Постанова

від 18.07.2018 по справі 759/19724/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 липня 2018 року

м. Київ

справа № 759/19724/15-ц

провадження № 61-24073 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - приватне акціонерне товариство Українська охоронно-страхова компанія ,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Слободянюк С. В., Левенця Б. Б., Панченка М. М.,

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У грудні 2015 року приватне акціонерне товариство Українська охоронно-страхова компанія (далі - ПрАТ Українська охоронно-страхова компанія ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовна заява мотивована тим, що 9 червня 2012 року між товариством та ОСОБА_3 був укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо експлуатації транспортного засобу Peugeot , номерний знак НОМЕР_1.

26 січня 2013 року по вул. Механізаторів, 2а у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) з вини відповідача, який керував автомобілем Peugeot , номерний знак НОМЕР_1, та за участю автомобіля Hyundai , номерний знак НОМЕР_2.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Унаслідок вищевказаної ДТП був пошкоджений автомобіль Hyundai , номерний знак НОМЕР_2, вартість відновлювального ремонту якого становила 9 047 грн, що підтверджується рахунком-фактурою від 11 лютого 2013 року, а цивільно-правова відповідальність власника цього транспортного засобу застрахована у приватному акціонерному товаристві Страхова компанія АХА Страхування (далі - ПрАТ Страхова компанія АХА Страхування ).

22 січня 2014 року рішенням Господарського суду м. Києва стягнуто з ПрАТ Українська охоронно-страхова компанія на користь - ПрАТ Страхова компанія АХА Страхування вищевказане страхове відшкодування у розмірі 9 392 грн 09 коп.

14 лютого 2014 року страховиком було прийнято рішення про виплату власнику автомобіля Hyundai , номерний знак НОМЕР_2, суму страхового відшкодування у розмірі 7 392 грн 09 коп., яка була перерахована останньому 28 квітня 2014 року, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Відповідач не повідомив його, як страховика, про зазначену ДТП, у тому числі у строки, встановлені статтями 33, 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , унаслідок чого у нього виникло право регресної вимоги до відповідача.

З урахуванням викладеного ПрАТ Українська охоронно-страхова компанія просило суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь в порядку регресу виплачене страхове відшкодування у розмірі 7 392 грн 09 коп.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року у складі судді Шум Л. М. у задоволенні позову ПрАТ Українська охоронно-страхова компанія відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки факт настання страхового випадку ніким не оспорюється, він зафіксований правоохоронними органами, відповідач, як особа винна у ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності, сам страховик вказані обставини визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування, тому сам по собі факт неповідомлення ОСОБА_3 страховику про настання страхового випадку не може бути підставою для стягнення коштів.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року апеляційна скарга ПрАТ Українська охоронно-страхова компанія задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ПрАТ Українська охоронно-страхова компанія задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПрАТ Українська охоронно-страхова компанія страхове відшкодування у розмірі 7 392 грн 09 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відповідач спричинив ДТП та у порушення вимог статті 33 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не повідомив страховика у встановлений законом строк про страховий випадок, тому страховик, виплативши за рішенням суду страхове відшкодування іншому страховику, має право на страхове відшкодування у порядку регресу до винної особи.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_3 просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що страховик визнав настання страхового випадку, добровільно сплативши відповідне страхове відшкодування, ОСОБА_3, як особу, винну у ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності. Отже, оскільки факт настання страхового випадку ніким не оспорюється, він зафіксований правоохоронними органами у встановленому законом порядку, а обов'язок повідомлення страховика про настання страхового випадку у триденний термін, передбачений саме для встановлення наявності факту ДТП та уникнення необґрунтованих виплат. Тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути підставою для стягнення з нього в порядку регресу виплачене страхове відшкодування.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом установлено, що 9 червня 2012 року між ПрАТ Українська охоронно-страхова компанія та ОСОБА_3 був укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо експлуатації транспортного засобу Peugeot , номерний знак НОМЕР_1.

26 січня 2013 року по вул. Механізаторів, 2а у м. Києві сталася ДТП з вини ОСОБА_3, який керував автомобілем Peugeot , номерний знак НОМЕР_1, та за участю автомобіля Hyundai , номерний знак НОМЕР_2.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Унаслідок вищевказаної ДТП був пошкоджений автомобіль Hyundai , номерний знак НОМЕР_2, вартість відновлювального ремонту якого становить 9 047 грн, що підтверджується рахунком-фактурою від 11 лютого 2013 року, а цивільно-правова відповідальність власника цього транспортного засобу застрахована у ПрАТ Страхова компанія АХА Страхування .

22 січня 2014 року рішенням Господарського суду м. Києва стягнуто з ПрАТ Українська охоронно-страхова компанія на користь - ПрАТ Страхова компанія АХА Страхування вищевказане страхове відшкодування у розмірі 9 392 грн 09 коп.

14 лютого 2014 року ПрАТ Українська охоронно-страхова компанія було прийнято рішення про виплату власнику автомобіля Hyundai , номерний знак НОМЕР_2, суму страхового відшкодування у розмірі 7 392 грн 09 коп., яка була перерахована останньому 28 квітня 2014 року, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

ПрАТ Українська охоронно-страхова компанія вказувало про те, що ОСОБА_3 не повідомив його, як страховика, про зазначену вище ДТП, у тому числі у строки, встановлені статтями 33, 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , унаслідок чого у нього виникло право регресної вимоги до відповідача.

Відповідно до підпункту ґ підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, Моторне транспортне страхове бюро України про настання дорожньо-транспортної пригоди (підпункт 33.1.2, пункту 33.1, статті 33 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Отже, наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам .

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України: від 16 вересня 2015 року № 6-284 цс 15, від 30 березня 2016 року № 186 цс 16.

Ураховуючи викладене, посилання апеляційного суду на вимоги статей 33, 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для стягнення страхового відшкодування в порядку регресу є помилковим та не відповідають фактичним обставинам справи, так як обставини ДТП встановлені, підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються позивачем, страховик необґрунтовані виплати не здійснив.

Таким чином, суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов правильного висновку про те, що у даному випадку факт настання страхового випадку ніким не оспорюється. Він зафіксований правоохоронними органами. Сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування. Тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення судового рішення , яке у своїй основі має базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного м. Києва від 23 листопада 2016 року скасувати, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року залишити у силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б.І. Гулько

Є.В. Синельников

Ю.В. Черняк