Ухвала
від 22.11.2016 по справі 806/294/16
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"22" листопада 2016 р. Справа № 806/294/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Лібеги С.О.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "27" липня 2016 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяспецпартнер" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліссяспецпартнер" звернулось до суду з позовом, в якому просило :

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області № 0000102202 від 21.08.2015 про визначення суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 15978,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області № 0000092202 від 21.08.2015 про визначення суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій з податку на прибуток у сумі 15179,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що податковий кредит та валові витрати сформовано на підставі реально здійснених господарських операцій по отриманню макулатури, а висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам справи.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області № 0000102202 від 21.08.2015 про визначення суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 15978,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області № 0000092202 від 21.08.2015 про визначення суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій з податку на прибуток у сумі 15179,00 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що контрагент позивача ПП "Торговий Центр Безлюдівський" має ознаки фіктивності, а від ДПІ у Хотинському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області отримано акт від 07.07.2014 №95/08-31-22/32101063 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Торговий Центр Безлюдівський. Вказує на відсутність трудових ресурсів у контрагента на здійснення господарських операцій.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги. Просив відмовити в її задоволенні. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав. Просив її задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд встановив, що уповноваженими особами Житомирської ОДПІ було проведено виїзну позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяспецпартнер" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ПП "Торговий Центр Безлюдівський" (код ЄДРПОУ 32101063) за період з 01.07.2013 по 31.12.2013. За результатами перевірки було складено Акт №1/06-25-22-02/35795570 від 31.07.2015 (а.с. 27-34).

Перевіркою встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 12782,00 грн та порушення п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в сумі 12143 грн. за 2013 рік.

21.08.2015 року Житомирською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000102202, яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 15978,00 грн (основний платіж - 12782,00 грн, штрафна ( фінансова) санкція-3196,00 грн) та №0000092202, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 15179,00 грн, з яких основний платіж - 12143,00 грн, штрафна (фінансова) санкція-3036,00 грн (а.с. 37-38).

Підпунктом 138.8 статті 138 ПК України регламентовано, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Пункт 139.1 статті 139 ПК України встановлює вичерпний перелік витрат платника податку, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Крім того, відповідно до пункту 140.5 статті 140 ПК України, встановлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.

Відповідно до вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.4 статті 198 ПК України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд встановив, що 07 жовтня 2013 року між Приватним підприємством "Торговий центр Безлюдівський" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліссяспецпартнер" (покупець) укладено Договір поставки макулатури № 07/11-13п (а.с. 50). Згідно п. 4.2 макулатура поставляється за рахунок та автомобільним транспортом Постачальника або Покупця (за домовленістю) на склад Покупця.

Поставка товару відбулася, про що свідчать первинні документи, а саме: видаткові накладні №783 від 19.10.2013 товар - макулатура МС7Б на суму 28198,50 грн (в т.ч. ПДВ 4699,75 грн), №784 від 20.10.2013 товар - макулатура МС7Б на суму 27275,92 грн (в т.ч. ПДВ 4545,97 грн), №785 від 25.10.2013 товар - макулатура МС7Б на суму 21216,00 грн (в т.ч. ПДВ 3536,00 грн); податкові накладні №932 від 19.10.2013, №393 від 20.03.2013, №394 від 25.10.2013 (а.с.53-56), прибуткові накладні: №ПН-0000766 від 20.10.2013, №-ПН-0000765 від 19.10.2013 та №ПН-0000767 від 25.10.2013 (а.с. 98, 100, 102).

Судом досліджені копії товарно-транспортних накладних, що підтверджують перевезення вантажу від постачальника на склад покупця (а.с. 61-63).

Місце зберігання товару у позивача встановлено на підставі договору оренди будівлі, загальною площею 460 кв. м за адресою: вул. Кооперативна, 7, м. Житомир та копію акту приймання передачі приміщення від 17.09.2013 (а.с. 85-86), а на підтвердження обліку руху та наявність товарних запасів, що знаходяться на складі - надано копії карток рахунку: 281 (а.с. 97, 99, 101).

В подальшому придбаний у ПП "Торговий Центр Безлюдівський" товар "макулатура" реалізований позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Константа К" згідно договору поставки №1/1804 від 18.04.2013 та додатки до даного договору від 18.04.2013, 19.09.2013 та 10.10.2013 ( а.с. 87-91) та ТОВ "Ультра Папір" (договір поставки №05-10-01 від 05.10.2013 ( а.с. 92-94). Факт реалізації товару позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи та наданими під час перевірки належним чином оформленими видатковими накладними: №РН-00541 від 21.10.2013, №РН-00529 від 25.10.2013, №РН-00527 від 25.10.2013, №РН-00526 від 24.10.2013, №РН-00525 від 24.10.2013, №РН-00512 від 21.10.2013, №РН-00511 від 21.10.2013 (а.с. 103-109) та специфікація № 1 від 05.10.2013, специфікація № 2 від 15.10.2013 (а.с. 95, 96).

Щодо відсутності оплати за отриманий товар, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана обставина не може впливати на включення суми до податкового кредиту, оскільки відсутність документів про оплату товару не є свідченням нереальності господарської операції, оскільки відповідно до положень абз. 2 п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата отримання платником податку товарів/послуг.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тож колегія суддів приходить до висновку, що отримання товару макулатури підтверджена належними первинними документами.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що у ПП "Торговий Центр "Безлюдівський" відсутні наймані працівники, що було встановлено податковим органом при аналізі чисельності людей ПП "Торговий Центр Безлюдівський" відповідно до наявної інформації згідно інформаційних баз ДФС та податкової звітності встановлено, що за період із 01.07.2013 по 31.12.2013 згідно звіту 1-ДФ до 04.10.2013 найманих працівників було в кількості 12 чоловік, а з 04.10.2013 всі звільнені. Також у контрагента позивача відсутні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Проте колегія суддів зазначає, що ПП "Торговий Центр Безлюдівський" не позбавлений можливості укладати з іншими контрагентами договори, зокрема, щодо надання транспортних послуг, оренди складських та інших приміщень. Крім того, позивач не зобов'язаний перевіряти наявність ресурсів у контрагентів та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

В апеляційній скарзі Житомирська ОДПІ посилається на постанову СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області по матеріалах досудового розслідування за №32013220000000114 від 06.03.2013 , де зазначено, що ПП "Торговий Центр Безлюдівський" має ознаки фіктивності та на акт ДПІ у Хотинському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 07.07.2014 №95/08-31-22/32101063 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Торговий Центр Безлюдівський" за період із 01.07.2013 по 31.12.2013.

Однак колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вирок суду чи будь яке інше судове рішення, яке б підтверджувало фіктивну діяльність ПП "Торговий Центр Безлюдівський" та сприяння в отриманні податкової вигоди для ТОВ "Поліссяспецпартнер" відсутні.

Отже колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку відносно того, що вищевказані акти та інша податкова інформації щодо контрагента позивача та контрагентів контрагента не є належними та допустимими доказами у справі, а висновки про відсутність умов у ПП "Торговий Центр Безлюдівський" для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання угод, укладених із позивачем, такими, що не спричинили реальних юридичних наслідків.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах контролюючих органів недоліки, допущені суб'єктом господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям та не доведено непереборних обставин, які б унеможливлювали надання цих документів під час розгляду справи.

На підставі всього вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 21.08.2015 року № 0000102202, № 0000092202

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "27" липня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.О. Зарудяна

Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "23" листопада 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліссяспецпартнер" вул. Кооперативна, 7, м.Житомир,10001

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області м-н Перемоги,2, м.Житомир,10014

4- представник позивача Кирилюк Віталій Леонідович - АДРЕСА_1

СудЖитомирський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення22.11.2016
Оприлюднено29.11.2016
Номер документу62947929
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —806/294/16

Постанова від 11.12.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 30.11.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 19.12.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Веденяпін О.А.

Ухвала від 22.11.2016

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Іваненко Т.В.

Ухвала від 10.10.2016

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Іваненко Т.В.

Ухвала від 10.10.2016

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Іваненко Т.В.

Ухвала від 20.09.2016

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Іваненко Т.В.

Ухвала від 31.08.2016

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Іваненко Т.В.

Постанова від 27.07.2016

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Черняхович Ірина Едуардівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні