Постанова

від 14.11.2016 по справі 809/1123/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2016 р. Справа № 809/1123/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитин Н.М.

при секретарі судового засідання Мулі Х.О.,

за участю: представника позивача Іванів О.І.,

представника відповідача Романів А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження-2011" про стягнення заборгованості 139991,51 грн. -

ВСТАНОВИВ:

05.09.2016 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження-2011" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 139991,51 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку, встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України, не сплатив штрафні фінансові (санкції) за платежем орендна плата з юридичних осіб нарахованої податковими повідомленнями-рішеннями від 28.11.2013 року № 00121615020, № 0012171502, а також не сплатив самостійно визначені згідно поданих декларацій податкові зобов'язання за період з 2013 по червень 2016 року із земельного податку в загальному розмірі 129887,86 грн., в тому числі 4088,60 грн. штрафні (фінансові) санкції та 499,22 грн.- пені, внаслідок чого утворено податковий борг в сумі 139991,51 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених в позовній заяві, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов в частині податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб та земельному податку за 2013-2015 визнав. В частині суми боргу земельного податку за 2016 рік пояснив, що відповідачем згідно декларації з плати за землю від 18.02.16 р. за 2016 рік задекларовано 83120,64 грн. грошового зобов'язання, однак, у зв'язку з виявленою помилкою, відповідачем подано Калуській ОДПІ уточнюючу декларацію від 22.09.16 р. за 2016 рік, якою задекларовано суму грошового зобов'язання 24106,92 грн., таким чином з урахуванням уточненої декларації сума заборгованості по земельному податку за 2016 року зменшилась та місячний платіж становить 2008,91 грн. Враховуючи вищевказані уточнення представник відповідача визнав частково адміністративний позов, в решті позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 14.07.2010 року здійснено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження-2011", що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 46-49). Відповідач перебуває на податковому обліку в Калуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, є платником плати за землю.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38 ПК України).

Статтею 8 Податкового кодексу України встановлено загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

Згідно підпункту 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з плати за землю.

При цьому, суд зазначає, що згідно пункту 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу (підпункт 14.1.72 статті 14).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) (підпункт 14.1.136 статті 14).

Відповідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно пункту 270.1 статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2.). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4.). Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди (пункт 288.5.)

Згідно пункту 288.7 статті 288 цього ж Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно пункту 286.1. статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі акту №1275/1502/37129949 від 21.11.2013 року камеральної перевірки податкової звітності плати за землю з юридичних осіб Калуською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0012161502 від 28.11.2013 року, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 9471,03 грн. грн., а також податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0012171502 від 28.11.2013 року, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 632,62 грн. (а.с. 33,34).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем 03.12.2013 року отримані та оскаржені в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження-2011" рішенням ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області від 30.12.2013 року, залишено без змін податкові повідомлення-рішення Калуської ОДПІ від 28.11.13 р. 30012171502, № 0012161502, а скаргу без задоволення, а також рішенням Міністерства доходів і зборів України від 04.03.2014 року, залишено без змін вищевказані податкові повідомлення-рішення Калуської ОДПІ та рішення від 30.12.2013 року, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу без задоволення (а.с. 42-45).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Так, згідно поданих відповідачем до Коломийської ОДПІ звітних податкових декларацій від 09.04.2013р., від 18.04.2013 р. з земельного податку за 2013р. сума, яка підлягає перерахуванню в бюджет за підсумками звітного періоду складає 16871,76 грн. (а.с. 11-14).

Відповідач також подав податкову декларацію з земельного податку від 20.02.2014р. в сумі 25307,64 грн. за 2014 рік та наявність боргу за якою ним визнається(а.с. 15-16).

18.02.16 ТОВ "Відродження-2011" нодано позивачу податкову декларацію по земельному податку, якою визначено грошове зобов'язання за 2016 рік в розмірі 83120,64 грн. (а.с.18-19).

Однак, у зв'язку з виявленою помилкою у вказаній декларації за 2016 рік, ТОВ «Відродження-2011» подало Калуській ОДПІ уточнюючу декларацію від 22.09.16 року, якою задекларовано суму грошового зобов'язання 24106,92 грн. з щомісячною сплатою 2008,91 грн., контролюючим органом уточнююча декларація прийнята.

Суд зазначає, що Калуською ОДПІ заявлено стягнення податкового боргу по земельному податку за період січень-червень 2016 року без врахуванням уточнюючої декларації від 22.09.2016 року, однак доказів про порушення відповідачем визначення податкового зобов'язання в такій уточнюючій декларації суду не надано. Таким чином, суд дійшов висновку, що підлягає стягненню з відповідача борг по земельному податку за період січень-червень 2016 року в сумі 12051,66 грн. з урахуванням уточнюючої декларації.

Відповідно, в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення податкового боргу з земельного податку за 2016 рік в сумі 71068,98 грн. слід відмовити, оскільки позивачем не доведено, що така сума заборгованості, з врахуванням уточнюючої декларації від 22.09.2016, є узгодженим податковим боргом.

Згідно пункту 113.1 статті 113 даного Кодексу строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Так, податковим органом на підставі акта перевірки № 392/1502/37129949 від 04.03.2015 року, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб визначеного ПК України податковим повідомленням-рішенням зобов'язано відповідача сплатити 3918,60 грн. штрафу та на підставі акта перевірки №291/1503/37129949 від 24.07.2015 року, яким встановлено порушення термінів подання податкової звітності збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 170,00 грн. (а.с. 20-24).

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу форми «Ю» за №731155 від 08.05.2012 року, яку відповідач залишив без реагування (а.с. 9).

Підпунктом 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пункту 129.4 цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як встановлено судом, позивачем на суму несвоєчасно сплаченого відповідачем податкового зобов'язання з земельного податку за 2013р., 2014р., нарахована пеня в розмірі 499,22 гривень.

Згідно пункту 131.3 статті 131 Податкового кодексу України суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Таким чином, оскільки у встановлений законодавством строк податковий борг відповідачем не погашено, то суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено адміністративний позов щодо стягнення вказаного боргу з товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження-2011".

Однак, на переконання суду, враховуючи вищевикладене, сума узгодженого податкового боргу, яка підлягає до стягнення по земельному податку та орендної плати за землю з юридичних осіб становить 68922, 53 грн.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На час вирішення справи відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним узгодженого податкового боргу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів підставною, а позов таким, що підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з розрахункових рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження-2011" (код 37129949, місцезнаходження: 77300, Івано-Франківська область, Калуський район, місто Калуш, площа Героїв, будинок, 16) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь бюджету податковий борг по земельному податку та орендній платі в сумі 68922 ( шістдесят вісім тисяч дев'ятсот двадцять дві) гривні 53 копійки.

В решті вимог позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 18.11.2016 року.