Ухвала

від 23.11.2016 по справі 813/2975/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 876/7155/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Ніколіна В.В.,

з участю секретаря Волошин М.М.,

представника позивача Крукеницької Т.М.,

представника відповідача Квасниці Н.Б.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі за позовом Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень,-

в с т а н о в и в :

ДП «Львівський бронетанковий завод» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №0000732201 від 03.06.2015 року, №0000702201 від 03.06.2015 року, №0000712201 від 03.06.2015 року, №0000722201 від 03.06.2015 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Галицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову, оскільки позивачем не доведено реальність господарських операцій з підприємствами "Брендоборонмаркет", ПП "Технопром", ТзОВ "Галкисень", ТзОВ "Рекома, ТзОВ "Тексіка", ТзОВ "Омікрон", ТзОВ "ІНВЕСТ-АВТО 2007".

Представник Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ДП «Львівський бронетанковий завод» відмовити повністю.

Представник ДП «Львівський бронетанковий завод» в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області у період з 16.04.2015 року по 08.05.2015 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП "Львівський бронетанковий завод" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати в бюджет податку на прибуток та ПДВ при здійсненні взаєморозрахунків з підприємством "Брендоборонмаркет (код ЄДРПОУ 38103785) за жовтень 2014 року; ПП "Технопром" (код ЄДРПОУ 32444732) за жовтень-листопад 2014 року, січень 2015 року; ТОВ "Галкисень" (код ЄДРПОУ 32730505) за жовтень 2014 року; ТзОВ "Рекома" ((код ЄДРПОУ 22402549) за листопад 2014 року; січень 2015 року; ТОВ "ТК Експрес маркетинг" (код ЄДРПОУ 38977280) за грудень 2014 року; ТОВ "Тексіка" (код ЄДРПОУ 32252472) за грудень 2014 року; ТОВ "ОМІКРОН" (код ЄДРПОУ 36626862) за грудень 2014 року; ТОВ "ІВЕСТ-АВТО 2007" (код ЄДРПОУ 35354935) за грудень 2014 року, про що 18.05.2015 року складено акт №514/13-50-22-04/07985602.

На підставі складеного акта перевірки відповідачем 03.06.2015 року прийнято:

податкове повідомлення-рішення №0000702201 (т.1 а.с.36) про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 820301 грн. (546867 грн. - основний платіж, 273434 штрафна (фінансова) санкція);

податкове повідомлення-рішення №0000732201 (т.1 а.с.37) про зменшення позивачеві розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 661167 грн.;

податкове повідомлення-рішення №0000722201 (т.1 а.с.38) про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 255976 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 127988 грн.;

податкове повідомлення-рішення №00007122 (т.1 а.с.39) про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 375320 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 187660 грн.;

Відповідно до п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За своїм змістом наведені норми Податкового кодексу України передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі, а для підтвердження включення витрат до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у ПК України (п.140.5 ст.140), не дозволяється.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 198.3.ст.198 Податкового Кодексу України , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового Кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Податковим Кодексом України передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

Судом першої інстанції вірно встановлено укладення позивачем з підприємством об'єднання громадян "Брендоборонмаркет" Громадської організації "Комітет з питань протидії корупції та організованій злочинності" договору поставки №71 від 01.11.2012 року (т.1 а.с.40-41) на постачання позивачеві запчастин і комплектуючих згідно специфікації (т.1 а.с.42) з додатковими угодами (т.1 а.с.43,50) та специфікаціями (т.1 а.с.44-49, 51). Відповідно до п.4.2 вказаного договору, сторони погодили місцем поставки товару склад покупця. У відповідності з умовами укладеного договору позивачем отримано обумовлений у специфікаціях товар згідно видаткових накладних (т.1 а.с.54,55) та отримано належним чином оформлені податкові накладні (т.1 а.с.52-53).

З товариством з обмеженою відповідальністю "Радіоелектронні компоненти і апаратура" позивачем укладено договір №59 від 20 лютого 2013 року (т.1 а.с.56-58) та додаткові угоди (т.1 а.с.64-65) на поставку продукції згідно специфікацій (т.1 а.с.59-63, 66). У відповідності з умовами укладеного договору позивачем отримано обумовлений у специфікаціях товар згідно видаткових накладних (т.1 а.с.70-72) та отримано належним чином оформлені податкові накладні (т.1 а.с.67-69). Оплата проведена у безготівковому порядку згідно долучених до справи платіжних доручень (т.1 а.с.73-77) на підставі рахунків-фактур (т.2 а.с.235-237). Перевезення товару здійснював позивач, що підтверджується подорожніми листами (т.2 а.с.238-241).

З приватним підприємством "Технопром" позивачем укладено договір №5 від 06 лютого 2012 року (т.1 а.с.78-81) та додаткові угоди (т.1 а.с.83, с.2 а.с.152, 156) на поставку продукції згідно специфікацій (т.1 а.с.82, 84-85, т.2 а.с.153-155, 157-161). Відповідно до п.4.2 вказаного договору, сторони погодили місцем поставки товару склад покупця. У відповідності з умовами укладеного договору позивачем отримано обумовлений у специфікаціях товар згідно видаткових накладних (т.1 а.с.128-196) та отримано належним чином оформлені податкові накладні (т.1 а.с.86-127). Оплата проведена у безготівковому порядку згідно долучених до справи платіжних доручень (т.1 а.с.197-240) на підставі рахунків -фактур (т.2 а.с.162-206). Доставка товару здійснювалася через "Нову Пошту" згідно експрес-накладних та квитанцій про оплату (т.2 а.с. 207-214).

З товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-авто 2007" позивачем укладено договір поставки №371 від 19 квітня 2012 року (т.1 а.с.421-241) та додаткові угоди (т.1 а.с.247, т.2 а.с.11) на поставку продукції згідно специфікацій (т.1 а.с.243-246, 248-250, т.2 а.с.1-10, 12-15). У відповідності з умовами укладеного договору позивачем отримано обумовлений у специфікаціях товар згідно видаткових накладних (т.2 а.с.19-21) та отримано належним чином оформлені податкові накладні (т.2 а.с.16-18). Оплата проведена у безготівковому порядку згідно долучених до справи платіжних доручень (т.2 а.с.22-23) на підставі рахунків-фактур (т.2 а.с.229-231). Перевезення придбаного товару здійснювало ТзОВ "Транс-Термінал", що підтверджується товарно-транспортною накладною (т.2 а.с.232-233).

У ТзОВ "Експрес-Маркетинг" позивачем придбано брикетувальний прес згідно видаткової накладної №2 від 01.04.2015 р (т. 2 а.с.223) та отримано податкові накладні (т.2 а.с.24-25). Оплата проведена у безготівковому порядку згідно долучених до справи платіжних доручень (т.2 а.с.26) згідно рахунку від 15.12.2014р., 19.11.2014р. 01.04.2015р (т.2 а.с.224, 225, 226). Перевезення товару здійснювало ТзОВ Форту Транс", що підтверджується товаротранспортною накладною (т.2 а.с.227).

У товариства з обмеженою відповідальністю "Тексіка" позивачем придбано товар згідно видаткових накладних (т.2 а.с.29-31) та отримано належним чином оформлені податкові накладні (т.2 а.с.27-28). Оплата проведена у безготівковому порядку згідно долучених до справи платіжних доручень (т.2 а.с.32) на підставі рахунків-фактур (т.2 а.с.215-216). Доставка товару самостійно згідно подорожніх листів (Т2. а.с.217-227).

У товариства з обмеженою відповідальністю Омікрон ЕК позивач товар придбано згідно видаткових накладних (т.2 а.с.35-37) та отримано належним чином оформлені податкові накладні (т.2 а.с.33-34). Оплата проведена у безготівковому порядку згідно долученого до справи платіжного доручення (т.2 а.с.38) на підставі рахунку від 28.11.2014р. (т.2 а.с.243).

У ТзОВ "Галкисень" позивачем придбано товар згідно видаткової накладної (т.2 а.с.40) та отримано належним чином оформлену податкову накладну (т.2 а.с.39) Оплата проведена у безготівковому порядку згідно долученого до справи платіжного доручення (т.2 а.с.41) на підставі рахунку від 08.10.2014р. (т.2 а.с.245). Отримання товарів здійснено уповноваженою особою позивача згідно виданих довіреностей (т.2 а.с.246-258) та відображено у документах складського обліку матеріалів (т.2 а.с.69-125, т.3 а.с.6-7), лімітно-забірних картах (т.3 а.с.8-9).

Придбані у вищезазначених контрагентів товари позивачем використано у власній господарській діяльності при виконання договору про надання послуг з ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціального призначення за державні кошти (т.3 а.с.11-32), договору про закупівлю послуг за державні кошти (т.3 а.с.33-50).

З урахуванням вищенаведеного та встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що твердження відповідача щодо недоведеності господарських операцій позивача з "Брендоборонмаркет", ПП "Технопром", ТзОВ "Галкисень", ТзОВ "Рекома, ТзОВ "Тексіка", ТзОВ "Омікрон", ТзОВ "ІНВЕСТ-АВТО 2007", щодо придбання товарів, якщо витрати на їх придбання підтверджені первинними документами, правочини позивача не визнані у встановленому законом порядку недійсними і немає інших відомостей, які б свідчили про завищення позивачем в цьому випадку податкового кредиту, є безпідставними.

Колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Стаття 203 ч.5 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в процесі розгляду справи, зазначені факти встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України, доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Крім того, відповідач не звертався до суду із позовом про визнання недійсними правочинів укладених позивачем з "Брендоборонмаркет", ПП "Технопром", ТзОВ "Галкисень", ТзОВ "Рекома, ТзОВ "Тексіка", ТзОВ "Омікрон", ТзОВ "ІНВЕСТ-АВТО 2007", і в Акті перевірки не зазначено, чи винесено обвинувальний вирок щодо будь-якої з осіб та чи притягнуто будь-яку з осіб "Брендоборонмаркет", ПП "Технопром", ТзОВ "Галкисень", ТзОВ "Рекома, ТзОВ "Тексіка", ТзОВ "Омікрон", ТзОВ "ІНВЕСТ-АВТО 2007" до кримінальної відповідальності за злочини передбачені ст. 205 та ст. 212 Кримінального кодексу України щодо створення та господарської діяльності "Брендоборонмаркет", ПП "Технопром", ТзОВ "Галкисень", ТзОВ "Рекома, ТзОВ "Тексіка", ТзОВ "Омікрон", ТзОВ "ІНВЕСТ-АВТО 2007". Відтак в матеріалах справи відсутні будь-які докази про визнання недійсним в установленому порядку вищевказаних правочинів чи докази порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Колегія суддів наголошує, що позивач не може нести відповідальність за дії щодо нарахування та сплати податків "Брендоборонмаркет", ПП "Технопром", ТзОВ "Галкисень", ТзОВ "Рекома, ТзОВ "Тексіка", ТзОВ "Омікрон", ТзОВ "ІНВЕСТ-АВТО 2007". При цьому, деякі дефекти в оформленні документів при фактичному придбанні платником податку (покупцем) товару, його оприбуткуванні, не можуть розглядатися як підстави для висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій.

Відсутність у підприємств-контрагентів адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань само собою не свідчить про невчинення таким контрагентом торгових господарських операцій, адже підприємство не позбавлено права і можливостей залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі № 813/2975/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

В.В.Ніколін

Повний текст ухвали виготовлений 24 листопада 2016 року.