Рішення

від 23.11.2016 по справі 759/19724/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер справи 759/19724/15-ц Головуючий в І інстанції: Шум Л.М.

Апеляційне провадження 22-ц/796/7139/2016 Доповідач: Слободянюк С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого судді - Слободянюк С.В.

суддів - Левенця Б.Б., Панченка М.М.,

при секретарі - Синявського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року Приватне акціонерне товариство (далі ПрАТ) «Українська охоронно-страхова компанія» звернулись в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу в розмірі 7 392 грн. 09 коп. та судового збору.

Позивач зазначав, що 26 січня 2013 року по вул. Механізаторів, 2а в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля «Peugeot» державний номерний знак (далі д.н.з.) НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність, якого була застрахована, та автомобіля НОМЕР_1 під керування водія ОСОБА_2.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначеної ДТП, в результаті якої «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження (а.с.13).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року у позові відмовлено (а.с.41-42).

На рішення суду першої інстанції позивач - ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія»подали апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на неповне з*ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення, ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі. Зазначають, що висновок суду про те, що факт неповідомлення страховика про ДТП не є підставою для відшкодування страхувальником в порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування, на їх думку є помилковим

Справу розглянуто без участі, сторін, які належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові зворотні відправлення від 15, 17 жовтня 2016 року.

Апелянтом подано заяву про розгляд справи без участі його представника

Відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення колегія суддів, дійшла висновку про задоволення скарги з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 09 червня 2012 року між ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» та ОСОБА_1 було укладено Поліс № АВ/3660292 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо експлуатації автомобіля «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.7).

Встановлено, що 26 січня 2013 року по вул. Механізаторів, 2а в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_1 (а.с.17).

Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року відповідача ОСОБА_1 визнано винним у даній ДТП, застосовано адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП внаслідок порушення п. 10.9 ПДР (а.с.13).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3 та яким керував водій ОСОБА_2.

Відповідно до Рахунку-фактури № 2555 від 11 лютого 2013 pоку, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля НОМЕР_1 становить 9 047 грн. 29 коп. (а.с.14).

Встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 на час ДТП була за страхована ПрАТ) «Українська охоронно-страхова компанія» відповідно до Полісу № АВ/3660292 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності від 09 червня 2012 року експлуатації «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.7).

Відповідно до страхового Акту № 12774 від 14 лютого 2014 року ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» було прийнято рішення про виплату власнику автомобіля НОМЕР_1 суму страхового відшкодування в розмірі 7 392.09 грн., яка була перерахована останньому 28 квітня 2014 року, що підтверджується відповідним платіжним дорученням (а.с.18).

За рішенням Господарського суду м. Києва від 22 січня 2014 року у справі № 910/25862/13, з ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ПрАТ «АХА Страхування», з якою власник автомобіля НОМЕР_1 - ОСОБА_3 укладав Договір страхування наземного транспорту № 3606648/05АВ від 19 квітня 2012 року, стягнуто суму страхового відшкодування у розмірі 7392,09 грн. (а.с.10-12).

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на п.п. 38.1.1, п. 38.1. ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», і відповідно до вимог якого, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Із внесенням Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодуванню змін у статтю 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було розширено перелік обов'язків учасників ДТП, у зв'язку з чим обов'язок вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП був викладений уже в підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Проте вказані зміни, що стосуються нумерації зазначеного підпункту, до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у якому міститься відсилання на відповідні номери пунктів та підпунктів статті 33 цього Закону щодо строків та умов обов'язкового повідомлення страховика про настання ДТП, внесені не були.

Виходячи з аналізу статей 33, 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " (у редакції з 18 вересня 2011 по 8 січня 2012 року), слід зазначити, що у зв'язку із внесеними до цього Закону змінами було збережено як обов'язок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП, так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив його про настання ДТП.

Неузгодженість нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону, після внесених до них змін Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування ", не може обмежувати встановлене статтею 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому й не може бути підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-1цс14 від 12 лютого 2014 року.

Апелянт зазначає, що позивач, як страховик, відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після виплати страхового відшкодування має право на подачу регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, встановлених у ст..33.1.2, 33.1 вказаного Закону. Колегія суддів погоджується з такими доводами апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасуванню оскаржуваного рішення з ухваленням нового про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 303,307,309,313 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія (код ЄДРПОУ 39467494) страхове відшкодування в сумі 7 392 грн. 09 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1218 грн.00 коп., а всього стягнути - 8610 грн. 09 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: