Держгеокадастру у Яготинському (надалі- третя особа), в яких просив суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачем майном шляхом звільнення та передачі позивачу разом з урожаєм земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 розміром 108 га у межах Жоравської сільської ради Яготинського району Київської області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ Галаган-Агро незаконно та самовільно засіяв земельну ділянку площею 108 га, кадастровий номер № НОМЕР_1, чим створив позивачу перешкоди у користуванні вказаною земельною ділянкою, що підтверджуються матеріалами кримінального провадження № 42016111100000137.

Рішенням господарського суду Київської області від 09.11.2016 у справі № 911/2461/16 (суддя Христенко О.О.), у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарських суду виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що право позивача на користування спірною земельною ділянкою було порушено відповідачем, не надано доказів вчинення відповідачем активних цілеспрямованих дій, які б перешкоджали чи перешкоджають позивачу використовувати за призначенням спірну земельну ділянку.

При цьому суд першої інстанції керувався приписами 15, 93, 152, 212 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель та ст.ст. 33, 34, 35 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Жоравське" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. 32, 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, яке в свою чергу виражено у неповному дослідженні доказів наданих позивачем; неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; не вжиттям всіх необхідних заходів для повного та всебічного розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 відновлено сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Жоравське" пропущений процесуальний строк на звернення з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Київської області від 09.11.2016 у справі № 911/2461/16; апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду.

24.01.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від приватного підприємства "Галаган-Агро" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

26.01.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Жоравське" надішли додаткові докази по справі № 911/2461/16.

Представник позивача (апелянта) в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених а апеляційній скарзі підстав та просив задовольнити її повністю.

Представник відповідача заперечував в судовому засіданні суду вимоги апеляційної скарги, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Представник управління Держгеокадастру у Яготинському районі (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача) не з'явився, про поважні припини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги та те, що неявка зазначеного вище представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вказує позивач у поданій позовній заяві, СТОВ Жоравське користується земельною ділянкою колективної власності площею 225,1 га, яка була ним отримана у порядку правонаступництва від КСП "Жоравське".

Правомірність володіння та користування спірною земельною ділянкою позивачем встановлена постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2016 у справі № 810/6635/13-а, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016, що відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребує додаткового доказування.

Як зазначає позивач, останній правомірно користується земельною ділянкою, однак відповідач самовільно та незаконно засіяв земельну ділянку площею 108,3585 га кадастровий номер НОМЕР_1, чим створив перешкоди у користуванні позивачу.

На підтвердження вказаних обставин позивачем до позовної заяви додано матеріалами кримінального провадження № 42016111100000137.

Главою 15 Земельного кодексу України визначено, що право користування землею здійснюється на праві постійного користування земельною ділянкою та на праві оренди земельної ділянки.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку ( ч. 1 ст. 92 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною. 1 ст. 95 ЗК України передбачено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право в тому числі самостійно господарювати на землі, на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 95 ЗК України).

В силу ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 26.12.1995 КСП "Жоравське" було видано наступні акти:

- державний акт серія КВ на право колективної власності на земельну ділянку площею 1 643,1 га для сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Жоравської сільської ради від 01.12.1995. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 4-1.

- державний акт від 26.12.1995 серія І-КВ № 001567 на право постійного користування земельною ділянкою площею 294,9 га для сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Жоравської сільської ради від 01.12.1995. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 4-1.

В подальшому розпорядженням Яготинської районної державної адміністрації Київської області "Про державну перереєстрацію КСП "Жоравське" в СТОВ "Жоравське" від 28.02.2000 № 93 зареєстровано СТОВ "Жоравське", засноване колективом громадян-фізичних осіб, як правонаступника КСП "Жоравське".

22.07.2015 листом Управління Держземагентства в Яготинському районі Київської області вих. № 31-1016-0.3-1862/2-15 вказало, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 з 22.12.2008 згідно розпорядження Яготинської районної державної адміністрації від 22.08.2008 № 622 відноситься до земель державної власності (земель запасу Жоравської сільської ради).

Рішенням апеляційного суду Київської області від 06.10.2015 у справі № 382/212/15-ц за позовом СТОВ "Жоравське", ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Головного управління Держземагентсва у Київській області про визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 108,3585 га з кадастровим номером НОМЕР_1, укладений 20.07.2013 між ОСОБА_5 та Головним управлінням Держземагентсва у Київській області, оскільки оспорюваний договір оренди землі укладений з порушенням встановленого порядку в зв`язку з тим, що ГУ Держземагентсва у Київській області передало ОСОБА_5 в оренду земельну ділянку, якою не мало право розпоряджатися з підстав перебування її в спільному сумісному користуванні членів СТОВ "Жоравське".

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.11.2015 зареєстрована земельна ділянка площею 108,3585 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки - Відділ Держземагентства у Яготинському районі. Крім того, у витязі від 25.11.2015 зроблено запис про припинення договору оренди земельної ділянки на підставі вищезазначеного рішення апеляційного суду Київської області.

Приватне підприємство Галаган-Агро надав копію рішення Жоравської сільської ради Яготинського району Київської області від 19.04.2000 № 80-ІІ-ХХІІІ, яким припинено право користування землею КСП "Жоравське" загальною площею 294,9 га, в т.ч. 244,3 га ріллі, 50,6 га інших угідь.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.11.2015 у справі № 911/4649/15 за позовом СТОВ "Жоравське" до Жоравської сільської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичні особи-громадяни про визнання недійсним рішення, залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016, відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним рішення Жоравської сільської ради Яготинського району Київської області від 19.04.2000 № 80-ХІ-ХХІІІ "Про припинення права постійного користування землею КСП "Жоравське".

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2016 у справі № 810/6685/13-а, залишеною без змін апеляційною інстанцією, за позовом ОСОБА_4 до Яготинської районної державної адміністрації Київської області, треті особи - ОСОБА_5, СТОВ "Жоравське", Управління Держгеокадастру у Яготинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п. 2 розпорядження Яготинської районної державної адміністрації Київської області від 22.12.2008 № 622 "Про затвердження звіту про наявність земель та розподіл їх по власниках землі, землекористувачах, угіддях та видах економічної діяльності станом на 01.01.2009 року" в частині віднесення земель сумісного використання СТОВ "Жоравське" площею 225,1 га до земель запасу Жоравської сільської ради Яготинського району Київської області.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у ході реорганізації КСП "Жоравське" у СТОВ "Жоравське" земельна ділянка площею 225,1 га, що належала членам КСП "Жоравське" на праві спільної сумісної власності увійшла до складу статутного фонду СТОВ "Жоравське", а тому СТОВ "Жоравське" правомірно користується зазаченою земельною ділянкою, що належить учасникам СТОВ "Жоравське" на праві спільного сумісного використання.

Відповідно до ч.3. ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 224 ЗК України визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Пунктом 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 № 6 відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Як вже зазначалось вище, позивач в якості факту що підтверджує самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки площею 108,3585 га кадастровий номер НОМЕР_1 надано витяг з кримінального провадження № 42016111100000137 від 25.04.2016, в якому зазначено фабулу, а саме, що директор відповідача 23.04.2016 організував обробіток (засів) земельної ділянки площею 108 га з кадастровим номером НОМЕР_1, а також ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 30.08.2016 у справі № 382/1188/16-к.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що постановою слідчого Яготинського відділення поліції Переяслав-Хмельницього відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області від 29.07.2016 кримінальне провадження № 42016111100000137 від 25.04.2016 закрито, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

В подальшому, ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 30.08.2016 у справі № 382/1188/16-к постанову слідчого Яготинського відділення поліції Переяслав-Хмельницього відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області про закриття кримінального провадження № 42016111100000137 від 29.07.2016 скасовано, матеріали направлено до СВ Яготинського відділення поліції Переяслав-Хмельницього відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області для продовження розслідування.

За твердженнями СТОВ Жоравське , витягом з кримінального провадження № 42016111100000137 від 25.04.2016 та ухвалою Яготинського районного суду Київської області встановлений факт самовільного зайняття та незаконного засіву відповідачем земельної ділянки площею 108,3585 га кадастровий номер НОМЕР_1.

За приписами ч. 4 ст. 35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вироку суду в кримінальному провадженні № 42016111100000137, який набрав законної сили, позивачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної не надано.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правомірним висновком місцевого господарського суду, що ухвала Яготинського районного суду Київської області від 30.08.2016 у справі № 382/1188/16-к, якою скасовано постанову слідчого Яготинського відділення поліції Переяслав-Хмельницього відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області про закриття кримінальне провадження № 42016111100000137 від 29.07.2016, не може бути розцінена судом як доказ, яким підтверджується факт самовільного зайняття та незаконного засіву відповідачем земельної ділянки площею 108,3585 га кадастровий номер НОМЕР_1.

Інших доказів які б підтверджували факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки позивачем до суду не надано.

Крім того, СТОВ Жорравське просить суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення та передачі позивачу разом з урожаєм земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 розміром 108,3585 га у межах Жоравської сільської ради Яготинського району Київської області.

Відповідно п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 № 7 відповідно до статей 90, 95, 212 ЗК самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Разом з тим, заявляючи вимогу про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки з незібраним на ній врожаєм, позивач жодним доказом не підтверджує факт наявності незібраного врожаю на спірній земельній ділянці та те, що цей врожай належить саме відповідачу.

СТОВ Жоравське в порушення приписів ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України не надано належних та допустимих доказів, що право позивача на користування спірною земельною ділянкою було порушено відповідачем, не надано доказів вчинення відповідачем активних цілеспрямованих дій, які б перешкоджали чи перешкоджають позивачу використовувати за призначенням спірну земельну ділянку, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення та передачі позивачу разом з урожаєм земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 розміром 108,3585 га у межах Жоравської сільської ради Яготинського району Київської області.

Колегія суддів зазначає, що відповідно ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З огляду на приписи вищезазначеної норми процесуального закону преюдиціальне значення надається лише вироку суду у кримінальному провадженні. Тому обставини, вказані в інших процесуальних документах у кримінальному провадженні, можуть враховуватися судами при розгляді господарських справ з урахуванням ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів, а не ст. 35 Господарського процесуального кодексу України стосовно преюдиційності фактів.

При цьому, не мають преюдиціального значення факти, викладені в матеріалах органів досудового розслідування.

Разом з тим надані позивачем до суду апеляційної інстанції, які на думку останнього підтверджують факт незаконного та самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, а саме: ухвала Яготинського районного суду Київської області від 09.12.2016 у справі № 382/1803/16-к (провадження № 1-кс/382/207/16) про відмову у задоволенні скарги СТОВ Жоравське на бездіяльність органу досудового слідства Яготинського відділення поліції Переяслав - Хмельницького відділу поліції ГУНП України в Київській області та прокурора Яготинського відділу Бориспільської місцевої прокуратури щодо невнесення відомостей про правопорушення до ЄРДП, протоколу огляду від 27.05.2016 та протоколу допиту свідка від 15.07.2016, колегіє суддів до уваги не приймаються, оскільки не підтверджують факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки. Крім того, вказані документи не мають для суду заздалегідь встановленої сили в розумінні ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, інформація, на яку посилається апелянт у якості доказів і яка була отримана правоохоронними органами в ході проведення досудового розслідування, не є обставинами, які не потребують доказування.

На підставі вищевикладеного апеляційний суд не приймає до уваги інші твердження апелянта, що зазначені в апеляційній скарзі стосовно порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів та пояснень наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України, що судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 44, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Жоравське залишити без задоволення, рішення господарського Київської області від 09.11.2016 у справі № 911/2461/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Л.В. Чорна

М.Л. Яковлєв