Постанова

від 15.11.2016 по справі 810/7168/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 року 810/7168/14

приміщення суду за адресою:м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26

час прийняття постанови : 13 год. 40 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лиска І.Г.,

при секретарі - Васковець М. С.,

за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона - 43" до Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Пересувна механізована колона - 43", в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 30.07.2014 № 0002942202 та № 0002932202.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в період з 24.06.2014 по 01.07.2014 посадовими особами Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на підставі наказу від 24.06.2014 №371 та згідно з п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "ПМК-43" (код за ЄДРПОУ 05408199) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Гатіора" (код за ЄДРПОУ 38091733) та ТОВ "Грант Тайм" (код за ЄДРПОУ 38123047) за період з 01.04.2011 по 31.03.2014, за результатами якої складено Акт від 08.07.2014 №1476/22-00/5408199 (надалі - Акт перевірки).

Під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ "Гатіора", ТОВ "Грант Тайм" є нікчемними і в силу статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Як наслідок, в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2593430 грн., у тому числі за ІІ-ІІІ квартали 2012 року - 112907 грн. (ІІІ квартал 2012 року - 112907 грн.), за ІІ-ІV квартали 2012 року - 297334 грн. (ІV квартал 2012 року - 184427 грн.), за 2013 рік - 2296096 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 2700118 грн., у тому числі за вересень 2012 року в сумі 107530 грн., за жовтень 2012 року в сумі 31750 грн., за листопад 2012 року в сумі 70795 грн., за грудень 2012 року в сумі 73100 грн., за січень 2013 року в сумі 222290 грн., за лютий 2013 року в сумі 26295 грн., за березень 2012 року в сумі 71895 грн., за квітень 2013 року в сумі 1118740 грн., за травень 2013 року в сумі 203293 грн., за червень 2013 року в сумі 36450 грн., за липень 2013 року в сумі 511440 грн., за серпень 2013 року в сумі134090 грн., за вересень 2013 року в сумі 46590 грн., за жовтень 2013 року в сумі 45860 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме: - від 30.07.2014 №0009242202, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 3890145 грн., з яких: 2593430 грн. - за основним платежем; 1296715 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; - від 30.07.2014 №0002932202, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 4050177 грн., з яких: 2700118 грн. - за основним платежем; 1350059 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач зазначає, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства і на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит та визначено валові витрати, проте, як стверджує позивач, податковий орган дійшов помилкового висновку про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами угод і неправомірно нарахував грошові зобов'язання по податку на додану вартість та по податку на прибуток.

Позивач зазначає, що податковому органу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015, позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішення, відповідачем оскаржено їх у касаційному порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.06.2016 постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 у справі №810/7168/14 скасовано, справу направлено до суду першої інстанцій на новий розгляд.

18 липня 2016 року справу №810/7168/14 передано для розгляду судді Лиска І.Г.

У судових засіданнях представники позивача Ковальчук М.Д. та Ковальчук -Відьмук В.М. позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити, підтвердили обставини, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях до позову.

В судовому засіданні представник відповідача Вершинін К.В. підтримав заперечення проти позову, надані відповідачем 31.12.2014 року , просив суд відмовити у задоволенні позову, зазначив, що вважає податкові повідомлення-рішення обґрунтованими і правомірним, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 06.10.2016 року судом було задоволено клопотання представника Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про виклик та допит в якості свідка директора ТОВ «Грант Тайм» ОСОБА_5, який неодноразово викликались судом в судові засідання для дачі пояснень, але до суду не з'явився та директора ТОВ «Гатіора» ОСОБА_6, який, також, викликався судом в судові засідання для дачі пояснень, але відповідно до поштових повідомлень, які повернулись до суду , ТОВ "Гатіора" та її представник ОСОБА_6 за вказаною у реєстраційних документах адресою не знаходяться.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Приватне акціонерне товариство "Пересувна механізована колона-43" зареєстровано як юридичну особу Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією 03.01.1996, як платник податків перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 11.01.1996 за №40-АТ.

Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 24.06.2014 по 01.07.2014 посадовими особами Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на підставі наказу від 24.06.2014 №371 та згідно з п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "ПМК-43" (код за ЄДРПОУ 05408199) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Гатіора" (код за ЄДРПОУ 38091733) та ТОВ "Грант Тайм" (код за ЄДРПОУ 38123047) за період з 01.04.2011 по 31.03.2014, за результатами якої складено Акт від 08.07.2014 №1476/22-00/5408199 (надалі - Акт перевірки).

Під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ "Гатіора", ТОВ "Грант Тайм" є нікчемними і в силу статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Як наслідок, в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2593430 грн., у тому числі за ІІ-ІІІ квартали 2012 року - 112907 грн. (ІІІ квартал 2012 року - 112907 грн.), за ІІ-ІV квартали 2012 року - 297334 грн. (ІV квартал 2012 року - 184427 грн.), за 2013 рік - 2296096 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 2700118 грн., у тому числі за вересень 2012 року в сумі 107530 грн., за жовтень 2012 року в сумі 31750 грн., за листопад 2012 року в сумі 70795 грн., за грудень 2012 року в сумі 73100 грн., за січень 2013 року в сумі 222290 грн., за лютий 2013 року в сумі 26295 грн., за березень 2012 року в сумі 71895 грн., за квітень 2013 року в сумі 1118740 грн., за травень 2013 року в сумі 203293 грн., за червень 2013 року в сумі 36450 грн., за липень 2013 року в сумі 511440 грн., за серпень 2013 року в сумі134090 грн., за вересень 2013 року в сумі 46590 грн., за жовтень 2013 року в сумі 45860 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на використаних під час аналізу господарських операцій позивача матеріалів перевірок його контрагентів, а саме: актів ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.04.2014 №1057/2659/22-02/38123047 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Грант Тайм" (код за ЄДРПОУ 38123047) щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.02.2013 по 28.02.2014" та ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.03.2014 №148/26-56-22-01-03/38091733 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гатіора" (код за ЄДРПОУ 38091733) щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01.01.2013 по 31.01.2014".

Відповідач зазначає, що вказаними актами перевірок контрагентів встановлено нереальність здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Гатіора", ТОВ "Грант Тайм" з контрагентами.

Як вбачається з Акту перевірки позивача, під час перевірки ТОВ "Гатіора", ТОВ "Грант Тайм" встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності, оскільки у ході перевірки встановлено, що ТОВ "Гатіора" та ТОВ "Грант Тайм" не знаходяться за юридичними адресою та не мають адміністративно-господарських можливостей, необхідних для виконання взятих на себе зобов'язань, а тому на думку податкового органу перевірками контрагентів позивача не підтверджено господарські операції, здійснені ТОВ "Гатіора", ТОВ "Грант Тайм", по ланцюгу постачання з його контрагентами.

Крім того, з Акту перевірки позивача вбачається, що згідно пояснень директора ТОВ "Грант Тайм" ОСОБА_5, останній стверджує, що зареєстрував підприємство за грошову винагороду без наміру фактичного здійснення підприємницької діяльності та немає жодного відношення до діяльності вказаного підприємства.

Крім того, відповідач в Акті перевірки зазначає, що ним отримано лист від Міністерства доходів і зборів України щодо внесення запису до ЄРДР 25.03.2014 за №3201410000000036 про вчинення рядом СГД кримінального правопорушення, що мають ознаки злочину, передбаченого ст. 205 КК України, в якому зазначено про факт надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту.

Так, в даному листі зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ "Гатіора", ТОВ "Грант Тайм" надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту через використання рахунків яких за участю службових осіб ПАТ "Реал Банк" та АТ "Брокбізнесбанк" проводилось незаконне обготівкування грошових коштів.

З наведених підстав податковий орган дійшов висновку, що господарські операції підприємств не підтверджуються щодо врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, у зв'язку з чим ТОВ "Грант Тайм" та ТОВ "Гатіора" не могло фактично здійснювати господарські операції.

На думку податкового органу, діяльність вказаних підприємств здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про нікчемність укладених ними угод, як із постачальниками, так і з покупцями та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг).

З огляду на вказане, надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не взято до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за договорами, та, як наслідок, призвело до встановлення відповідачем порушень формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість та визначення валових витрат.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 30.07.2014 №0009242202, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 3890145 грн., з яких: 2593430 грн. - за основним платежем; 1296715 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 30.07.2014 №0002932202, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 4050177 грн., з яких: 2700118 грн. - за основним платежем; 1350059 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив його звернувшись до суду з даним позовом.

На підставі поданих документів та інших зібраних по справі доказів суд встановив наступне.

Як встановлено судом, підставою для збільшення грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість та податку на прибуток стало виявлення під час перевірки віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу витрат сум, сплачених ТОВ "Гатіора" та ТОВ "Грант Тайм", в наслідок проведення зустрічних звірок не встановлено реального виконання договірних відносин.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що вказані товарно-матеріальні цінності придбавались позивачем для виконання договору підряду від 09.12.2009 №31, укладеного між позивачем та Головним управлінням комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду належним чином завірені копії договору підряду від 09.12.2009 №31, актів приймання виконаних будівельних робіт грудень 2012 року, за червень 2012 року, за грудень 2013 року.

У судовому засіданні 06.10.2016 року судом було зобов'язано представників позивача надати суду письмові пояснення щодо товарності поставок, завантаження, вивантаження, перевезення, інформації щодо транспорту та супровідних документів, інформацію щодо плану виконання робіт, сертифікати, свідоцтва, страхові листи, довіреності осіб, які здійснювали перевезення, прийняття, виконання будівельних робіт, кошториси, результати будівництва чи реконструкції , інформації щодо економічної вигоди, рух активів підприємства на період будівництва, використання прибутку у власній діяльності.

Зазначених документів позивачем надано суду не було.

15.11.2016 року представником позивача було надано проектну документацію, технічні звіти, креслення щодо виконання : «Реконструкції дамб мулових полів Бортницької станції аерації».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

В розумінні підпункту 14.1.27 пункту 14.1. статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно, згідно підпункту 14.1.36 названої статті господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 138.1. статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1. пункту 138.1. статті 138 ПК України).

Згідно абзацу 1 пункту 138.2. статті 138 названого Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

У той же час, підпунктом 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 ПК України закріплено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України закріплено, що податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2. названої статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Відповідні висновки судів узгоджуються з позицією Верховного суду України, викладеною в постановах від 22 вересня 2015 року у справах №810/5645/14 та №2а-2717/11/2670. Зокрема, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України було зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Для визначення правомірності відображення руху активів в процесі здійснення господарської операції дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи на перевезення, зберігання товарів тощо.

В рамках судового розгляду справи мають бути перевірені фізичні, технічні, технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, в тому числі й транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, можливість здійснення операції з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо. В процесі судового розгляду справи необхідно встановлювати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку (відомості щодо подальшого продажу придбаного товару тощо).

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: - всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (отримання послуг без їх фактичного надання).

Така правова позиція викладена, зокрема, в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11.

Позивачем під час судового розгляду справи не було надано суду належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують реальне виконання договорів з поставки суглинки-супісь, укладених з ТОВ "Гатіора" та ТОВ "Грант Тайм", а саме: документів складського обліку, доказів товарності поставок, завантаження, вивантаження, перевезення, інформації щодо транспорту та супровідних документів, інформацію щодо плану виконання робіт, сертифікати, свідоцтва, страхові листи, довіреності осіб, які здійснювали перевезення, прийняття виконання будівельних робіт, кошториси, результати будівництва чи реконструкції , інформації щодо економічної вигоди, рух активів підприємства на період будівництва, використання прибутку у власній діяльності або пояснень щодо їх відсутності; податкових накладних, складених за кожним фактом здійснення поставки та оплати товару або пояснень щодо їх відсутності; доказів здійснення оплати за поставлений товар або документального підтвердження існування заборгованості позивача перед його контрагентами.

Позивачем не надано суду, також і доказів на підтвердження розрахунків між сторонами, як то платіжних доручень або банківських виписок.

Посилання позивача на те, що товарно-матеріальні цінності придбавались позивачем для виконання договору підряду від 09.12.2009 №31, укладеного між позивачем та Головним управлінням комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не береться судом до уваги, оскільки зі змісту зазначеного договору, так само як з актів приймання виконаних будівельних робіт, наданих позивачем не можливо встановити використання суглинку-супісь, який придбавався позивачем у ТОВ "Гатіора" та ТОВ "Грант Тайм".

Надані 15.11.2016 року представником позивача проектна документація, технічні звіти, креслення щодо виконання : «Реконструкції дамб мулових полів Бортницької станції аерації», є лише проектною документацією і не підтверджує реальність будь-яких господарських операцій, тому не береться судом до уваги.

Отже, суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що реальне виконання договорів з поставки позивачу суглинки-супісь, укладених з ТОВ "Гатіора" та ТОВ "Грант Тайм» не відбулось , оплата за поставку не здійснена.

Суд зазначає, що відсутність окремих первинних документів не є безумовною підставою вважати господарську операцію такою, що не відбулася та/або є безтоварною, однак, при цьому, з врахуванням встановлених обставин даної справи, дійшов висновку, що обставини реального здійснення спірних господарських операцій ними не підтверджено.

Отже, в даній справі судом встановлено, що первинні фінансово-господарські документи, представлені позивачем суду, в дійсності не доказують реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Гатіора" та ТОВ "Грант Тайм"

Представлені позивачем документи є неповними і не підтверджують обставин здійснення господарських операцій і, таким чином, не відтворюють реального стану речей, фіксують обставини, які у дійсності не відбувались.

Судом також враховано, що згідно Актів ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.04.2014 №1057/2659/22-02/38123047 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Грант Тайм" (код за ЄДРПОУ 38123047) щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.02.2013 по 28.02.2014" та ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.03.2014 №148/26-56-22-01-03/38091733 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гатіора" (код за ЄДРПОУ 38091733) щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01.01.2013 по 31.01.2014", ТОВ "Гатіора" та ТОВ "Грант Тайм" не знаходяться за юридичними адресою та не мають адміністративно-господарських можливостей, необхідних для виконання взятих на себе зобов'язань.

Також, враховано, що відповідачем отримано лист від Міністерства доходів і зборів України щодо внесення запису до ЄРДР 25.03.2014 за №3201410000000036 про вчинення рядом СГД кримінального правопорушення, що мають ознаки злочину, передбаченого ст. 205 КК України, в якому зазначено про факт надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту.

Так, в даному листі зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ "Гатіора", ТОВ "Грант Тайм" надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту через використання рахунків яких за участю службових осіб ПАТ "Реал Банк" та АТ "Брокбізнесбанк" проводилось незаконне обготівкування грошових коштів.

Таким чином, суд вважає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, - п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, є правильними, а податкові повідомлення - рішення від 30.07.2014 № 0002942202 та № 0002932202 є правомірними, підстави для його скасування відсутні.

За наведених обставин, позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 листопада 2016 р.